Привіт. Вітаю всіх на Естадіо де ла Коментаторська. За клавіатурою Сергій Лук'яненко 😄
Тут буду ділитися з вами всім тим, що залишається поза ефіром. Щось, може, навіть не стосуватиметься спорту. Побацим-побацим 👀
А поки, для розгону каналу, додам кілька дописів з Instagram. Нагадаю хто, що, де і як ⬇⬇⬇
Тут буду ділитися з вами всім тим, що залишається поза ефіром. Щось, може, навіть не стосуватиметься спорту. Побацим-побацим 👀
А поки, для розгону каналу, додам кілька дописів з Instagram. Нагадаю хто, що, де і як ⬇⬇⬇
🔥5👍3
МІЙ ПЕРШИЙ МАТЧ
Чесно, не дуже його пам’ятаю. Тобто пам’ятаю матч, але не пам’ятаю емоцій 😶 Думаю, було прикольно, та звучав я так собі 🤦♂️
.
Але стартувати матчем на стадіоні «Динамо» – дуже сильно. Правда ж? Ну, так я себе заспокоюю 🏟
.
Це був фінал студентського кубку КНЕУ – КНТЕУ ⚽🏆🏅 Там в коментах хтось написав, що я постійно плутав назви. Чувак, ти знущаєшся? Вони ж такі різні 🤯
.
Підозрюю, мене пустили в ефір, бо працювати на матчі студентів – таке собі задоволення. Ну а мені кайфово. Я навіть не переживав. Хоча, думаю, обманюю 🙊
.
Перший зі спогадів – я коментував з даху. Не з якоїсь крутої коментаторської позиції, а прямо з даху 🔝 Вітер був сильний, а я, красунчик, у сорочці. На щастя, дядь Сірьожа, водій, дав свою куртку 🥶
.
У нас часто критикують коментаторів, але варто розуміти, що є й інший бік медалі – їм потрібно створювати умови для роботи. Це я до того, що склади мені принесли десь лише на двадцятій хвилині гри. На двадцятій хвилині моєї першої в житті гри. Гри студентських команд ❗❕❗
.
Але одну людину на полі я все ж знав – це Денис Костишин. Хлопець дебютував за трушний «Дніпро» в УПЛ, а тепер вийшов пограти зі студентами ⚽🏃 Він, до речі, заробив пенальті і дуже виділявся. А зараз грає в Прем’єр-лізі. Сильно 🏋
.
І ще деталь, яка запам’яталася. Перед грою мене підкликав якийсь організатор – сказав, що треба в ефірі про якогось там дядька розповісти. Цікаво, що важливіше: дати склади, щоб коментатор міг нормально працювати, чи натякнути яке прізвище треба загадати (я не сказав, ібо…) 🚫
.
Але після гри, він ткнув мені 500 грн. Долар був вже по дофіга, але я ж був на першому курсі. Це, на секундочку, більше половини місячної стипендії 💰💰💰
.
Щоправда, якось дивно виглядало це все. Сказав головному редактору і… 200 залишилися мені, 200 пішли дядь Сірьожі, а ще 100 – на печиво в офіс. Чесно, зовсім було не шкода.
.
Виходить, мій перший матч був 2 червня 2017 року (дата під трансляцією стоїть, я не запам’ятовував). Давненько. І стартував відразу ж з фіналу. Ну фартовий же, правда?
А ось і посилання на матч. Пишуть, що плутав КНЕУ і КНТЕУ. Як я посмів? 😬
Чесно, не дуже його пам’ятаю. Тобто пам’ятаю матч, але не пам’ятаю емоцій 😶 Думаю, було прикольно, та звучав я так собі 🤦♂️
.
Але стартувати матчем на стадіоні «Динамо» – дуже сильно. Правда ж? Ну, так я себе заспокоюю 🏟
.
Це був фінал студентського кубку КНЕУ – КНТЕУ ⚽🏆🏅 Там в коментах хтось написав, що я постійно плутав назви. Чувак, ти знущаєшся? Вони ж такі різні 🤯
.
Підозрюю, мене пустили в ефір, бо працювати на матчі студентів – таке собі задоволення. Ну а мені кайфово. Я навіть не переживав. Хоча, думаю, обманюю 🙊
.
Перший зі спогадів – я коментував з даху. Не з якоїсь крутої коментаторської позиції, а прямо з даху 🔝 Вітер був сильний, а я, красунчик, у сорочці. На щастя, дядь Сірьожа, водій, дав свою куртку 🥶
.
У нас часто критикують коментаторів, але варто розуміти, що є й інший бік медалі – їм потрібно створювати умови для роботи. Це я до того, що склади мені принесли десь лише на двадцятій хвилині гри. На двадцятій хвилині моєї першої в житті гри. Гри студентських команд ❗❕❗
.
Але одну людину на полі я все ж знав – це Денис Костишин. Хлопець дебютував за трушний «Дніпро» в УПЛ, а тепер вийшов пограти зі студентами ⚽🏃 Він, до речі, заробив пенальті і дуже виділявся. А зараз грає в Прем’єр-лізі. Сильно 🏋
.
І ще деталь, яка запам’яталася. Перед грою мене підкликав якийсь організатор – сказав, що треба в ефірі про якогось там дядька розповісти. Цікаво, що важливіше: дати склади, щоб коментатор міг нормально працювати, чи натякнути яке прізвище треба загадати (я не сказав, ібо…) 🚫
.
Але після гри, він ткнув мені 500 грн. Долар був вже по дофіга, але я ж був на першому курсі. Це, на секундочку, більше половини місячної стипендії 💰💰💰
.
Щоправда, якось дивно виглядало це все. Сказав головному редактору і… 200 залишилися мені, 200 пішли дядь Сірьожі, а ще 100 – на печиво в офіс. Чесно, зовсім було не шкода.
.
Виходить, мій перший матч був 2 червня 2017 року (дата під трансляцією стоїть, я не запам’ятовував). Давненько. І стартував відразу ж з фіналу. Ну фартовий же, правда?
А ось і посилання на матч. Пишуть, що плутав КНЕУ і КНТЕУ. Як я посмів? 😬
👍3🏆2
Факапи. Лажі. Тупняки. Помилки. Фейли. Історії про них цікаві багатьом? Ось одна з них 🤬
Часто вони трапляються з абсолютно незрозумілих причин: обізвати Серхіо Бускетса Серхіо Рамосом (вибачте, Сірьоги), Рональда Араухо – Нестором Араухо (такий гравець також є)… Короче, святих, здається, не буває 🚫😇
Але це помилки через неуважність, через поспішність думок, коли язик біжить попереду голови (його все ж варто часом притримувати) 🙊
Та є ще більш болючі ситуації: коли ти розумієш, що щось не так, але робиш вигляд, наче все норм. Та ні – не норм 😒
Був якось матч. Я ще не перетинався ні з однією, ні з іншою командою. Але готувався серйозно: подивився матчі, огляди, статистику, вікі – підходив в бойовій готовності 💣
І от вже сиджу в коментаторській. Написав собі в амбарну книгу (так мій блокнот називають колеги) склади. Сиджу, тішуся, яка класна гра буде 😁
А там на старті сумбур жахливий, футболу як такого немає, жодних цікавих подій. Я вирішую, що потрібно хоча б пояснити що як: що там у таблиці, хто лідери команд, хто грає, хто ні, чому – вводив глядача хоч трохи в контекст. Ще й матч команд неймовірно непопулярних 🥨
І тут розумію, що щось дивне з одним гравцем. Думаю: «Та нє, просто погано знаю їх, все норм». Потім дивлюся, той, що має грати нападником, захищається. Думаю: «Та він може дві позиції закрити» 🤥
І лише коли крупним планом показали гравця, якого не було у старті я зрозумів, що щось тут не так👀
Стартовий склад – він часом сприймається наче якийсь офіційний документ. Але в нього можуть вноситися зміни. Захисник травмувався на розминці – його замінили. Клуб дав про це окремий твіт. От тільки я його побачив вже після того, як докумекав що не так 😓
Стидоба. Але, я ж розібрався хоча б не на 80-й хвилині. Вже добре. Напевно 👉👈
Часто вони трапляються з абсолютно незрозумілих причин: обізвати Серхіо Бускетса Серхіо Рамосом (вибачте, Сірьоги), Рональда Араухо – Нестором Араухо (такий гравець також є)… Короче, святих, здається, не буває 🚫😇
Але це помилки через неуважність, через поспішність думок, коли язик біжить попереду голови (його все ж варто часом притримувати) 🙊
Та є ще більш болючі ситуації: коли ти розумієш, що щось не так, але робиш вигляд, наче все норм. Та ні – не норм 😒
Був якось матч. Я ще не перетинався ні з однією, ні з іншою командою. Але готувався серйозно: подивився матчі, огляди, статистику, вікі – підходив в бойовій готовності 💣
І от вже сиджу в коментаторській. Написав собі в амбарну книгу (так мій блокнот називають колеги) склади. Сиджу, тішуся, яка класна гра буде 😁
А там на старті сумбур жахливий, футболу як такого немає, жодних цікавих подій. Я вирішую, що потрібно хоча б пояснити що як: що там у таблиці, хто лідери команд, хто грає, хто ні, чому – вводив глядача хоч трохи в контекст. Ще й матч команд неймовірно непопулярних 🥨
І тут розумію, що щось дивне з одним гравцем. Думаю: «Та нє, просто погано знаю їх, все норм». Потім дивлюся, той, що має грати нападником, захищається. Думаю: «Та він може дві позиції закрити» 🤥
І лише коли крупним планом показали гравця, якого не було у старті я зрозумів, що щось тут не так👀
Стартовий склад – він часом сприймається наче якийсь офіційний документ. Але в нього можуть вноситися зміни. Захисник травмувався на розминці – його замінили. Клуб дав про це окремий твіт. От тільки я його побачив вже після того, як докумекав що не так 😓
Стидоба. Але, я ж розібрався хоча б не на 80-й хвилині. Вже добре. Напевно 👉👈
👍2😁2
Як коментатори ставляться до критики? 💩
А звідки мені знати? Мене ж не критикують. Я ж еталон 😂😂😂
Насправді, це неприємно. Несподівано, так❓
Очевидно, що читати кожен комент під кожним відео – це не найрозумніша справа. Але, не знаю як всі, проте я відчуваю, що працюю не для себе, а для аудиторії. А тому хочеться, щоб їй було цікаво, подобалося. Щоб, банально, не виникало бажання перемкнути канал і обрати інший матч 👀
Тому так, коменти я читаю (це офіційне попередження!) 😑
Щоправда, варто визнати, там дуже рідко знаходиться щось вартісне. Часом це більше нагадує намагання у скирті гною знайти перлину. І ти в цей час думаєш: "А звідки в цих широтах мушлі?" 🤷
Та кілька разів все ж наштовхувався я на конкретні зауваження. Не погоджувався, сперечався, ображався. А потім доходив до висновку, що, дійсно, є здоровий глузд в такій думці 💯
Проте найголовніше в цьому всьому не псувати собі настрій через негатив. Коли ти сам розумієш, що в цьому репортажі тобі не пішло, то що б не написали, ти розумієш картину, для чого себе добивати? 😞
А от коли все було, здавалося б, добре, проте, як то кажуть, полилося, то це не нормально 💔
Одного разу якийсь тіп увірвався до мене в ФБ і написав таке, що я радів, що встиг видалити, перш ніж мама не прочитала. Склалося навіть враження, що це і не людина зовсім, а робот для генерування максимальної образи 🤖
Та й треба якось трохи складати в голові числа. Якщо ти розумієш, що аудиторія була, умовно, 10 тисяч людей, а комент, яким би він негативним не був, лише один, то, можливо, все ок? 🤔
Якось до мене дійшло, що я працюю не в тій професії, де ти можеш подобатися кожному. Це, дійсно, питання смаку. Комусь до вподоби Емінем, а комусь – Сердючка. Хтось любить спокійний, виважений репортаж, а хтось не може, коли коментатор не видає емоцій. Так що... ♋
І наостанок. Часом складається враження, що нам легше сказати, коли погано, ніж відзначити, коли добре. Є таке, правда? І стосується це, здається, не лише коментаторів. Не дарма ж ми час від часу відчуваємо себе диванними критиками, а не диванними підбадьорювальниками 🤬😇
А звідки мені знати? Мене ж не критикують. Я ж еталон 😂😂😂
Насправді, це неприємно. Несподівано, так❓
Очевидно, що читати кожен комент під кожним відео – це не найрозумніша справа. Але, не знаю як всі, проте я відчуваю, що працюю не для себе, а для аудиторії. А тому хочеться, щоб їй було цікаво, подобалося. Щоб, банально, не виникало бажання перемкнути канал і обрати інший матч 👀
Тому так, коменти я читаю (це офіційне попередження!) 😑
Щоправда, варто визнати, там дуже рідко знаходиться щось вартісне. Часом це більше нагадує намагання у скирті гною знайти перлину. І ти в цей час думаєш: "А звідки в цих широтах мушлі?" 🤷
Та кілька разів все ж наштовхувався я на конкретні зауваження. Не погоджувався, сперечався, ображався. А потім доходив до висновку, що, дійсно, є здоровий глузд в такій думці 💯
Проте найголовніше в цьому всьому не псувати собі настрій через негатив. Коли ти сам розумієш, що в цьому репортажі тобі не пішло, то що б не написали, ти розумієш картину, для чого себе добивати? 😞
А от коли все було, здавалося б, добре, проте, як то кажуть, полилося, то це не нормально 💔
Одного разу якийсь тіп увірвався до мене в ФБ і написав таке, що я радів, що встиг видалити, перш ніж мама не прочитала. Склалося навіть враження, що це і не людина зовсім, а робот для генерування максимальної образи 🤖
Та й треба якось трохи складати в голові числа. Якщо ти розумієш, що аудиторія була, умовно, 10 тисяч людей, а комент, яким би він негативним не був, лише один, то, можливо, все ок? 🤔
Якось до мене дійшло, що я працюю не в тій професії, де ти можеш подобатися кожному. Це, дійсно, питання смаку. Комусь до вподоби Емінем, а комусь – Сердючка. Хтось любить спокійний, виважений репортаж, а хтось не може, коли коментатор не видає емоцій. Так що... ♋
І наостанок. Часом складається враження, що нам легше сказати, коли погано, ніж відзначити, коли добре. Є таке, правда? І стосується це, здається, не лише коментаторів. Не дарма ж ми час від часу відчуваємо себе диванними критиками, а не диванними підбадьорювальниками 🤬😇
👍2
Тикс. А тепер до актуальних тем. Сьогодні о 22:00 коментуватиму Мультифід Ліги чемпіонів. Насправді, це цікава штука 😎
А завтра в парі з Ромою Бебехом відпрацюємо матч Динамо з АЕКом. Якщо в останній момент нічого не перетасується. Бо русняві клоуни вміють корегувати плани 😬
А завтра в парі з Ромою Бебехом відпрацюємо матч Динамо з АЕКом. Якщо в останній момент нічого не перетасується. Бо русняві клоуни вміють корегувати плани 😬
👍8💯2
Кілька слів про вчорашній матч. Якщо чесно, то я підходив до гри Зальцбург – Челсі з підвищеними очікуваннями 🔝
По-перше, Зальцбург крутий – середній вік стартового складу становив 22 роки і 10 днів. Влітку вони продали гравців на 92 мільйони євро і продаватимуть й надалі. У них молодий і по-доброму нахабний тренер. Загалом, чекав від них яскравого, молодечого футболу 💥
По-друге, хотів подивитися на Челсі. Зважаючи на те, що ми не транслюємо АПЛ, і я її майже не дивлюся. Було цікаво як вони взагалі грають, який футбол ставить Грем Поттер 🧙♂️
Очікування справдилися десь на 40%. Зальцбург був занадто прагматичний і нудний, за винятком кількох моментів. Челсі не вразив тим, як розбирався з цією глухою обороною австрійців, не згадав про закляття «алогомора» 🔒
Але що зачепило, так це гра Конора Галлахера. 22 роки, він вже побував в чотирьох орендах, а в цьому сезоні, судячи з усього, отримує реальний шанс закріпитися в Челсі, зокрема вперше вийшов в основі на матч Ліги чемпіонів 🌟
Вчора правим вінгбеком вийшов Пулішич. Очевидно, що захисник з нього такий собі – тому страхував його Галлахер. І робив це круто. Був одним з найкращих в матчі. При чому, далеко не обмежувався грою на руйнування. Цікаво, що з нього зрештою виросте 🤔
А осьо огляд матчу👇👇👇
По-перше, Зальцбург крутий – середній вік стартового складу становив 22 роки і 10 днів. Влітку вони продали гравців на 92 мільйони євро і продаватимуть й надалі. У них молодий і по-доброму нахабний тренер. Загалом, чекав від них яскравого, молодечого футболу 💥
По-друге, хотів подивитися на Челсі. Зважаючи на те, що ми не транслюємо АПЛ, і я її майже не дивлюся. Було цікаво як вони взагалі грають, який футбол ставить Грем Поттер 🧙♂️
Очікування справдилися десь на 40%. Зальцбург був занадто прагматичний і нудний, за винятком кількох моментів. Челсі не вразив тим, як розбирався з цією глухою обороною австрійців, не згадав про закляття «алогомора» 🔒
Але що зачепило, так це гра Конора Галлахера. 22 роки, він вже побував в чотирьох орендах, а в цьому сезоні, судячи з усього, отримує реальний шанс закріпитися в Челсі, зокрема вперше вийшов в основі на матч Ліги чемпіонів 🌟
Вчора правим вінгбеком вийшов Пулішич. Очевидно, що захисник з нього такий собі – тому страхував його Галлахер. І робив це круто. Був одним з найкращих в матчі. При чому, далеко не обмежувався грою на руйнування. Цікаво, що з нього зрештою виросте 🤔
А осьо огляд матчу👇👇👇
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Виявляється, на Кіпрі люди також хворіють (дивитися зі звуком)
Мультифід Ліги чемпіонів – це шість матчів одночасно. Це непросто, але прикольно
І цей день виявився крутезним, насиченим на події
Аякс мав забивати, а натомість отримав повну торбу від Ліверпуля, Наполі забив 20 м'ячів за 5 ігор, Баварія знову зґвалтувала Барсу з чудернацьким хет-триком асистів Гнабрі
Кілька сантиметрів вкрали перемогу у Тоттенгема, Марсель і Айнтрахт забили тричі за 29 хвилин і забули про футбол (ой там і закрут в їхній групі), а Атлетико....
Я люблю Карраско. Він класний. Якби у мене була команда, то я точно взяв би його до себе, без якихось там розпіарених імен. Але, блін, гівно трапляється
Вам треба вигравати, суддя свистить про кінець матчу за рахунку 2:2. І тут – о дива: VAR і пенальті.
Хто як не Карраско? Він забив в скотив під гол Де Полю. А з пенальті не забив. І сам же заблокував добивання Рейнілдо...
Що таке нещастить і як воно виглядає. Карраско може написати про це книгу
І цей день виявився крутезним, насиченим на події
Аякс мав забивати, а натомість отримав повну торбу від Ліверпуля, Наполі забив 20 м'ячів за 5 ігор, Баварія знову зґвалтувала Барсу з чудернацьким хет-триком асистів Гнабрі
Кілька сантиметрів вкрали перемогу у Тоттенгема, Марсель і Айнтрахт забили тричі за 29 хвилин і забули про футбол (ой там і закрут в їхній групі), а Атлетико....
Я люблю Карраско. Він класний. Якби у мене була команда, то я точно взяв би його до себе, без якихось там розпіарених імен. Але, блін, гівно трапляється
Вам треба вигравати, суддя свистить про кінець матчу за рахунку 2:2. І тут – о дива: VAR і пенальті.
Хто як не Карраско? Він забив в скотив під гол Де Полю. А з пенальті не забив. І сам же заблокував добивання Рейнілдо...
Що таке нещастить і як воно виглядає. Карраско може написати про це книгу
👍9
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Пенальті Карраско...
А ось і повний огляд матчу:
https://youtu.be/bs01RXQukoc
Віталік Волочай також був, м'яко кажучи, шокованим
А ось і повний огляд матчу:
https://youtu.be/bs01RXQukoc
Віталік Волочай також був, м'яко кажучи, шокованим
👍3🏆1
Динамо грає сьогодні проти АЕКа Ларнаки. Але що цей АЕК взагалі означає? Athletiki Enosi Kition або ж в перекладі Атлетичний союз Кітіон (у них не лише футбольна команда).
Кітіон – це стародавнє місто-держава, на місці котрого пізніше була заснована Ларнака. Ось така от відсилка до історії. А той бородатий воїн на логотипі АЕКа – це адмірал Кімон. Він прославився тим, що загинув у великій битві проти персів, але вимагав у своїх офіцерів до останнього приховувати власну смерть. Так народився вислів «Навіть мертвий він переміг».
І трохи кумедна, але дещо заплутана історія. АЕК Ларнака заснований в 1994 році. Тоді між собою об’єдналися дві команди – ЕПА і Пезопорікос. Що тут кумедного? Абревіатура ЕПА. Вона розшифровується як Enosis Pezoporikou AMOL – союз Пезопорікоса і АМОЛа (це ще одна команда). Пізніше Пезопорікос відокремився, пройшло кілька десятиліть і він знову об’єднався з клубом, співзасновником котрого був сам (десь тут вибухає мозок) 🤯🤯🤯
P.S. Афінський АЕК – це Athletiki Enosi Konstantinoupόleos – Атлетичний союз Константинополя 🙃
Кітіон – це стародавнє місто-держава, на місці котрого пізніше була заснована Ларнака. Ось така от відсилка до історії. А той бородатий воїн на логотипі АЕКа – це адмірал Кімон. Він прославився тим, що загинув у великій битві проти персів, але вимагав у своїх офіцерів до останнього приховувати власну смерть. Так народився вислів «Навіть мертвий він переміг».
І трохи кумедна, але дещо заплутана історія. АЕК Ларнака заснований в 1994 році. Тоді між собою об’єдналися дві команди – ЕПА і Пезопорікос. Що тут кумедного? Абревіатура ЕПА. Вона розшифровується як Enosis Pezoporikou AMOL – союз Пезопорікоса і АМОЛа (це ще одна команда). Пізніше Пезопорікос відокремився, пройшло кілька десятиліть і він знову об’єднався з клубом, співзасновником котрого був сам (десь тут вибухає мозок) 🤯🤯🤯
P.S. Афінський АЕК – це Athletiki Enosi Konstantinoupόleos – Атлетичний союз Константинополя 🙃
👍5
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Барселона другий сезоні поспіль з ганьбою вилетіла в Лігу Європи. Але фанати... це красиво
Футболісти стояли зніяковілими, не розуміли як себе поводити. Вони точно відчувають провину перед вболівальниками
І, думаю, постараюся виправитися впродовж сезону
Важливе уточнення: гравці повернулися на поле з роздягальні, щоб віддячити фанатам за підтримку
Футболісти стояли зніяковілими, не розуміли як себе поводити. Вони точно відчувають провину перед вболівальниками
І, думаю, постараюся виправитися впродовж сезону
Важливе уточнення: гравці повернулися на поле з роздягальні, щоб віддячити фанатам за підтримку
👍3👏1🥱1
Що ж, Динамо зіграло з АЕКом 3:3. Той випадок, коли рахунок зовсім не відображає те, що відбувалося на полі. Це був не блокбастер, а драма
Але, насправді, це ж в дечому й добре, що кияни вилетіли з єврокубків. Бо якби вони перемогли і пройшли далі, то причин для змін не було б жодних – все нормально, результат є
А зараз останнє місце, п'ять поразок у Лізі Європи, восьме місце у чемпіонаті. Це глухий темний кут. І я не бачу, щоб у когось був ліхтарик і компас, щоб вивести Динамо звідси
Нижче огляд матчу. Але, попереджаю, це чутливий контент, він може змусити вас плакати 👇👇👇
Але, насправді, це ж в дечому й добре, що кияни вилетіли з єврокубків. Бо якби вони перемогли і пройшли далі, то причин для змін не було б жодних – все нормально, результат є
А зараз останнє місце, п'ять поразок у Лізі Європи, восьме місце у чемпіонаті. Це глухий темний кут. І я не бачу, щоб у когось був ліхтарик і компас, щоб вивести Динамо звідси
Нижче огляд матчу. Але, попереджаю, це чутливий контент, він може змусити вас плакати 👇👇👇
👍4