Фундамент безумовної любові до себе — свобода помилятися.
Тобто прагнення нового досвіду без очікувань, і бажання вчитися на цьому досвіді, яким би він не був.

У людини, яка пережила у власному житті множинне руйнування своїх кордонів, закріплюється сценарій:
«Відстоювання своїх прав, інтересів, і взагалі конфліктний стан — це небезпечно, оскільки веде до нестерпних наслідків».

Залишається пристосовуватися, але ціна висока: доводиться зраджувати себе, відмовляючи собі у захисті.

Замість природної реакції захистити себе — намертво закріплюється маска демонстрації лояльності.

І незмінно в результаті відчуваємо тугу, порожнечу, розчарування та біль від зради себе.

Ще один фатальний наслідок цієї трагедії полягає в тому, що, відмовившись від ідеї захисту себе, людина все життя шукатиме іншого – людину, систему, ідею, яка її захищатиме.
с)

Один із найважливіших уроків у житті – відчути і прийняти, що є люди, які ніколи не зможуть тебе зрозуміти.
Є люди, які ніколи не зможуть визнати твого болю. Є люди, які не відчувають так, як ти відчуваєш.

Велика помилка — намагатися
змінювати це безкінечно довго. Ще більша помилка — не намагатися це змінювати ніколи. Власна межа договороспроможності та надії пізнається лише на практиці.
О. Потапенко

Ми чудово зцілюємось у присутності того, хто вірить у наше світло, навіть коли ми блукаємо у своїй темряві.

​​Стрес-гормони та як їх безкоштовно підтримати) 
Кожному. 

▫️Дофамін. Хімія нагороди себе. "Зробив - молодець", - подумав мозок. ⠀
⁃ завершуйте справи (навіть мікросправи!)
⁃ здійснюйте ритуали турботи про себе 
- самомасаж, нормальна гігієна ротової порожнини, довге розчісування (мікроцеркуляція), маски, масажі
⁃ нормальний раціон. Як турбота про себе. Тут є і зворотний бік - переїдання від нагороди себе їжею та заповнення їжею порожнечі та тривог. 
⁃ святкування маленьких перемог. Хваліть себе) Наприклад за попередній пункт 🙂⠀


▫️Серотонін. Стабілізатор настрою. ⠀
⁃ медитація. Доведено 1000 разів. 
⁃ аеробне навантаження: біг, активна ходьба, скандинавська, плавання
⁃ перебування на сонці
⁃ просто повільна прогулянка на природі. Але думками бути не у своїй метушні, а разом із температурою, вологістю, листям, водоймою. Спостерігайте, вивчайте, дивіться як гарно, природа неймовірна.

▫️Ендорфін. Він ще й природне знеболення)⠀
⁃ сміх (!)
⁃ аромаолії
⁃ зелений чай та матча
⁃ какао-боби та гіркий шоколад
⁃ будь-яка активність та спорт⠀

▫️Окситоцин. Особливо дівчаткам, наш дестресер. ⠀
⁃ обійми, навіть просто тримати за руку когось (обійняти себе теж можна)
⁃ час з дітьми, час із домашніми (і не домашніми) тваринами
⁃ час та спілкування з сім'єю
⁃ говорити компліменти⠀

▫️Мелатонін. Кращого відновлення ще не вигадали, вінкопротектор. ⠀
⁃ сон до 22-22:30
⁃ зниження світлового навантаження після заходу сонця (без яскравого світла)
⁃ зниження стимуляторів (кава та вино в тому числі) увечері
⁃ сон у повній темряві
⁃ сон у прохолоді⠀

▫️Кортизол. Його ви знаєте. Щоб нормалізувати його немедикаментозно, потрібно що? Ось рівно всі попередні пункти.

Залежність (хімічна) — це брати задоволення в борг у смерті спочатку і брати смерть у борг у задоволення у фіналі.

Є. Непійко

Відповідно до теорії вивченої безпорадності Мартіна Селігмана, депресія може формуватися в людини через її нездатність впливати на життєві події.

За невдалої спроби досягти бажаної мети, людина переживає розчарування, пригніченість. Їй здається, що подальші зусилля безглузді. У людини з'являється відчуття безпорадності. Таким чином, підтверджується переконання, яке раніше існувало в неї, що її вчинки не впливають на те, що відбувається, а її дії безглузді.

І людина зменшує кількість спроб, спрямованих на задоволення своїх потреб.

Зрештою, у людини виникає почуття загального безсилля та депресія.

“Для деяких із вас заперечення могло бути захисним механізмом, якому ви навчилися заради виживання.

Якби ви дійсно усвідомлювали і говорили про те, що відбувалося в сім'ї, де ви росли, то ви могли б і не пережити своє дитинство. Вас могли навчити не помічати того, що відбувалося з вами та іншими членами вашої сімейної системи, щоб підтримувати у всіх оточуючих ілюзію «великої дружної щасливої ​​родини».

З усього того, що вас навчили ігнорувати, заперечення своїх власних почуттів надає найбільше руйнівний вплив на вас і ваші взаємовідносини.”

Дженей Б. Уайнхолд

Життя стає набагато спокійнішим, коли ви приймаєте

🔹Той факт, що ви не можете допомогти всім

🔹Той факт, що ви не можете врятувати людей від них самих

🔹Той факт, що ви можете бути добрими та лагідними, але деякі люди все одно бачитимуть ваші межі як жорсткі.

🔹Той факт, що інколи речі трапляються без вагомої причини

🔹Той факт, що деякі люди будуть просити поради, але все одно не прислуховуватимуться до них

🔹Той факт, що деякі люди не нададуть вам того, що вам потрібно

🔹Той факт, що деякі люди не будуть любити вас, як би ви не старалися

🔹Той факт, що з деякими людьми неможливо домовитися

🔹Той факт, що зміни можуть бути складними, навіть якщо ви знаєте, що робити

Втішати (себе чи когось) — це не зупиняти переживання, а вміти їх визнавати та бути присутнім. (с)

У стосунках спочатку розумієш, що партнер не такий, як я (він інший), потім, що він не такий як він (прощавайте, ілюзії), а потім, що ти і сам не такий, як ти (не очікував від себе такого). (с)

Відповідно до Міжособистісної психологічної теорії самогубства (Joiner, 2005; Van Orden et al., 2010), для того, щоб у будь-якої людини розвинулося прагнення до самогубства, повинні бути присутніми два причинні фактори ризику:

1) відчуття себе тягарем для інших

2) порушена приналежність

Причому кожен із цих двох елементів повинен розглядатися людиною як глобальна і нерозв'язна проблема.

🔘Відчуття себе тягарем включає думки про те, що власне існування є тягарем для значущих людей, наприклад, для членів сім'ї або друзів («Іншим було б краще, якби мене не було», «Через мене вони страждають»).

Відчуття себе тягарем для інших, є сильним чинником ризику виникнення суїцидальних думок.

🔘«Порушена приналежність» включає відчуття відчуженості від інших, почуття того, що він або вона, не є невід'ємною частиною сім'ї, кола друзів або іншої цінної групи, фактично є ізгоєм («Я самотній», «Я ізгой»). (с)

“Немає такого правильного вдоху, після якого не треба буде дихати”

Ти — людина, а не список і перелік того, в чому ти ок, а в чому — ні.

1️⃣Парасоціальні стосунки – це форма взаємодії та прив’язаності між людиною й відомою персоною, яка виникає лише з одного боку.

Це може бути як здорова прихильність до відомих акторів і співаків, блогерів або навіть персонажів фільмів і книжок, так і нездорова емоційна залежність від іншої людини.

Ці стосунки є односторонніми, оскільки людина розглядає медійну персону як знайому або навіть дружню й близьку, хоча фактичного контакту на близькій відстані не відбувається.

Люди можуть відчувати симпатію, інтерес, прихильність, емоційну залежність й інші почуття щодо медійної персони.