Club 120
940 subscribers
1 photo
81 links
Огляди актуальних та найновіших досліджень у галузях медицини, біотехнологій, DIY-біології, наукові факти й біохаки.
Коротко та зрозуміло про складне й наукове.
Download Telegram
Бум!💥 Відомий біохакер Денис Варванець знову їде до нас у гості!

Цього разу Денис підготував дві лекції:

🔘 «Біохакінг старіння vs ЗСЖ» — відбудеться 12-го грудня. На ній Денис розкаже про біомаркери старіння, як за ними слідкувати й що робити для ефективної профілактики атеросклерозу та деменції — найпоширеніших «хвороб старості».

🔘 «Біохакінг у спорті. Ботани тролять чемпіонів» — наступного дня, 13-го грудня, Денис поділиться своєю історією про те, як він досягнув персональних рекордів у бігу на довгі дистанції, розповість про ключові аеробні біомаркери та як ці показники удосконалити.

До вихідних є змога придбати на ці лекції 'early bird' квитки.🎫 З суботи вартість квитка зросте, то ж не гайте часу!

Усі подробиці є на сторінці заходу у Facebook. Лінк нижче ⬇️

Побачимося наступного тижня на лекціях Дениса! 🙌🏻
Компанія 23andme продає права на ліки, що винайшла на основі генетичних даних клієнтів

Ситуація: американська компанія, що продає direct-to-consumer ДНК-тести, розробила препарат від псоріазу та продала права на свій винахід фармацевтичній компанії Almirall. Нібито нічого злочинного, але є нюанс: усе це стало можливим завдяки генетичним даним клієнтів, що пройшли ДНК-тест 23andme.👨‍👩‍👧‍👦 Тобто завдяки людям, що добровільно віддали свої дані для використання на розсуд компанії й навіть заплатили за це гроші.

Виходить, що компанія отримала прибуток як від продажу тестів клієнтам, так і від продажу своєї розробки на їхній основі.💵 У такого підходу знайшлося багато критиків, які вважають, що клієнти повинні отримувати винагороду за надані дані. 🙄Частково вони мають рацію, адже 23andMe бере участь у розробці препаратів на продаж, а не займається благодійністю на користь суспільства. Але з іншого боку, саме масовий збір та аналіз генетичних даних штовхає прогрес і робить невиліковне виліковним.

Що думаєте з цього приводу?

😌 Добре, що хоча б так, адже вартість аналізів не покриває собівартість тесту, а таким компаніям треба за щось існувати.

🤔 Ділитися своїми даними не обов’язково, можна не надавати згоду на їхнє використання. Проте, чому б і ні? Головне — прогрес.

😠Жодних сумнівів, компанія має платити грошову компенсацію своїм клієнтам за використання їхніх даних у комерційних цілях.

Більше про саму розробку та її обговорення тут: https://www.sciencealert.com/23andme-has-sold-its-first-drug-based-on-its-consumer-s-personal-data
За словами мера та МОЗ, у Києві зафіксували вже 2 випадки зараження коронавірусом COVID-19. Ви самоізолювалися?
Anonymous Poll
70%
Так!
12%
Збираюся...
10%
Ні.
1%
Само...що?
7%
Я вірус.
Дайджест противірусних новин 👑🦠

🔸Протитуберкульозне щеплення БЦЖ (те, що залишає рубець на плечі) може виявитися ефективною зброєю проти COVID-19. Де зв’язок? БЦЖ відрізняється від інших вакцин тим, що тренує натуральний імунітет розпочинати бойові дії не лише проти туберкульозьозної палички, а й інших інфекцій, у тому числі вірусних. Це може пояснити різницю у смертності від COVID-19 між країнами Східної (де щеплення масово проводять у роддомі) та Західної Європи (де вакцинація БЦЖ не обов’язкова). У гіпотези є декілька вад, тому поки що робити висновки зарано. Щоб її перевірити розпочато два клінічні дослідження: в Австралії та Нідерландах.

🔸Тим, хто перенесе к-вірусну інфекцію зараз, буде непереливки потім — до такого висновку дійшли китайські вчені, і цю думку активно підхопили у мережі. Вчені стверджують, що подібні інфекції (як от SARS у 2002-2003 рр.) у наступні роки збільшують ризик розвитку фіброзу легень, і виживаність протягом п’ять років при цьому стані низька (до 20%). Водночас, у журналі Nature є інші дані, згідно з якими у 71 пацієнтів, які перенесли SARS 2002-2003, протягом наступного ж року вже суттєво зменшувалися прояви фіброзу, і усі вони залишилися живими на момент закінчення дослідження у 2018 р. Кому вірити? Важко сказати, але точно одне: слід не піддаватися паніці, та перевіряти джерела статей з гучними заголовками, зазвичай, все не так однозначно.

🔸 COVID-19 не було створено у лабораторіях США/Росії/Китаю, натомість вірус з’явився через випадкову мутацію. В Nature Medicine опублікували статтю з оглядом особливостей геному нового вірусу. Геном COVID-19 на 96% співпадає з геномом коронавірусів летючих мишей, але відрізняється нуклеотидною послідовністю у місці, що кодує білки на поверхні вірусу — ті, що допомагають вірусу проникати в клітини організм хазяїна. Згідно з результатами огляду, вірус найімовірніше виник шляхом природного добору в організмі тварини і надалі заразив людину при контакті, або ж мутація відбулася вже безпосередньо після потрапляння в людський організм. Щах і мат, прихильники конспірології.

Тримати в курсі й надалі, чи поговоримо про щось інше?

💚 - так, продовжуйте
🔫 - нє, хвате
Що слід знати про щеплення 2020-2021?

Зміна погоди ще раз нагадала, що літо закінчилося, і попереду на нас чекає сезон грипу.🤒

💉Що робити?
Записатися на прийом до свого сімейного лікаря або звернутись у приватну клініку для щеплення.
Вірус грипу безперервно мутує. Тому щороку ВООЗ надає рекомендації з розробки нових вакцин: в залежності від штамів вірусу, що актуальні цього сезону. Думаємо, не варто додавати, що покладатися на ефект від торішнього щеплення не слід.

💉Кому необхідно проводити щеплення?
Фахівці Центрів по контролю і профілактиці захворювань США радять робити щеплення всім, у кого немає протипоказань, і особливо тим, хто у групах ризику. А саме:
• дітям від 6 місяців до 5 років
• вагітним на будь-якому терміні
• людям 65+ років
• людям з хронічними хворобами
• працівникам охорони здоров'я

💉Чим вакцинуватися?
У сезони 2020-2021 років ВООЗ запропонувала використовувати чотирьохвалентні вакцини (тобто ті, що захищають від 4 штамів вірусу грипу).
В Україні такими вакцинами є VAXIGRIP TETRA (Франція) та ДжіСі Флю Квадрівалент (Республіка Корея). Також цього сезону в Україні будуть доступні трьохвалентні вакцини Інфлувак (Нідерланди) та ДжіСі Флю (Республіка Корея).

Зробити щеплення від грипу можна власним коштом.

💉Чому вакцинуватися так важливо?
Згідно з Центром громадського здоров’я МОЗ України протягом минулого епідсезону від ускладнень грипу померла 71 людина: на разі ця цифра співмірна з кількістю смертей від корони в Україні за увесь час.

💉Чи можна захворіти на коронавірус та грип одночасно?
На жаль, так. Тому оскільки вакцини проти ковіду досі немає, зробити щорічне щеплення від грипу - краще, що можна зробити для свого здоров’я цієї осені.
Вітамін D, цинк, аскорбінова кислота: чи варто займатися «профілактикою» ковіду?

Відповідь: можливо, але це не точно.

Зазначимо відразу: призначати собі пігулки самостійно — така собі ідея. Тому текст нижче публікуємо лише для ознайомлення, і у разі, якщо лікар призначив вам щось з нижченаведеного, а у вас є бажання розібратися.

🍋Аскорбінова кислота. Нерідко люди п'ють вітамін С у великих дозах під час застуди або для попередження ковіду по аналогії зі звичайною застудою. Але, на жаль, це так не працює. Приймати вітамін C при ГРВІ, що вже сталася, теж не має сенсу: це не допоможе перенести хворобу легше або прискорити одужання. На сайті ключового ресурсу з доказової медицини — бібліотеки Cochrane — повідомляється про те, що вітамін С не зменшує ризик застуди, хоча, імовірно, може чинити сприятливий вплив на тих, хто іноді коротко піддається інтенсивним фізичним навантаженням. Не будемо приховувати: автори також дійшли до висновку, що враховуючі невисоку ціну аскорбінової кислоти, люди, які схильні хворіти на застуду, можуть в індивідуальному порядку протестувати вплив вітаміну С на себе (лише в терапевтичних дозах!). Однак покладатися на те, що ви таким чином даєте відсіч вірусу, точно не слід.

🐟Вітамін D. Тут інша історія: цей вітамін офіційно радять приймати в холодні місяці (з жовтня по березень), тому що покрити добову потребу у ньому лише їжею нелегко. Поки що його більше за інші БАДи вивчають у контексті ковіду: було показано, що 1,25-дигідроксивітамін D чинить противірусну дію в клітинах назального епітелію, а також те, що ця сполука регулює протизапальні процеси при респіраторних хворобах. Коротше кажучи — це серйозний кандидат для профілактики коронавірусної інфекції або, скоріше, її ускладнень. Водночас, більше ясності з’явиться лише після закінчення CORONAVIT — клінічного дослідження впливу прийому вітаміну D на перебіг COVID-19 та інших респіраторних інфекцій (влітку 2021). Тому слід набратися терпіння.

🦪Цинк. Цей мікроелемент — важливий гравець в команді імунітету. Доведено, що високі концентрації цинку в клітинах пригнічують відтворення ряду РНК-вірусів: а саме таким вірусом є коронавірус SARS-CoV-2. Однак попередні клінічні дані невтішні: навесні вчені з Нью Йорку зібрали дані 932 пацієнтів, що поступили з коронавірусною інфекцією до американських шпиталів і лікувалися гідроксихлорокіном та азитроміцином, і з яких 411 пацієнтів отримували добавки цинку, а 521 — ні. Наприкінці дослідження з'ясувалося, що в обох групах не виявилося достовірної різниці у тривалості перебування в лікарні, необхідності у штучній вентиляції легенів, швидкості кисневого потоку, рівня FiO2 (рівень оксигенації). На сайті американських NIH (Національні інститути охорони здоров’я) написано, що застосовувати добавки цинку, що перевищують рекомендовану денну норму, для профілактики COVID-19 не рекомендується.

Друзі, будь ласка, не займайтеся самолікуванням. Порадьтеся з лікарем, перш ніж приймати будь-які БАДи чи ліки. Здоровий глузд — друг міцного здоров’я.

Усім гарного та здорового тижня!
💉Новина, яку ми всі заслужили: спільна вакцина німецької компанії Biontech та американської фармацевтичної компанії Pfizer показала 90% ефективність при запобіганні зараженню COVID-19.

Про це на заявили на своєму сайті Pfizer.

Ось ключові моменти:
🔺імунізація потребує проведення 2 щеплень BNT162b2 (так називається кандидат у вакцини);
🔺серйозних побічних ефектів від препарату в ході досліджень не було виявлено;
🔺у клінічному дослідженні взяли участь 43,538 людей, серед них було задокументовано 94 підтверджених випадки COVID-19;
🔺збір даних стосовно безпеки та ефективності продовжується;
🔺щойно виробники опрацюють статистику та зможуть підтвердити безпечність вакцини на бумазі, буде подано запит до FDA на дозвіл екстренного використання BNT162b2. Це планується вже на 3-й тиждень листопада;
🔺якщо усе буде добре, то ця вакцина стане першою схваленою вакциною, що була створена за новітньою технологією mRNA, наскільки нам відомо.

Ми затамували подих та слідкуємо за розвитком подій.

Нині ВОЗ налічує 28 інфекцій, що можна попередити щепленням. Сподіваємося, 29 вже на підході :)

P.S. У ЗМІ пишуть, що новина про ефективність вакцини обвалила акції Netflix та Zoom. Натомість акції авіакомпаній подорожчали.😏
Слідом за новиною про ефективність німецько-американської вакцини BNT162b2, слід сказати про те, що її відрізняє від Sputnik-V — вакцини наших північних сусідів:

⚖️BNT162b2 вже пройшла 3 фазу клінічних випробувань, а Sputnik-V — лише 1/2 фазу (3 фаза розпочалася наприкінці серпня).
Cаме на третій стадії випробування вчені визначають, наскільки лікарський засіб ефективний та які небажані реакції викликає.

⚖️BNT162b2 вже протестували на 43 538 учасників, а Sputnik-V — лише на 76. Чим більша вибірка — тим достовірніше можна оцінити співвідношення ризик/користь препарату. На сайті FDA вказано, що у 3-й фазі досліджень лікарських засобів має брати щонайменш 300-3000 волонтерів. Зазвичай це 30 і більше тисяч учасників.

⚖️У дослідженні BNT162b2 взяли участь люди різного віку, у той час згідно з даними по Sputnik-V середній вік добровольців, що взяли участь у дослідженні, був невеликим — приблизно 25 років, причому з дуже незначним діапазоном варіювання. Це серйозний недолік, оскільки вакцина має захищати найвразливіші шари населення, зокрема, людей похилого віку (безпечність Sputnik-V для таких людей — тема гарячих дискусій).

⚖️BNT162b2 розроблена за новітньою технологією мРНК, а Sputnik-V створено дідівським методом — на основі аденовірусу.
Вакцини на основі мРНК дешевше виробляти, а також вони мають кращий профіль безпеки (такі вакцини не несуть вірусні антигени, а містять шаблон для їхнього вироблення організмом людини). Аденовірусні ж вакцини, як от Sputnik-V, мають передумови щоб викликати імунну відповідь, і, відповідно, ряд небажаних реакцій, що потребує детального вивчення.

⚠️Останній але не менш важливий пункт — прозорість результатів. Скандал навколо Sputnik-V досі не вщухає: автори не продемонстрували повний звіт з клінічними даними, на основі яких була опублікована їхня стаття стосовно ефективності вакцини. У статті немало dark spots, як ось наприклад дуже «гарні» цифри, які в реальному житті отримати дуже складно. Через це їхню статтю у престижному медичному журналі Lancet досі критикують науковці провідних університетів США, Франції, Великобританії. А ось клінічний протокол по дослідженню BNT162b2 на 146 листів можна вже погортати.

Поки що залишається набратися терпіння та запастися попкорном: ясність має з'явитися вже наприкінці цього місяця, коли Pfizer та BioNTech подадуть запит на прискорену реєстрацію BNT162b2 до FDA.
Наукові здобутки 2020

Попри пандемію наука не стала на місці і увесь рік вчені дивували своїми досягненнями, які деколи губились у наших стрічках новин.

Ось які біотехнологічні відкриття 2020 року нам запам'яталися:

🔬Нобель за CRISPR
Цього року Нобелівську премію з хімії присудили за розробку методу редагування геному CRISPR/Cas двом науковицям: Еманюель Шарпантьє та Дженіфер Дудні (Emmanuelle Charpentier та Jennifer A. Doudna). Механізм CRISPR/Cas науковиці розробили ще у 2012 році, надавши світові цілу низку суперздібностей: від створення стійких сортів рослин до лікування невиліковних хвороб. Цього ж року CRISPR-терапія перейшла від клінічних випробувань до практики: навесні було вперше проведено операцію з використанням цієї технології для відновлення зору пацієнта з конгенітальним амаврозом.

🔬Наноскопічний "Троянський кінь"
Іншим здобутком 2020 року є розробка вченими Університету Мічигану наночасток, що потрапляють до атеросклеротичних бляшок і руйнують їх зсередини. Епідемія атеросклерозу торкається кожного другого і щороку забирає набагато більше людей, аніж коронавірус, проте ефективного лікування цієї хвороби не існує (лише профілактика). Тому розробка ліків на основі наночасток допомогла б зменшити частоту захворювання серця ― основної причини смертності у світі. Звичайно, казати про це зарано: потрібні клінічні дослідження.

🔬Перша схвалена вакцина на основі мРНК
Якби не пандемія, це досягнення, певно, відклалося б ще на деякий час: вакцина BionTech/Pfizer стала першою у світі зареєстрованою вакциною на основі мРНК. Такі вакцини не несуть вірусні антигени, а містять шаблон для їхнього вироблення організмом людини: в результаті клітина сама починає продукувати ці сполуки, ніби зараження насправді відбулося, і сприяє формуванню імунітету. Ця технологія здешевлює виробництво вакцин та знижує частоту виникнення небажаних реакцій на введення.

🔬Штучний інтелект, що вивчає білки
Місяць назад компанія DeepMind, що займається розробкою штучного інтелекту, повідомила, що їхній AI може прогнозувати структуру білків з точністю до 90%. На перший погляд ― нічого особливого, але це справжній тріумф у біоінформатиці: розшифровка структури білків нині займає купу часу, потребує залучення рентгенівських променів та значних обчислювальних потужностей. Штучний інтелект дозволяє передбачити структуру білка минаючи ці труднощі. Структура білків визначає їх функцію, тому те, як білок згортається у просторі ― це must для фундаментального розуміння того, що він робить. І попри те, що нині науці відомо міліони білків, структура вивчена лише у невеликої частини. В перспективі це відкриття сприятиме розробці терапевтичних агентів на основі білків.

🔬 ВІЛ, що ховається.
В цьому році вчені завершили масштабне дослідження ВІЛ-позитивних пацієнтів, у яких СНІД не розвивається, попри те, що вони не приймають антиретровірусну терапію (це близько 0,5% від усіх пацієнтів з ВІЛ). Виявилося, що в їх клітинах ВІЛ зв'язується з хромосомами особливим чином ― це дозволяє йому «ховатися» від імунітету, але не дозволяє розвиватися у СНІД. Це відкриття збільшує арсенал можливих терапій.

Цей рік був точно не з простих, але все одно цікавий!
Сподіваємося на те, що наступний буде ще кращим.

Усім хеппі нью йір! 🎄
Вже найближчими днями в Україні має розпочатися вакцинація населення від коронавірусу, тому саме час розібратися з усіма нюансами.

🔺Чи потрібно людям, що перехворіли на ковід, вакцинуватися?
Скоріше так, аніж ні. Цьому є декілька пояснень: невідомо, як довго зберігаються антитіла у кожної окремої людини при природному інфікуванні, є ризик повторного зараження, а також інфікування іншими штамами (про це нижче).

🔺Вакцинований = незаразний?
Згідно з результатами комп’ютерного моделювання, приблизно половина випадків інфікування відбувається від безсимптомних хворих. За результатами досліджень, щеплення вакциною Astrazeneca знижує частоту асимптоматичного інфікування на 49,3%. Окрім цього, вже є первинні дані, що свідчать про те, що люди, які вакцинувалися та, тим не менш, захворіли на SARS-CoV-2, виробляли менше вірусних часток був знижений, що, відповідно, може зробити їх менш заразними. Дослідницька група Ізраїльського технологічного інституту вимірювала рівень вірусних часток у виділеннях понад 1000 людей, які заразилися між 12 і 28 днями після першої дози щеплення ― періоду, в який починає формуватися імунітет. Кількість виявленого вірусу було значно меншою, ніж у аналогічній групі невакцинованих ізраїльтян, що захворіли на SARS-CoV-2. Незважаючи на це все, щеплення не робить людину абсолютно незаразною.

🔺Чи можна заразитися короною від щеплення?
Ні. Жодна з вакцин проти коронавірусу не містить живих віруснчих часток у своєму складі. Якщо у наступні декілька днів після щеплення у вас незначно піднялась температура, це може бути реакцією на введення. Водночас, заразитися можна у період імунізації: коли щеплення вже було проведено, але імунітет до вірусу ще не сформувався. Але все одно, це інфікування не може бути наслідком щеплення.

🔺Чи ефективне щеплення від інших штамів коронавірусу?
Якщо коротко, досі незрозуміло. Занепокоєння з’явилося, коли з’ясувалося, що декілька вакцин були менш ефективними проти симптоматичного ковіду в Південній Африці, де розповсюджений інший штам. Так, вакцина Novavaх, що показала 89.3% ефективність у Сполученому Королівстві, продемонструвала ефективність на рівні 49.4% у Південній Африці. У той же час, вакцина Johnson & Johnson попри також знижену ефективність у цьому регіоні все одно попереджала розвиток тяжких форм коронавірусу. На жаль, робити більш глобальні висновки зарано: для цього недостатньо даних.

🔺Чи змінює вакцина на основі мРНК наш генетичний код?
Ні. Молекули мРНК не проникають у ядро ― місце, де зберігається наша ДНК. Ця технологія лише надає клітинам людини тимчасову інструкцію з формування імунної відповіді проти вірусу.

🔺Що безпечніше: вакцинуватися чи перехворіти?
Попри те, що вакцини проти корони екстренно розроблялися та схвалювалися, це не означає, що безпекою пацієнтів нехтували. Усі вакцини, якими планується щепити українців, пройшли всі етапи доклінічних випробувань, першу, другу фазу клінічних випробувань, де з’ясовується саме безпечність вакцини, і мають проміжні результати третьої стадії клінічних випробувань. Вважається, що більшість небажаних ефектів таких щеплень короткочасні і безпечні. У Великій Британії, водночас, радять не проводити щеплення людям, що мають в анамнезі тяжкі алергічні реакції. Як і при будь-якому іншому щепленні, рішення про вакцинацію від коронавірусу слід приймати разом з лікарем.

Які ваші думки з цього приводу? Робитимете щеплення за можливості?
У продовження до попереднього посту ⬇️
Forwarded from FEDOROV
​​Відсьогодні в Дії доступна послуга запису до листа очікування вакцинації від COVID-19. Швидка реєстрація онлайн. Без черг, поїздок до установ + антикорупційний ефект.

Мінцифра запустила послугу разом з МОЗ. Усього за 2 тижні ми розробили технічну частину, щоб українцям було максимально зручно. Це унікальний сервіс, доступний за декілька кліків.

Інструкції
• Як записатися у лист очікування через портал Дія
https://youtu.be/F5rjN41GY7Y
• Як записатися у лист очікування через застосунок
https://youtu.be/z0VY0nPgBbg

Оновіть застосунок Дія до останньої версії в маркетах, щоб послуга була доступною.
Лекція Дарії Лосевої: “Вакцинація: чіпування або шанс на виживання?”

Друзі, у четвер 8-го квітня говоритимемо по зуму на найгарячішу тему цієї весни — щеплення. Переклад з наукової на зрозумілу мову здійснюватиме Дарія Лосєва — генетик, молекулярний біолог, спікер TEDx, співзасновниця компанії MyWayDNA.

💁 Мова піде про різні типи вакцин як загалом, так і антиковідні, і, звичайно, обговоримо найбільш поширені міфи пов'язані з щепленням, відставимо паніку і увімкнено фактологічне мислення.

Зареєструватися на лекцію можна у FB. Деталі за посиланням нижче
Привіт, ми скучили!
Зібрали дайджест з того, що відбулося у світі біотеха та медицини, поки нас не було:

У травні вчені відновили зір людині, яка не бачила 20 років. Вони використовували оптогенетику.

Суть оптогенетичної терапії полягала в наступному: вчені розробили розчин з нуклеотидною послідовністю каналродопсину (білка водоростей), після чого чоловікові зробили його ін’єкцію. Це вбудувало у ДНК фоторецепторів інструкції з продукування родопсину, і фоторецептори почали розрізняти світло, хоча й лише певної довжини хвилі (для цього пацієнт носить спеціальні окуляри).

https://www.nature.com/articles/s41591-021-01351-4

У червні навчилися діагностувати рак мозку за аналізом сечі, а у США вперше за десятки років схвалили ліки від хвороби Альцгеймера.

Щоб діагностувати рак японські вчені розробили пристрій на основі нанодротів, який вловлює в сечі мікроРНК, що продукують клітини пухлини. Головна перевага методу ― стовідсоткова точність діагностики навіть на ранніх стадіях захворювання.

https://pubs.acs.org/doi/10.1021/acsami.1c01754

Окрім цього FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США) схвалило препарат Aduhelm (адуканумаб, компании Biogen) для лікування Альцгеймера.
На відміну від інших ліків, він націлений на причину хвороби, а не на симптоми, і нібито є дієвим: адуканумаб стримує втрату когнітивних функцій майже вчверть ― на 22%. Нині Aduhelm коштує 56 000 доларів на рік.

https://www.fda.gov/news-events/press-announcements/fda-grants-accelerated-approval-alzheimers-drug

У липні з’ясували, що вищий рівень омега-3 кислот у крові збільшує тривалість життя майже на 5 років

У дослідженні були використані довготривалі дані дослідницької групи Framingham cohort study, яка з 1971 року здійснювала моніторинг мешканців міста Фрамінґем (США). Вчені прийшли до висновку, що високий вміст омега-3 в еритроцитах, що досягається регулярним включенням жирної риби до раціону, збільшує тривалість життя майже на п'ять років.

https://academic.oup.com/ajcn/advance-article/doi/10.1093/ajcn/nqab195/6301120

Ви теж скучили? Підтримайте нас своїми реакціями ❤️
Доброго ранку! Розпочинаємо тиждень зі свіженьким дайджестом.

🩸 У США схвалили випробування генного препарату від ВІЛ-інфекції на людях.
Він називається EBT-101 і в його основі лежить технологія редагування генів CRISPR/Cas9. Саме через те, що ВІЛ вбудовується в ДНК клітин, поки дієвих способів позбавлення від нього не було, нині хворі на СНІД пожиттєво мають отримувати антиретровірусну терапію.
Новий препарат буде “вирізати” ВІЛ з геному людини. Очікується, такий метод терапії дозволить ВІЛ-інфікованим відмовитися від довічного прийому медикаментів.

https://tinyurl.com/ygw3coxr

💊 Завершилися клінічні випробування нового препарату від гіпертонії.
Наразі люди з гіпертонією мають приймати декілька ліків з різних фармакологічних груп, оскільки один препарат не в змозі утримати артеріальний тиск в нормальному діапазоні. Через високі дозування діючих речовин у пацієнтів нерідко виникають небажані явища.
Новий препарат, що пройшов клінічні випробування, має у своєму складі 4 активні речовини і є ефективнішим за стандартну терапію.
Раніше в ООН заявляли, що за останні 30 років у світі подвоїлася кількість гіпертоніків.

https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(21)01922-X/fulltext

🧠 До 2030 року на деменцією страждатимуть 78 мільйонів людей - ВООЗ.
Зараз у всьому світі на деменцію страждають 55 мільйонів осіб ― це 8% усіх жінок і 5% чоловіків віком 65+ років. До кінця десятиліття цей показник виросте до 78 мільйонів, а до 2050 сягне 139 мільйонів ― про це повідомляє ВООЗ у своєму нещодавньому звіті. Новина невтішна, але дещо можна вдіяти: науково доведено, що здорова дієта, багата на клітковину (овочі), рослинні олії, рибу, а також щоденні розумові та фізичні вправи можуть затримати розвиток цієї хвороби.

https://www.who.int/ru/news/item/02-09-2021-world-failing-to-address-dementia-challenge

На сьогодні це все, більше не відволікаємо і бажаємо продуктивного тижня! 💪💪💪
Нобелівська премія з фізіології та медицини 2021: дотик, температура, біль та пропріорецепція

Боляче чи приємно? Смачно чи гидко? Холодно чи гаряче? Через відчуття ми пізнаємо світ та взаємодіємо з ним. Професор Університету Каліфорнії Давид Джуліус і професор Центру Скріппса (США) Ардем Патапутян провели десятки років у лабораторії, розбираючись, як виникають відчуття на молекулярному рівні.

🤓 Відкриття Джуліуса почалося з простого спостереження, від поїдання гострого перцю стає гарячо у роті. Було припущено, що, напевно, на сполуки перцю та температуру реагує певний білок, і почався пошук: команда Джуліуса тестувала білок за білком, щоб знайти той самий, який змінює свою структуру при дії капсаїцину ― сполуки перцю ― та від високої температури. Цим білком виявився TRPV1, який був раніше відомий як рецептор ваніліну. Пізніше було також виявлено рецептор TRPM8, який активується холодом та ментолом.

🤓 Схожа задача стояла перед Патапутяном: розшифрувати мову, якою спілкуються між собою нейрони, що відчувають тиск. Для цього знадобилося один за одним “вимикати” гени клітин нейробластоми мишей, щоб виявити, вимкнення якого з них повністю позбавлює клітини відповіді на дотик. Цих генів виявилося одразу два ― PIEZO1 та PIEZO2, вони кодують білок каналу, який розтягується при тиску на клітинну мембрану, пропускаючи іони всередину клітини.

🤓 Через цей механізм працює і пропріорецепція ― відчуття свого положення у просторі. Це відчуття сприймається як належне, хоча насправді доторкнутися до кінчика носу з заплющеними очима було б неможливо без рецепторів тиску, які відчувають певне натяжіння м’язів.

“За відкриття рецепторів температури та дотику” ― цим формулюванням Нобелівський комітет супроводжував нагороду з фізіології та медицини цього року. Експерименти Джуліуса та Патапутяна не лише допомагають краще зрозуміти як ми влаштовані, але мають і практичне значення: знаючи структуру рецепторів болю можна створити знеболююче (вже зараз капсаїцином вміють знеболювати суглоби при артриті або пошкоджені діабетом нерви), а знання про рецептори тиску відкривають можливості для регулювання кров’яного тиску чи підтримки справної роботи сечового міхура.
Протиковідні гени: родичі хворих вкажуть на слабкі місця Covid-19

Яка вірогідність підхопити ковід від свого чоловіка або своєї дружини? Чи, скажімо, мами, брата чи сусіда по гуртожитку? Згідно з одним мета-аналізом 2020 року, ймовірність передачі SARS-CoV-2 своїм співмешканцям в середньому становить 16,9%. Однак у деяких людей інфекція не розвивається навіть після тривалого контакту з членами сім’ї, у яких вона є. Це говорить про те, що ці люди можуть бути резистентими до інфекції SARS-CoV-2.

🦠Те, що генетичні фактори відіграють важливу роль у відповіді на інфекційне захворювання, давно не новина. Наприклад, люди з мутацією в гені, який кодує рецептор CCR5, природно стійкі до ВІЛ.

🦠І ось, нещодавній огляд, опублікований в Nature Immunology, підсумовує все, що ми нині знаємо про генетичні фактори мінливості індивідуальної реакції на COVID-19. Зокрема, в ньому описані гени, які можуть призвести до підвищеної сприйнятливості до ковіду, а також потенційні гени стійкості.

🦠Авторами огляду є дослідники, які беруть участь у міжнародній співпраці COVID Human Genetic Effort, яка має на меті зрозуміти генетичні та імунні фактори, що лежать в основі інфекції SARS-CoV-2. Вчені виявили кілька генів-кандидатів, які потенційно можуть надавати стійкість до ковіду.

🦠Механіка захисту така: коронавірус проникає в клітини людини шляхом зв’язування з білком ангіотензин-перетворюючого ферменту 2 (ACE2), який є на поверхні різноманітних клітин. Власне, рідкісний варіант гена, розташований поблизу гена ACE2, пов’язаний з меншим ризиком зараження SARS-CoV-2 та тяжкого захворювання. Певно, він призводить до того, що білок, через який коронавірус потрапляє до клітин, має іншу конфігурацію.

🦠Щоб виявити цю кореляцію вчені дослідили генотипи більше 400 людей: тих, хто мешкає з людиною з симптоматичним SARS-CoV-2, та тих, хто контактував з хворим на ковід у перші 3-5 діб симптомного перебігу. Учасників дослідження перевіряли за допомогою ПЛР-тестів і аналізу крові, щоб підтвердити, що людина не була інфікована в минулому. Дослідження триває: дослідники все ще шукають учасників для свого дослідження, щоб сягнути позначки у 1000 осіб.

А між тим, сьогодні Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) надало рекомендації (читай - дозвіл) щодо застосування перших ліків проти коронавірусу ― препарату “Lagevrio” виробництва MSD . Але це вже інша історія :)

Хотіли б пост про цю нову терапію чи ковідна тема вже набридла? Голосуйте реакціями!
Ліки проти коронавірусу: молнупіравір

Ще у далекому грудні 2020 року в Nature Microbiology було опубліковано дослідження щодо ефективності у боротьбі з ковідом речовини під загадковою назвою MK-4482/EIDD-2801. Пізніше вона стала відома як молнупіравір.

🧑‍🔬Який у нього механізм дії? Молнупіравір ― хімічний двійник нуклеозиду цитидину. Нуклеозиди є сировиною для утворення нуклеїнових кислот ― того, з чого будується ДНК та РНК. Через це вони необхідні вірусу для відтворення. Вірус хибно сприймає молнупіравір як будівельний матеріал, але від цього «ламається» і вмирає. Такий механізм не дає вірусу розмножуватися в організмі інфікованої людини. До речі, за таким саме механізмом працює крем від герпесу.

🧑‍🔬На початку жовтня 2021 року компанія Merck заявила, що противірусні пігулки на основі молнупіравіру можуть вдвічі скоротити кількість госпіталізацій та смертей серед людей з ковідом. Однак пізніше, коли вчені завершили аналітичні розрахунки, виявилося, що цифри дещо завищені: насправді препарат зменшує ймовірність госпіталізації лише на третину. У групі, що приймала молнупіравір, до лікарні потрапили 6,8% осіб (померла одна людина), а у контрольній — 9,7% (померло дев'ять осіб).

🧑‍🔬І хоча молнупіравір є першою пігулкою від ковіду (у Великобританії його вже ухвалили для терапії ковіду, а у країнах ЄС це може відбутися вже найближчими тижнями), є декілька АЛЕ.

🧑‍🔬По-перше, вартість ліків може виявитися занадто високою: курс молнупіравіру коштуватиме $700. По-друге, застосовувати молнупіравір потрібно на ранній стадії захворювання. У разі коли пацієнт вже опинився у лікарні, терапія не матиме суттєвого ефекту. Зрештою, застосування таких ліків має суворо контролюватись фахівцями, тому що у разі переривання курсу є ймовірність сприяння розвитку резистентного вірусу (така ж ситуація при використанні антибіотиків при бактеріальній інфекції).
Тому загальна вакцинація досі є головним інструментом боротьби з епідемією.

Тим не менш, через відсутність кращого варіанту молнупіравір залишається перспективними ліками від ковіду. Його використання може помітно знизити навантаження на лікарні.

Що думаєте?
Друзі, промайнув ще один рік. Дякуємо, що ви залишаєтеся з нами!
За традицією проводжаємо рік коротким дайджестом найвидатніших наукових досягнень:

🦖Стародавня ДНК
Протягом багатьох років вчені знали, що стародавні відкладання та окаменілості містять ДНК древніх істот. І саме цього року кілька команд досягли успіхів у пошуку і розгадуванні такого генетичного матеріалу. Фахівці навчилися вилучати ядерну ДНК із печерного ґрунту та викопних залишків віком понад 1 млн років. Таким чином, вчені отримали можливість детальніше вивчити інформацію про вимерлі біологічні види.

🧬CRISPR in vivo
Цього року з’явилося ще більше успішних повідомлень стосовно використання інструменту редагування геному – CRISPR – для модифікації генів у живому організмі людини. Так, за допомогою CRISPR вперше вдалося зменшити утворення токсичного білка у печінці (у хворих на так званий транстиретиновий амілоїдоз) і помірно покращити зір у двох людей зі спадковою сліпотою.

🤖Штучний інтелект для розгадки структури білків
Останні 50 років вчені намагалися передбачити тривимірну форму, в яку буде складатися рядок амінокислот, коли він стане білком. Штучний інтелект перевершив усі сподівання цього року, передбачивши структури тисяч білків. Програма RoseTTAFold передбачає структуру білка за 10 хвилин, у той час, як у лабораторних умовах розв’язання такої задачі може потребувати рік. Білки – універсальні біополімери, які, власне, створюють життя. Сьогодні і медицина, і промисловість потребують знань про функції та структуру білків, а це досягнення відкриває нові двері у розробці терапій.
Журнал Science відзначив це головним науковим проривом року, що минає.

На цьому все! Бажаємо вдалих свят та новорічних чудес!
Привітати нас можна тут ⬇️
Посилання на міжнародну конференцію для лікарів що присвячена медичній допомозі населенню у воєнний час. Конференція відбудеться відбудеться в понеділок (28.02) о 11:00. Участь безкоштовна.

Поширьте серед своїх знайомих лікарів!

https://youtu.be/yRsFUCUjxlY