Я за Орсато. Мені здається, що це правильне рішення. Більш правильне, ніж пропустити його

Вау! 🤫

Хорватам хтось сказав, що серії пенальті сьогодні не буде?

Здається, всі чекали від сьогоднішньої гри заруби двох рівних команд, а от завтра – розгрому травмованих і втомлених марокканців

То може все буде навпаки? Побачим-побачим

Написав знайомому арбітру, попросив, щоб він пояснив чи справедливим був пенальті на Альваресі – справедливим

І ще він кинув мені посилання на документи українського комітету арбітрів

Там є різні циркуляри, поправки і, звісно, самі правила

Часто чув критику коментаторів за фрази про дух гри, типу де таке взагалі написано

Тому вирішив цього разу зробити захоплення екрану

P.S. в разі чого, я не вперше читав правила, бо в коментарі можуть набігти приколісти 😅

Сьогодні визначиться другий фіналіст!

Ми з Вадимом чекаємо вас на ефір 🇨🇵🔻🇲🇦

Це я після того, як чемпіонат світу в ролі коментатора для мене завершився

Було круто, класний досвід, багато емоцій

Тепер виключно глядач. І готуємося до Кубку Іспанії 😍

Вчора Франція обіграла Марокко і вийшла до фіналу чемпіонату світу. Все логічно, все справедливо

Але це текст подяки команді Валіда Реграгі за турнір. Їм справді є за що дякувати

За те, що після 49 спроб африканська збірна нарешті пробилася в півфінал чемпіонату світу. Та й взагалі, крім них, США і Південної Кореї більше жодна команда не з Європи чи Латинської Америки ще не потрапляла в четвірку найкращих.

За те, що помстилися за несправедливості і нещастя, котрі переслідували африканські команди на чемпіонатах світу: Єгипет через шторм не потрапив на перший ЧС, жодного місця на ЧС для континенту до 1970-го, Ганьба Хіхону, вильоти Камеруну і Сенегалу в екстра-таймах чвертьфіналів, рука Луїса Суареса, жовті картки Сенегала.

За Зієша, який в 2019 році в компенсований час не забив пенальті Беніну і його збірна вилетіла в 1/8 КАН, а зараз він був лідером команди.

За Реграгі, що виріс у Франції, але сказав, що ніхто не зможе забрати Марокко у нього з серця. За те, як він розніс статистику xG, контролю м'яча, концепцію необхідності досвіду. Гра з Францією була для нього лише дев'ятою на чолі збірної. І хочеться вірити, що йому довірять якийсь цікавий клуб у Європі.

За Аззедіна Унахі, другого найкращого дриблера Ліги 1 після Ліонеля Мессі, який викрив, що Іспанія жахливо готується до своїх матчів і взагалі не вивчає суперників. Який показав, що навіть якщо Страсбур тебе забракував і ти опинився у третьому дивізіоні Франції, то все одно можеш взлетіти на неймовірну висоту.

За їхній прекрасний захист, коли вони стали першою командою не з Європи (шостою загалом), що вийшла до півфіналу з лише одним пропущеним м'ячем, та й те автоголом.

За Юсефа Ен-Нессірі, у котрого тільки три голи у Ла Лізі за останні 15 місяців в Севільї, і аж два на цьому чемпіонаті світу. Один з яких ми навряд забудемо.

За Ель-Яміка, що поцілував лисину Пепе після того, як той не забив в кінці гри за Португалію.

За Ашрафа Хакімі, пенальті котрого висміював в інтері Антоніо Конте, а потім він вийшов і морально вбив мільйони іспанців. І це при тому, що народився в Мадриді і міг грати за команду Енріке.

За Буфаля, що в Саутгемптоні запам'ятався лише диво-голом Вест Бромвічу, проте після цього турніру може отримати ще один шанс у більш амбітному клубі, ніж Анже.

За Соф'яна Амрабата, котрий свого часу неймовірно вразив Івана Юрича в Торіно, а тепер вразив весь футбольний світ. І це той Амбарат, який, може, і не заграв би у Фіорентині, якби Арсенал все ж продав туди Лукаса Торрейру.

За Наєфа Агерда, який в 15 років попросив у тренера академії перевести його з позиції атакувального півзахисника в центр оборони, бо розумів, що це його реальний шанс стати професійним футболістом. За Агерда, який ще в 2015 бився за Реграгі, коли вони вперше в історії робили чемпіоном Рабат.

За Бону, котрий після переїзду з Відаду в Атлетико Мадрид сумнівався, що він достатньо класний воротар, аби бути основним в якійсь пристойній команді, а тепер повторив рекорд Олександра Шовковського.

Їм можна подякувати за багато чого. Загалом, за крутий турнір, де вони втерли носа Бельгії, Іспанії та Португалії. Навряд ми найближчим часом знову побачимо щось подібне.

Під час фіналу чемпіонату світу у вас на вибір буде дві аудіодоріжки:

Вадим Скічко і Сергій Пейчев або Роман Бебех і Євген Кошовий

Що скажете, як ви ставитеся до ідеї давати трохи нестандартну альтернативу?

Коли фінал ЛЧ коментував Поворознюк, то, незважаючи на чималу кількість негативних відгуків, переглядів вистачало

Зважаючи на те, що сьогодні один з найбільш важливих матчів в кар’єрі Ліонеля Мессі, ось кумедна розповідь, пов’язана з ним

В одній з нещодавніх програм, яку я робив на MEGOGO, була історія становлення крайнього захисника Мальорки Пабло Маффео, котрий свого часу потрапив до Манчестер Сіті, але там так і не заграв

І ось що розповіли його родичі і друзі про матч проти Лео:

«Він сказав мені, що на вихідних буде сюрприз. Я думав, що він гратиме нападником, а потім дивлюся матч з Барсою, – а він закриває Мессі. Ми не могли в це повірити.
Пізніше я запитав у нього про гру, і він сказав, що втомився вже хвилин через 50 гри проти Мессі. І це при тому, що Лео тоді навіть не спітнів. Я відповів йому, що це не добрий знак.
Пабло було лише 18 років! Мессі в основному лише ходив по полю. Як Пабло міг втомитися?»

І знаєте що цікаво, два роки тому, коли у Лео питали про суперника, який найкраще закривав його один в один, то у відповідь прозвучало:

«Якщо чесно, то я й не згадаю. Але, напевно, цей хлопчина з Жирони. Це було непросто».

Подивимося, як сьогодні Мессі впорається з захисниками збірної Франції. Чи вони впораються з ним

Це був божественний фінал. Легендарний

Радий за Мессі. Шкода Мбаппе. Знову вражений Еміліано

Історично. Колись розповідатиму про нього дітям і онукам

І так, це не лише перемога Мессі. Зовсім не тільки його

Але, впевнений, команда грала і за нього також, бажала допомогти йому здобути золото

Привіт, зі святом всіх! Настав день запуску обіцяного розіграшу книжки

Щоб виграти її потрібно:

🔹зробити сторіз в Instagram
🔸тегнути там мене: @serhii18lukianenko
🔹додати там посилання на мій канал в ТГ: https://t.me/comentatorska

Кожен, хто виконає всі умови, отримає порядковий номер. А 23 грудня о 15:00 підіб’ємо підсумки – оберу переможця через рандомайзер

Переможець може обрати книжку зі списку нижче або ж, в разі чого, можемо обговорити й інші варіанти, навіть віддалені від спортивної тематики

🔹Адреналін. Те, що я не розповів, Златан Ібрагімович, Луїджі Гарландо

🔸Шляхетна сила. Моє життя, мій футбол, Андрій Шевченко, Алессандро Альчато

🔹Роналду, Ґільєм Балаге

🔸Мессі, Ґільєм Балаге

🔹Два життя Зідана, Жан Філіпп, Патрік Форт

🔸Менеджмент у стилі «Манчестер Юнайтед». Як стати чемпіоном, Алекс Фергюсон, Майкл Моріц

🔹Усе в твоїх руках, Олександр Шовковський

🔸Про що ми думаємо, коли думаємо про футбол, Саймон Кричлі

🔹Копаний м'яч, Денис Мандзюк

🔸Більше ніж гра. Don't stop, Володимир Алмашин

🔹Управління викликами. Як застосувати спортивну стратегію у житті та бізнесі, Володимир Кличко

🔸Від дірявих кедів до мільйонів доларів. Неймовірна історія Слави Медведенка, Максим Гайовий

🔹Беззаперечна правда, Майк Тайсон, Ларрі Сломан

🔸ЮКІ. Людина 400 шрамів, Олександра Яворівська

🔹Відкритий. Автобіографія, Андре Агассі


Пишіть в коментарях яку б книжку ви обрали, які читали і вам сподобалися чи не сподобалися, а також які б хотіли побачити в українському перекладі ⬇️⬇️⬇️

Персона Йогана Кройфа легендарна для сучасного футболу. І здебільшого його зображають як генія, людину, що випередила епоху

І саме тому хотілося б згадати історію Альберта Феррера, який в достатньо кумедно нагадав всім, що кожен може помилятися. Навіть Кройф

«Пам'ятаю, коли ми поїхали грати до «Атлетико», то мені довелося закривати Маноло. Він був маленьким, як я. І Йохан сказав мені:

– Чапі, яка головна сильна якість Маноло?
– Він добре відкривається. Коли ти намагаєшся його закрити, то він тікає від тебе.
– Саме так, що ж тоді тобі робити?
– Ну, бути напоготові...
– Ні! Не закривай його!
– Тренере, але як я тоді збираюся його зупинити?
– Якщо він добре втікає від опікуна, то не закривай його – ти забереш його головний козир.

Виглядало так, наче в цій ідеї є сенс… Я не закривав його – і він мене знищив. Звісно, адже Маноло всю гру був сам один.

Йохан випереджав свій час. В нього були ідеї, які працювали, але були й такі, які ні. Сказати гравцеві не закривати суперника... але це правда, що основне повідомлення мало сенс і він майже завжди був правий».

_________________

А також нагадую, що розіграш книжки продовжується – беріть участь і на Різдво можете отримати ще один подарунок під ялинку

Остання можливість взяти участь у розіграші

Вже скоро визначиться переможець

Носоріг. Сторожовий пес. Хоробре серце. Навіть не сумніваюся, ви знаєте про кого це

Але це прізвиська Гаттузо-футболіста, не Гаттузо-тренера. Принаймні, він намагався нас в цьому переконати в свіжому випуску La Liga World:

«Я живу футболом. Коли лягаю спати, то думаю про футбол. О 4 чи 5 ранку, коли прокидаюся, то все ще думаю про футбол.
Тому що він моє життя. Тому що він робить мене щасливим.
Коли я заходжу в роздягальню, коли виходжу до поля – і бачу м’яч у русі..., то розквітаю, відчуваю себе по-справжньому живим.
…
Коли я грав сам, то проводив тиждень лише з однією метою — здолати суперника, розбити його. Зараз я дивлюся на ігри зовсім по-іншому. Тоді я завжди бігав за м'ячем, а тепер мені подобається, коли м’яч тримає моя команда.
Я дивлюся на футбол по-іншому, але цього й варто було очікувати. Я все ще запалюю в роздягальні та на тренуваннях, проте мій підхід і бачення гри зовсім інші.
Варто зізнатися, що я намагався змінити свою поведінку під час матчів. Але тоді це був би не я. Мені подобається проживати матчі так, як я це роблю, тому що я пристрасний чоловік. Однак так, потім, коли я бачу себе по телевізору, то мені це не подобається.
…
Футбол — річ серйозна, до неї потрібно ставитися відповідно. Не лише через те, скільки ми заробляємо, а через відповідальність, яка лежить на наших плечах. Це серйозна справа.
Коли я приходжу на базу і починаю тренування, то очікую, що всі будуть ставитися до цього серйозно.
Немає нічого поганого в тому, щоб жартувати, але коли настає час працювати, треба бути зосередженим».

На паузу перед чемпіонатом світу Валенсія пішла десятою в таблиці, вигравши 5 з 14 матчів. Але більше неї в Іспанії забили лише Атлетик Більбао, Реал і Барселона. Команда Гаттузо точно не є нудною. Тепер цікаво чи зможе вона чогось досягнути.