Стає простіше, якщо пам'ятати, що у людей немає характеристик, а є ресурси. Якщо стіл дерев'яний — він дерев'яний завжди. Якщо людина добра — це не означає, що вона добра 24/7. Це означає, що більшу частину часу у неї є ресурс бути. І це не рівно «завжди».
Ввічливі люди іноді зриваються. Розумні туплять. Талановиті та креативні впадають в творчий ступор. Енергійні падають без сил. Чуйні і уважні замикаються в собі. Ввічливі дратуються і грублять. І так далі і тому подібне.
Паливо може закінчитися у кожного. Ніхто не стіл.
(с)
Ввічливі люди іноді зриваються. Розумні туплять. Талановиті та креативні впадають в творчий ступор. Енергійні падають без сил. Чуйні і уважні замикаються в собі. Ввічливі дратуються і грублять. І так далі і тому подібне.
Паливо може закінчитися у кожного. Ніхто не стіл.
(с)
Завершили в інституті курс з патопсихології.
Вивчали порушення відчуттів і сприйняття, серед яких:
1. Алгія — больові відчуття в різних частинах тіла.
2. Сенестопатія — неприємні, обтяжливі, патологічні відчуття (поколювання, здавлювання, печіння), які не пов‘язані з тілесними захворюваннями.
3. Анестезія — втрата чутливості окремих ділянок шкіри.
Та ін.
Чим більше вивчаю, тим більше з‘являється співчуття до людини, як істоти. До всього, що їй доводиться інколи переживати в процесі життя.
Вивчали порушення відчуттів і сприйняття, серед яких:
1. Алгія — больові відчуття в різних частинах тіла.
2. Сенестопатія — неприємні, обтяжливі, патологічні відчуття (поколювання, здавлювання, печіння), які не пов‘язані з тілесними захворюваннями.
3. Анестезія — втрата чутливості окремих ділянок шкіри.
Та ін.
Чим більше вивчаю, тим більше з‘являється співчуття до людини, як істоти. До всього, що їй доводиться інколи переживати в процесі життя.
Контейнерування — це здатність однієї людини стати психологічною утробою для іншої людини. Дати їй заспокоєння і розраду в своїх обіймах. Контейнер - це вмістилище, куди інша людина може помістити ті почуття, з якими їй не під силу впоратися самій.
Втомився від соц мереж, увесь цей токсік — уже занадто. Повернуся через 10 хвилин.
“Жила-была девочка. Она всегда все делала правильно, чтобы люди ничего не сказали. Делала-делала и умерла. Умерла, а люди и правда ничего не сказали. Даже не заметили.”
• Аутентичність — це здатність людини у спілкуванні відмовлятися від різних соціальних ролей (керівника, професіонала, педагога, психотерапевта і т. д.), дозволяючи проявлятися справжнім, властивим тільки цій особистості думкам, емоціям і поведінці.
Forwarded from Анатомичка
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
А вот как выглядит счастье.
Молекулы белка миозина шагают по актиновой нити, таща за собой шар эндорфина во внутреннюю часть теменной коры головного мозга (прекунеус), отвечающую за счастье.
Анатомичка
Молекулы белка миозина шагают по актиновой нити, таща за собой шар эндорфина во внутреннюю часть теменной коры головного мозга (прекунеус), отвечающую за счастье.
Анатомичка
Захисні механізми психіки — це несвідомі процеси, які направлені на мінімізацію негативних переживань. Поговоримо простими словами про деякі із них.
1. Проекція.
Людина приписує іншим риси, які в собі не любить і не приймає і таким чином свідомо себе захищає від них. Проекція допомагає виправдовувати власні вчинки. Наприклад, несправедлива критика і жорстоке ставлення до інших. У цьому випадку людина несвідомо приписує іншим жосткість і несправедливість. А раз інші люди такі — значить вони заслуговують такого ж ставлення до себе. Значить, мої вчинки виправдані.
Людина приписує іншим риси, які в собі не любить і не приймає і таким чином свідомо себе захищає від них. Проекція допомагає виправдовувати власні вчинки. Наприклад, несправедлива критика і жорстоке ставлення до інших. У цьому випадку людина несвідомо приписує іншим жосткість і несправедливість. А раз інші люди такі — значить вони заслуговують такого ж ставлення до себе. Значить, мої вчинки виправдані.
2. Раціоналізація.
Раціоналізація як захисний процес полягає в тому, що людина несвідомо знаходить логічні умовиводи для пояснення своїх невдач. Це необхідно для збереження власного позитивного уявлення про себе.
Раціоналізація як захисний процес полягає в тому, що людина несвідомо знаходить логічні умовиводи для пояснення своїх невдач. Це необхідно для збереження власного позитивного уявлення про себе.
Можно говорить о том, что вещи кому-то принадлежат. Но при более внимательном взгляде выяснится, что они находятся в процессе перехода из одних рук в другие. И люди тоже. Люди тоже. Иногда медленно, иногда быстро. (с)
Малознайома людина завалює тебе приємними словами, наділяє благородними якостями, хвалить. І тобі би мало бути безкінечно приємно, здається. Але тобі якось пусто, тісно, ніяково. Тому що людині насправді не цікаво, яка ти. Вона вже обвішала тебе гірляндами своїх фантазій-очікувань і чекає, що ти їм неодмінно відповідатимеш.
Ти успішний тоді, коли встигаєш робити те, що цінно і важливо особисто для тебе.
«Собака реагує на палицю, а лев — на того, хто її кинув.»
Ілюстрація про провокації, які інколи прилітають ззовні.
Ілюстрація про провокації, які інколи прилітають ззовні.
Если бы я и хотела чего-то пожелать себе, то это — еще большее уважение к той душевной работе, которую я и все мы делаем каждый день. Не потому, что мы крутые, а потому, что мы просто люди.
⠀
Наш мир движется из небытия в небытие, и мы как неотъемлемая часть его ощущаем это каждой клеточкой. Гравитация воздействует, время идет, ветер дует, старшие покидают нас, новые нарождаются.
Даже самое крепкое постепенно разрушается. Что же говорить тогда о человеческой психике? Так легко утонуть, остаться, сбиться, порушиться, раствориться, растерять свое внимание и перестать существовать, еще толком и не начав даже. Когда-нибудь оно так и будет, но сейчас... Сейчас, пока еще возможно, как только возможно, сколько еще возможно, нужно наблюдать, творить, отыскивать и с уважением созидать в себе человека. И если созидать по-настоящему тщательно, это большая каждодневная работа, к которой можно относиться лишь со зрелым уважением, которого никогда не бывает достаточно. (с)
⠀
⠀
Наш мир движется из небытия в небытие, и мы как неотъемлемая часть его ощущаем это каждой клеточкой. Гравитация воздействует, время идет, ветер дует, старшие покидают нас, новые нарождаются.
Даже самое крепкое постепенно разрушается. Что же говорить тогда о человеческой психике? Так легко утонуть, остаться, сбиться, порушиться, раствориться, растерять свое внимание и перестать существовать, еще толком и не начав даже. Когда-нибудь оно так и будет, но сейчас... Сейчас, пока еще возможно, как только возможно, сколько еще возможно, нужно наблюдать, творить, отыскивать и с уважением созидать в себе человека. И если созидать по-настоящему тщательно, это большая каждодневная работа, к которой можно относиться лишь со зрелым уважением, которого никогда не бывает достаточно. (с)
⠀
Вы настолько пунктуальны, что когда вы умрете, вас кремируют, а прахом наполнят песочные часы
«Она сказала, что сосредоточившийся на своем дыхании человек непременно оказывается в настоящем, потому что невозможно вдыхать прошлое или будущее.»
Із книги «Тело помнит все. Какую роль психологическая травма играет в жизни человека»
Із книги «Тело помнит все. Какую роль психологическая травма играет в жизни человека»
знаешь, если искать врага - обретаешь его в любом.
вот, пожалуй, спроси меня - мне никто не страшен:
я спокоен и прям и знаю, что впереди.
я хожу без страховки с факелом надо лбом
по стальной струне, натянутой между башен,
когда снизу кричат только: "упади".
разве они знают, чего мне стоило ремесло.
разве они видели, сколько раз я орал и плакал.
разве ступят на ветер, нащупав его изгиб.
они думают, я дурак, которому повезло.
если я отвечу им, я не удержу над бровями факел.
если я отвечу им, я погиб.
вот, пожалуй, спроси меня - мне никто не страшен:
я спокоен и прям и знаю, что впереди.
я хожу без страховки с факелом надо лбом
по стальной струне, натянутой между башен,
когда снизу кричат только: "упади".
разве они знают, чего мне стоило ремесло.
разве они видели, сколько раз я орал и плакал.
разве ступят на ветер, нащупав его изгиб.
они думают, я дурак, которому повезло.
если я отвечу им, я не удержу над бровями факел.
если я отвечу им, я погиб.