Хмари думок
468 subscribers
72 photos
3 videos
2 files
8 links
Psy Нотатник. Автор: @Fenira
Download Telegram
Марк Аврелій про смерть:

Ты жил как гражданин в большом городе. Пять лет или сто — какая разница? … И быть изгнанным из него не тираном или нечестным судьей, а природой, которая первая пригласила тебя войти в город — почему это так ужасно?

Как импресарио, опускающий занавес перед актером: «Но я только три акта отыграл!» Да, так и есть. Тогда это будет драма в трех действиях, продолжительность которой определяется силой, что руководила твоим творением, а теперь руководит твоим распадом.

И не тебе решать. Так что уходи с благодатью — той же благодатью, которая тебе была показана»
.
Коли хворий каже, шо він Наполеон, палата не стає Францією
«…його свідомість заточена у в‘язницю невігластва і пасивності»

p.s. мова йде про зеленого коника, який не може осягнути вчення будди. а ви про що подумали?
Найціннішою для особистості частиною стосунків між людьми є підтримка в цих стосунках відчуття, що зі мною все добре і все гаразд.

Це відчуття передається вербально та невербально через такі послання:

- я тобі радий;
- ти мені подобаєшся;
- мені з тобою цікаво;
- мені важливі твої почуття;
- на мене впливають твої думки, твої інтереси та твої вибори;
- я тебе бачу;
- мені цікаво тебе впізнавати;
- я хочу ще.
(с)
«Психолог віддає свою здорову дорослу частину в аренду клієнтові».

Із семінару КПТ
Слово дня «пасіонарний».

Пасіонарність // Сила пристрасті; стан людини (соціальних груп, етносів), який примушує її (їх) до певних дій всупереч інстинкту самозбереження; здатність до наднапруженої діяльності.
Мовчазної згоди для зла інколи буває достатньо
Слово дня «РУМІНАЦІЯ».

Це процес прокручування одних і тих самих думок в голові, зазвичай негативних, що призводить до виснаження психіки.

В контексті їжі румінація означає вторинне пережовування; пережовування їжі, що повернулася назад в рот із шлунка.
Надійшло запитання, що робити з румінацією?

Якщо румінація є додатковим симптомом захворювання, як от депресія чи тривожний розлад — тоді звертатися до спеціалістів, інколи додатковою є фармакотерапія.

Загальною ж рекомендацією в самостійній роботі з румінацією є:

1) усвідомлено помітити, що вже деякий час ви крутите одне і те ж в голові.

2) Мозок зосереджений на цьому колесі «пережовування», тому звертаємо на це увагу і пробуємо «перемикатися»: музика, аудіокнига, ігра в телефоні, спілкування з іншою людиною, фільм. Можна почати рахувати від 100 до 0, сконцентруватися на власному диханні. Знайти для себе найкращий спосіб і використовувати за потреби.
Жила-була дівчинка, яка сильно вірила, що коли вона без очевидних причин не подобається якійсь людині, то можна дуже-дуже постаратися і отримати любов тієї людини. З часом дівчинка дійсно отримала. Невроз.
пі. сі. :

Неврози (невротичні розлади) — велика група психогенних розладів, яка включає в себе симптоми нав‘язливих станів, депресії, тривоги, соматичних (тілесних)змін. Всі ці симптоми мають хронічний перебіг з періодами погіршення і покращення.
Популярний англійський словник назвав «ГАЗЛАЙТИНГ» словом 2022 року.

Пошук його значення у словнику
збільшився за рік на 1740%.

Газлайтинг — це вид емоційного насилля, метою якого є змусити людину сумніватися у адекватності сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів її пам‘ять і розслудливість.

Як проявляється газлайтинг: ⬇️

1. Заперечення фактів («Та що з тобою, я ніколи цього не казав»)

2. Заперечення емоцій («Послухай, тобі здається, що у тебе поганий настрій, але це не так»)

3. Постійне підкреслення неадекватності сприйняття, посилання на емоційний стан і можливу душевну хворобу («Послухай, щось дивне відбувається з тобою останній час, у твого дідуся так само все починалося», «це у тебе не втома, а знову твоя депресія починається»).

*газлайтинг вважається одним з найгірших із видів психологічного насилля, бо якщо людина живе тривалий час з відчуттям, що вона неадекватно сприймає дійсність і не може собі довіряти, це руйнує її психічне здоров‘я і робить вкрай вразливою.

Для чого людину газляйтять?

Щоб зробити її безпомічною, залежною від особистості насильника. Щоб вона спиралася не на себе, а на нього і його слова в першу чергу.

https://www.merriam-webster.com/words-at-play/word-of-the-year
🧠 ІНСТИТУЦІЙНА ЗРАДА – це жорстокість, насильство та утиски з боку окремих представників системи, всередині якої людина знаходиться і від якої залежить, що поєднується з небажанням чи нездатністю цієї системи відреагувати та припинити ці правопорушення.

Такою системою можуть бути сім'я, навчальний заклад, організація, де працює людина і навіть держава.

Наприклад, коли відбувається насильство батьків над дитиною, викладача над студентом, начальника над підлеглим, а решта членів сім'ї, викладачі, співробітники знають про те, що відбувається, але мовчать і не діють, або прагнуть «зам'яти» ситуацію та «вигородити» правопорушника. Така бездіяльність отримала назву інституційного боягузтва.

☘️На противагу інституційній зраді та боягузству існує інституційна мужність, а саме правильні дії системи, які направлені на захист і підтримку особ, що зазнали скривдження всередині неї.

🧷Концепцію інституційної зради ввела і активно розробляє американська дослідниця і психологиня Дженіфер Фрейд, що заснувала в 2020 році Центр інституційної мужності.
Нормально думати про думку інших людей про себе.

Неможливо повністю абстрагуватися від суспільства в якому ми живемо, його поглядів, культури, адже з еволюційної точки зору для виживання нам потрібна група.

Проблема починається тоді, коли думка інших людей про нас:

1) починає визначати наші дії;

2) коли у своєму житті ми починаємо орієнтуватися не на власні бажання і потреби, а на уявлення інших про нас;

3) коли ми починаємо робити все так, як буде «правильно» збоку, навіть якшо нам від цього погано.
Як зробити так, щоб думка інших про нас не визначала наше життя?

Можна почати з того, шоб краще познайомитися з собою. Самостійно або разом з психологом досліджувати, хто ви є насправді, які ваші цілі, цінності.

Коли людина добре знає себе, її не так просто похитнути думками ззовні.

Тому що вона знає про свої слабкі сторони, але має також сильну опору на себе і свої достоїнства.
Слово дня «ДЕГУМАНІЗАЦІЯ».

Дегуманізація — це психологічний процес позбавлення людини її людських рис, заперечення чи применшення її належності до людського роду.


Один із аспектів дегуманізуючого сприйняття полягає у запереченні ідентичності (особистості) жертв.

Коли ці ознаки заперечуються, жертви стають деіндивідуалізованою масою, яка не викликає співчуття.
Епіктет «Бесіди»:

«..Коли ти відчуваєш прив’язаність до чогось, то не стався до цього як до чогось, що не може бути відібрано, але стався як до чогось такого як горщик, як скляний кубок, щоб, коли вони розіб'ються, ти, пам'ятаючи, чим вони були, не збентежився.

Так і тут: якщо ти цілуєш свою дитину, чи брата, чи друга, нагадуй сам собі, що любиш смертне, любиш аж ніяк не своє.

Це дано тобі на даний час, не як щось що не може бути відібраним, але як смоква, як виноград у встановлену пору року. Ось так, і якщо ти сумуєш за сином або другом тоді, коли тобі не дано, знай, що ти цієї зими сумуєш за смоквою.»
Люди роблять найкращий вибір із тих, що існує в просторі їх варіантів.
Доросла людина робить для себе все, що може. Маленька дитина не робить для себе нічого. Вона чекає, поки прийде дорослий і потурбується про неї. (с)
Слово дня «ЕМПАТІЯ»

Виділяють емоційну та когнітивну емпатію.

Емоційна емпатія
— це вміння розпізнати і відгукнутися на почуття іншого та розділити їх без порад та осудження.

Когнітивна емпатія — це здатність розуміти думки людей, коли виникає інтелектуальний зв‘язок.

Приклади того, що являється і НЕ являється емпатією:⬇️

НЕ емпатія:
— Мого сина виключать зі школи
— Шкода, але зате донька то у тебе відмінниця

Емпатія:
— мого сина виключають зі школи
— мені шкода, що відчуваєш з цього приводу? (активне слухання)

НЕ емпатія:
— у мене стався викидень
— співчуваю, але ти хоча б тепер знаєш, що можеш завагітніти

Емпатія:
— у мене стався викидень
— не уявляю, що ти зараз відчуваєш. Якшо захочеш поговорити про це, я поряд

Емпатія не знає «АЛЕ». Роблячи вибір бути емпатичною, людина погоджується бути вразливою.

Адже, щоб з‘єднатися з частиною ТЕБЕ, я маю спочатку з‘єднатися з тою частиною СЕБЕ, якій знайоме це відчуття.