А ось причина, чому мене зацікавило те, що відбулося в тому фіналі. Це цитата Бернда Шустера, який до того, як тренувати Шахтар грав за Барселону, Реал і Атлетико, а також вигравав з Німеччиною Євро-1980:

«Це було величезне розчарування, тому що, як то кажуть, неважливо, як ти граєш, фінали для того, щоб в них перемагати.
Це не була чудова гра, вона була надзвичайно напруженою. Але з нами були наші вболівальники, тому що фанатам «Стяуа» не дозволяли виїжджати з їхньої країни. Отже «Санчес Пісхуан» був нашим. Це було як на «Камп Ноу» – стадіон повний фанатів «Барси».
Наш тренер вважав, що найкращий спосіб виграти гру – це зняти мене, тому він зробив ту заміну, яка не мала сенсу. Я був основним виконавцем пенальті, а потім все дійшло до серії і ми її програли. Це все не мало сенсу.
Після заміни я пішов у роздягальню і сидів там сам один, на стадіоні, де проходив фінал Ліги чемпіонів. Я сидів там, і мій мозок почав ганяти по колу... я подумав: «Що я тут роблю? Що щойно взагалі сталося?»
Я уявляв, що відбувалося згори, що тренер планував. Так що я вирішив переодягнутися та поїхати в готель.
Я вийшов зі стадіону туди, де стояли таксі. З клубною сумкою, в спортивному костюмі Барси я сідаю на заднє сидіння, і коли водій побачив мене в дзеркалі заднього виду, то він був шокований, він не міг у це повірити. Каже: «Шустер, що ти тут робиш? Ти не граєш?» Я відповів: «Більше ні». «Що ви робите?» Я просто прошу: «Відвезіть мене в готель».
Він це зробив. І я дивився серію пенальті вже зі свого номера».

Ось такі були часи. На нього в Барселоні, в разі чого, серйозно образилися і президент сказав, що він більше ніколи в житті не вдягне їхньої футболки – окей, привіт Мадрид

Сьогодні отримав призначення на півфінал Франція – Марокко 🔥

Попрацюємо в парі з Вадимом Шевякіним

А Хорватія – Аргентина, якщо вам цікаво, дісталися Роберто Моралесу і Віталіку Кравченку

Пишіть в коментарях чого чекаєте від півфіналів

В нашому матчі я прогнозую, що Франція візьме своїм класом і спокоєм

Але, водночас, було б цікаво, якби марокканці здивували. Грою. Якби вони вигадали якусь особливу хитрість. Знову сподіватися на організованість і самовіддачу не пройде

Готові до серйозних запитань?

Нещодавно робив домашнє завдання на курсах і дивився матч в записі з BT Sports, якось вмикав гру на Sky Sports, часом заглядаю на альтернативну доріжку у нас на MEGOGO, дивлюся повтори боїв на Showtime, ESPN

Це я до чого. Мені не сподобалося те, як вони коментували футбол, але подобається як вони працюють на боксі і ММА

Як ви оцінюєте українських коментаторів, чи порівнюєте їх з іноземними, що вам подобається в наших, що в їхніх, коментатори з яких країн вас чіпляють і т.д.

Загалом, ваші думки на цю тему чи дотичні. Буду вдячний 💛💙

Це не про коментаторство. Це просто гіпер-мега-суперсильно

Дякую Саші Чупрову, що поділився цим шедевром

«Музика, маестро!» 😂😂😂

Завтра матч Марокко – Франція. А це означає, що вчора і сьогодні я багато читаю

У марокканців з 26 футболістів в заявці 14 народилися за межами країни, яку зараз представляють, ще двоє переїхали з неї в дитячому віці (на відміну від них, Боно повернувся назад на батьківщину)

Але неправильно казати, що перший в історії африканський півфінал на чемпіонатах світу – це все виключно завдяки хлопцям, які виросли у Європі

До прикладу, в 2009 році поблизу Рабата побудували величезну футбольну академію, найкращу в Африці (принаймні, так пишуть). Там є школа, медичний центр, чотири 5-зіркові готелі, 8 полів стандартів FIFA, одне з яких крите – ось відео з оглядом академії

Саме вона виховала Наєфа Аґерда, який влітку з Ренна перейшов до Вест Гем Юнайтед, Юссефа Ен-Несірі, котрий забив той самий м’яч Португалії, а також Аззедіна Унахі, що так сильно вразив Луїса Енріке

Три з 26. Кількість, можливо, не вражає. Але якісь відмінна (я ще як тільки побачив Унахі в Анже розумів, що цей хлопець має велике майбутнє, але в Катарі він просто монстр)

Окрім того, в Марокко – єдина країна, де є аж два дивізіони жіночого чемпіонату. І всі команди професійні (вірю, що CNN не вигадали)

Також, виходить, що чинний переможець чоловічої африканської Ліги чемпіонів – Відад, жіночої – AS FAR, Кубку конфедерацій (типу Ліги Європи) – Ренесанс Беркан. Як ви розумієте, всі ці команди з Марокко

На додачу до цього, чоловіча команда Марокко – чинні володарі трофею Чемпіонату африканських націй (турнір, де за збірні виступають лише представники внутрішні першостей, на КАН був чвертьфінал), а жіноча збірна Марокко стала фіналістом Кубку африканських націй і вперше кваліфікувалася на чемпіонат світу

Тобто, з одного боку, так – Реграгі, Хакімі, Зієш, Саїс, Буфаль, Амрабат та інші виросли в Європі, отримали тут футбольну освіту і зараз є лідерами збірної. Але, з іншого, в Марокко побудували ультрасучасну академію, їхні команди проявляють себе в лігах чемпіонів, а збірні солідно грають у своїх турнірах.

Тому цей півфінал точно дещо більше ніж просто збіг обставин чи удача. Єдине, що мене цікавить, наскільки вони встигнуть відновитися до матчу з Францією і чи встигнуть взагалі

Вчора робив програму на MEGOGO і однією з тем була відданість клубу

Слово взяв Маркос Сена, який в складі Вільярреала провів 359 матчів. А також саме з цією командою дослужився до виклику в збірну Іспанії, з котрою виграв Євро-2008

«Я планував провести у Вільярреалі десять років. А потім поїхати за кордон. Однак коли закінчився мій десятий рік в клубі, Вільярреал вилетів.
Я вже майже домовився про переїзд в Дубай на один чи два сезони. Мій контракт у Вільярреалі сплинув.

Проте я сидів і думав, що прийшов сюди в перший дивізіон, а збираюся покинути команду у другому. Я був капітаном і почав обмірковувати це.

Після тієї гри проти Атлетико я сидів у машині і мені було надзвичайно сумно. Я поговорив зі своєю дружиною і сказав: «Знаєш що? Я збираюся зателефонувати агенту. Якщо клуб захоче, щоб я був частиною їхнього проєкту наступного року у другому дивізіоні, то я буду радий залишитися. А вже після цього піду куди завгодно». Ми поспілкувалися з дружиною, і вона погодилася зі мною.

Щоправда, клуб подзвонив мені раніше, ніж я їм. «Маркосе, ти можеш заїхати до нас в офіс? Ми хочемо поспілкуватися з тобою».

Ми домовилися. Вони були в захваті. І я залишився у другому дивізіоні.

На щастя, ми повернулися в еліту. Тепер я пішов з клубу красиво. І переїхав до Нью-Йорка, щоб грати за Космос. А потім вийшов на пенсію».

Красиво. Вчинок справжнього капітана

300 підписників! Дякую всім і кожному, хто долучився. І дякую тим, хто ще долучиться 😁

Згідно з результатами голосування, будемо розігрувати книжку. Зараз треба провести ревізію у мене в бібліотеці, а також подивитися, що є на складах у видавництв

Найближчими днями чекайте на допис з умовами розіграшу. Всіх міцно обіймаю, пішов готувати подарунок 🥳

Я за Орсато. Мені здається, що це правильне рішення. Більш правильне, ніж пропустити його

Вау! 🤫

Хорватам хтось сказав, що серії пенальті сьогодні не буде?

Здається, всі чекали від сьогоднішньої гри заруби двох рівних команд, а от завтра – розгрому травмованих і втомлених марокканців

То може все буде навпаки? Побачим-побачим

Написав знайомому арбітру, попросив, щоб він пояснив чи справедливим був пенальті на Альваресі – справедливим

І ще він кинув мені посилання на документи українського комітету арбітрів

Там є різні циркуляри, поправки і, звісно, самі правила

Часто чув критику коментаторів за фрази про дух гри, типу де таке взагалі написано

Тому вирішив цього разу зробити захоплення екрану

P.S. в разі чого, я не вперше читав правила, бо в коментарі можуть набігти приколісти 😅

Сьогодні визначиться другий фіналіст!

Ми з Вадимом чекаємо вас на ефір 🇨🇵🔻🇲🇦

Це я після того, як чемпіонат світу в ролі коментатора для мене завершився

Було круто, класний досвід, багато емоцій

Тепер виключно глядач. І готуємося до Кубку Іспанії 😍

Вчора Франція обіграла Марокко і вийшла до фіналу чемпіонату світу. Все логічно, все справедливо

Але це текст подяки команді Валіда Реграгі за турнір. Їм справді є за що дякувати

За те, що після 49 спроб африканська збірна нарешті пробилася в півфінал чемпіонату світу. Та й взагалі, крім них, США і Південної Кореї більше жодна команда не з Європи чи Латинської Америки ще не потрапляла в четвірку найкращих.

За те, що помстилися за несправедливості і нещастя, котрі переслідували африканські команди на чемпіонатах світу: Єгипет через шторм не потрапив на перший ЧС, жодного місця на ЧС для континенту до 1970-го, Ганьба Хіхону, вильоти Камеруну і Сенегалу в екстра-таймах чвертьфіналів, рука Луїса Суареса, жовті картки Сенегала.

За Зієша, який в 2019 році в компенсований час не забив пенальті Беніну і його збірна вилетіла в 1/8 КАН, а зараз він був лідером команди.

За Реграгі, що виріс у Франції, але сказав, що ніхто не зможе забрати Марокко у нього з серця. За те, як він розніс статистику xG, контролю м'яча, концепцію необхідності досвіду. Гра з Францією була для нього лише дев'ятою на чолі збірної. І хочеться вірити, що йому довірять якийсь цікавий клуб у Європі.

За Аззедіна Унахі, другого найкращого дриблера Ліги 1 після Ліонеля Мессі, який викрив, що Іспанія жахливо готується до своїх матчів і взагалі не вивчає суперників. Який показав, що навіть якщо Страсбур тебе забракував і ти опинився у третьому дивізіоні Франції, то все одно можеш взлетіти на неймовірну висоту.

За їхній прекрасний захист, коли вони стали першою командою не з Європи (шостою загалом), що вийшла до півфіналу з лише одним пропущеним м'ячем, та й те автоголом.

За Юсефа Ен-Нессірі, у котрого тільки три голи у Ла Лізі за останні 15 місяців в Севільї, і аж два на цьому чемпіонаті світу. Один з яких ми навряд забудемо.

За Ель-Яміка, що поцілував лисину Пепе після того, як той не забив в кінці гри за Португалію.

За Ашрафа Хакімі, пенальті котрого висміював в інтері Антоніо Конте, а потім він вийшов і морально вбив мільйони іспанців. І це при тому, що народився в Мадриді і міг грати за команду Енріке.

За Буфаля, що в Саутгемптоні запам'ятався лише диво-голом Вест Бромвічу, проте після цього турніру може отримати ще один шанс у більш амбітному клубі, ніж Анже.

За Соф'яна Амрабата, котрий свого часу неймовірно вразив Івана Юрича в Торіно, а тепер вразив весь футбольний світ. І це той Амбарат, який, може, і не заграв би у Фіорентині, якби Арсенал все ж продав туди Лукаса Торрейру.

За Наєфа Агерда, який в 15 років попросив у тренера академії перевести його з позиції атакувального півзахисника в центр оборони, бо розумів, що це його реальний шанс стати професійним футболістом. За Агерда, який ще в 2015 бився за Реграгі, коли вони вперше в історії робили чемпіоном Рабат.

За Бону, котрий після переїзду з Відаду в Атлетико Мадрид сумнівався, що він достатньо класний воротар, аби бути основним в якійсь пристойній команді, а тепер повторив рекорд Олександра Шовковського.

Їм можна подякувати за багато чого. Загалом, за крутий турнір, де вони втерли носа Бельгії, Іспанії та Португалії. Навряд ми найближчим часом знову побачимо щось подібне.

Під час фіналу чемпіонату світу у вас на вибір буде дві аудіодоріжки:

Вадим Скічко і Сергій Пейчев або Роман Бебех і Євген Кошовий

Що скажете, як ви ставитеся до ідеї давати трохи нестандартну альтернативу?

Коли фінал ЛЧ коментував Поворознюк, то, незважаючи на чималу кількість негативних відгуків, переглядів вистачало

Зважаючи на те, що сьогодні один з найбільш важливих матчів в кар’єрі Ліонеля Мессі, ось кумедна розповідь, пов’язана з ним

В одній з нещодавніх програм, яку я робив на MEGOGO, була історія становлення крайнього захисника Мальорки Пабло Маффео, котрий свого часу потрапив до Манчестер Сіті, але там так і не заграв

І ось що розповіли його родичі і друзі про матч проти Лео:

«Він сказав мені, що на вихідних буде сюрприз. Я думав, що він гратиме нападником, а потім дивлюся матч з Барсою, – а він закриває Мессі. Ми не могли в це повірити.
Пізніше я запитав у нього про гру, і він сказав, що втомився вже хвилин через 50 гри проти Мессі. І це при тому, що Лео тоді навіть не спітнів. Я відповів йому, що це не добрий знак.
Пабло було лише 18 років! Мессі в основному лише ходив по полю. Як Пабло міг втомитися?»

І знаєте що цікаво, два роки тому, коли у Лео питали про суперника, який найкраще закривав його один в один, то у відповідь прозвучало:

«Якщо чесно, то я й не згадаю. Але, напевно, цей хлопчина з Жирони. Це було непросто».

Подивимося, як сьогодні Мессі впорається з захисниками збірної Франції. Чи вони впораються з ним

Це був божественний фінал. Легендарний

Радий за Мессі. Шкода Мбаппе. Знову вражений Еміліано

Історично. Колись розповідатиму про нього дітям і онукам

І так, це не лише перемога Мессі. Зовсім не тільки його

Але, впевнений, команда грала і за нього також, бажала допомогти йому здобути золото