Продовження історії

Епічний момент прильоту ударного БПЛА FP-2 в окупованому Криму, знятий з надзвичайно близької відстані.

💥 Заміновані FPV-окуляри для росіян. Історія повторюється?

ФСБ РФ заявила про виявлення партії FPV-окулярів із прихованими вибуховими пристроями, які нібито намагалися передати російським військовим через волонтерські організації.

За твердженням російської спецслужби, після перевірки двох комплектів у Волгоградській області аналогічне обладнання виявили й в інших регіонах РФ.

Цікаво, що це далеко не перший подібний випадок.

🔹 Лютий 2025 року. Російські військові вже отримували заміновані FPV-окуляри Skyzone Cobra X V4. За повідомленнями російських джерел, унаслідок серії вибухів постраждали восьмеро операторів БпЛА. Згодом українські джерела в розвідці повідомили про причетність ГУР до цієї операції.

🔹 Березень 2026 року. ФСБ повідомляла про перехоплення 504 вибухових пристроїв, замаскованих під устілки з підігрівом, які також нібито призначалися російським військовим під виглядом гуманітарної допомоги.

Фактично ми спостерігаємо повторення одного сценарію — використання каналів постачання та волонтерської допомоги для передачі потенційно небезпечного обладнання.

Водночас наразі немає незалежного підтвердження походження нової партії окулярів та причетності до неї українських спецслужб.

Цікаво, що на оприлюднених ФСБ кадрах знову фігурують окуляри серії Skyzone Cobra, які вже згадувалися під час подій 2025 року

Свіжі фото осколково-фугасного боєприпасу ОРГ-2.

Характеристики у файлах в коментарях :)

Поділитися новиною| Звʼязок з адмінами

Інстаграм | Міни та кава з канапками!

ПОМ-3 «Медальйон»: чи безпечна міна після нештатного приземлення?

У російських Telegram-каналах з’явилося обговорення ПОМ-3, яка після дистанційного мінування приземлилася нештатно — корпус лежить на боці, а опори не розкрилися або розклалися

Виникає логічне питання: чи залишається така міна небезпечною?

Для початку варто розібратися, що таке сейсмодатчик ПОМ-3.

📖 Звернемося до російського патенту № RU2493535C1.

У документі описано електронний блок із сейсмічним датчиком цілі. Його призначення — реєстрація коливань ґрунту, які надалі обробляє електроніка підривача.

Важливо розуміти, що зовнішній штир і сам сейсмодатчик — не тотожні поняття. Штир є конструктивним елементом системи, тоді як чутливий елемент пов’язаний з електронним блоком.

🔗 Патент RU2493535C1

⚠️ А тепер найцікавіше.

В одному з російських дописів стверджують, що сейсмодатчик ПОМ-3 дубльований і міна здатна спрацювати навіть тоді, коли основний штир не увійшов у ґрунт. Автор додає: «Проверено».

Проте документального підтвердження наявності двох незалежних сейсмодатчиків у перевірених джерелах немає.
Водночас випадки нештатного розгортання ПОМ-3 документувалися ще у 2022 році на Харківщині. Зокрема, їх описувала Human Rights Watch.

❗️Висновок: нештатне приземлення не є доказом несправності підривача. За положенням корпусу, опор або парашута неможливо визначити, чи безпечна міна.

Тому незалежно від зовнішнього стану ПОМ-3 необхідно вважати в бойовому положенні.

Дуже повчальне відео чому не варто брати не ваші речі.

Відео вороже, цікаво чи постанова, як думаєте ?

3 листопада під удар потрапив «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі — один із п’яти найбільших нафтопереробних заводів РФ.

За даними OSINT-аналітиків, на території підприємства зафіксовано 7 осередків пожежі, з яких 5 — великі.

Масштаби підприємства:
• Потужність — близько 15 млн тонн нафти на рік.
• Виробництво — 2,6 млн тонн бензину та 4 млн тонн дизеля щорічно (дані за 2024 рік).
• Постачає пальне, зокрема для авіації та підприємств ВПК РФ.

Цікава деталь: після ударів у серпні та вересні 2026 року були пошкоджені установки, які сукупно забезпечували близько 73% потужностей первинної переробки. Reuters тоді повідомляв про повну зупинку заводу.

Масштаби збитків від сьогоднішньої атаки ще встановлюються. Однак повторні ураження такого підприємства створюють ризики тривалих простоїв і значних витрат на відновлення.