Це, я так підозрюю, ілюстрація сезону для Ліона

У них в складі Ляказетт, Толіссо, Дембеле, Боатенг, Ауар. Їх тренує Лоран Блан

А вони йдуть дев'ятими з відставанням 14 очок від зони Ліги чемпіонів 🫠

Уточнення. Карл Токо Екамбі, який гатив по сміттєвому баку, пішов в оренду в Ренн

Монако знає, як продавати футболістів. Мбаппе за 180 мільйонів. Чуамені за 80. Хамес за 75. Лумар за 72. Список можна продовжувати

Але коли ти продаєш, то потрібно вміти шукати гравців на зміну. Цього літа вони відправили в Реал свого основного центрального півзахисника. І в австрійському Зальцбургу знайшли натомість 23-річного малійця Мохамеда Камара

Він, за рік до завершення контракту, обійшовся монегаскам в 15 мільйонів євро. І вже зараз є одним з найвартісніших активів клубу. А також стабільним гравцем основи, де цементує центр з Юссуфом Фофана

В Лізі 1 поспілкувалися з півзахисником і запитали як він ставиться до порівнянь з Чуамені та Н’Голо Канте

«Мені не варто порівнювати себе з Чуамені, замість якого я прийшов. Він особливий гравець. Я прийшов сюди просто бути собою. Тренер просить мене бути лідером на полі. Я молодий, але за свою кар’єру вже пережив багато того, чого деякі ще не проходили.

Люди вже називають мене Н’Голо Канте. Мені подобається те, як він грає і те, як він поводить себе поза полем. Він дуже спокійний. Він ніколи не припиняє бігати і робить багато для партнерів по команді. Я грав так: весь час бігав від штрафної до штрафної. Тому люди почали називати мене Н'Голо Канте, і спочатку я казав: «Ні, я Мо Камара». Але потім я почав дивитися більше його ігор. І тепер хочу продовжувати працювати, щоб стати новим Н’Голо Канте».

Камара разом з Монако проводить стабільний для монегасків сезон – провальний старт і чудова друга частина

Вони не змогли вийти в групу Ліги чемпіонів, поступившись ПСВ, а також виграли лише 1 зі стартових 5 матчів Ліги 1, на той момент це було 16 місце в таблиці

Однак зараз підопічні Філіпа Клемана не програють в семи матчах підряд в чемпіонаті, з яких 5 виграли. Їх відставання від другого місця всього 2 очки. І команда разом з Камара вірить, що наступного року ЛЧ від них все ж не втече

А також не забувайте про шалену забивну серію: хоча б один гол вже в 32 матчах чемпіонату підряд. Стабільність запорука майбутнього успіху?

В коментарях у мене час від часу запитують як я став коментатором, що потрібно, щоб стати коментатором і багато чого на кшталт цього

Тому я вирішив спробувати рубрику #як_я_став_коментатором

Написав колегам, попросив їх розповісти свої історії. І дуже вдячний тим, хто вже ними поділився, а також тим, хто ще поділиться

Так що готуйтеся. І, підозрюю, надалі частіше питатиму щось цікаве у колег, щоб давати не лише мою суб'єктивну, а й більш загальну думку

Пишіть в коментарях, щоб б ще ви хотіли дізнатися у них 🙃

Починаємо з Віталія Кравченка. Я часто згадую про нього на каналі, оскільки ми, так склалося, надзвичайно багато часу проводимо разом

У нього класна історія, і, до того ж, він красиво її оформив. Так що насолоджуйтеся

🔹🔸🔹

FIFA, Нова Каховка, Баєр. У такому порядку

Хоча заголовок за стилем як про Гарета Бейла, Вадим Скічко мене називає Джеймі Варді у коментуванні. Далі зрозумієте чому.

Мій шлях до здійснення мрії всього життя розпочався з дитинства. Я коментував матчі у FIFA 07. Там ще був патч, може, пам’ятають люде, з Українською вищою та першою лігами, ще з Борисфеном, київським ЦСКА, Спартаком-Горобиною і так далі.

З сьомого класу почав друкуватися в різних полтавських виданнях, зокрема в спортивних. Готуйтесь, до речі, що на початках ви або зовсім не отримуватимете грошей, або вкрай мало. Мої перші – 20 грн. На них купив додому хліб.

В університет я вступав спочатку в Полтаві. І у моєму рідному місті не було можливості для розвитку як коментатора. Якось взимку у 2016-му році мама побачила десь у стрічці новин, що першоліговий Гірник-Спорт шукає коментатора на свої домашні матчі.

Я миттєво подав заявку. Там потрібно було прокоментувати 10-хвилинний відрізок якогось із матчів. До речі, він на ютубі досі є. Авжеж, зараз, я розумію, що це повний провал, а не коментар.

Від них довго не було відповіді, я вже думав: «Ну все, накрилась мрія». Але на початку квітня того ж 16-го мені пише Василь Криворучко з Кремінь TV (він зараз пресаташе Колоса). Сказав, що їм потрібен коментатор на матч «Енергія» – «Скала» 9-го квітня у Новій Каховці. Так, треба було їхати коментувати з місця. І там відбувся мій дебют.

У цей день у Полтаві був концерт Бумбокс, я мав на нього квитки, але Хливнюк різко відійшов на 10-й план. Цікаво, що концерт перенесли через біду зі звуком, і я на нього, все одно, потрапив. А запис матчу теж є в ютубі. Очевидно, це теж провал з точки зору досвіду зараз.

Пізніше з «Гірника-Спорт» прийшов фідбек, вони сказали, щоб я приїжджав у Горішні Плавні коментувати. Так було довгий час щодватижні. Я цілий день витрачав на дорогу туди й назад, щоб стати на крок ближче до мети. Їздив як виходило: маршрутки, автобуси, блаблакари, електрички.

До речі, гроші за матчі у Плавнях мені не платили, сказали про це одразу і прямо. Але Анатолій Янголь, який тоді працював пресаташе у клубі, платив мені зі своїх. Він мене залучав і до роботи на сайті клубу.

Далі ще й з Кремінь ТV я почав їздити по всій Україні: Ковалівка, Петрове, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Нікополь, Миргород, була навіть Горностаївка. І це далеко не повний перелік міст і населених пунктів. Так тривало кілька років. Історій звідти купа.

Колись коментував із ангіною, одного разу коментував в один із найжахливіших днів у житті. Так, коментатор має бути й свого роду актором, але якщо він, на вашу думку, не викладається – не поспішайте одразу поливати лайном. Можливо, у нього теж незадовго до матчу щось трапилося, а підмінити банально немає ким. В моєму ж випадку, ще й потрібно було здійснювати мрію. Оскільки іншого шансу могло й не бути.

Досвід, знайомства, подорожі, у цьому сенсі був суцільний кайф. Але не забувайте, що це все одно лише перші кроки, тому тут грошима не напастись. Подумайте двічі, чи готові ви до такого.

Був період кілька років, що я коментував хокей для XSPORT. Але хокейний коментатор я ще слабший, ніж футбольний. Олександр Сукманський підтвердить.

У 18-му році колега з Кремінь TV показав мені новину, що MEGOGO розвиватимуть спортивну редакцію і залучатимуть коментаторів. І я написував їм купу разів, відправляв резюме, відео матчів, питав: «Ну а коли ж? Вже сечі немає» (зрозуміло, без другого речення).

17-го лютого 2019-го відбувся мій дебют на MEGOGO. Бундесліга. Баєр – Фортуна. Дербі Північного Рейн-Вестфалії. І відтоді я тут.

Тут я отримую від професії все, чого лише міг побажати: топові турніри, круті матчі, неймовірні люди навколо. Усі – професіонали своєї справи. Але для цього знадобилось багато часу.

Тому, якщо мрієте, робіть це до кінця. «Сміливі завжди мають щастя».

#як_я_став_коментатором

Вчора Роналду під коментар Вадима Шевякіна оформив покер (комусь більше подобається каре) в Саудівській Аравії

Захотілося про це написати. Тому, якщо вам цікаво, тримайте текст людини, яка спеціально подивилася гру в записі

Ось відрізок для зацікавлення:

«Цей матч дав натяк на те, чого Роналду очікував від турніру, в який переїхав – легка слава для вже заслуженого футболіста.

Але, для мотивації Кріштіану, Ан-Наср ніколи не ставав переможцем Азіатської Ліги чемпіонів. А клубний чемпіонат світу ще не вигравали команди з-поза Європи чи Бразилії.

Тож обирайте, пане, самовпевнена спроба повернутися в Європу в Ньюкасл чи море голів та історичні досягнення. Щоправда, і вони не гарантовані».

Який у мене план на ці вихідні

Субота, 11 лютого
21:00 Реал – Аль-Хіляль. Фінал Клубного ЧС

Неділя, 12 лютого
16:00 Болонья – Монца

Лунін йде за трофеєм. А на наступний день матч двох цікавих команд в Італії. Мене все влаштовує. Буде цікаво подивитися і прокоментувати

Якщо вірити Transfermarkt, у Лечче третій найгірший склад у Серії А. Але вони на 9 очок випереджають зону вильоту, хоча з кампанії 2010/11 не втримувалися у еліті

Минулого сезону одним з найкращих гравців команди був бразилець Габріель Стрефецца. В Серії В він забив 14 м’ячів і здійснив 6 асистів

Зараз у нього 7 голів (з 21 команди загалом) за 19 матчів у еліті. А свого часу за весь сезон зі СПАЛом був лише один

В якості прев’ю до зустрічі з Ромою в наступному турі італійці вирішили розпитати про історію його успіху під керівництво Марко Бароні

«Коли я вперше приїхав до Італії, то їздив на перегляд в Лаціо та Палермо. І мене не взяли в «Лаціо», тому що тренер сказав, що я занадто низький і принесу їм користі.
Мій зріст насправді став моєю сильною стороною. Я знаю, що низький, але при цьому також дуже сильний.
Я здатний грати в півзахисті та між лініями. Швидкий на різких поворотах, що добре мені дається з дитинства, і створюю суперникам проблеми своїм дриблінгом. Те, що я маленький, дає мені перевагу в боротьбі з суперниками. І я ніколи не дозволяю комусь обійти мене через те, що я маленького зросту. Це моя сила.
…
Бароні змусив нас грати безстрашно. Ми справді недосвідчена в Серії А команда, мало хто з нас грав на цьому рівні раніше. Тренер заспокоїв нас, щоб ми могли грати без тиску. Більш за все він просить, щоб ми тримали голову холодною та розважалися.
Він каже нам: «Хлопці, коли ви виходите на поле, отримуйте задоволення, грайте з усмішкою на обличчі, намагайтеся протистояти суперникам і не виявляйте страху втратити м’яч або ризикувати».

Поки такий підхід дає результат, але далі календар, якому не позаздриш: Рома, Аталанта, Сассуоло, Інтер, Торіно, Фіорентина. Цікаво, скільки очок вдасться набрати в цей період

Почав готуватися до матчу Реала проти Аль-Хіляля. Завжди цікаво відкривати для себе нові команди, тим паче такі екзотичні

Блакитні хвилі, одне з їхніх прізвиськ, ставали чемпіонами Саудівської Аравії в чотирьох з останніх п’яти сезонів. В минулій кампанії вони програли фінал внутрішнього Кубка, але вже вдруге за попередні три роки виграли азіатську Лігу чемпіонів. Аль-Хіляль рекордсмени турніру – брали його чотири рази загалом

Їх найбільш зірковий футболіст – вихованець клубу Салем Аль-Досарі. Дійсно зірковий – має 1,8 мільйона підписників в Insta

Серед трьох гравців, що провели найбільшу кількість матчів за Аль-Хіляль на клубний ЧС приїхав лише він. Капітан та лівий захисник через травми турнір пропускають

Хто такий цей Аль-Досарі? Саме він забив Аргентині другий м’яч під перемогу 2:1. Також він в 2018 забив Єгипту на 90+5 хвилині, щоб Саудівська Аравія здобула свою першу з 1994 року перемогу на ЧС

Проти Фламенго у півфіналі лівий вінгер оформив дубль (два пенальті) і виконав асист. 3:2 – і перший в історії клубу вихід до фіналу клубного ЧС

Цікаво, що майже всю свою кар’єру Аль-Досарі провів в Аль-Хілялі. Крім 6 місяців. Тоді після домовленості про співпрацю між федерацією Саудівської Аравії та Ла Лігою футболіст у 2018-му поїхав в оренду до Вільярреала

На жаль, як підсумок, лише один матч – 33 хвилини в останньому турі. Єдине, за іронією долі, це був матч проти Реала Зінедіна Зідана. Гра проти Роналду, Бейла, Кроса, Модрича та компанії

Зараз буде змога зустрітися з ними в трішки іншому статусі. Не дебютанта, до якого немає довіри, а капітана клубу-переможця

Продовжую ділитися історіями своїх колег. І наступний той, хто, фактично, запустив мою дорогу в коментаторстві, переконав дати мені шанс е ефірі – Олександр Сукманський

🔹🔸🔹

Захопився футболом, а потім і загалом спортивними трансляціями в дитинстві. Десь з 11 років свідомо дивився весь спорт, футбол, який здебільшого показували.

Коли постало питання ким стати, то завжди думав, що хочу бути спортивним коментатором. А коли навесні 11 класу це питання вже постало серйозно, тому що потрібно було кудись документи подавати, сказав батькам, що хочу стати спортивним коментатором. Подумали куди і вирішили, що треба стати журналістом. Поїхали на день відкритих дверей в інститут журналістики в КНУ Шевченка, зрозумів, що буду вступати туди. Подавав документи тільки туди і здавав іспити тільки в цей ВНЗ. Вступив.

На першому курсі були намагання потрапити з публікаціями в газету «Український футбол». Не вдалося нам. До речі, з Володимиром Звєровим. Сказали, що ще потрібно попрацювати над собою.

Ми працювали. І після першого курсу я пішов на практику до Олексія Маргієва на Новий канал в редакцію Спортивного репортера. Там працював на новинах журналістом і редактором. Далі відкрився великий, перший в Україні спортивний канал Мегаспорт – мене туди запросили.

І, оскільки я багато їздив і працював з хокеєм, київським Соколом, коли Мегаспорт показував хокейний турнір Олімпіади 2006 року, мені сказали: «Ти ж хокеєм цікавишся? Давай сідай».

Я цікавився хокеєм ще з раннього дитинства, тому що провів його в Челябінській області, де хокей показували на ТБ постійно. Сів коментувати Олімпіаду, почав активно працювати, здобувати практику.

Так пішов в хокей. Дитяче захоплення хокеєм перемогло футбольне. Але й футбол був в коментарі: збірна України на Інтері, на Інтер Плюс – чемпіонат України, на Мегаспорті – так само чемпіонат України, на ТЕТі – єврокубкові матчі навіть були.

А потім вже, з відкриттям телеканалу Хокей, який перетворився в XSPORT, крім, власне, профільного мого виду спорту, хокею, став мультиспортивним коментатором, якщо можна так сказати. Хоча вважаю, що кожний коментатор має декілька видів спорту своїх, а інші, звичайно, потрібно, щоб коментували інші люди. Тому що ти не можеш чудово розумітися на всьому. Хоча в нас є ті, хто стверджують, що можуть. Я не готовий в це повірити, в те, що настільки глибоко вони цікавляться всім і можуть авторитетно це передати глядачам.

Для того, щоб стати коментатором потрібно все ж пройти шлях журналіста. Або писати, або репортером бути, робити сюжети, набратися досвіду. Коментаторство, як я вважаю, одна з вершин професії, разом зі званням редактора, випускового чи головного. До цієї вершини потрібно дорости. Потрібно мати постійну велику практику. Тоді це, справді, може бути тією справою, за яку не соромно.

#як_я_став_коментатором

В нас достатньо часто коментаторів критикують за неправильну вимову прізвищ футболістів. Я за те, щоб називати правильно, але приймаю погрішності. Це, все ж, тонка крига, багато підводних каменів

Тим паче, колеги за кордном дозволяють собі якось не дуже переживати з цього приводу. Переконали Пулішича, що він насправді Пулісік, а тепер і до Себальоса дісталися 🙃

#хто_я

Ви ж не забули, що сьогодні о 21:00 Реал – Аль-Хіляль. Фінал клубного чемпіонату світу 🔥

Я не згадаю, коли востаннє так багато читав, як перед цією грою. Хотілося ж якомога краще зрозуміти контекст, в якому перебувають сауди, найкраща команда Азії в XXI столітті

А окрім цього, написав прев'ю до гри, з акцентом на Андрія Луніна. Сьогоднішнього іменинника

Ось, до речі, що після півфіналу про нього писали в Іспанії:

🔹AS: Він на місці, завжди коли потрібен. І Лунін діє так щоразу, коли є можливість. Ель-Шахат, найнебезпечніший гравець Аль-Ахлі, пробив отруйним ударом під ближню стійку, але Андрій потягнувся і взяв його. Це могло б бути 0:1. Без цього сейву сценарій матчу міг би розвернутися в інший бік. Він не вгадав пенальті, але знову виручив мадридців чудовою реакцією після кутового. Вирішальний

🔸Mundo Deportivo: Солідний. Він завжди був уважним до всього, що відбувалося в його зоні, і запобіг голу від Аль-Ахлі

🔹Marca: Він у справжньому стилі Куртуа прийшов на допомогу тоді, коли він був потрібен. Він тримав все під контролем та зробив кілька гарних сейвів. Йому довелося наполегливо попрацювати над потужним ударом від Ель-Шахата (0-0) і ударом головою від Тахера (1-2). Він пропустив з пенальті.

Подивимося, що писатимуть після сьогоднішнього матчу. Хочеться, щоб не гірше 🙃

Автора наступного тексту, підозрюю, навіть не потрібно особливо представляти. Я почав працювати на MEGOGO саме завдяки довірі від Вадима Скічка. І ось, як він торував собі шлях в професії

🔹🔸🔹

Коментувати хотів, певно, ще зі шкільних років. Думаю, таке було у кожного, коли слухаєш репортаж і замислюєшся над тим, що теж хотів би так просторікувати про футбол. Чи навіть не так, а краще!

Тому коли ми з хлопцями збиралися в когось вдома грати на компі чи приставці, то я не лише брав участь у змаганні, але й коментував матчі в яких не брав участі. Виходило ніби непогано.

Інтерес до професії та бажання вдосконалення володіння словом та інформацією привели мене до Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Чули такий вислів: кожен коментатор – журналіст, але не кожен журналіст – коментатор? Цілком згоден із цим твердженням і хочу принагідно подякувати ІЖ за закладення основ журналістської роботи, постійне звернення до першоджерел, перевірку інформації, плекання культури слова.

Але одразу коментувати не судилося. У ВНЗ на той момент не було такої специфіки та й ринок тоді був значно вужчий, ніж зараз. Природно, кажу про спортивну складову. Мені дуже пощастило потрапити на практику на молодий проєкт Профутбол і саме звідти почалася моя, так би мовити, професійна кар'єра. Спершу навіть не йшлося про коментування, проте, мені й журналістська робота була до душі.

Поступово на каналі ухвалили єдиноправильне рішення довіряти молоді, тим паче вона на те цілком заслуговувала. Відтак, до роботи у Профутболі додалося коментування матчів УПЛ і навіть єврокубків.

Щасливий квиток? Вважаю, що так. Але ним ще треба вміти скористатися. Чи вдалося - вирішувати вам, але одне можу стверджувати впевнено: сумлінна праця завжди дасть результат.

#як_я_став_коментатором

Нещодавно в мене питали який найбільш результативний матч я коментував. Тоді відбував 6:1 Наполі – Аякс. Принаймні, не згадав більшої кількості голів

Сьогодні можу відповісти Реал – Аль-Хіляль. 5:3

Але це той випадок, коли матч заради історій, досягнень, краси. Тут можна було просто розслабитися і отримувати задоволення. Коментатору, глядачам, навіть футболістам

Всі розуміли як все завершиться. Реал точно мав перемогти. Вони набагато сильніші. Але через зайву розслабленість Андрій Лунін пропустив аж 3 м'ячі

Вітаю фанатів мадридців з ювілейним, 100-м трофеєм, дона Карло з черговою перемогою, Феде Вальверде і Вінісіуса зі срібним та золотим м'ячами турніру і всю команду з тим, що вони підкорили Іспанію, Європу та світ

А також дякую вам за перегляд. А якщо ви не дивилися, то ось тримайте огляд

Наступна історія від колеги про його шлях у професії. Зізнаюся чесно, Ігор Бойко один з моїх найбільш улюблених коментаторів. І ось, що він розповів

🔹🔸🔹

Авжеж я хотів грати в футбол. Хотів, щоб розповідали про мене, а не розповідати самому. Утім, як це часто буває в таких випадках, мені майбутню кар'єру зламав нещасний випадок: я не був досить умілим в футболі, аби грати в нього професійно.

Планом Б було стати коментатором. Я був тим дивним чуваком, котрий йшов зі школи додому та в голові програвав сценарії матчу та свої слова в ньому. З дитинства не з дитинства, але в юні роки точно це було щось на кшталт запасної мрії.

Коли потрапив до реального життя, то дуже швидко її загубив. Від самого відкриття та до 2015-го року працював на Football.ua. Мені подобалося писати більше, ніж говорити. Тому надовго забув про те, що є така професія коментатора. Хіба що розповідав, які вони всі погані. Всі ж так роблять, чи не так?

Коментування з'явилося несподівано, коли давній колега та друг Олексій Іванов запропонував спробувати на Setanta. Тоді ще Setanta Ukraine була лише в планах, тому доводилося коментувати російською. Ганьба, звичайно, ще та, але планом було отримати досвід та не боятися мікрофону до відкриття України.

Навряд чи це звичний спосіб потрапити в коментаторське крісло, але у нас звичного й немає, насправді. У нас немає школи, немає редакторів, немає тих, хто навчає та виправляє помилки (за зобов'язанням, а не тому що він такий вже перфекціоніст). Доводиться все робити самому.

Але мій не вважаю найгіршим, зважаючи на те, що багато років вправлявся в роботі зі словом, а вже потім опинився там.

#як_я_став_коментатором

Болонья – Монца 0:1. Берлусконі йде самі знаєте куди, але за Палладіно я радий. А також за божевільну конкуренцію в боротьбі за сьоме місце і можливу Лігу конференцій

🔹30 очок – Торіно, Удінезе
🔸29 очок – Болонья, Монца
🔹27 очок – Емполі
🔸26 очок і матч проти Фіорентини в запасі – Ювентус

Красива історія з лише третім голом в кар'єрі для Донаті, що раніше забивав за Лечче (Аталанті 2:7) в Серії А та за Баєр (зєніту 2:0) в Лізі чемпіонів

Соромно за вихід на поле Арнаутовича: 7 дотиків до м'яча за 25 хвилин, виграв 1 з 3 єдиноборств, 2 втрати, 2 порушення і жовта через яку пропустить наступний матч

А ще австрієць відібрав один м'яч у Рікардо Орсоліні. Капітана Болоньї сьогодні шкода. Найкращий в складі обидвох команд – 5 ударів. Але забити так і не вдалося

Продовжуємо знайомитися з історіями становлення наших коментаторів. Тепер слово отримує Вадим Шевякін, з яким в парі я коментував поки свій найстатусніший матч в житті – півфінал чемпіонату світу

🔹🔸🔹

Можна сказати, що коментувати я мріяв з дитинства, бо з малих літ влаштовував такі ігри: ставив у кімнаті ворота і ганяв дошками тенісний м’яч – сам грав, сам озвучував. Типу: «Роналдо з м’ячем, небезпечний момент!» – і усе таке подібне. Батько називав мене малим Ланевським (це легендарний харківський коментатор), а Металіст був найтитулованішою командою моїх ігор

Та все ж більше я мріяв стати футболістом, і усі шкільні роки тренувався та грав в різних дюшках, або, як зараз прийнято говорити, академіях. Грав так собі, тож в 11 класі, як і всі, обирав, у який виш вступати. Пішов на телерепортера до харківської академії культури, і так підштовхнув себе до цього шляху.

Першу журналістську роботу отримав, бо зламав ключицю і не міг, як інші студенти, знайти якусь фізичну працю на літо. Влітку 2010-го пішов в обласні новини, де вже був ведучим мій одногрупник, і нині також спортивний журналіст та коментатор Павло Посохов. І мене теж взяли.

Рік працював кореспондентом у губернаторських новинах (а ним тоді був Добкін), і далі попросився у видання МедіаПорт до Зураба Аласанії. Там була сильна, але геть не спортивна команда, а на носі були Євро-2012, Олімпіада, та і Металіст завжди перебував у центрі уваги міста.

Роки три я писав і фотографував, а на початку 2014-го Зураб Григорович покликав мене до Києва, де я підсилив спортивну редакцію Суспільного. Як тільки дізнався, що можу отримати шанс коментувати матчі Чемпіонату Світу-2014 – перейшов на українську і більше ніколи не повертався до мовного питання, а ви самі розумієте як це буває непросто для харків'ян. Можливість саме коментувати дуже сильно мотивувала: я почав тренуватися на якихось старих матчах у домашніх умовах, виключив із вжитку будь-який російськомовний контент (чим менше його - тим менше русизмів) і усюди робив вигляд серйозного футбольного знавця

Я брався за все, що пропонували коментувати, проте пропозицій, м’яко кажучи, не було надто багато. Весь цей час знімав спортивні новини на Суспільному, що дуже допомогло познайомитися з колегами і рухатися у вірному напрямку. І, в принципі, це цікаво: кудись поїхати і щось побачити, написати сюжет або включитися в ефір новин.

Допомогли і етери зі стадіону на матчах Оболоні, де я чотири роки коментував практично усі ігри, ефіри на Суспільному, котрих ставало дедалі більше, деякі ситуативні роботи. Кілька місяців я навіть коментував любительський турнір, в якому сам і грав.

На Мегого попросився сам, вже маючи непоганий досвід за плечима. Мені пощастило потрапити сюди у 2019-му, також пощастило попрацювати у Шахтарі, де теж було багато ефірів, зйомок та цікавих знайомств.

Висновок буде один: без журналістського фундаменту я геть не уявляю себе коментатором. Бо це передусім «ведення ефіру», ніж «глибокі пізнання у спорті». І саме відчуття, що ти в етері, з першого разу викликає якийсь наркотичний ефект, коли хочеться ще і ще. Але і просто журналістика, без коментаторства, буває напрочуд крутою.

#як_я_став_коментатором

В цьому турі Вікаріо знову запалив. Шкода тільки, що пенальті, через забігання захисників, довелося перевиконати – з другої спроби Верде забив

Коментує Галина Вінніченко 🎙

Отримав призначення на наступний матч

Четвер, 16 лютого
22:00 АЕК Ларнака – Дніпро-1

Стиковий матч Ліги конференцій. Команда Кучера має спробувати помститися за поразку в кваліфікації ЛЄ, а також за Динамо. Та й взагалі, довести що українські команди можуть обіграти хлопців з Кіпру

А ще крута новина від MEGOGO

В той самий четвер Шахтар зіграє проти Ренна. І вперше в Україні матч буде коментуватися жестовою мовою

Як на мене, правильний крок ❤️

Завтра повертається Ліга чемпіонів. І це свято. Тим паче з вивіскою ПСЖ – Баварія

Написав про цей матч на XSPORT. Якщо цікаво – переходьте за посиланням

Ось короткий відрізок:

Здавалося, що парижани змінилися. Вони звільнили Леонардо, запросили тренером Крістофа Галтьє, а футбольним радником – Луїша Кампуша, спортивного директора чемпіонських Монако та Лілля.

Також влітку ПСЖ почистив склад, запросив гравців, а не просто імена під маркетинговий проєкт за великі гроші.

В результаті, ледь не ідеальна перша половина сезону.

Жодної поразки у всіх турнірах. Сім очок переваги в таблиці Ліги 1. Статистика голів після 16 турів – 45:10. І чудова гра.

Щоправда, разом з цим друге місце в групі Ліги чемпіонів. Дві нічиї з Бенфікою, з котрою вони набрали однаково очок, забили і пропустили однаково м’ячів, але мали менше голів на виїзді.

Тому Бенфіка в 1/8 зустрічається з Брюгге, що аж четвертий в Бельгії. А ПСЖ – з Баварією.

Ось тільки той ПСЖ навряд так вже й сильно боявся мюнхенців. А цей, що після чемпіонату світу, цілком може повторити долю Барселони 2:8.