А ще перед матчем з Францією прочитав інтерв’ю FIFA з асистентом Саутгейта Стівом Голландом. І там було достатньо цікавого, дещо вибрав для вас

Про суперників на чемпіонаті світу
«В кожній грі, яку ми провели, наш суперник корегував певний аспект своєї гри: систему, пресинг, як вони атакують.
Це сучасний тренд в футболі. Кожен варіює свою гру в залежності від сильних і слабких сторін суперника і готовий до корегувань для кожного матчу».

Чому Гендерсон став основним по ходу чемпіонату світу
«Він приїхав з клубу, який постійно активний в пресингу, він може бути тріггером для цього, підіймати команду вище не полі, більше тиснути, відсувати суперника подалі від наших воріт.
Коли ми захищалися більше, ніж нам того хотілося, він вийшов і підійняв команду вище на полі, зрештою ми більше атакували і більше контролювали м’яч».

Про підготовку до матчів
«У нас є тренери збірних інших вікових категорій. Між ними були розподілені різні команди з різних груп, за якими вони слідкували на турнірі. А також вони слідкували за трендами в системах, селекції, замінах.
В день, коли визначався наш наступний суперник, один з наших тренерів презентував нам технічно-тактичний розбір команди, що допомагало нам швидше готуватися до ігор».

Про підготовку до гри між матчами
«Ми аналізуємо наш попередній матч впродовж 24 годин після нього. Щоб підтвердити думки про нього. Але потім рухаємося далі до наступного суперника, щоб гравці якомога швидше отримали розуміння яким є наш опонент.
Потім в найближчий час у нас відбувається ще одна, більш конкретна розмова, де ми обговорюємо що саме хочемо робити з м’ячем і без нього.
Потім це буде закріплюватися на тренувальному полі, а за 24-48 годин до матчу ви відпрацьовуєте стандарти і маленькі деталі.
Коли між матчами три дні перерви, то наступний день після гри – це повністю відновлення. Дуже рідко ми виводимо гравців на поле в день плюс один (день після матчу).
Але і на день плюс два м’язи ще й досі не повністю відновлюються. Це дуже небезпечний день для роботи, особливо коли ми говоримо про накопичення матчів в короткий період часу. Так що ми не так вже й багато тренуємося на полі і в день плюс два.
Ми більшість часу проводимо з тими 13 гравцями, які не були залучені в попередній грі. Здебільшого, щоб підтримувати їх рівень.
В третій день потрібно бути обережним, щоб не навантажити гравців занадто сильно, оскільки нам потрібна їхня фізична свіжість. Це означає, що, зазвичай, ми збираємо до купи наш план на матч в день мінус один (день перед матчем). І це коротка, легка сесія, коли ви намагаєтеся перенести меседжі з розмов на поле.
Якщо у вас є чотири дні до матчу, то це плюс дві сесії, яких у вас зазвичай немає, це день, в який ви можете вмістити необхідну роботу без переживань про перенавантаження гравців».

Про тактичну схему Англії
«Вона базується на специфіці моменту і на наявності гравців, в яких кондиціях вони перебувають в плані впевненості, якості виступів. Ви намагаєтеся знайти, що найбільше пасуватиме особливо вашим найкращим гравцям.
Зараз футболісти краще адаптуються до різних систем. Ми маємо в АПЛ, напевно, найкращих тренерів у світі. Є команди, які працюють з трьома захисниками позаду, з лінією з чотирьох, пресингують з двома нападниками, атакують з двома вінгерами і високо підіймають своїх інсайдів.
Ми не боїмося змінюватися, але завжди, якщо команда має впевненість в тому, що вона робила весь цей час, то ви намагаєтеся продовжувати ставити на це.
Часом через систему ви можете щось втратити. В залежності від 4-3-3 чи 3-4-3 є важливі відмінності, до прикладу, як може змінитися ваша атака. Та навіть всередині структури 4-3-3 можливі зміни – чи хочете ви, щоб крайні захисники залишалися вдома чи більше атакували разом з вінгерами та інсайдами, чи ви хочете, щоб інсайди займали більш оборонні позиції, щоб страхувати фулбеків під час контратак».

Мені найбільше сподобалася частина про те, що на цьому турнірі працював на лише штаб національної команди, а всі тренери в Федерації. Щоправда, навіть це не допомогло пройти Францію

Знаєте, хто це на фото? Підозрюю, що можете й знати. Оскільки це найкращий футболіст Румунії 1986 року!

Але радіє він не цій нагороді, а тому, що ось відбив всі чотири (точніше, два відбив, а двічі ще й зловив м’яч) пенальті в фіналі Ліги чемпіонів (КЄЧ) з Барселоною

І цікаво, що тоді голкіпера Стяуа останнім не зміг пробити Маркос Алонсо, батько Маркоса Алонсо-переможця ЛЧ у складі Челсі і син Маркоса Алонсо-володаря 5 Кубків європейських чемпіонів з Реалом. Тобто він єдиним в сім’ї залишився без вухастого трофея 🥲

Все через дива у воротах вусатого Гельмута Дукадама 🔥🔥🔥

Подивіться серію пенальті, вона була крутою

upd. в коментарях попросили додати:

Минуло кілька тижнів з того фіналу у Севільї, як Дукадам через рідкісну хворобу крові був змушений завершити кар'єру.

Через три роки він її відновив у другому дивізіоні. А потім пішов в румунську прикордонну поліцію

А ось причина, чому мене зацікавило те, що відбулося в тому фіналі. Це цитата Бернда Шустера, який до того, як тренувати Шахтар грав за Барселону, Реал і Атлетико, а також вигравав з Німеччиною Євро-1980:

«Це було величезне розчарування, тому що, як то кажуть, неважливо, як ти граєш, фінали для того, щоб в них перемагати.
Це не була чудова гра, вона була надзвичайно напруженою. Але з нами були наші вболівальники, тому що фанатам «Стяуа» не дозволяли виїжджати з їхньої країни. Отже «Санчес Пісхуан» був нашим. Це було як на «Камп Ноу» – стадіон повний фанатів «Барси».
Наш тренер вважав, що найкращий спосіб виграти гру – це зняти мене, тому він зробив ту заміну, яка не мала сенсу. Я був основним виконавцем пенальті, а потім все дійшло до серії і ми її програли. Це все не мало сенсу.
Після заміни я пішов у роздягальню і сидів там сам один, на стадіоні, де проходив фінал Ліги чемпіонів. Я сидів там, і мій мозок почав ганяти по колу... я подумав: «Що я тут роблю? Що щойно взагалі сталося?»
Я уявляв, що відбувалося згори, що тренер планував. Так що я вирішив переодягнутися та поїхати в готель.
Я вийшов зі стадіону туди, де стояли таксі. З клубною сумкою, в спортивному костюмі Барси я сідаю на заднє сидіння, і коли водій побачив мене в дзеркалі заднього виду, то він був шокований, він не міг у це повірити. Каже: «Шустер, що ти тут робиш? Ти не граєш?» Я відповів: «Більше ні». «Що ви робите?» Я просто прошу: «Відвезіть мене в готель».
Він це зробив. І я дивився серію пенальті вже зі свого номера».

Ось такі були часи. На нього в Барселоні, в разі чого, серйозно образилися і президент сказав, що він більше ніколи в житті не вдягне їхньої футболки – окей, привіт Мадрид

Сьогодні отримав призначення на півфінал Франція – Марокко 🔥

Попрацюємо в парі з Вадимом Шевякіним

А Хорватія – Аргентина, якщо вам цікаво, дісталися Роберто Моралесу і Віталіку Кравченку

Пишіть в коментарях чого чекаєте від півфіналів

В нашому матчі я прогнозую, що Франція візьме своїм класом і спокоєм

Але, водночас, було б цікаво, якби марокканці здивували. Грою. Якби вони вигадали якусь особливу хитрість. Знову сподіватися на організованість і самовіддачу не пройде

Готові до серйозних запитань?

Нещодавно робив домашнє завдання на курсах і дивився матч в записі з BT Sports, якось вмикав гру на Sky Sports, часом заглядаю на альтернативну доріжку у нас на MEGOGO, дивлюся повтори боїв на Showtime, ESPN

Це я до чого. Мені не сподобалося те, як вони коментували футбол, але подобається як вони працюють на боксі і ММА

Як ви оцінюєте українських коментаторів, чи порівнюєте їх з іноземними, що вам подобається в наших, що в їхніх, коментатори з яких країн вас чіпляють і т.д.

Загалом, ваші думки на цю тему чи дотичні. Буду вдячний 💛💙

Це не про коментаторство. Це просто гіпер-мега-суперсильно

Дякую Саші Чупрову, що поділився цим шедевром

«Музика, маестро!» 😂😂😂

Завтра матч Марокко – Франція. А це означає, що вчора і сьогодні я багато читаю

У марокканців з 26 футболістів в заявці 14 народилися за межами країни, яку зараз представляють, ще двоє переїхали з неї в дитячому віці (на відміну від них, Боно повернувся назад на батьківщину)

Але неправильно казати, що перший в історії африканський півфінал на чемпіонатах світу – це все виключно завдяки хлопцям, які виросли у Європі

До прикладу, в 2009 році поблизу Рабата побудували величезну футбольну академію, найкращу в Африці (принаймні, так пишуть). Там є школа, медичний центр, чотири 5-зіркові готелі, 8 полів стандартів FIFA, одне з яких крите – ось відео з оглядом академії

Саме вона виховала Наєфа Аґерда, який влітку з Ренна перейшов до Вест Гем Юнайтед, Юссефа Ен-Несірі, котрий забив той самий м’яч Португалії, а також Аззедіна Унахі, що так сильно вразив Луїса Енріке

Три з 26. Кількість, можливо, не вражає. Але якісь відмінна (я ще як тільки побачив Унахі в Анже розумів, що цей хлопець має велике майбутнє, але в Катарі він просто монстр)

Окрім того, в Марокко – єдина країна, де є аж два дивізіони жіночого чемпіонату. І всі команди професійні (вірю, що CNN не вигадали)

Також, виходить, що чинний переможець чоловічої африканської Ліги чемпіонів – Відад, жіночої – AS FAR, Кубку конфедерацій (типу Ліги Європи) – Ренесанс Беркан. Як ви розумієте, всі ці команди з Марокко

На додачу до цього, чоловіча команда Марокко – чинні володарі трофею Чемпіонату африканських націй (турнір, де за збірні виступають лише представники внутрішні першостей, на КАН був чвертьфінал), а жіноча збірна Марокко стала фіналістом Кубку африканських націй і вперше кваліфікувалася на чемпіонат світу

Тобто, з одного боку, так – Реграгі, Хакімі, Зієш, Саїс, Буфаль, Амрабат та інші виросли в Європі, отримали тут футбольну освіту і зараз є лідерами збірної. Але, з іншого, в Марокко побудували ультрасучасну академію, їхні команди проявляють себе в лігах чемпіонів, а збірні солідно грають у своїх турнірах.

Тому цей півфінал точно дещо більше ніж просто збіг обставин чи удача. Єдине, що мене цікавить, наскільки вони встигнуть відновитися до матчу з Францією і чи встигнуть взагалі

Вчора робив програму на MEGOGO і однією з тем була відданість клубу

Слово взяв Маркос Сена, який в складі Вільярреала провів 359 матчів. А також саме з цією командою дослужився до виклику в збірну Іспанії, з котрою виграв Євро-2008

«Я планував провести у Вільярреалі десять років. А потім поїхати за кордон. Однак коли закінчився мій десятий рік в клубі, Вільярреал вилетів.
Я вже майже домовився про переїзд в Дубай на один чи два сезони. Мій контракт у Вільярреалі сплинув.

Проте я сидів і думав, що прийшов сюди в перший дивізіон, а збираюся покинути команду у другому. Я був капітаном і почав обмірковувати це.

Після тієї гри проти Атлетико я сидів у машині і мені було надзвичайно сумно. Я поговорив зі своєю дружиною і сказав: «Знаєш що? Я збираюся зателефонувати агенту. Якщо клуб захоче, щоб я був частиною їхнього проєкту наступного року у другому дивізіоні, то я буду радий залишитися. А вже після цього піду куди завгодно». Ми поспілкувалися з дружиною, і вона погодилася зі мною.

Щоправда, клуб подзвонив мені раніше, ніж я їм. «Маркосе, ти можеш заїхати до нас в офіс? Ми хочемо поспілкуватися з тобою».

Ми домовилися. Вони були в захваті. І я залишився у другому дивізіоні.

На щастя, ми повернулися в еліту. Тепер я пішов з клубу красиво. І переїхав до Нью-Йорка, щоб грати за Космос. А потім вийшов на пенсію».

Красиво. Вчинок справжнього капітана

300 підписників! Дякую всім і кожному, хто долучився. І дякую тим, хто ще долучиться 😁

Згідно з результатами голосування, будемо розігрувати книжку. Зараз треба провести ревізію у мене в бібліотеці, а також подивитися, що є на складах у видавництв

Найближчими днями чекайте на допис з умовами розіграшу. Всіх міцно обіймаю, пішов готувати подарунок 🥳

Я за Орсато. Мені здається, що це правильне рішення. Більш правильне, ніж пропустити його

Вау! 🤫

Хорватам хтось сказав, що серії пенальті сьогодні не буде?

Здається, всі чекали від сьогоднішньої гри заруби двох рівних команд, а от завтра – розгрому травмованих і втомлених марокканців

То може все буде навпаки? Побачим-побачим

Написав знайомому арбітру, попросив, щоб він пояснив чи справедливим був пенальті на Альваресі – справедливим

І ще він кинув мені посилання на документи українського комітету арбітрів

Там є різні циркуляри, поправки і, звісно, самі правила

Часто чув критику коментаторів за фрази про дух гри, типу де таке взагалі написано

Тому вирішив цього разу зробити захоплення екрану

P.S. в разі чого, я не вперше читав правила, бо в коментарі можуть набігти приколісти 😅

Сьогодні визначиться другий фіналіст!

Ми з Вадимом чекаємо вас на ефір 🇨🇵🔻🇲🇦

Це я після того, як чемпіонат світу в ролі коментатора для мене завершився

Було круто, класний досвід, багато емоцій

Тепер виключно глядач. І готуємося до Кубку Іспанії 😍

Вчора Франція обіграла Марокко і вийшла до фіналу чемпіонату світу. Все логічно, все справедливо

Але це текст подяки команді Валіда Реграгі за турнір. Їм справді є за що дякувати

За те, що після 49 спроб африканська збірна нарешті пробилася в півфінал чемпіонату світу. Та й взагалі, крім них, США і Південної Кореї більше жодна команда не з Європи чи Латинської Америки ще не потрапляла в четвірку найкращих.

За те, що помстилися за несправедливості і нещастя, котрі переслідували африканські команди на чемпіонатах світу: Єгипет через шторм не потрапив на перший ЧС, жодного місця на ЧС для континенту до 1970-го, Ганьба Хіхону, вильоти Камеруну і Сенегалу в екстра-таймах чвертьфіналів, рука Луїса Суареса, жовті картки Сенегала.

За Зієша, який в 2019 році в компенсований час не забив пенальті Беніну і його збірна вилетіла в 1/8 КАН, а зараз він був лідером команди.

За Реграгі, що виріс у Франції, але сказав, що ніхто не зможе забрати Марокко у нього з серця. За те, як він розніс статистику xG, контролю м'яча, концепцію необхідності досвіду. Гра з Францією була для нього лише дев'ятою на чолі збірної. І хочеться вірити, що йому довірять якийсь цікавий клуб у Європі.

За Аззедіна Унахі, другого найкращого дриблера Ліги 1 після Ліонеля Мессі, який викрив, що Іспанія жахливо готується до своїх матчів і взагалі не вивчає суперників. Який показав, що навіть якщо Страсбур тебе забракував і ти опинився у третьому дивізіоні Франції, то все одно можеш взлетіти на неймовірну висоту.

За їхній прекрасний захист, коли вони стали першою командою не з Європи (шостою загалом), що вийшла до півфіналу з лише одним пропущеним м'ячем, та й те автоголом.

За Юсефа Ен-Нессірі, у котрого тільки три голи у Ла Лізі за останні 15 місяців в Севільї, і аж два на цьому чемпіонаті світу. Один з яких ми навряд забудемо.

За Ель-Яміка, що поцілував лисину Пепе після того, як той не забив в кінці гри за Португалію.

За Ашрафа Хакімі, пенальті котрого висміював в інтері Антоніо Конте, а потім він вийшов і морально вбив мільйони іспанців. І це при тому, що народився в Мадриді і міг грати за команду Енріке.

За Буфаля, що в Саутгемптоні запам'ятався лише диво-голом Вест Бромвічу, проте після цього турніру може отримати ще один шанс у більш амбітному клубі, ніж Анже.

За Соф'яна Амрабата, котрий свого часу неймовірно вразив Івана Юрича в Торіно, а тепер вразив весь футбольний світ. І це той Амбарат, який, може, і не заграв би у Фіорентині, якби Арсенал все ж продав туди Лукаса Торрейру.

За Наєфа Агерда, який в 15 років попросив у тренера академії перевести його з позиції атакувального півзахисника в центр оборони, бо розумів, що це його реальний шанс стати професійним футболістом. За Агерда, який ще в 2015 бився за Реграгі, коли вони вперше в історії робили чемпіоном Рабат.

За Бону, котрий після переїзду з Відаду в Атлетико Мадрид сумнівався, що він достатньо класний воротар, аби бути основним в якійсь пристойній команді, а тепер повторив рекорд Олександра Шовковського.

Їм можна подякувати за багато чого. Загалом, за крутий турнір, де вони втерли носа Бельгії, Іспанії та Португалії. Навряд ми найближчим часом знову побачимо щось подібне.

Під час фіналу чемпіонату світу у вас на вибір буде дві аудіодоріжки:

Вадим Скічко і Сергій Пейчев або Роман Бебех і Євген Кошовий

Що скажете, як ви ставитеся до ідеї давати трохи нестандартну альтернативу?

Коли фінал ЛЧ коментував Поворознюк, то, незважаючи на чималу кількість негативних відгуків, переглядів вистачало