«..Научи меня любить простое. Ибо оно так же бессмысленно, как и сложное, но требует меньше сил.»
Близькість — це про Правду. Коли ти розумієш, що можеш розказати комусь свою Правду, показати себе таким, яким ти є насправді і отримати відповідь: «Зі мною ти в безпеці». (с)
Людина, якій ти подобаєшся, апелює до найкращого, що в тобі є. Звертається до твоєї сильної сторони. Вмикає тебе на цьому рівні. Піднімає тобі самооцінку.
От чому ми стаємо сильнішими, коли у нас вірять. (с)
От чому ми стаємо сильнішими, коли у нас вірять. (с)
Робота психотерапевта — перетворювати біль людини в слова.
Слова перетворюють біль в історію. А історія це те, у чого є початок, середина і кінець. (с)
Слова перетворюють біль в історію. А історія це те, у чого є початок, середина і кінець. (с)
Мысль это свет, конечно. Но стоит начать настаивать на правоте своей мысли - сгущается тьма. Чтобы настырные умники не погасили солнце, придуман юмор. Так что именно глуповатое хихиканье спасает мир.
С. Иванов
С. Иванов
З біологічної точки зору, щастя — це прагнення до виживання. У всякому разі так вважає наш мозок. І нагороджує нас за усі дії, які сприяють виживанню, так званими гормонами щастя: ендорфін, дофамін, серотонін, окситоцин.
Коли ми не відчуваємо себе щасливими, мозок не говорить, якого саме гормону не вистачає, тому ось декілька уточнюючих питань:
- Я підтримую фізичну активність? (Ендорфін).
– Я часто виявляю емоції? (Ендорфін).
– Я розвиваюсь у професії? (Дофамін).
- Я часто дізнаюся про щось нове? (Дофамін).
- У мене є підстави для гордості? (Серотонін).
– У мене є люди, про яких я дбаю? (Окситоцин).
- У мене є люди, які дбають про мене? (Окситоцин).
Коли ми не відчуваємо себе щасливими, мозок не говорить, якого саме гормону не вистачає, тому ось декілька уточнюючих питань:
- Я підтримую фізичну активність? (Ендорфін).
– Я часто виявляю емоції? (Ендорфін).
– Я розвиваюсь у професії? (Дофамін).
- Я часто дізнаюся про щось нове? (Дофамін).
- У мене є підстави для гордості? (Серотонін).
– У мене є люди, про яких я дбаю? (Окситоцин).
- У мене є люди, які дбають про мене? (Окситоцин).
«посыпая могилу сахарной пудрой приговаривать, что это тортик» — про знецінення і уникання тяжкого переживання.
із сьогоднішньої лекції з гештальт-терапії 🤍
із сьогоднішньої лекції з гештальт-терапії 🤍
Суть будь-якої залежності — людина не може регулювати свій емоційний стан здоровими способами.
Твій окремий вчинок — це не увесь ти. Ти можеш оступатися в конкретну одиницю часу, але це ще тебе не визначає як людину.
Роль рятівника — це часто спосіб відволіктися від пластинок власного страждання. (с)
Сором («я якийсь НЕ такий») лікується досвідом прийняття. Коли хтось тобі дозволяє бути, не навішуючи оцінки і ярлики.
«Психическое здоровье важно. Но можно быть психически здоровым, но при этом крайне несчастным.
Важно психологическое ещё благополучие. Оно проявляется в том, что ценишь спокойные симметричные отношения, а не метания, страдания и драмы.»
Важно психологическое ещё благополучие. Оно проявляется в том, что ценишь спокойные симметричные отношения, а не метания, страдания и драмы.»
Forwarded from Кабинет Непийко
Что такое ПТСР о котором так любят говорить. По сути это невозможность психики сбросить и обнулить показатели датчиков опасности даже тогда, когда мы уже в полной безопасности. Реакция на тригеры, кошмарные сновидения, диссоциации, подавленность или наоборот сильная агрессия неадекватная ситуации это всё проявления того что психика не считывает реальность настоящего, а продолжает реагировать вроде сейчас это то, что было тогда.
Конгруентність — це узгодженість елементів системи між собою.
Якщо те, що людина відчуває, думає, говорить і робить — співпадає , в цей момент часу вона конгруентна.
Конгруентність — це стан абосолютної цілісності і щирості.
Найбільш близькими до конгруентності є діти.
Якщо те, що людина відчуває, думає, говорить і робить — співпадає , в цей момент часу вона конгруентна.
Конгруентність — це стан абосолютної цілісності і щирості.
Найбільш близькими до конгруентності є діти.
Процеси, які нашою психікою завершені — забуваються. А ті, які не завершені, роками спливають в пам‘яті без будь-якої причини. (с)
«Не глаза и уши создают наш мир, а страх и надежда. То есть не органы восприятия, а система интерпретации.»