Обіцяв написати про одного з новачків АЕКа Ларнаки. Дядько, який дійсно заслуговує на увагу

Неманья Ніколич. На перший погляд, 35-річний збитий льотчик, який половину сезону провів в другому дивізіоні Туреччини і там більше сидів, ніж грав, ще й нічого не забив

Але, з ним не настільки все просто

До цієї невдачі в Туреччині в угорця було 15 поспіль сезонів з, як мінімум, 10+ голами. Впродовж своєї кар'єри він п'ять разів ставав найкращим бомбардиром чемпіонату. Тричі в Угорщині, одного разу в Польщі, а також в своєму дебютному сезоні в Чикаго. Тоді він з 24 голами зокрема обійшов Давіда Вілью та Себастьяна Джовінко

Коли у нього питають які його улюблені голи, то він відповідає – ті, де треба просто підставити ногу. Просто це означає, що він перехитрив захисників, зайняв якісну позицію і відкритий для передачі

В АЕКу Ніколич встигнув провести лише два матчі – в дебютному забив. Гол з категорії його улюблених 🙃

Розумію, що тренери команд – це не приклад для коментаторів

Але ось як іспанець Ольтра англійською називав прізвища українських футболістів 🫠

Ні Піхальоно́к, ні Дубрик вчора не забили. Це був важкий матч. І цікаво дізнатися чи зможе Дніпро-1 додати. Те, що глобально вони здатні грати краще – очевидно. А от з приводу наступного тижня є питання

І пропускати відразу після того, як мав свій найкращий момент у матчі – це, як мінімум, неприємно

По Шахтарю – молодці. З приводу Ренна були питання, зважаючи на їхню форму в чемпіонаті. І, як тільки французи виставили свій стартовий склад, стало зрозуміло, що цим можна скористатися

Зрештою, гірники забили після двох грубих помилок суперника. І це чудово, що ними вдалося скористатися. 2:0 – це був би казковий варіант. 2:1 – все одно чудово.

А ще ви просили кинути холодильник і з WePlay. Тут своя народна творчість 😍

Ділюся черговою історією колеги. Тепер це розповідь Роберто Моралеса. Його прекрасно знає кожен український глядач футболу

🔹🔸🔹

Ставати коментатором не збирався, можливо десь в підсвідомих мріях таке й могло бути, але конкретної мети точно не мав.

Вперше прокоментував у 19 років на обласному телебаченні. Це був чистий експромт взяти студента, який ніяким боком не дотичний до ТБ, тим паче спортивної журналістики. Але Михайло Ревенко, який інколи грав у футбол з моїм батьком, на це наважився.

Це була «крадена» трансляція товариського матчу Бельгії та Франції. Я коментував у запису. Це був 1996-й рік, про інтернет у Запоріжжі ще й не мріяли. Якщо б вийшло погано, той матч просто б не показали. Але його все ж дали в ефір.

Наступного разу я прокоментував вже наприкінці 1998-го. Завершив університет і шукав роботу, мені обіцяли взяти в одну фірму офіс-менеджером, тоді це вважалося крутим варіантом з норм зарплатнею. Та треба було почекати кілька місяців – і я пішов у спортивну редакцію обласного телебачення. Просто аби було чим зайнятися і заробити якусь копійчину. Працювати там не збирався, бо знав, що це робота саме за люті копійки. Але затягнуло і залишився у цій справі донині.

#як_я_став_коментатором

Вчора намагався розібратися що там відбувається з Барселоною, що це за справа з грішми віце президенту Технічного комітету арбітрів

Заплутана історія

Читайте текст і, якщо є що додати чи поправити – пишіть в коментарі 🙃

І, здається, чогось я про себе не знаю. Або у мене є повний тезка 🙃

Через якихось 10 хвилин починається мій матч: Сампдорія – Болонья

Сампа б'ється за виживання. І в турнірному, і у фінансовому плані. Але б'ються зі Стояновичем в ролі тренера, а в полі з Вінксом, орендованим з Тоттенгема, Кюзансом, що був в Баварії та Марселі, Мурільо, що був в Інтері та Барселоні, Хесе (він ще не дебютував), що був в Реалі та ПСЖ, та іншими. Цікаво чи вдасться цій банді врятуватися

Болонья ж мріє про 7 місце і Лігу конференцій на наступний сезон. Щоправда, у них немає центрального нападника: Арнаутович в минулому турі отримав дурну жовту, а Зіркзе травмований. Команда Мотти має закривати поразку він Монци. Глянемо чи вийде

Загалом, матч, звісно, не центральний в турі, але звернути увагу можна. Тож запрошую 🙃

Як співає стадіон команди, що ще не перемагала вдома в Серії А. Незрівнянно 😍

Власне, ось як 🙃

Матч вийшов дійсно класним. Болонья грала в красивий футбол – і заслужено перемогла

Роберто Соріано забив в чемпіонаті вперше в сезоні, та й взагалі – вперше за майже два роки. Ще й команді, за яку грав п'ять сезонів. А потім він пішов з поля і побачив, як на їхні ворота за три хвилини поставили два пенальті

Перший півфіналіст ЧС з Марокко Сабірі реалізував. Другий взяв воротар, добивання – знову воротар. Так що лише 1:1

Здавалося, що Болонья втратить очки в, по факту, переможній грі: на 87 Орсоліні міг виривати матч, але не влучив по воротах

Та Ріккардо виправився – забив на 90-й.

Боротьба за 7-ме місце в Італії загострена до неможливого. Ото буде смішно, коли Кремонезе візьме Кубок і в 7-му місці не буде сенсу 🙃

Часом складається враження, коли у мене питають що таке нормальне коментування, я маю відповідати 🙃

P.S. відрізок з фільму Мої думки тихі

Вчора Болонья отримала два пенальті на свої ворота впродовж трьох хвилин

Але Сампдорія реалізувала лише один – другий взяв Лукаш Скорупський

І тепер скажіть, хто вирвав перемогу: Орсоліні голом на 90-ій чи воротар ось цим от подвійним сейвом?

Вчора це сталося знову. Хвилина мовчання, на стадіоні стоїть тиша – і якийсь бовдур кричить: «Вінісіус син шльондри!»

Це ненормально. Він справді один із найкрутіших гравців наразі. І якщо зможе навчитися не вестися на всі ці провокації, то в майбутньому дійсно буде здатний претендувати на статус легенди клубу

Ось повний текст з історією про знущання над бразильцем

ПСЖ живий? ПСЖ сильний? ПСЖ мотіватор? 😅

Мессі поголився і в самому кінці забив переможний м'яч Ліллю зі штрафного. Красиво 😍

Ділюся з вами черговою історією. Зазвичай все досить просто – всі починали з маленьких ефірів, їх кидали в бій практично без підготовки. А от у Вови Кобелькова все було серйозно. Спочатку купа трактів, а вже потім він сів коментувати

🔹🔸🔹

Я з 2006 року вже працював на «плюсах», почав влітку після першого курсу. І, по-моєму, з 2009 року був вже саме в спортивному департаменті, коли його створили. До цього був лише ПроСпорт.

Тоді десь рік я пропрацював редактором ефіру, випусковим редактором. А з кінця 2009 року почав трактуватися. Сам. Запитав у тоді директора спортивного департаменту Стьопи Щербачова чи є взагалі шанс, він сказав: «Звісно, трактуйся, принось записи, будемо слухати».

Я трактувався сам місяці два-три. Потім на 2+2 прийшов Ігор Циганик. І тоді я вже трактувався під його керівництвом. Потім почали трактуватися й інші хлопці.

У мене за цей час було 46, якщо не помиляюся, трактів. Більше ніж за пів року я відкоментував всі матчі, які були на сервері, матчі з касет, яким було по два роки.

І перший матч, який відкоментував, це були Волинь – Металіст 1:4. Кінець чемпіонату. В наступному сезоні нам з Олегом Шмідтом дали перший тур. Волинь – Таврія. І після цього матчу сказали: «Та ні, давайте хлопці ще потрактуйтесь, тому що не дуже ви й українською коментували». Русизмів у мене багато було.

Весь цей час мені Циганик казав: «Українську треба підтягувати. Твій найбільший козир – це голос. Низький, який змушує глядача прислуховуватися». Там, до речі, дуже довго всі думали, коли я почав коментувати, що мені десь років 50, хоча мені на той момент було лише 22.

Я не знав, що буду коментатором. Але мріяв, думаю, класу з 8-9, щоб стати саме спортивним коментатором. Навіть футбольним. Тому що бокс у мене в ефірі з’явився ще пізніше – в 2013-му з Отаманами.

Те, що найбільше запам’яталося – це ті 46 трактів. Поки не довів нас Циганик до нашого максимуму на той момент, якого можна було досягнути в тракті. Тому що десь на 30-му ти вже перестаєш нервувати, розумієш, що це просто тракт, що ти коментуєш це просто для однієї людини. Ось тоді нам вже потрібен був перший ефірі. І це вже були стреси.

Тоді увага була дуже великою до коментаторів. Нам діставалося. Сильно. Просто тому, що молодь. На той момент Циганик, Вацко, Джулай – і особливо більше нікого не було.

#як_я_став_коментатором

Ага, хтось злив які я матчі коментуватиму на цьому тижні

Середа, 22 лютого
22:00 Інтер – Порту

Четвер, 23 лютого
22:00 Ренн – Шахтар (в парі з Роберто Моралесом)

Почуємося 🙃

У мене з'явився новий улюблений коментатор ❤️

Ще нещодавно передивлявся Тачки – звідти також варто вирізати роботу автомобільних колег

Може підкажете де ще в кіно/мультах були прикольні коментатори? 🙃