🔔 Дискусія починається.
Чекаємо вас за лінком.

📣 Починається фінальна секція нашої конференції. Переходьте за посиланням і беріть участь у дискусії.

😮 «Найцікавіше розпочалось тоді, коли про нас почали виходити замовні публікації. Буцімто ми ледь не українська мафія…»

🤲🏻 Волонтерство стало окремим важливим розділом російсько-української війни. Багато з вас підтвердить це власним нелегким досвідом організації допомоги в Україні. Раніше ми писали про те, хто і в яких умовах зустрічає українок у прикордонній Польщі. А сьогодні у нас особлива історія волонтерської кооперації в нейтральній Австрії, де за підтримку якоїсь зі сторін конфлікту можна отримати до 5 років позбавлення волі.

Тут є і про безсонні ночі та нервові зриви, замовні статті і спілкування з поліцією, холодильники з ліками, старовинний маєток у центрі міста, важкі особисті виклики та довіру до малознайомих людей 🤯

Дякуємо Олександрі Терентьєвій за цю гостросюжетну розповідь, засновану на реальних подіях, і радимо вам всім її прочитати.

Що робити, коли комунальні послуги й ліки подорожчали втричі, яйця коштують 80 грн, а твоя пенсія — 3000 🤯

Чи вдасться державі вирішити цю складну задачу в умовах війни — питання, яке залишається відкритим. Адже фінансова ситуація в країні погіршується, державний борг зростає, а зовнішня гуманітарна допомога стає усе меншою. Додайте до цього всього ще й системні проблеми соціальної політики, які накопичувалися роками.

І все ж таки, чи можна щось вдіяти для допомоги літнім людям, і яких сценаріїв щодо виплат пенсій та субсидій варто очікувати, — ми вирішили дізнатися в економістів. Читайте їхні прогнози в новій статті.

Кожна людина в Україні винна вже 63 тисячі гривень міжнародним кредиторам 😳

Не дивуйтеся: саме такою є сума зовнішнього боргу країни, розподілена між нами. Зараз громадяни і громадянки змушені ці кошти постійно виплачувати, хоч і не напряму, а через скорочення соціальних виплат та видатків.

Але є й хороша новина: цю заборгованість можна списати як несправедливу й незаконну. Що для цього потрібно? 👉 Дізнавайтеся у нашому не фантастичному відео про фантастичні борги.

▪️ 9 місяців війни, а Росія досі не відчуває наслідків дії міжнародних санкцій. Може, в них є якась хитрість?
▪️ Чому системі глобального капіталу так важко розпрощатися з Росією?
▪️ Як сталося, що плани Європи з переходу на зелену енергетику змінилися інвестиціями в нову інфраструктуру імпорту газу з неросійських джерел?
▪️ Чому криза капіталу, — слушний момент для дій і солідарності глобального робітничого руху?

Про все це читайте у лонгріді економіста Саймона Пірані з аналізом поточного фронту економічної війни, що ведеться паралельно із воєнними діями на території України.

«Дуже часто ромам відмовляють у працевлаштуванні й не беруть на роботу через ксенофобію. Їм можуть відмовляти в наданні притулку. А в Європі їх вважають «не справжніми» українцями».

Ромська спільнота і до війни була сильно дискримінованою групою. Тож не дивно, що в умовах вимушеного переселення, її представниці стикаються з масою складнощів.

Хто і як допомагає ромським жінкам і дітям із пошуком житла, роботи й гуманітарними потребами, — читайте у інтерв’ю із громадськими активістками, за участі нашої редакторки Альони Ляшевої.

У міжнародному лівому русі досі тривають суперечки щодо підтримки українського опору. Натомість українські ліві від початку війни проявили практично повну згуртованість у протистоянні агресору ✊🏽

Як і для всього суспільства, війна для них стала викликом, який змусив переорієнтувати вектори діяльності й шукати нові способи кооперації. Разом із тим потужний рух низової організації українок і українців відкрив лівим нові перспективи для більшої видимості та посилення свого впливу.

Звичайно, окрім боротьби із зовнішнім ворогом, у лівих стоїть ще одна важлива задача — тримати фокус на протистоянні внутрішнім неоліберальним реформам.
🔺 Як у них виходить усе це поєднувати?
🔺 Що роблять ліві під час війни?
🔺 Які нові завдання вони ставлять перед собою?

Читайте про це детальніше у матеріалі, зробленому за мотивами круглого столу «Спротив і солідарність: українські ліві у війні з Росією».

🏚 817 000 житлових будинків в Україні пошкоджені або зруйновані.
😳 А кількість ВПО сягає вже 6,2 млн людей.

Повномасштабне вторгнення Росії спричинило найбільшу в історії України житлову кризу. Про те, як її подолати, і які дієві механізми соціальної житлової політики має розвивати держава вже зараз, — ми поговорили з експертками. Що вони пропонують, — читайте у нашій новій статті за матеріалами дискусії.

Як українській економіці пережити війну⁉️

Це питання все гостріше стоїть не лише перед українською владою, а й перед західними країнами, які від початку війни взяли на себе відповідальність допомагати Україні у боротьбі з агресором. Саме тому зіркові американські й європейські економісти вже активно розвивають стратегії виходу української економіки з кризи.

Наприклад, автори й авторки звіту Центру досліджень економічної політики (CERP) радять державі самоусунутися і покластися на ринкові механізми розподілу економічних ресурсів.

Чому це загрожує не лише нелегкому фінансовому становищу українок і українців під час війни, а й усім нашим сподіванням на справедливу відбудову, — читайте в аналізі звіту CERP економістом Адамом Тузом.

Нещодавно Росія ввела санкції проти двохсот громадян США.

Ми переглянули цей почесний список і, окрім Берні Сандерса, знайшли там відомого історика українського походження Івана-Павла Химку, ім’я якого неодноразово з’являлося на нашому сайті.

Історик багато років досліджує український національні, соціалістичні та націоналістичні рухи. Тож пропонуємо вам переглянути матеріали і самим проаналізувати, що ж у його позиції так зачіпає російську владу.

▪️ Ukraine’s Socialist Heritage. Стаття про соціалістичний спадок України, у якій Химка доводить хибність та антинауковість російського наративу про «денацифікацію» України.

▪️ Інтерв’ю «Спільного» із істориком щодо політики пам'яті в Україні:
«Історична політика є хворобою всіх посткомуністичних країн»
«Молодому поколінню трудно вірити, що націоналісти робили все те, що я й інші дослідники описуємо»

▪️ Рецензія історикині Анни Купінської на останню книгу Химки, присвячену участі українських націоналістів у Голокості.

«Бідність в одній країні — небезпека для інших, оскільки злиденність населення є найбільш придатним ресурсом для поширення ненависті і пропаганди».

Ілюстрацією того, як це працює, є сучасна Росія. У результаті неоліберальних реформ і урізання трудових прав більше 60 мільйонів людей у країні знаходяться за межею бідності. Саме вони стали основою добровольців, які пішли воювати проти України, аби заробити хоч якісь гроші.

▪️ Чому ж тоді українські законодавці так само тримаються неоліберального курсу?
▪️ Чому забезпечення гідних умов праці має стати основою післявоєнної відбудови України?
▪️ І чому державний захист трудових прав є вкрай необхідним під час війни?

Усе це пояснюють юристи й профспілкові активісти в нашій новій статті.

Підтримайте ініціативу, яка допомагає ВПО!

Kukhnia — волонтерський проєкт художників та активісток, до якого входять наші редакторки Женя Степко і Альона Ляшева. Розпочавшись 27 лютого із приготування їжі для переселенців у Львові, проєкт наразі займається системною допомогою ВПО.

У Kukhnia:
• щодня готували обіди для близько 120 людей;
• доставляли їжу чотирьом львівським прихисткам для біженок і біженців;
• облаштували новий шелтер на 10 людей;
• налагодили співпрацю з прихистками для ромських родин в Ужгороді;
• організовували вантажі гуманітарної допомоги до регіонів, які найбільше постраждали від війни;
• проводили гуртки для місцевої спільноти й переселенок.

Допомогти проекту наших подруг і друзів можна:
☝️ власною участю в ініціативі;
✌️ донатами за реквізитами;
👌 лайками й шерами цього посту;
🙌 усім цим разом.

Заздалегідь вдячні. Усім гарної п’ятниці і вихідних! 😘

Виживати уп’ятьох на десять тисяч гривень, ще й за постійного зростання цін 🤯

Як думаєте, це ще одна вражаюча здатність українок і українців чи закономірна безвихідь в умовах неоліберальних політик?

Читайте в нашій новій статті про виклики, які змушені долати в умовах війни неповні і багатодітні українські родини та сім’ї, в яких виховуються діти з інвалідністю.

Деяким лівим легше уявити кінець демократії, аніж вихід із власної зони комфорту і визнати хибність власних переконань 🤦🏻‍♀️

▪️ Якими аргументами вони захищають таку позицію?
▪️ Чим їх лякає український спротив?
▪️ І чому підтримка України у війні з Росією є важливим кроком до побудови інакшого можливого світу?

Читайте в нашому перекладі статті Джузеппе Кокко і Бруно Кава.

Зруйновані будинки, відсутність світла, тепла, втрата роботи…

Ми переживаємо все це, плекаючи надію, що після війни зможемо побудувати нове суспільство, справедливе до кожної й кожного. Та, на жаль, у соціальній політиці влада продовжує курс, який може призвести лише до ще більшої кризи.

▪️ Про які саме тенденції та законопроєкти йдеться?
▪️ Як чинна соціальна політика призводить до атомізації та руйнування солідарності у суспільстві?
▪️ І яких політик вимагає справедлива відбудова?

Більше про українську соціальну систему та альтернативні підходи до соцполітики після війни — читайте у статті аналітикині Наталі Ломоносової.

🏢 Як організувати гідне житло для ВПО в умовах приватизації землі і космічних цін на нерухомість?

Долучайтеся вже за кілька годин до пошуків відповідей на це питання в рамках дискусії за участі нашої редакторки Альони Ляшевої.

🛂 Щодня на пункті пропуску прикордонної служби затримують близько 30-40 чоловіків, які намагаються виїхати за кордон.

▪️ Чи можна вважати заборону їм виїжджати дискримінацією та порушенням прав людини?
▪️ Чи це радше закономірна необхідність в умовах війни?
▪️ І як це впливає на гендерну рівність?

Читайте, що думають з цього приводу українки й українці, законодавці, правозахисниці й феміністки в статті Марини Овчиннікової.

«У кожному місці залишаються сили для відновлення. І як пагони дерев, відчуття дому проросте і розквітне знову, попри усі спроби його знищити».

Цього року феміністичний фестиваль «Фільма» присвячено темі міграції в умовах збройних конфліктів — на знак солідарності з тими, хто втратили свій дім.

У рамках програми «Коли вдома заквітчають дерева» проходить показ 8 фільмів, які складаються в метаісторію про втрату домівки й довгий шлях назад до рідного краю. Усі стрічки можна переглянути безкоштовно з будь-якої точки світу.

Ми поспілкувалися з Сашком Протягом, режисером однієї з картин фестивалю. Його 30-хвилинний фільм «My favorite job, 2022» розповідає про низову самоорганізацію водіїв і водійок, які рятували людей з Маріуполя. Чому ця історія зараз важлива, і як режисер описує досвід втрати рідного міста засобами кіно — читайте у інтерв’ю.

Інші стрічки «Фільми» можна подивитися за посиланням.

Багато хто з нас ніколи не були в Маріуполі, але відчувають біль його втрат і руйнувань. А що ж говорити про мешканок і мешканців міста? Для них воно лишається живим — в особистих спогадах і зв’язках із людьми.

Віднайти простір для цих невловимих переживань спробував колектив Freefilmers. Мистецька й дослідницька спільнота Маріуполя створила проєкт особливого архівування — Маріупольский парк пам’яті. Тут ви не знайдете традиційних артефактів, а радше матимете змогу торкнутися повсякдення міста, відтвореного спільними рефлексіями й мистецькими висловлюваннями.

Більше про проєкт читайте у нашій статті.