Слово дня «ЕМПАТІЯ»

Виділяють емоційну та когнітивну емпатію.

Емоційна емпатія — це вміння розпізнати і відгукнутися на почуття іншого та розділити їх без порад та осудження.

Когнітивна емпатія — це здатність розуміти думки людей, коли виникає інтелектуальний зв‘язок.

Приклади того, що являється і НЕ являється емпатією:⬇️

НЕ емпатія:
— Мого сина виключать зі школи
— Шкода, але зате донька то у тебе відмінниця

Емпатія:
— мого сина виключають зі школи
— мені шкода, що відчуваєш з цього приводу? (активне слухання)

НЕ емпатія:
— у мене стався викидень
— співчуваю, але ти хоча б тепер знаєш, що можеш завагітніти

Емпатія:
— у мене стався викидень
— не уявляю, що ти зараз відчуваєш. Якшо захочеш поговорити про це, я поряд

Емпатія не знає «АЛЕ». Роблячи вибір бути емпатичною, людина погоджується бути вразливою.

Адже, щоб з‘єднатися з частиною ТЕБЕ, я маю спочатку з‘єднатися з тою частиною СЕБЕ, якій знайоме це відчуття.

📌Авторка каналу: @Fenira

Коли нам буває тяжко через ті чи інші події, ми часто відмовляємо собі в ресурсних активностях, які дають нам сили жити.

Якщо колись я обожнював пити каву зранку в затишній кав‘ярні, чи слухати улюблені треки, йдучи додому, сміятися з актуальних мемів з друзями (дод. своє) то зараз ця діяльність може здаватися недоречною/безсенсовною/зайвою.

Якщо виникають подібні думки, тоді можу собі задати питання:
кому стає легше від того, що я відмовляю собі в діяльності, яка мене радує і дає сил жити?

Що може бути ресурсом для нас?
— стосунки
— духовність, відчуття сенсу
— життєві цінності, орієнтири (заради чого я живу?)
— спогади, мрії
— природа, ресурсні вправи, образи в уяві
— активності, життя тут і тепер
— медитація, техніки релаксації
— творчість
— слово: книга, вислів, історія, молитва, вірш, музика, фільм
— їжа, запахи, звуки, доторки
— група, спорт

«Втомлений мозок навіть вирішені питання вважає невирішеними».

Висловлювання про те, що коли ми в моменті хочемо дати оцінку собі, іншому чи взагалі ситуації, непогано б для початку оцінити свій актуальний стан і задатися питанням: «чи достатньо у мене наразі сил, щоб дати реалістичну оцінку тому, що відбувається?»

Хвилювання за майбутнє і застрягання в минулому часто не дають нам жити «тут і зараз». Таким чином ми розминаємося з життям.

Часто саме перфекіціонізм (прагнення досконалості) є причиною прокрастинації (відкладання на потім).

Перфекціонізм заважає людині рухатися до цілей, роблячи маленькі кроки, адже у неї є переконання «або ідеально або ніяк».

📌Найдовше дослідження про щастя.

В Гарварді 75 років досліджували стан двох груп людей впродовж їхнього життя, щоб побачити, що саме робить їх здоровими і щасливими.

— 456 людей із бідних районів Бостона;
— 286 випускників Гарварда.

Дослідники постійно проводили сканування мозку, тестували зразки крові, проводили інтерв‘ю, опитування і т.д.

І ось основні висновки:

📌Взаємозв‘язок з іншими людьми для нас дуже корисний, а самотність вбиває.

Наявність соціальних зв‘язків визначає фізичне здоров‘я людини. Люди, котрі мають міцні сімейні зв‘язки і знаходяться в хороших стосунках зі своїми колегами, знайомими — є здоровішими фізично. Самотні люди почувають себе навпаки гірше, їхній мозок скоріше старіє, що в цілому зменшує продовжуваність їх життя.

📌 Якість стосунків має ключове значення.

Справа не в кількості друзів і не в тому чи є у людини постійна пара, а в якості цих стосунків.

Про вибір і рішення у нашому житті:

• Будь-яке рішення супроводжується якоюсь втратою, обираючи одне ми відмовляємо іншому, це треба прийняти.

• Легше приймати рішення, коли є дозвіл собі на помилку. І внутрішня віра у те, що з хибними рішеннями я можу впоратися, що я витримаю цей дискомфорт і можу обрати інший шлях за потреби.

• Багато рішень здаються доленосними і якась кількість із них така і є. Але в основному рішення можна змінювати.

• Ми приймаємо найкращі рішення для себе в тих обставинах і в тому стані в якому ми є.

• Гарні рішення це добре, а погані — це досвід .

Щоб не демотивувати себе на старті будь-якої діяльності, ніколи не треба порівнювати свій початок і чиюсь середину.

— life is a bitch and then you die, з вас 700

Фрази-ключі від психотерапевта Бассе:

Займаючись серфінгом, не беріть відповідальності за хвилю.

Старайтесь не робити того, що в найкращих інтересах вашої найгіршої частини.

Думайте над тим, про що ви думаєте.

Хам — хамить і це нормально.

Ви можете бути ким завгодно, але ви не хто завгодно.

Люди часто переоцінюють себе на коротких часових проміжках і недооцінюють на довгих.

Словосполучення дня:
«Контент-запій» — бездумний скролінг соц. мереж.

Дуже просто, доступно з ілюстраціями та конкретними техніками про те, як собі допомогти у період стресу 🫶🏻

Існує думка, що людина котра вивчає психологію, типу сама стає більш просвітленою, а значить й інших бачить наскрізь.

Спойлер — нє.

Із суб’єктивного досвіду можу сказати, що вивчення механізмів роботи психіки дає можливість стати більш усвідомленою до власних процесів і зменшити кількість думок, емоцій і дій «на автоматі». Це стосовно себе.

Стосовно інших людей — в ідеалі з‘являється навичка слухати, уточнювати і орієнтуватися на конкретні дії і те, що людина проговорює власним ротом. А значить менше додумувати й інтепретувати.

Чому дисциплінованість важливіша за мотивацію?

Мотивація — це специфічний стан при якому людина побуджується до дій, які приведуть до реалізації мотиву (кінцевого результату).

Недоліки мотивації:

1) Мотивація потребує постійного підкріплення;

2) Занадто багато зовнішніх факторів впливає на стан мотивації (настрій, соціальне середовище, погода, обставини, тощо).

Коли ми спираємося тільки на мотивацію, то віримо що ціль може бути досягнута тільки при специфічних умовах.

Дисципліна — це регулярне систематичне виконання завдань не дивлячись на зовнішні фактори. Це здатність включатися в дії, задіюючи морально-вольові якості.

В чому різниця?

Дисципіплінованість дозволяє людині досягати успіху, реалізовувати свої сенси, не дивлячись на зовнішні обставини, а мотивація дозволяє людині досягати успіху тільки за умови певного стану і обставин.

Дисциплінованість — це про регулярність і систематичність, мотивація — це про ситуативність (сьогодні є, завтра нема).
⬇️

Як зрозуміти чи я дисциплінована/ий?

Проаналізувати чи я прагну до виконання регуляних правил, які сам перед собою поставив для реалізації своїх цінностей і цілей.

Як себе дисциплінувати?

1. Виконувати невеликі задачі, але регулярно (важливо брати не об‘ємом, а системністю), навіть прості завдання допомагають збільшувати широту волі.

2. Для мозку важливі: постійність, системність, регулярність. Якщо я зможу в дрібницях бути регулярним — зможу і в масштабних справах.

Варто пам‘ятати, що мозок прагне віддавати перевагу швидким задоволенням, щоб економити енергію.

Воронка прокрастинації

Це коли людина відкладає реалізацію завдань, і через відкладання у неї знижується віра, що вона зможе їх в перспективі вирішити. Таким чином кількість справ збільшується, а рівень віри зменшується.

(із ютуб-лекції С. Суботи)

Маю цілу скарбничку із надихаючих висловів. І от останній:

«be the person that you needed when you were younger"» Edvin Ryding

«будь людиною, яку ти потребував, коли був молодшим».

Можемо дати собі і людям те, чого колись самі дуже потребували.

Можемо використовувати свій досвід, щоб допомогти іншим людям, які переживають те, що ми колись переживали.

5 базових емоційних потреб з точки зору Схема-терапії:

1. Надійна прив‘язаність до інших людей (включає в себе почуття безпеки, стабільності, турботу й прийняття).

2. Самостійність/незалежність, компетентність і відчуття самоідентичності.

3. Свобода вираження власних потреб і емоцій.

4. Спонтанність і гра.

5. Реалістичні кордони і самоконтроль.

** слово «базові» означає — такі ж необхідні як їжа, сон, дихання. Тільки в психічній площині.

життя — це жарт і я сміюся. хоча, насправді, гумору не зрозумів. (с)

Зараз немало говорять про психологічне насилля. Давайте розберемося, як воно виглядає в реальному житті:

1. Знецінення, Приниження, Критика

Сюди входять:

- знецінення думок, цінностей, ідей: «фігню думаєш, фігні дотримушся, про фігню мрієш»;

- жорстокі жарти про зовнішність та інтелект;

- применшення досягень «у твоїх роках з твоїм розумом — можна було і більше»;

- взаємодія як з маленькою дитиною;

- обзивання і приниження;

- навішування ярликів «жіноча логіка», «блондинка» тощо.

2. Звинувачення та Газлайтинг

- формування сумніву у вашій адекватності та спогадах: «ти сходиш з розуму», «цього ніколи не було»;

- звинувачення у провокації насилля «не треба було так голосно кричать, то він би тебе і не вдарив, дурачка»;

- тиск на почуття вини і «ти повинен»;

- ревнощі і звинувачення в невірності;

- знецінення емоцій «у тебе просто немає почуття гумору» «істеричка».

(продовження буде…)⬇️