«Поистине, наступят для людей такие времена, когда будут верить лжецам и перестанут верить правдивым; когда будут доверять изменникам и подозревать в измене тех, кто заслуживает доверия; и когда слово будет за рувайбида». Его спросили: “А кто такой рувайбида?” Он ответил: «Глупец, который будет говорить о всеобщих делах!»” Ахмад 2/291, Ибн Маджах 4036.
❤85👍11🤔3🐳2😭1
Які ваші думки стосовно майбутньої верифікації новин і, в цілому, роботи з інформацією?
🔥35🤔6
Forwarded from нейрокомедія: ІТ, ШІ та 🤖
перевіряємо фейкові відео в кілька кліків — з'явився сервіс, який легко визначить дипфейк і згенерований відеокліп
нейронки під капотом перевірять кожен піксель на фальшивість: криві обличчя, розбіжність звуку і відео, дивне освітлення і метадані.
на виході отримаєте детальний звіт з вердиктом і ймовірністю правок в кожній конкретній секунді. найкрутіше — безкоштовно
забираємо — тут
@co_media
нейронки під капотом перевірять кожен піксель на фальшивість: криві обличчя, розбіжність звуку і відео, дивне освітлення і метадані.
на виході отримаєте детальний звіт з вердиктом і ймовірністю правок в кожній конкретній секунді. найкрутіше — безкоштовно
забираємо — тут
@co_media
❤50👍16
Особисто не перевіряв, але в контексті попереднього питання вважаю доречним скинути
❤34👍10
Forwarded from Демонський Бахмут 👹
🇺🇦🪖 Відомі українські військові | Іван «Щегол» Щоголев
☝️ Іван Щоголев — Герой України, молодший сержант ЗСУ, командир розвідувального підрозділу «Бешкетники Сірка» 92-ї окремої механізованої бригади. Його ім’я стало символом мужності, відданості та лідерства нового покоління українських воїнів.
💪 Народився 6 липня 1998 року в Харкові. Випускник школи №52 та Харківського професійного ліцею машинобудування, за фахом токар-фрезерувальник.
Був активним учасником фанатського руху ФК «Металіст», вихований у дусі підтримки свого міста й країни.
⚔ Бойовий шлях
З 18 років — на фронті. Пройшов курс молодого бійця в полку «Азов», воював у складі «Правого сектору» під командуванням «Да Вінчі». Згодом підписав контракт із 92-ю ОМБр, де створив і очолив розвідпідрозділ «Бешкетники Сірка».
Іван відзначався відвагою, нестандартним мисленням і вмінням вести підрозділ у найнебезпечніші райони. Його група проводила глибокі рейди, спостереження та виконувала завдання в тилу ворога.
🕯️ Загинув 25 березня 2023 року біля села Берестове, Бахмутський район. Під час обстрілу «Градами» прикрив пораненого побратима й отримав смертельне поранення уламками в шию. Йому було лише 24 роки.
🙏 Іван «Щегол» Щоголев запам’ятався побратимам як лідер із «вогнем в очах», який завжди йшов першим, підтримував своїх і не шукав легких шляхів. Його бойовий шлях став прикладом самопожертви, патріотизму й безкомпромісної відданості Україні.
👹 Демонський Бахмут – актуально про війну ⚔️
☝️ Іван Щоголев — Герой України, молодший сержант ЗСУ, командир розвідувального підрозділу «Бешкетники Сірка» 92-ї окремої механізованої бригади. Його ім’я стало символом мужності, відданості та лідерства нового покоління українських воїнів.
💪 Народився 6 липня 1998 року в Харкові. Випускник школи №52 та Харківського професійного ліцею машинобудування, за фахом токар-фрезерувальник.
Був активним учасником фанатського руху ФК «Металіст», вихований у дусі підтримки свого міста й країни.
⚔ Бойовий шлях
З 18 років — на фронті. Пройшов курс молодого бійця в полку «Азов», воював у складі «Правого сектору» під командуванням «Да Вінчі». Згодом підписав контракт із 92-ю ОМБр, де створив і очолив розвідпідрозділ «Бешкетники Сірка».
Іван відзначався відвагою, нестандартним мисленням і вмінням вести підрозділ у найнебезпечніші райони. Його група проводила глибокі рейди, спостереження та виконувала завдання в тилу ворога.
🕯️ Загинув 25 березня 2023 року біля села Берестове, Бахмутський район. Під час обстрілу «Градами» прикрив пораненого побратима й отримав смертельне поранення уламками в шию. Йому було лише 24 роки.
🙏 Іван «Щегол» Щоголев запам’ятався побратимам як лідер із «вогнем в очах», який завжди йшов першим, підтримував своїх і не шукав легких шляхів. Його бойовий шлях став прикладом самопожертви, патріотизму й безкомпромісної відданості Україні.
👹 Демонський Бахмут – актуально про війну ⚔️
❤180
ЦМД
Voice message
Ось в цих аудіо я розповідав в тому числі і за Stolen Valor, і в якості прикладу приводив Тіма Кенеді.
Пройшло не так багато часу і вже величезна кампанія розгорнута по руйнуванню міфів стосовно його бекграунду, кількості турів в гарячі точки, і тд.
Для мене у всьому цьому найцікавішими є наступні моменти, на які можна і варто дивитись через призму нашої війни і лідерів думок створених нею:
Навіщо було брехати?
Багато хто відмічає, що тому ж Тіму Кенеді не було насправді великого сенсу брехати про свій шлях, оскільки його справжній шлях і без того є видатним: Navy Seal, з бойовими відрядженнями в Афганістан і Ірак (так, їх було 2, а не 20, як він заявляє, але вони були, і були в складі елітного підрозділу), був претендентом на чемпіонський пояс UFC, і тд і тп.
Але він обрав шлях перебільшення і відвертої брехні. Чому? Просто тому що є такі люди. Паталогічні брехуни. Яким треба бути най-найкрутішими, найсміливішими, найрозумнішими, і тд.
Чисто синдром Мюнхаузена.
На скрінах пояснюється, що завдяки створеному медіакапіталу він збагатився і намагається побудувати політичну кар’єру. Але, на мою думку, обравши вектор монетизації свого бекграунду, можна було і без зайвих історій досягти цих же цілей.
А тепер хочеться нагадати, що в нашому інфополі також є багато таких Кенеді-Мюнхаузенів.
І найскладніше- закривати очі.
В зимових аудіо я казав, що на початках тим, хто знає про чергового Мюнхаузена правду, не до нього і на це дивляться крізь пальці. А потім, коли пранк виходить з під контролю, цим вже не хочеться займатись, бо це бруд, бо це привертає негативну увагу до самого руйнівника міфів, його підрозділу, вимагає витрати ресурсів на збір доказів, і тд і тп.
І легше просто закрити очі.
А завтра, через мовчазне сприяння розвитку цього Мюнхаузена, він стане генералом і командиром того, хто мовчить. Або політиком і представником влади. Або просто людиною, яка буде вчити підписників/послідовувачів/прихильників/виборців як їм жити так, як сам цей Мюнхаузен не живе.
І, насправді, у військових колах всі про всіх все знають. Та і цивільні, якщо не зачаровуватись, все можуть роздивитись і без підказов і деанонів.
Але це все не на часі, брудно, пізно, навіщо, і тд.
Хоча, інколи, варто пам’ятати, що для панування зла достатньо щоб добро просто нічого не робило.
Пройшло не так багато часу і вже величезна кампанія розгорнута по руйнуванню міфів стосовно його бекграунду, кількості турів в гарячі точки, і тд.
Для мене у всьому цьому найцікавішими є наступні моменти, на які можна і варто дивитись через призму нашої війни і лідерів думок створених нею:
Навіщо було брехати?
Багато хто відмічає, що тому ж Тіму Кенеді не було насправді великого сенсу брехати про свій шлях, оскільки його справжній шлях і без того є видатним: Navy Seal, з бойовими відрядженнями в Афганістан і Ірак (так, їх було 2, а не 20, як він заявляє, але вони були, і були в складі елітного підрозділу), був претендентом на чемпіонський пояс UFC, і тд і тп.
Але він обрав шлях перебільшення і відвертої брехні. Чому? Просто тому що є такі люди. Паталогічні брехуни. Яким треба бути най-найкрутішими, найсміливішими, найрозумнішими, і тд.
Чисто синдром Мюнхаузена.
На скрінах пояснюється, що завдяки створеному медіакапіталу він збагатився і намагається побудувати політичну кар’єру. Але, на мою думку, обравши вектор монетизації свого бекграунду, можна було і без зайвих історій досягти цих же цілей.
А тепер хочеться нагадати, що в нашому інфополі також є багато таких Кенеді-Мюнхаузенів.
І найскладніше- закривати очі.
В зимових аудіо я казав, що на початках тим, хто знає про чергового Мюнхаузена правду, не до нього і на це дивляться крізь пальці. А потім, коли пранк виходить з під контролю, цим вже не хочеться займатись, бо це бруд, бо це привертає негативну увагу до самого руйнівника міфів, його підрозділу, вимагає витрати ресурсів на збір доказів, і тд і тп.
І легше просто закрити очі.
А завтра, через мовчазне сприяння розвитку цього Мюнхаузена, він стане генералом і командиром того, хто мовчить. Або політиком і представником влади. Або просто людиною, яка буде вчити підписників/послідовувачів/прихильників/виборців як їм жити так, як сам цей Мюнхаузен не живе.
І, насправді, у військових колах всі про всіх все знають. Та і цивільні, якщо не зачаровуватись, все можуть роздивитись і без підказов і деанонів.
Але це все не на часі, брудно, пізно, навіщо, і тд.
Хоча, інколи, варто пам’ятати, що для панування зла достатньо щоб добро просто нічого не робило.
❤99👍18
Forwarded from 12-та бригада «Азов»
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
FPV-дрони 6-го батальйону ліквідовують окупантів на Торецькому напрямку.
Безкінечні хвилі ворожої піхоти потребують злагодженої роботи всіх екіпажів БПЛА на полі бою. Ключову роль у відбитті російських атак відіграють ударні дрони, які заважають ворогу накопичуватись і просуватись.
На відео – оператори FPV-дронів 6-го батальйону 12-ої бригади «Азов» працюють по живій силі ворога.
Жодна яма, діра в землі або старий причеп не врятують росіян від смерті. Дрон знайдеться для кожного.
Заповнити анкету | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram
Безкінечні хвилі ворожої піхоти потребують злагодженої роботи всіх екіпажів БПЛА на полі бою. Ключову роль у відбитті російських атак відіграють ударні дрони, які заважають ворогу накопичуватись і просуватись.
На відео – оператори FPV-дронів 6-го батальйону 12-ої бригади «Азов» працюють по живій силі ворога.
Жодна яма, діра в землі або старий причеп не врятують росіян від смерті. Дрон знайдеться для кожного.
Заповнити анкету | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram
🔥78❤14👍1
Forwarded from 1-й корпус НГУ «Азов»
Заява 1-го корпусу НГУ «Азов».
В ході проведення дій 1-м корпусом НГУ «Азов», суміжними та підпорядкованими підрозділами, ворог несе значні втрати.
В результаті боїв, за останні дві доби в смузі відповідальності корпусу ліквідовано 151 окупанта. Поранено більше ніж 70 загарбників. Також за цей період взято в полон 8 російських військовослужбовців.
Бойові дії тривають. Сплановані та реалізуються заходи у районах населених пунктів у смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» і ОТУ «Донецьк».
Офіційний сайт корпусу | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp
В ході проведення дій 1-м корпусом НГУ «Азов», суміжними та підпорядкованими підрозділами, ворог несе значні втрати.
В результаті боїв, за останні дві доби в смузі відповідальності корпусу ліквідовано 151 окупанта. Поранено більше ніж 70 загарбників. Також за цей період взято в полон 8 російських військовослужбовців.
Бойові дії тривають. Сплановані та реалізуються заходи у районах населених пунктів у смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» і ОТУ «Донецьк».
Офіційний сайт корпусу | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp
❤110🔥7
Forwarded from Непридатне для мотивації
„Безіменні“ - це віддати себе справі повністю. Не шукати подяки, тільки діяти. Лише йти до кінця, навіть якщо шляхом ніхто не назве тебе на імʼя.
Nulla Nomen
Nulla Nomen
❤161
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Спочатку я попрошу вас продивитись це відео, і обов`язково ДО КІНЦЯ. Щоб було зрозуміло наглядно і на контрасті про що я тут писатиму.
Розмірковуючи про Україну і її подальше майбутнє я завжди проводив аналогії з небайдужими мені конфліктами, двома з таких є Карабахській, бо я маю вірменьске коріння, а другий Чеченській- чому так я поясню нижче.
І я не хочу пускатись в довгий аналіз і розміркування про те, яка насправді войовнича історія у вайнахів, про те, який багатий в них набір кодексів і традицій, і я к складно зараз тим, хто залишається вірним своїм традиціям і принципам за кордоном чи в уневоленні, але просто хочу поділитись певним висновком:
-В більшості людей коротка пам`ять. Зараз, на злобу дня, скажу що головна справа не в припинені вогню чи перемозі, а в тому що буде після цього. Нохчі перемогли першу Російсько-Чеченську війну. В другу воювали вже на боці РФ проти своїх же земляків. І ще менше через покоління воюють за РФ проти будь-кого.
А отже стратегічна задача для нас на зараз- не повернення кордонів 91року, а збереження національної ідентичності, виховання свідомості і сумління в молоді, та й не тільки в молоді. Побудова спорідненного і освіченого суспільства. Недопущення проросійських запроданців і манкуртів до влади(як це зробили з Кадировим в Чечні) і побудова законної держави.
І тільки захистивши себе цими простими кроками від тих же прийомів, якими РФ захопила владу у ЧР, замість того, щоб через 20 років (а саме стільки пройшло від моменту першої Російсько-Чеченської війни до присутності кадирівців на Донбасі, а ще раніше вони "захищали" РФ в Грузії і Сирії) наші діти і ми з вами воювали за інтереси РФ десь в Європі чи Азії, ми зможемо залишитись незалежною державою, зі свідомою і здоровою Нацією, яка вже, в свою чергу, можливо і зможе повернути наші втрачені землі і людей.
І ви мене запитаєте: "а що ж нового в закликах до виховання, збереження ідентичності, і тд?".
Я відповідь дам однією цитатою, якою хочу підвести до іншої, і до висновку, про який мені останні роки так і хочеться кричати:
"Війна ведеться не заради перемоги, а заради миру, що кращий, ніж мир до війни".
Очевидно, що незалежно від площини нашої держави, кращий мир- це кращі роботи інституцій, відсутність(наскільки можливо) корупції, високий рівень освіти, медицини, культури, тощо.
І тут на допомогу мені приходить інша цитата, маловідомого поза вірменьскім колом, Монте "Аво" Мелконяна:
"Справжній воїн відрізняється від бандита тим, що він бере на себе відповідальність за свій народ".
Монте часто підкреслював, що воїн- це не просто людина зі зброєю, а той, хто має моральну межу.
Для нього різниця між воїном і бандитом була принциповою:
-Бандит воює за власну вигоду: грабує, нищить, підкорює.
-Воїн воює за народ, за ідею, за справедливість- і бере відповідальність за свої дії.
Фактично, він говорив, що навіть у хаосі війни має бути кодекс честі. Інакше армія перетворюється на банду, а перемога нічого не варта.
А тепер, я вкотре, закликаю вас тверезо оцінити всіх тих, кого ви ж самі звеличуєте. Чи дійсно це Воїн, який бере відповідальність за свій народ, чи це бандит, який воює за власну вигоду, просто тимчасово з нами на одному шляху? Передивіться своїх ідолів, і уявіть мир до якого кожен з них окремо може привести по закінченню війни. Чи буде це кращий мир за попередній?..
P.S. Чому я все ж обрав Чеченську війну- це пояснюється доволі просто:по-перше, сама ситуація більш наглядна, по відношенню до причин і наслідків горя одного покоління, і їх подальших дій і висновків. По-друге так сталось багато в чому завдяки моєму підлітковому впливу, ну а по-третє тому, що батько моєї дівични загинув воюючи за Ічкерію, був одним з двох Українців хто отримав орден «Герой нації» (Qoman Turpal), а також на чию честь була названа вулиця в Грозному, до прихода до влади клана Кадирових.
Розмірковуючи про Україну і її подальше майбутнє я завжди проводив аналогії з небайдужими мені конфліктами, двома з таких є Карабахській, бо я маю вірменьске коріння, а другий Чеченській- чому так я поясню нижче.
І я не хочу пускатись в довгий аналіз і розміркування про те, яка насправді войовнича історія у вайнахів, про те, який багатий в них набір кодексів і традицій, і я к складно зараз тим, хто залишається вірним своїм традиціям і принципам за кордоном чи в уневоленні, але просто хочу поділитись певним висновком:
-В більшості людей коротка пам`ять. Зараз, на злобу дня, скажу що головна справа не в припинені вогню чи перемозі, а в тому що буде після цього. Нохчі перемогли першу Російсько-Чеченську війну. В другу воювали вже на боці РФ проти своїх же земляків. І ще менше через покоління воюють за РФ проти будь-кого.
А отже стратегічна задача для нас на зараз- не повернення кордонів 91року, а збереження національної ідентичності, виховання свідомості і сумління в молоді, та й не тільки в молоді. Побудова спорідненного і освіченого суспільства. Недопущення проросійських запроданців і манкуртів до влади(як це зробили з Кадировим в Чечні) і побудова законної держави.
І тільки захистивши себе цими простими кроками від тих же прийомів, якими РФ захопила владу у ЧР, замість того, щоб через 20 років (а саме стільки пройшло від моменту першої Російсько-Чеченської війни до присутності кадирівців на Донбасі, а ще раніше вони "захищали" РФ в Грузії і Сирії) наші діти і ми з вами воювали за інтереси РФ десь в Європі чи Азії, ми зможемо залишитись незалежною державою, зі свідомою і здоровою Нацією, яка вже, в свою чергу, можливо і зможе повернути наші втрачені землі і людей.
І ви мене запитаєте: "а що ж нового в закликах до виховання, збереження ідентичності, і тд?".
Я відповідь дам однією цитатою, якою хочу підвести до іншої, і до висновку, про який мені останні роки так і хочеться кричати:
"Війна ведеться не заради перемоги, а заради миру, що кращий, ніж мир до війни".
Очевидно, що незалежно від площини нашої держави, кращий мир- це кращі роботи інституцій, відсутність(наскільки можливо) корупції, високий рівень освіти, медицини, культури, тощо.
І тут на допомогу мені приходить інша цитата, маловідомого поза вірменьскім колом, Монте "Аво" Мелконяна:
"Справжній воїн відрізняється від бандита тим, що він бере на себе відповідальність за свій народ".
Монте часто підкреслював, що воїн- це не просто людина зі зброєю, а той, хто має моральну межу.
Для нього різниця між воїном і бандитом була принциповою:
-Бандит воює за власну вигоду: грабує, нищить, підкорює.
-Воїн воює за народ, за ідею, за справедливість- і бере відповідальність за свої дії.
Фактично, він говорив, що навіть у хаосі війни має бути кодекс честі. Інакше армія перетворюється на банду, а перемога нічого не варта.
А тепер, я вкотре, закликаю вас тверезо оцінити всіх тих, кого ви ж самі звеличуєте. Чи дійсно це Воїн, який бере відповідальність за свій народ, чи це бандит, який воює за власну вигоду, просто тимчасово з нами на одному шляху? Передивіться своїх ідолів, і уявіть мир до якого кожен з них окремо може привести по закінченню війни. Чи буде це кращий мир за попередній?..
P.S. Чому я все ж обрав Чеченську війну- це пояснюється доволі просто:по-перше, сама ситуація більш наглядна, по відношенню до причин і наслідків горя одного покоління, і їх подальших дій і висновків. По-друге так сталось багато в чому завдяки моєму підлітковому впливу, ну а по-третє тому, що батько моєї дівични загинув воюючи за Ічкерію, був одним з двох Українців хто отримав орден «Герой нації» (Qoman Turpal), а також на чию честь була названа вулиця в Грозному, до прихода до влади клана Кадирових.
❤359🔥44👍31