Сікан, Минай...

Виявляється, традиція бити рускіх зародилася вже давно

Готуюся до Дніпра-1 і передивлявся інтерв'ю Едуарда Сарапія, яке вийшло ще в березні 2019 року

А описані ним події, підозрюю, ще більш давні 🙃

За історіями гравців ПСЖ, Барселони, Реала та інших дуже легко не помічати того, що і серед українських футболістів є ті, про яких можна зняти кіно. Хоча б короткометражне

Перед матчем АЕК Ларнака – Дніпро-1, який коментуватимемо з Романом Бебехом, написав про Едуарда Сарапія

«Відмовив Динамо – вони прийшли за ним вдруге. Ледь не закінчив кар’єру в 16 років, – але повернувся і через аматорів пробився в УПЛ. Дебютував в єврокубках поразкою і червоною карткою, – а в першому матчі Прем’єр ліги розгромив Динамо і забив сам

Зараз, в 23 роки, він основний футболіст Дніпра-1, найкращий захисник першої половини сезону УПЛ за даними WyScout, гравець, якого викликають у збірну. Та шлях до цього, як ви вже зрозуміли, був тернистим».

Повний текст.

Сьогодні поділюся з вами короткою історією. У Влада Шалоти, судячи з його слів, все склалося так, як і планувалося. То нехай так буде і надалі

🔹🔸🔹

Якось в 9 класі я зрозумів, що футболістом бути мені не судилося. Але з футболом життя пов’язати дуже хотілося. Були пропозиції піти тренувати. Але я вирішив вступати на журналістику, щоб якось пробитися на телебачення саме коментувати футбол. Так і вийшло.

В університеті знали, що люблю футбол. Відправили на практику в «Оболонь-Бровар». От звідти все і почалося. Познайомився з теперішнім колегою Вадимом Шевякіним. Він запросив на телебачення. Там дали шанс. І далі вже на постійній основі почав коментувати. Усе вийшло, як і було заплановано

#як_я_став_коментатором

Готуюся до матчу. І зараз читаю інтерв'ю головного тренера АЕКа Ларнаки іспанця Хосе Луїса Ольтри

Він 20 років тренував виключно на батьківщині, а тут наважився спробувати щось нове. Каже, що зовсім не знав англійської, а зараз вже може давати нею прес-конференції. В 53 роки опанувати нову мову – це викликає повагу

Але все ж мене зачепило не це. Коли в нього запитали, що здивувало його в чемпіонаті Кіпру найбільше, то він заговорив про жовті картки:

«Тут дискваліфікація йде за кожну третю жовту. Але коли у гравця вісім жовтих – за кожну другу. Коли десять – за кожну наступну. Єдине, тут у тренера є вибір застосовувати дискваліфікацію в наступному матчі чи через один. Це стратегічний момент, якого не зустрінеш в Іспанії».

Дійсно, незвично. Переважно це кожен п'ятий чи кожен четвертий матч. Думав, що французи нестандартні зі своїми трьома жовтими в проміжку 10 матчів. Ні, кіпріоти їх перебили 😅

Чемпіонат України гірший за чемпіонат Кіпру. Серйозна заявка

Є така організація як Міжнародна федерація футбольної історії і статистики (IFFHS). Підозрюю, ви про неї чули

І вони щороку видають рейтинг найкращих національних чемпіонатів

В 2022 році помістили Україну на 73 місце, тоді як Кіпр – на 38. То, виходить, не варто дивуватися тому, що АЕК Ларнака пройшов Дніпро-1 і вибив Динамо?

Все ж, напевно, треба зважати на те, яким був наш чемпіонат в рік війни. А от якщо простежити рейтинг за останні роки, то ситуація трохи покращується:

2022
38 - Кіпр
73 - Україна

2021
27 – Україна
32 - Кіпр

2020
21 – Україна
28 – Кіпр

Але, що найцікавіше, вже другий рік підряд IFFHS визнає найкращою лігою світу чемпіонат Бразилії. Тому я якось не впевнений, що їм можна довіряти

Тут кіпріоти (24sports.com.cy) писали про останній матч Дніпра-1 на зборах (5:1 з латвійською Аудою). Як думаєте, може їм треба щось сказати?

Але, що цікаво, UEFA в інформації по матчу для медіа уточнив: «Клуб не має жодного історичного зв'язку зі зниклим Дніпром Дніпропетровськ, фіналістом Ліги Європи 2014/15». Є люди, які аплодують стоячи за ці слова

Якась у мене підвищена активність зранку. Що поробиш, надто багато цікавого знайшов перед матчем. Зараз дам трохи паузу, обіцяю

А поки ловіть Артема Громова. Завжди думав, що він Арте́м, але ні – А́ртем. Підозрюю, це як доказ того, що на вимову футболістів не завжди варто рівнятися 🤷

І, думаю, це офіційний початок рубрики #хто_я Кілька схожих відео вже було. Настав час їх об'єднати

P.S. вчора, до речі, прочитав, що Пі́длепенець, а не Підлепене́ць. Хоча його на ЛК все одно не заявляли

АЕК Ларнака в цьому сезоні провів вже чотири матчі з українськими клубами – 2 з Дніпро-1 в кваліфікації ЛЄ і 2 з Динамо в групі ЛЄ

Команда Хосе Луїса Ольтри забивала в кожній з цих зустрічей, загалом 9 м’ячів. До того ж, і хлопці Кучера, і хлопці Луческу пропускали від віце чемпіонів Кіпру по 3 в одній грі

Тугу навіваю, так?

Це я до того, що до 6 з цих 9 м’ячів доклалися хлопці, які сьогодні не зіграють. Адам Гюрчу (який поклав киянам зі штрафного) і Омрі Альтман (який поклав киянам ножицями) травмовані. Більше того, вони не мають відноситися й до матча-відповіді

У Гюрчу був гол і асист в першому матчі з Дніпром-1 (2:1), а потім переможний гол в першій грі з Динамо (1:0). У Альтмана – той дурнуватий другий гол в розгромі Дніпра-1 (3:0), а також дубль у вирішальному матчі з Динамо (3:3)

Їх відсутність звучить, як проблема для лідерів чемпіонату Кіпру. Чи вдасться її вирішити? Подивимося. Трохи пізніше напишу про дядька, який виділяється серед новачків команди

Заздалегідь приїхав на студію, щоб показати вам її зсередини. Краса 😍😍😍

А ще коментаторська оновилася на WePlay ❤️

Обіцяв написати про одного з новачків АЕКа Ларнаки. Дядько, який дійсно заслуговує на увагу

Неманья Ніколич. На перший погляд, 35-річний збитий льотчик, який половину сезону провів в другому дивізіоні Туреччини і там більше сидів, ніж грав, ще й нічого не забив

Але, з ним не настільки все просто

До цієї невдачі в Туреччині в угорця було 15 поспіль сезонів з, як мінімум, 10+ голами. Впродовж своєї кар'єри він п'ять разів ставав найкращим бомбардиром чемпіонату. Тричі в Угорщині, одного разу в Польщі, а також в своєму дебютному сезоні в Чикаго. Тоді він з 24 голами зокрема обійшов Давіда Вілью та Себастьяна Джовінко

Коли у нього питають які його улюблені голи, то він відповідає – ті, де треба просто підставити ногу. Просто це означає, що він перехитрив захисників, зайняв якісну позицію і відкритий для передачі

В АЕКу Ніколич встигнув провести лише два матчі – в дебютному забив. Гол з категорії його улюблених 🙃

Розумію, що тренери команд – це не приклад для коментаторів

Але ось як іспанець Ольтра англійською називав прізвища українських футболістів 🫠

Ні Піхальоно́к, ні Дубрик вчора не забили. Це був важкий матч. І цікаво дізнатися чи зможе Дніпро-1 додати. Те, що глобально вони здатні грати краще – очевидно. А от з приводу наступного тижня є питання

І пропускати відразу після того, як мав свій найкращий момент у матчі – це, як мінімум, неприємно

По Шахтарю – молодці. З приводу Ренна були питання, зважаючи на їхню форму в чемпіонаті. І, як тільки французи виставили свій стартовий склад, стало зрозуміло, що цим можна скористатися

Зрештою, гірники забили після двох грубих помилок суперника. І це чудово, що ними вдалося скористатися. 2:0 – це був би казковий варіант. 2:1 – все одно чудово.

А ще ви просили кинути холодильник і з WePlay. Тут своя народна творчість 😍

Ділюся черговою історією колеги. Тепер це розповідь Роберто Моралеса. Його прекрасно знає кожен український глядач футболу

🔹🔸🔹

Ставати коментатором не збирався, можливо десь в підсвідомих мріях таке й могло бути, але конкретної мети точно не мав.

Вперше прокоментував у 19 років на обласному телебаченні. Це був чистий експромт взяти студента, який ніяким боком не дотичний до ТБ, тим паче спортивної журналістики. Але Михайло Ревенко, який інколи грав у футбол з моїм батьком, на це наважився.

Це була «крадена» трансляція товариського матчу Бельгії та Франції. Я коментував у запису. Це був 1996-й рік, про інтернет у Запоріжжі ще й не мріяли. Якщо б вийшло погано, той матч просто б не показали. Але його все ж дали в ефір.

Наступного разу я прокоментував вже наприкінці 1998-го. Завершив університет і шукав роботу, мені обіцяли взяти в одну фірму офіс-менеджером, тоді це вважалося крутим варіантом з норм зарплатнею. Та треба було почекати кілька місяців – і я пішов у спортивну редакцію обласного телебачення. Просто аби було чим зайнятися і заробити якусь копійчину. Працювати там не збирався, бо знав, що це робота саме за люті копійки. Але затягнуло і залишився у цій справі донині.

#як_я_став_коментатором

Вчора намагався розібратися що там відбувається з Барселоною, що це за справа з грішми віце президенту Технічного комітету арбітрів

Заплутана історія

Читайте текст і, якщо є що додати чи поправити – пишіть в коментарі 🙃

І, здається, чогось я про себе не знаю. Або у мене є повний тезка 🙃

Через якихось 10 хвилин починається мій матч: Сампдорія – Болонья

Сампа б'ється за виживання. І в турнірному, і у фінансовому плані. Але б'ються зі Стояновичем в ролі тренера, а в полі з Вінксом, орендованим з Тоттенгема, Кюзансом, що був в Баварії та Марселі, Мурільо, що був в Інтері та Барселоні, Хесе (він ще не дебютував), що був в Реалі та ПСЖ, та іншими. Цікаво чи вдасться цій банді врятуватися

Болонья ж мріє про 7 місце і Лігу конференцій на наступний сезон. Щоправда, у них немає центрального нападника: Арнаутович в минулому турі отримав дурну жовту, а Зіркзе травмований. Команда Мотти має закривати поразку він Монци. Глянемо чи вийде

Загалом, матч, звісно, не центральний в турі, але звернути увагу можна. Тож запрошую 🙃