І так, не сплю бо сиджу в метро. Русня – гній

І щоб їх якісніше утилізовували, допоможіть хлопцям з купівлею машини

Зараз вночі може це й ніхто не прочитає. А ось ранок давайте почнемо з хорошої справи

Готуюся до матчу 🙃

Один мій матч на вихідних вже можна розгадати. Але ж є ще один

Субота, 22 квітня
18:00 Осер – Лілль

Неділя, 23 квітня
18:05 Монпельє – Ренн

Французький уік-енд 🙃

Зараз сів готуватися до Лілля, а ви ж знаєте, хто їхній головний тренер. І якось воно ненароком вийшло порівняння ШД і ДК

Три останні тренери Шахтаря:
Де Дзербі – Брайтон
Каштру – Аль Духаїл, Ботафого
Фонсека – Рома, Лілль

Три останні тренери Динамо:
Михайличенко: спортивний директор Динамо, віце-президент УАФ
Хацкевич: Ротор, Карміотісса, без клубу
Ребров: Аль-Аглі, Ференцварош, Аль-Айн

Здається, більше нічого й писати не треба, так?

До речі, ви ж здогадувалися, що чемпіонати надсилають трансляторам статистику і всяке таке?

Сумніваюся, що можу ділитися з вами актуальними файлами, але ось як взагалі вони виглядають

P.S. все одно сумую за прес-кітами від Бундесліги 🥲

Осер і Лілль зіграли 1:1. Обидва голи з пенальті

Можливо, не надто захопливий матч, але мені було цікаво

Скромна команда Крістофа Пелісьє грала компактно, зосереджено і самовіддано. Від цього обмаль шансів у хлопців Паулу Фонсеки

Але все одно, напевно, один з головних авторів цієї нічиєї – воротар Донаван Леон. Лише другий його матч в сезоні. І кілька справді гарних сейвів

Щоправда, все ж хотілося б зупинитися на моменті, коли він пропустив

У Лілля був потрійний момент – три ударі з меж штрафної. Спочатку сейв самого Леона, потім врятував довгоногий захисник Туре, і відразу після цього – в підкаті виручив Менса

Молодці! Герої!

А що далі? Лілль подає з кутового – Ньянг грає рукою. Захисники кістьми лягали, щоб не пропустити, прийшов нападник – і налажав...

Важко гравцям атаки зберігати достатньо концентрації в захисті

Власне, у штрафній Лілля відбулося приблизно те ж саме. Але там "допоміг" Кабелла

Сьогодні коментуватиму Монпельє з Ренном. І це чергова можливість насолодитися грою Тежі Саваньє

А також можливість трохи розповісти вам про нього, про його нетривіальну для сучасного світу історію. Талант, що не гнався за славою і грішми, а просто хотів бути щасливим

P.S. вжив слово "циган" в заголовку спеціально – на противагу всім тим публікаціям, де представників цих народностей зображають виключно в негативному світлі

І ще одна причина похвалити Монпельє – це те, як вони оформлюють заявку на матч. Відразу видно, хто може зіграти, а хто – ні 🙃

Знову пишу вам про матч, який ви навряд дивилися

Монпельє – Ренн

Господарі повернули Дер Закаряна і виграли з ним 5 матчів з 9. Але останні два програли: Тулузі та Ліллю. Щоправда, впевненість у власних силах зовсім не похитнулася

Гості, навпаки, хоч і перемогли в минулому турі 3:0 Реймс, але й досі нервували від того, наскільки кволо проводять частину сезону після нового року

І що ми отримали?

Монпельє діяв досить організовано, та Ренн мав достатньо перевагу в класі і, зрештою, у грі. На додачу до нього, капітан господарів Тежі Саваньє отримав вилучення – наступив супернику ззаду на литку (зрозуміло, що випадково)

Ренн з 53 хвилини був у більшості. Тиснув з усіх сил, атакував як лише міг, Женезьйо випустив на поле всіх, кого мав. Але Монпельє захищався настільки самовіддано, що, зрештою, забив

84 хвилина, кінець матчу. Двометровий Крістофер Жульєн після подачі на нього зі штрафного скидає – Стефі Мавідіді приносить перемогу

З одного боку, заслужені, вистраждані 1:0 для Монпельє. З іншого боку, шкода Ренн, що за такого футболу все ж програв

Претенденти на єврокубки у Франції продовжують грати у піддавки. Аби не дійшло до того, що їх всіх пошиє у дурні Лоран Блан зі своїм Ліоном 🙃

Такс, що у мене цього тижня?

П'ятниця, 28 квітня
21:30 Ан-Наср – Ар-Раед

Субота, 29 квітня
19:00 Рома – Мілан

Неділя, 30 квітня
19:00 Бешикташ – Галатасарай

Мій дебют в Саудівській Аравії, а також гарні вивіски з Італії та Туреччини. Подивимося, що з цього всього вийде 🙃

Важко не захоплюватися харизмою Жозе Моуріньо. Наштовхнувся на одну його розповідь:

«У мене в Порту капітаном був Жорже Кошта. Якось ми після першого тайму програвали Белененсешу 0:2. Я йшов в роздягальню настільки злий, що з мене, практично, йшов дим.

І коли я хотів зайти, він зупинив мене і сказав: «Почекайте, будь ласка, дві хвилини». Він зачинив двері – і зробив замість мене всю брудну роботу.

Після цього попросив: «А тепер тренуйте нас». Він вже зробив у роздягальні все те, що мав зробити я.

Зрештою, ми перемогли 3:2. Він забив двічі. Хоча до цього не забивав ніколи в житті.

Капітан – він не завжди лідер. Ти не можеш придбати лідера, ти не можеш його зробили. Але коли він у тебе є, то твоя команда вже на крок попереду».

Це було в контексті того, що капітан не завжди є лідером команди, а також про те, що надто часто люди звертають увагу не на тих, хто справді приносить результат, а на тих, хто виглядає яскравіше

Хто, на вашу думку тягне роль і лідера, і капітана? Або ж навпаки, хто є капітаном, але точно не лідером своєї команди?

Готуюся до гри Ан-Насра. І, очевидно, окремо треба почитати новини про Кріштіану Роналду

Почав з Twitter. І там був мемний допис, мовляв президент клубу заявив:

«В житті мене вдалося обдурити лише двічі. Перший раз був, коли я замовив три кебаба, а мені доставили лише два. Другий – коли я підписав Кріштіану Роналду».

Скажіть, чи можна це сприйняти серйозно?

Там було посилання на ArabiaNews50. Цього видання, в разі чого, не існує. Це все надто легко гуглиться

Але, знаєте що? Новину собі на сайт закинув Mundo Deportivo!

Дійшло до того, що представникам клубу довелося виступати зі спростуванням. А ви кажете, що наші журналісти щось плутають

«Коментатори – ви дивовижні люди». Таку відзнаку нещодавно отримав від САМОГО Віктора Леоненка. Я не завжди встигаю «моніторити» всі реакції відданих слухачів, але добрі люди намагаються все скидати. Так я і отримав «фідбек» (можна вжити модне слово?) від легенди українського футболу.

Пан Леоненко здивувався! Чому це я так голосно кричав, коли Дніпро-1 забив переможний м’яч на 3-й доданій до матчу хвилині. Дніпро-1 вирвав дуже важливу перемогу і наблизився до Шахтаря у боротьбі за чемпіонство! Це ж, начебто не дуже емоційний момент, чи не так?! Але експерт так не вважав та ще й неоднозначно натякнув: «Хлопці, вас же не оштрафують».

Насправді, я дуже вдячний Віктору Євгеновичу за увагу. І радий, що дуже багато інформації, що він почув від коментатора, Леоненко використав у своєму міні-подкасті. Будь ласка, користуйтеся, мені не шкода! Розумію, що в питаннях штрафів він спеціаліст. Але в коментаторстві, мабуть, не дуже.

І дійсно, звідки у нас це взялося? Ця суспільна думка: «тихо, не виділяйся, не будь емоційним. Треба як всі. Спокійно…». Невже ще діє оце «надбання совка»?

Насправді, емоціонувати (коли це доречно, а у додаткові хвилини, коли вирішується доля чемпіонства – це навіть обов’язково!), вміти впіймати момент, показати його важливість інтонаційно – це дуже важливо для коментатора.

Футбол для глядача – це насамперед емоція! І трансляція має її цьому глядачу подарувати.

Цікаво, що у мене не так давно стався інший не менш емоційний момент на матчі Серії А Салернітана – Інтер, який я коментував на МЕГОГО. Це дійсно було неймовірно. Ветеран Антоніо Кандрева на останніх хвилинах божевільним ударом закинув м’яч за комірець Онана і приніс своїй команді нічию.

Я вирізав обидва епізоди і хотів би вас попросити їх порівняти. Де було яскравіше? Чи оштрафують мене в Салернітані?

Коментатор не може бути просто набридливою звуковою доріжкою. Він має передати шарм матчу. Він має розповісти його сюжет. Сюжет, який пишеться у прямому ефірі, на ваших очах.

Як же розповісти сюжет, якщо ти сам його ще не читав? От про це ми будем багато говорити в наступних дописах. А от матч Салернітана-Інтер став для Кандреви 461-м у Серії А. Він увійшов у ТОП-30 гравців, що зіграли найбільше в головному італійському дивізіоні. І в самому кінці цього особливого для себе матчу забив божевільний м’яч, який приніс маленькій Салернітані нічию з Інтером. Здорово же?

Цю сюжетну лінію Кандреви вдалося протягти в цьому матчі з початку і до кінця. І саме цю цифру перед матчем треба було знати!

Але також треба розуміти, що дуже багато статистики, історій і фактів з досьє гравців в коментарі матчу просто непотрібні. А іноді, навіть шкідливі.

У наступному дописі в цьому блозі я напишу про свій біль. Про те, як робити НЕ треба. А також познайомлю вас із внутрішнім терміном нашої редакції «ДІЛЕПІВЩИНА». Цікаво? Дочекайтеся. І пишіть свої коментарі і ставте питання…