Заповільнитися, щоб потім мати ресурс прискоритися

стосунки не мають вимагати надзусиль. Якщо комфорт мого партнера стає важливіший за мої потреби, то в якийсь момент це стане тягарем для мене.

#психотерапевтичне

Інколи натяки — це не хитрість, а сильний страх сказати прямо, через страх відторгнення

Спосіб 4. Допитливий розум

Намагатися частіше ставити собі питання «Чому?» Шукати закономірності у зовнішньому та внутрішньому світі, пробувати зрозуміти причини явищ, будувати гіпотези про себе, світ та людей навколо.
Ми можемо навмисно вчитися перемикатися між «вузьким» та «широким» мисленням, налаштовувати радар на сприйняття неосяжного.

Спосіб 5. «Трепетні»
прогулянки

Вчені вважають, що важливу роль у сприятливому ефекті прогулянок на ментальне та фізичне здоров'я грає переживання трепету.

Дослідження показують, що трепет частіше виникає під час світанку чи заходу сонця.

Виходячи на «трепетну» прогулянку, постарайтеся відпустити очікування і не намагатися всіма силами зазнати трепету. Просто підключіть органи почуттів, пориньте у кольори, запахи, звуки.

Спосіб 6. Щоденник трепету

Подібно до щоденника подяки, ви можете завести щоденник, щоб фіксувати ситуації, в яких пережили трепет.
Ви можете почати з того, щоб згадати найвражаючі моменти життя: подорожі, усвідомлення, події. Де ви знаходились? Хто був у цій ситуації з вами?
Як ви почувалися? Які були думки?

Гедоністична адаптація — це тенденція людського мозку звикати до нових рівнів щастя чи незадоволення, що виникають від змін у житті. Іншими словами, коли ми отримуємо щось нове чи приємне, спочатку ми можемо радіти цьому, але з часом ця радість зменшується, оскільки ми звикли до нового стану.


На рівні нейрофізіології це можна пояснити змінами в реакціях мозку на подразники. Коли ми вперше отримуємо задоволення від чогось нового, наш мозок виділяє певні нейротрансмітери, такі як дофамін, що викликають почуття радості і задоволення. Проте з часом наш мозок стає менш чутливим до цих нейротрансмітерів у відповідь на однакові стимули, що призводить до зменшення відчуття задоволення. Це може пояснити, чому люди починають шукати нові речі або досвіди, щоб відновити втрачене відчуття задоволення.

Гіперконтроль — це спроба під девізом ідеального — підкорити собі випадкове для того, щоб не стикатися з реальними переживаннями та емоціями про те, що світ багато в чому хаотичний та некерований. (с)

Порція раціональних думок для тих, хто має проблеми з внутрішнім критиком:

⁃ Моя цінність не змінюється від того, що я комусь не подобаюсь;

⁃ Я можу не бути кращою версією себе і все одно радіти життю та бути щасливою/щасливим;

⁃ Я заслуговую на хороше ставлення до себе, просто тому, що я є;

⁃ Мої погані думки не факти, мені не обов'язково прислухатися до них;

⁃ Мені можна втомлюватися, бути не у формі, переживати погані дні;

⁃ Мені не потрібно відповідати чужим уявленням про красу, успіх, правильність;

⁃ Ідеалів не існує;

⁃ Я маю право на всі свої почуття.

Зверніть увагу, які з цих думок вам найскладніше прийняти

Коли емоційно незрілі батьки не в змозі побудувати емоційно близькі відносини зі своїми дітьми і дати їм достатньо уваги і любові, діти справляються з цим за допомогою зцілюючих фантазій про те, як їхні емоційні потреби будуть задоволені в майбутньому.

З іншого боку, вони знаходять собі особливу роль сім’ї, створюючи те, що називаю рольовим «я». Рольове “я” допомагає дитині отримати хоч якусь увагу від зайнятого собою батька. Є два стилі психологічної адаптації, що відрізняються один від одного, до яких вдаються діти для того, щоб пережити байдужість батьків: інтерналізацію та екстерналізацію.

На жаль, жоден із цих варіантів адаптації не дозволяє дітям повністю реалізувати свій потенціал. Оскільки їхні батьки зациклені на собі, такі діти часто відчувають, що вони, як особистості, недостатньо хороші для того, щоб привернути увагу батьків. У результаті вони починають вірити, що єдиний спосіб зробити так, щоб тебе помітили, це стати кимось іншим.

Справжнє «я», що складається з вроджених схильностей та щирих почуттів дитини, відходить на другий план, поступаючись місцем тій ролі, яка здається необхідною для того, щоб завоювати місце в сім'ї. Хоча справжнє «я», як і раніше, існує, воно приховано глибоко всередині і розчавлене сімейними правилами, які ставлять потреби батьків на перше місце.

Ліндсі К. Гібсон

Страх помилки приводить до бажання, щоб вибір робили за тебе. Сподобається — добре вибрав. Не сподобається — злі люди погане порадили. (с)

Є стосунки, зв'язки, події, які ніяк не можна «екологічно завершити, закривши гештальт».
Їх можна лише радикально припинити, ліквідувати, зникнути. Не ставлячи крапку, а скидаючи в прірву і не дивлячись услід.

Євгеній Воронков, лікар-психіатр, психотерапевт

Коли ви в депресії, то начебто носите окуляри зі спеціальними лінзами, які відфільтровують все позитивне. Ви пропускаєте у свою свідомість лише негативну інформацію. Ви не знаєте про цю «фільтрацію», а тому робите висновок, що все погано. Технічна назва цього процесу – «селективне абстрагування». Ця погана звичка піддає вас зайвим мукам.

(С) Девід Бернс: "Терапія настрою"

Гірко коли дитина не отримує досвіду адекватної турботи, підтримки та не має відчуття безпеки. Це залишає рани, але доросла людина може навчитися самопідтримці, турботі про себе та вмінню чути свої потреби, тим самим допомагаючи ранам затягнутися так, що хоч від них і залишаються шрами, вони не завдають постійного нестерпного болю.

Непійко Є.

birds born in a cage think flying is an illness

Дослідження виявили, що в людей, що пережили в дитинстві хронічну емоційну напругу, у спинномозковій рідині підвищений рівень стоматостатина, гормона і нейротрансміттера, пов‘язаного зі стресом.(Heit, 1999). Важкий стрес, пережитий у дитинстві, має довготривалі наслідки для мозку і імунної системи. Таким чином, діти матерів з МРО (межовий розлад особистості) схильні до ризику мати велику кількість фізичних і психічних розладів у дорослому житті.В них є також схильність до багатьох фізичних захворювань, викликаних стресом, таких як коліт або мігрень.
Крістін Ен Лоусон

Здатність зміщувати свою увагу з одного предмета на інший — є однією з необхідних умов психологічного благополуччя.

Тренувати увагу можна навчитися і з допомогою практик усвідомленості.

Практики усвідомленості включають в себе не тільки медитації, але і тренування уваги в буденному житті — усвідомлена чистка зубів, прийому їжі, дихання.

Сенс у тому, щоб тренуватися віддавати повністю свою увaгу процесу, яким ми займаємося. Їсти — усвідомлюючи смак, відчуваючи текстуру, температуру їжі, як зубна щітка торкається зубів, одяг торкається тіла тощо.

Є одна цікава техніка із КПТ, яку Роберт Ліхі запропонував. Мене вона веселить, сподіваюся, і вам зайде. Суть у тому, що думку, яка завдає нам проблем, можна довести до абсурду, і тим самим знизити її напруження або повністю спростувати.

• Якщо мене критикують, значить я нікчема, і нічого не досягну
• Усіх успішних людей коли-небудь критикували
• Отже, всі люди, які досягли успіху нікчеми, і вони ніколи нічого не досягнуть.

• Собаки вміють плавати
• Я теж вмію плавати
• Отже, я собака

• Ми розлучилися з хлопцем, отже, я більше нікому не сподобаюся і назавжди залишусь одна
• У багатьох, хто зараз перебуває у міцних відносинах, є колишні
• Отже, ті, хто зараз перебувають у міцних відносинах, назавжди залишаться одні

• Якщо не знаю куди поставити коми у попередніх прикладах, мені не варто і писати
• Всі люди колись взагалі не вміли писати і не знали куди ставити коми.
• Отже, люди, які не вміли писати, на момент навчання писемності — не повинні були писати


Ця техніка наочно показує ірраціональні ідеї, наскільки вони можуть бути абсурдні, якщо їх розкрутити