«Бідність в одній країні — небезпека для інших, оскільки злиденність населення є найбільш придатним ресурсом для поширення ненависті і пропаганди».

Ілюстрацією того, як це працює, є сучасна Росія. У результаті неоліберальних реформ і урізання трудових прав більше 60 мільйонів людей у країні знаходяться за межею бідності. Саме вони стали основою добровольців, які пішли воювати проти України, аби заробити хоч якісь гроші.

▪️ Чому ж тоді українські законодавці так само тримаються неоліберального курсу?
▪️ Чому забезпечення гідних умов праці має стати основою післявоєнної відбудови України?
▪️ І чому державний захист трудових прав є вкрай необхідним під час війни?

Усе це пояснюють юристи й профспілкові активісти в нашій новій статті.

Підтримайте ініціативу, яка допомагає ВПО!

Kukhnia — волонтерський проєкт художників та активісток, до якого входять наші редакторки Женя Степко і Альона Ляшева. Розпочавшись 27 лютого із приготування їжі для переселенців у Львові, проєкт наразі займається системною допомогою ВПО.

У Kukhnia:
• щодня готували обіди для близько 120 людей;
• доставляли їжу чотирьом львівським прихисткам для біженок і біженців;
• облаштували новий шелтер на 10 людей;
• налагодили співпрацю з прихистками для ромських родин в Ужгороді;
• організовували вантажі гуманітарної допомоги до регіонів, які найбільше постраждали від війни;
• проводили гуртки для місцевої спільноти й переселенок.

Допомогти проекту наших подруг і друзів можна:
☝️ власною участю в ініціативі;
✌️ донатами за реквізитами;
👌 лайками й шерами цього посту;
🙌 усім цим разом.

Заздалегідь вдячні. Усім гарної п’ятниці і вихідних! 😘

Виживати уп’ятьох на десять тисяч гривень, ще й за постійного зростання цін 🤯

Як думаєте, це ще одна вражаюча здатність українок і українців чи закономірна безвихідь в умовах неоліберальних політик?

Читайте в нашій новій статті про виклики, які змушені долати в умовах війни неповні і багатодітні українські родини та сім’ї, в яких виховуються діти з інвалідністю.

Деяким лівим легше уявити кінець демократії, аніж вихід із власної зони комфорту і визнати хибність власних переконань 🤦🏻‍♀️

▪️ Якими аргументами вони захищають таку позицію?
▪️ Чим їх лякає український спротив?
▪️ І чому підтримка України у війні з Росією є важливим кроком до побудови інакшого можливого світу?

Читайте в нашому перекладі статті Джузеппе Кокко і Бруно Кава.

Зруйновані будинки, відсутність світла, тепла, втрата роботи…

Ми переживаємо все це, плекаючи надію, що після війни зможемо побудувати нове суспільство, справедливе до кожної й кожного. Та, на жаль, у соціальній політиці влада продовжує курс, який може призвести лише до ще більшої кризи.

▪️ Про які саме тенденції та законопроєкти йдеться?
▪️ Як чинна соціальна політика призводить до атомізації та руйнування солідарності у суспільстві?
▪️ І яких політик вимагає справедлива відбудова?

Більше про українську соціальну систему та альтернативні підходи до соцполітики після війни — читайте у статті аналітикині Наталі Ломоносової.

🏢 Як організувати гідне житло для ВПО в умовах приватизації землі і космічних цін на нерухомість?

Долучайтеся вже за кілька годин до пошуків відповідей на це питання в рамках дискусії за участі нашої редакторки Альони Ляшевої.

🛂 Щодня на пункті пропуску прикордонної служби затримують близько 30-40 чоловіків, які намагаються виїхати за кордон.

▪️ Чи можна вважати заборону їм виїжджати дискримінацією та порушенням прав людини?
▪️ Чи це радше закономірна необхідність в умовах війни?
▪️ І як це впливає на гендерну рівність?

Читайте, що думають з цього приводу українки й українці, законодавці, правозахисниці й феміністки в статті Марини Овчиннікової.

«У кожному місці залишаються сили для відновлення. І як пагони дерев, відчуття дому проросте і розквітне знову, попри усі спроби його знищити».

Цього року феміністичний фестиваль «Фільма» присвячено темі міграції в умовах збройних конфліктів — на знак солідарності з тими, хто втратили свій дім.

У рамках програми «Коли вдома заквітчають дерева» проходить показ 8 фільмів, які складаються в метаісторію про втрату домівки й довгий шлях назад до рідного краю. Усі стрічки можна переглянути безкоштовно з будь-якої точки світу.

Ми поспілкувалися з Сашком Протягом, режисером однієї з картин фестивалю. Його 30-хвилинний фільм «My favorite job, 2022» розповідає про низову самоорганізацію водіїв і водійок, які рятували людей з Маріуполя. Чому ця історія зараз важлива, і як режисер описує досвід втрати рідного міста засобами кіно — читайте у інтерв’ю.

Інші стрічки «Фільми» можна подивитися за посиланням.

Багато хто з нас ніколи не були в Маріуполі, але відчувають біль його втрат і руйнувань. А що ж говорити про мешканок і мешканців міста? Для них воно лишається живим — в особистих спогадах і зв’язках із людьми.

Віднайти простір для цих невловимих переживань спробував колектив Freefilmers. Мистецька й дослідницька спільнота Маріуполя створила проєкт особливого архівування — Маріупольский парк пам’яті. Тут ви не знайдете традиційних артефактів, а радше матимете змогу торкнутися повсякдення міста, відтвореного спільними рефлексіями й мистецькими висловлюваннями.

Більше про проєкт читайте у нашій статті.

🗺 «Дістатися до країни Західної Європи можна між колесами потяга або пішки лісами».

Історіям тих, хто наважується на цей складний маршрут, тікаючи від війни, присвячено цьогорічний феміністичний кінофестиваль «Фільма». 8 стрічок програми оповідають про пошуки нового дому людьми, цінність життя та право на порятунок яких ставиться під питання.

Чому цей досвід стосується кожного й кожної з нас, — читайте в рецензії Катерини Бабич. І не втрачайте можливості переглянути всі фільми у вільному доступі до 9 грудня.

Спустошені багаторічними війнами країни колишньої Югославії можуть стати гарним прикладом післявоєнної відбудови. А точніше, прикладом того курсу, якого ми НЕ хочемо бачити в Україні 🙅‍♀️

А саме:
❌ політики «затягування пасків» під диктатом МВФ;
❌ зміцнення панівних класів в умовах війни та змін законодавства під їхні інтереси;
❌ тотальної приватизації держмайна;
❌ урізання трудових прав і знищення профспілок.

Про досвід таких процесів у країнах колишньої Югославії, і до чого вони призвели, — читайте в статті сербського дослідника Александара Матковіча.

Темних зон у графіках ДТЕКу стає усе більше, а прогнози щодо тривалого блекауту видаються усе більш неминучими 😭

Тому більшість із нас уже переймаються утепленням, державні органи активно роздають поради і створюють пункти «незламності», а з-за кордону надсилають генератори. Ми також спробували поміркувати над ефективною системною підтримкою населення і, зокрема, соціально-незахищених його верств під час холодів.

Читайте наші пропозиції у новій статті.

​​☝️ На минулому тижні депутат Львівської міської ради Ігор Шолтис звернувся до Служби безпеки України, вимагаючи перевірки діяльності ГО “Феміністична майстерня”, ГО “Білкіс” та ГО “Соціальний рух”. Це стало відповіддю на проведення у Львові пікетів 3-4 грудня біля закладу “П'яна вишня”, власники якого порушують закон України “Про рекламу”, використовуючи оголене жіноче тіло для просування свого продукту. Мирні пікети викликали дискусію щодо припустимих меж комерційної реклами.

👮 У зверненні депутата не йдеться про вчинення адміністративних чи кримінальних правопорушень. Відтак, з огляду на статтю 2 Закону “Про Службу безпеки України”, відсутні підстави для реагування органів СБУ. Твердження про загрозу безпеці з боку СР явно абсурдні, адже наша організація стоїть на лівих демократичних позиціях, а також активно захищає права медиків, військовослужбовців і вимушено переміщених осіб.

📣 Шолтис пояснює необхідність перевірок проведенням пікетів під час воєнного стану. Але Конституція не передбачає автоматичної заборони мирних зібрань у зв'язку із запровадженням воєнного стану. До того ж порядок на акції забезпечували співробітники Нацполіції. Депутат критикує пікети, бо вони, за його словами, можуть викликати “суспільне збурення”. Нагадаємо, що в демократичній країні громадяни мають право висловлювати будь-які погляди, що не суперечать закону. Якщо прояви цього невід’ємного права непокоять Шолтиса, то це свідчить тільки про його антидемократичні погляди.

💢 А от що справді викликає занепокоєння і збурення, так це афілійованість депутата з ультраправими угрупуваннями (зокрема, “Суспільство майбутнього”, екс-С14) і виправдання насильства. Ставши депутатом від фракції “Голос”, він спрямував свої зусилля на протидію громадським ініціативам, вдаючись до провокацій на мирних акціях та зриву публічних лекцій на гендерну тематику. Атакуючи правозахисні рухи, Шолтис намагається відволікти увагу суспільства від загрози праворадикального насильства на вулицях українських міст.

👎 Обурює лицемірство Шолтиса, адже партія “Голос”, членом якої він є, повним складом проголосувала за внесення змін до закону “Про рекламу” щодо заборони сексизму. Депутат вимагає здійснити перевірку “походження джерел фінансування” організацій під надуманим приводом, а сам використовує службове становище задля пропаганди суспільно-небезпечних ідей. Стаття 22 Закону України “Про громадські об'єднання” забороняє втручання органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об'єднань. Тому нічим не мотивовані (окрім ідеологічної упередженості) нападки депутата на вказані ГО шкодять авторитету ЛМР і партії “Голос”.

❗️Ми закликаємо широку громадськість засудити ганебні спроби депутата Шолтиса придушувати інакодумство. Не дамо сумнівним політикам чинити перешкоди демократизації та емансипації українського суспільства!

Криза, викликана війною, показала необхідність націоналізації стратегічних підприємств. Що і зробила влада з газовими компаніями Фірташа, Медведчука та авіабудівною компанією «Мотор Січ».

Попри це впливові міжнародні й українські економісти продовжують наголошувати на необхідності приватизації для відновлення України 🤷🏻‍♀️

▪️ Чиї ж інтереси вони захищають?
▪️ Чому критерієм ефективності держпідприємств має бути суспільна користь, а не прибуток?
▪️ Та чому нам можуть позаздрити англійці?

Читайте в статті Томаса Барретта.

Вітаємо вас із відбоєм тривоги актуальним матеріалом про курс відновлення енергетичної системи України в інтересах суспільства.

Зі статті Саймона Пірані ви дізнаєтеся 👇
▪️ який потенціал відновлювальних джерел має Україна;
▪️ на які технології варто робити ставку задля збереження клімату;
▪️ як зробити так, щоб тепло, світло й опалення стало правом, а не товаром.

Читайте, поширюйте та ветуйте невигідні громадськості політики.

😑 Українські законодавці не вперше вигадують, а Верховна Рада ухвалює ініціативи, які суперечать Конституції України, принципам демократії та здоровому глузду.

Ідеться про ❗️ ухвалений у першому читанні ❗️законопроєкт №7633 про заборону використовувати джерела російських науковців або російською мовою в освітній і науковій діяльності. Така заборона фактично означає неможливість посилатися на мільйони матеріалів, запровадження контролю за змістом публікацій державними органами, дискримінацію за мовною ознакою, перешкоджає свободі поширення інформації.

Іншими словами, цей законопроєкт є безпрецедентним ударом по українській науці та демократії.

Закликаємо й вас висловити свою позицію проти безглуздого законопроєкту та підписати петицію, а законодавців — відповідально виконувати свою роботу.

💥 Читайте в інтерв’ю з DOXA про все, що ви давно хотіли запитати у російських антивоєнних активісток і активістів 💥

Практично від початку війни ми втратили надію на масові протести в Росії проти путінської «спецоперації». І поки багато західних лівих і лібералів все ще сподіваються на дієвий спротив, вирішили розпитати про його справжній перебіг, перспективи і причини слабкості у тих, хто знає російське громадянське суспільство зсередини.

🔺 Чому російське суспільство недостатньо протидіє війні?
🔺 Чому пропаганда виявилася потужнішою за зв’язки з рідними?
🔺 Хто ці люди, які підпалюють військкомати і пускають поїзди з рейок?
🔺 Як зараз працюють заблоковані російські антивоєнні медіа?

Про все це ми поговорили з редакторками й редакторами видання DOXA, відомого своєю антивоєнною та проукраїнською позицією.

Інтерв’ю доступне також українською і англійською мовами.

🚂 Хотіли побувати в кабіні машиніста? Під Новий рік бажання здійснюються 🙌

Долучитися до мандрівки в компанії голови Вільної профспілки залізничників України Олександра Скиби можна за допомогою відео-інтерв'ю, знятого в потязі цього літа. Під час перегляду ви дізнаєтеся про👇
🔺 те, якою ціною вдалося евакуювати тисячі людей на початку війни;
🔺 «прильоти» ракет по інфраструктурі залізниці та поїздах;
🔺 залізничників у лавах армії та їх підтримку профспілкою;
🔺 умови праці залізничників і нові закони, які роблять їх ще гіршими.

Подякувати за подорож і підтримати працівників Вільної профспілки залізничників можна переказом за реквізитами.

❗️Призначення платежу: «на залізничників»❗️

Цього року світом проїхалися колеса історії, запущені сусідньою імперіалістичною країною. Він втратив знайомі обриси і безпеку. Особисто мене він змусив приміряти нові ролі: біженки, самотньої матері в чужій країні.

Але разом із тим 2022 став роком солідарності і стійкості. Я відкрила для себе, що сяк-так справляюся з новими ролями. Бачила, як біженки виплітають павутину підтримки. Наша редакція долучалася до мереж солідарності та прогресивних активістів. Нас усіх надихає стійкість людей, які вчать дітей у новій реальності, лікують у нелюдських умовах, евакуюють з-під обстрілів, відвойовують міста і повертають світло та тепло. І мені дуже хочеться, щоб праця цих людей була захищеною і гідно винагороджувалася завжди.

Бажаю всім нам відвоювати можливість зустрічатися вечорами з близькими у теплих домівках і більше ніколи не прокидатися від вибухів. Озирніться довкола і підтримайте інших. Давайте вчитися одне в одного стійкості і солідарності. Вони знадобляться нам як під час війни, так і після неї.

Коли ми зустрічали 2022, ми не уявляли наскільки паскудним він буде. Але в цьому році ми зробили дуже багато потужних речей, які дають надію на краще у 2023 та після нього!

Ми навчилися захищатися, долали страхи, боронили свій вибір, права і правду, ділилися і допомагали, вивчили карту міських укриттів і кафе з генераторами, працювали в метро і варили борщ без світла. А головне — ми здобули великий досвід спільної дії, який має стати основою побудови справедливого майбутнього для кожної і кожного.

Тож давайте зустрічати новий рік святом солідарності! Обійміть тих, хто поряд, шліть побажання та підтримку тим, хто далеко. І нехай жодні відключення не завадять вам зустріти новий рік у світлі та радості 🍾🫶🏽