🔍 Чому стільки уваги прикуто до війни й біженок з України в той час як бомбардування Сирії продовжуються за мовчазної згоди заходу? 🔎

👆 Питання, яке наразі постійно спливає у публікаціях і мемах західних лівих видань. Але найважливішими у цих дискусіях є голоси самих сирійців.

Тож публікуємо статтю сирійського письменника і політичного дисидента Яссіна Аль-Хадж Салех, з чіткою позицією щодо української боротьби.

Читайте й додавайте до своєї критичної візії.

На русском: https://bit.ly/Ukraine_Syria_continuation.

«Бути чи не бути»
«Підтримувати чи не підтримувати»

Дискусії серед лівих щодо війни в Україні та збройного спротиву нашої держави тривають. І сьогодні голос Тараса Білоуса звертається до представництва прогресивного інтернаціоналу Півдня.

Тож читайте лист нашого редактора. Пам’ятайте, що наразі Україна — це плацдарм для зміцнення глобальної системи міжнародної безпеки. І приєднуйтеся до тих, хто у таборі «бути» ✊🏽

🇬🇧 In English: https://commons.com.ua/en/vijna-v-ukrayini-ta-globalnij-pivden/

(Engl. below)

⚫ Україна чи перерозподіл власних позицій в світі — що насправді цікавить Путіна і російські еліти?
⚫️ Що реально може зробити світова спільнота для підтримки України?
⚫️ На що слід звернути основну увагу українським, російським і західним лівим у спробах аналізу сучасної історії?
⚫️ І нарешті — чи є загроза переростання цієї війни у світову?

Відповідь на ці питання ви знайдете у інтерв’ю нашого редактора Володимира Артюха, який передбачав можливість війни за рік до 24 лютого.

⚫️ What are the real interests of Putin and the Russian elites - Ukraine or strengthening their own positions in the world?
⚫️ What can the global community really do to support Ukraine?
⚫️ What should Ukrainian, Russian and Western leftists focus on while analyzing the modern history?
⚫️ And finally - is there a threat of this war escalating into a world war?

You will find the answers to these questions in the interview with our editor Volodia Artiukh, who predicted this war a year before the fateful February 24th.

❓ Чому західні ліві досі обирають між НАТО і Путіним?
❓ Чи може український народ претендувати на власну суб’єктність у цій війні?
❓ Чи мають українські біженки привілеї?

Ми ходимо довкола тих самих питань, проте щоразу знаходимо для них нові й важливі відповіді. Наприклад, інтерв’ю із нашими редакторами Денисом Пілашем і Денисом Горбачем для Transnational Institute розкриває перспективи глобального низового руху солідарності й протидії капіталістичному імперіалізму.
Читайте!

(На русском ниже)
Російська агресія здійняла чергову хвилю звинувачень російськомовних у тому, що це вони принесли війну до України.
Про це пишуть не лише користувачі соцмереж із міст, які приймають переселенців, а й публічні інтелектуали.
Почитайте колонку Романа Губи, який виступає на захист російськомовних жителів України та проти мовної війни.
_
Российская агрессия подняла очередную волну обвинений в том, что это русскоязычные жители принесли войну в Украину.
Об этом пишут не только пользователи соцсетей из принимающих переселенцев городов, но и публичные интеллектуалы.

Прочитайте колонку Романа Губы, который выступает в защиту русскоязычных жителей Украины и против языковой войны.
✔️ Версия на русском: https://bit.ly/russian_language_in_Ukraine

🔻 Під обстрілами можна навчитися спати, пити чай, заводити романтичні стосунки, організовувати спільний побут та читати «Фрагменти анархістської антропології» Девіда Гребера 🔻

Знайомтеся з історією окупаційного життя в могилянському гуртожитку у Ворзелі від Євгенія Осієвського, який нещодавно евакуювався у безпечніше місце 🌿

We publish an inside look at life under shelling also in the English version. Read it to learn what counts as lucky and unlucky in wartime.

❓ Чому багатьом західним лівим важко заявити про безумовну підтримку українського збройного опору без ритуального згадування НАТО?
❓ Як і чому «збалансована» позиція західних лівих сприятиме зміцненню націоналістичних настроїв українського суспільства?
❓ Чого можна вимагати на акціях, перебуваючи під мирним європейським небом, для підтримки українського спротиву?

Читайте про це у статті Дениса Горбача, написаній в рамках полеміки проти «геополітичного» перекосу в французькому лівому аналізі.

Матеріал публікуємо французькою.

🇬🇧
The people of Ukraine have a long revolutionary and socialist history. Ukrainian peasant and labor movement played a significant role in the 1917 revolution and the resulting struggles for social and national emancipation while many Ukrainian authors and artists also adhered to left-wing ideas.

Ukrainian-Canadian historian John-Paul Himka offers a brief introduction to the history of Ukrainian socialism. He debunks the propaganda narratives that label the Ukrainian identity as 'tainted by fascism' and shows the left-wing origins of the Ukrainian republic.

🇺🇦
Українська традиція розвитку соціалістичних ідей веде свій початок з 80-х років ХІХ ст. Значну роль відігравав робітничо-селянський рух також у революції 1917, виборюючи соціальну та національну емансипацію. Лівих ідей дотримувалися і багато українських культурних діячів і діячок.

Саме цій історії українського соціалізму присвятив опубліковану нами статтю Іван-Павло Химка. У ній автор розвінчує пропагандистські наративи, які маркують українську ідентичність як «заплямовану фашизмом». Тож читайте і дізнавайтеся більше про ліве походження Української республіки.

❗️Ціни на проживання у Львові мають залишатись такими, як були в довоєнний час. Орендодавець чи готельєр, який виставляє завищену ціну за помешкання – мародер❗️

👆 Такою є офіційна заява мера Львова Андрія Садового щодо житлової кризи.

🏠 Та чи мають ці слова правові наслідки, й що відбувається з ринком житла на практиці?
🏠 За якими цінами можливо знайти прихисток на довготривалий строк для переміщених осіб?
🏠 Чи зможе держава забезпечити дахом над головою всіх, хто втратив житло, без зміни житлової політики?

Відповіді на ці питання шукайте в колонці Альони Ляшевої, долученої до ініціативи пошуку прихистку для біженців/ок з особливими потребами.

Найстаріший журнал США, The Nation, розповідає про нашу позицію по війні. Окрім думки наших редакторів, там є позиції інших лівих з центральної та східної Європи. Але якщо коротко, то основна ідея винесена у заголовок 🔥

Підтримай нас на Patreon

Війна Росії проти України стала поворотним моментом для світової спільноти. Захоплюємося людьми, які борються за нормальне життя та свободу, продовжують працювати і діяти. Те саме намагаємося робити й ми.

Тож якщо вам подобається «Спільне», будемо вдячні за вашу підтримку: https://www.patreon.com/commons_journal

Нагадуємо, що наше видання є і буде егалітарним, а всі матеріали будуть і надалі у вільному доступі.

Тримаймося разом у боротьбі за мир і справедливість!

«Наші рани нас єднають»

Тож долучайтеся і ви до зустрічі українських та сирійських активістів за участі нашого редактора Тараса Білоуса.

Обговорюватимемо:
◾️ Досвід боротьби за свободу й справедливість в умовах наступу авторитаризму.
◾️ Реалії життя українських та сирійських активістів.
◾️ Можливості для інтернаціональної солідарності.

⌛️ Подія відбудеться у цей четвер, 14 квітня о 19:00 за київським часом.
Буде забезпечено переклад українською, арабською, російською та іспанськими мовами.

✍️ Детальніше про зустріч і реєстрація за лінком: https://bit.ly/our_wounds_can_be_bridges

❗️Коли і за яких умов українки та українці зможуть знову відчувати себе в безпеці у власній країні?

На це чи не найболючіше питання другого місяця війни спробувала дати свою відповідь наша редакторка Оксана Дутчак в інтерв’ю з Фабіаном Висоцькі.

Читайте на нашому сайті та діліться своїми міркуваннями.

📖 Історія мовного конфлікту в Україні є яскравою ілюстрацією того, яким важливим фактором формування антиімперіалістичного та навіть класового протистояння може стати мова.

☝️ Та ми такі не одні, — наголошує український соціолінгвіст Володимир Кулик і радить скористатися досвідом врегулювання проблеми багатомовності інших держав у своїй праці «Мовна політика в багатомовних країнах».

👊🏽 Наша ж редакція пропонує вам впоратися з великою і складною книжкою шляхом прочитання серії рецензій на неї Сергія Луніна. Публікуємо другу з них, яка є скоріше доповненням до книжки, адже враховує найбільш подібний до українського контексту досвід Норвегії.

Скільки пакетів санкцій має погодити ЄС, щоб відмовитися від основного джерела фінансування військово-промислового комплексу РФ — нафти й газу?
🔞⛔️📵🚱🚯

Не хочеться нікого розчаровувати, проте це відбуватиметься доти, доки Захід не забезпечить собі надійний тил енергетичної автономності. За яких умов така незалежність стане можливою і чому війна в Україні може стати поштовхом до перебудови енергетики — дізнавайтеся у статті Романа Гриценка ☀️

Подолати імперіалізм ми можемо лише разом, шляхом об’єднання прогресивних сил у всьому світі ✊🏽

Саме з цією метою Денис Горбач дав інтерв’ю із роз’ясненнями того, як жила Україна до війни й під час неї, нашим східним товаришкам і товаришам — антикапіталістичному виданню Asia Commune. Та відповів на питання про:

▪️ розвиток і становище економічної ситуації в Україні;
▪️ наслідки перебування України між впливом Заходу і Росії;
▪️ український робітничий рух та його умови під час війни;
▪️ роль націоналістичних угрупувань у політиці;
▪️ міркування про позиції західних лівих щодо до російської агресії в Україні;
▪️ і, нарешті, сакраментальне питання про те, чим ми займались останні 8 років.

Радимо ознайомитися!

💼 У вас є зараз робота?

Від початку війни більше 30% українських підприємств зупинили свою діяльність, мільйони людей стали безробітними, а вакансій стало помітно менше. Тож окрім тривог через обстріли, українців і українок усе більше охоплюють страхи щодо втрати заробітку на тлі зростання цін.

▪️ Як реагує на це держава?
▪️ Що передбачає та кого захищає курс на тимчасову дерегуляцію трудових відносин?
▪️ Як позбавлення заробітку через месенджер могло стати законним?
▪️ Які наслідки для людей найманої праці матиме дерегуляція під час та після закінчення воєнного стану?

Про все це – у статті Віталія Дудіна. Знайомтеся з новими трудовими нормами Закону № 2136. Ну і з прийдешнім вас Першотравнем 😐

Поки пам’ятники змушені ховатися за мішками з піском, ми вирішили актуалізувати імена тих представниць і представників літературної спадщини буремних революційних років першої половини ХХ ст, чиї голови не варто було б втрачати 👤

Для цього публікуємо інтерв’ю із літературознавицею Яриною Цимбал, з якого ви дізнаєтеся про:
🧷 вплив революції на появу тогочасної літературної спільноти та місце письменників у політиці;
🧷 ставлення літераторів і літераторок до інтернаціонального питання;
🧷 нюанси внутрішньопартійної боротьби;
🧷 місце емансипативного дискурсу в літературі;
🧷 чому не все радянське — погане;
🧷 багато цікавих подробиць із життя письменників і письменниць, про які не казали в школі.

Радимо прочитати, перш ніж як ставити ✔️ у списках нових назв для вулиць.

🔥 Наша стаття про еволюцію поглядів Анатолія Шарія б’є рекорди за кількістю відвідувань на сайті після його затримки в Іспанії.

🔘 Блогеру інкримінують державну зраду і порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної приналежності.

У нашій публікації перед початком війни ми детально розповідали про Анатолія Шарія та еволюцію його поглядів.

🌾 Неможливість повноцінної посівної й експорту с/г продукції під час війни в Україні стали викликом, до подолання якого прикута увага всього світу.

Тому ми звертаємо увагу на приклад масштабної приватизації земель та орієнтацію сільського господарства виключно на прибуток у післявоєнній Сербії.

Тож читайте у статті сербських дослідниць Катаріни Кушич і Сладжани Лазич про те:

📌 якими болями для місцевих фермерів і екології може обернутися політика, продиктована іноземними інвесторами?
📌 чому політика приватизації призводить до консолідації земель агрохолдингами?
📌 чому держава має підтримувати малі господарства?
📌 і за яким сценарієм можливо втілювати справедливіше землекористування?