Люди, які мають труднощі з комунікацією, думають, що все — суперечка, і постійно
треба захищатися або нападати

Сила без вразливості — це броня, що тоне

Немає «своєї людини». Своєю її робить те, що ти її обираєш щодня.

Люди уникають незручних розмов, щоб «зберегти мир». Але мир — це не мета стосунків. Мета — любов. І коли ми когось любимо, нам доводиться вести важкі розмови заради цієї любові.

— Джилліан Турекі

Ознаки нездорових особистих кордонів(с)

• Розповідати все підряд.
• Закохуватися в людину з якою щойно познайомилися.
• Бути надмірно захопленим — повністю поглинутим іншою людиною.
• Діяти за першим сексуальним імпульсом.
• Йти всупереч власним цінностям або правам, аби догодити іншим.
• Не помічати, коли хтось виставляє неприйнятні межі.
• Не помічати, коли хтось порушує ваші кордони.
• Приймати їжу, подарунки, дотики або секс, коли цього не хочете.
• Торкатися до людини без дозволу.
• Брати стільки, скільки можливо, заради самого отримання.
• Давати стільки, скільки можливо, лише заради того, щоб давати.
• Дозволяти іншим брати від вас усе, що вони можуть.
• Дозволяти іншим керувати вашим життям.
• Дозволяти іншим описувати вашу реальність.
• Дозволяти іншим визначати (оцінювати) вас.
• Вважати, що інші можуть передбачити ваші потреби.
• Очікувати, що інші автоматично задовольнять ваші потреби.
• Терпіти невдачу, аби хтось подбав про вас.
• Насильство над собою.
• Сексуальне та фізичне насильство.
• Харчові та хімічні залежності.

Ознаки здорових особистих кордонів

• Довіряти, але перевіряти.
• Відкриватися поступово, зупиняючись, щоб побачити, як інші реагують на ваше розкриття.
• Вибудовувати близькі стосунки поступово.
• Перш ніж піддатися імпульсу, подумати про наслідки.
• Визначати й цінувати власні цінності незалежно від думки інших.
• Помічати, коли інша людина встановлює неприйнятні кордони.
• Помічати, коли хтось порушує ваші кордони.
• Казати “ні” їжі, подарункам, дотикам, сексу, які вам не потрібні.
• Запитувати дозволу перед тим, як торкнутися когось.
• Поважати інших, не користуючись їхньою щедрістю.
• Поважати себе й давати стільки, скільки справді хочеться, а не занадто багато з надією сподобатися.
• Не дозволяти іншим користуватися вашою щедрістю.
• Довіряти власним рішенням.
• Визначати власну точку зору.
• Знати, хто ви є і чого хочете.
• Розуміти, що друзі та партнери не вміють читати думки.
• Чітко усвідомлювати свої бажання та потреби, розуміючи, що вас можуть відштовхнути, але все одно маєте право запитати.
• Бути самому собі люблячою дорослою людиною.
• Розмовляти із собою м’яко, з гумором, любов’ю та повагою.

Відкидання — неминуча частина життя.

Проблема не в тому, що хтось мене не обирає, а в тому, що я, не обрана, робитиму із собою:
підтримуватиму себе чи «знищуватиму» за неспроможність сподобатися всім і кожному.

Іноді тебе «дратує людина», бо поруч із нею ти втрачаєш контакт із собою.

Твоє роздратування — це не завжди про неї. Часто це про те, що ти втрачаєш внутрішню опору, починаєш підлаштовуватися, намагатися бути зручною, вгадувати настрій, відповідати очікуванням.

Ось і «дратує» — не людина, а твоя вимушена маска поруч із нею.

Горе — це не лише про оплакування того, що ми втратили або не отримали, а ще й про неможливість
щось або когось змінити.

Бути свідком чужого саморуйнування і усвідомлювати неможливість це змінити — неминуче приводить до точки втрати всемогутності.

Інший — це Інший.
І часом це дуже боляче.

Коли турбуєшся безумовно, тоді ти більше хочеш, щоб людина виявила доброту до себе, а не доброту у відповідь.