Уникаюча поведінка — це уникнення ситуацій, які викликають страх і тривогу.
Наприклад:
👻«боюся, що знепритомнію в метро, тому не спускаюся в метро»
👻«боюся комах, тому уникаю походів і пікніків на природі»
👻«тривожуся, що інші помітять, що я нервую і подумають, шо я слабкий/тупий і погано себе контролюю, тому уникаю знайомств з новими людьми/уникаю зустрічей»
❌Уникаюча поведінка підсилює страх. Тому що:
1) якщо людина довгий час користується «уникаючою поведінкою», то вона закріплює в собі думку, що впоратися із ситуацією вона не здатна.
(«я не здатний🔁мені страшно»)
2) чим більше людина звикає до уникаючої поведінки, тим більше розраховує на таку поведінку, тим більше віддає себе у владу страху, вибудовуючи своє життя навколо нього.
Наприклад:
👻«боюся, що знепритомнію в метро, тому не спускаюся в метро»
👻«боюся комах, тому уникаю походів і пікніків на природі»
👻«тривожуся, що інші помітять, що я нервую і подумають, шо я слабкий/тупий і погано себе контролюю, тому уникаю знайомств з новими людьми/уникаю зустрічей»
❌Уникаюча поведінка підсилює страх. Тому що:
1) якщо людина довгий час користується «уникаючою поведінкою», то вона закріплює в собі думку, що впоратися із ситуацією вона не здатна.
(«я не здатний🔁мені страшно»)
2) чим більше людина звикає до уникаючої поведінки, тим більше розраховує на таку поведінку, тим більше віддає себе у владу страху, вибудовуючи своє життя навколо нього.
👤Людина:
a ✖️ b 🟰 c
а (ситуація) ➡️ b (думки/інтерпретація) ➡️ c (реакція: емоційна/поведінкова)
😺Тварина:
a 🟰 c
a (ситуація/стимул) ➡️ c (реакція)
a ✖️ b 🟰 c
а (ситуація) ➡️ b (думки/інтерпретація) ➡️ c (реакція: емоційна/поведінкова)
😺Тварина:
a 🟰 c
a (ситуація/стимул) ➡️ c (реакція)
У кожної людини є індивідуальний рівень стресостійкості.
Стресостійкість — це про те, яку кількість стресу ми здатні витримувати.
Якщо уявити собі стресостійкість у вигляді посудини, то у когось це буде літрова банка, у когось півлітрова, у когось 200 грамовий стакан.
Стрес — біологічна реакція організму на зовнішні подразники.
З‘являється стрес ➡️ людина адаптується➡️ стрес знижується➡️ системи організму приходять у гомеостаз (рівновагу).
В яких ситуаціях стрес стає руйнівним?
1) Якщо стрес є настільки гострим, що перевищує адапативні можливості організму.
(Стається настільки приголомшлива подія, яка є більша за посудину людини) — тоді відбувається виливання за краї. (Катастрофа, пережиття насилля, споглядання чиєїсь насильницької смерті, страждань тощо).
2) хронічний стрес. Він може бути низької інтенсивності. Однак з якихось причин людина не може до нього адаптуватися довгий час. Є хвилююче питання, але воно залишається тривало невирішеним. (Проблеми вдома, на роботі, у стосунках тощо). Тоді посудина наповнюється поступово і виливається через край.
Як зрозуміти що посудина переповнена?
Через тіло. Страждають різні системи організму і з‘являються тілесні симптоми.
(Продовження буде…)
Стресостійкість — це про те, яку кількість стресу ми здатні витримувати.
Якщо уявити собі стресостійкість у вигляді посудини, то у когось це буде літрова банка, у когось півлітрова, у когось 200 грамовий стакан.
Стрес — біологічна реакція організму на зовнішні подразники.
З‘являється стрес ➡️ людина адаптується➡️ стрес знижується➡️ системи організму приходять у гомеостаз (рівновагу).
В яких ситуаціях стрес стає руйнівним?
1) Якщо стрес є настільки гострим, що перевищує адапативні можливості організму.
(Стається настільки приголомшлива подія, яка є більша за посудину людини) — тоді відбувається виливання за краї. (Катастрофа, пережиття насилля, споглядання чиєїсь насильницької смерті, страждань тощо).
2) хронічний стрес. Він може бути низької інтенсивності. Однак з якихось причин людина не може до нього адаптуватися довгий час. Є хвилююче питання, але воно залишається тривало невирішеним. (Проблеми вдома, на роботі, у стосунках тощо). Тоді посудина наповнюється поступово і виливається через край.
Як зрозуміти що посудина переповнена?
Через тіло. Страждають різні системи організму і з‘являються тілесні симптоми.
(Продовження буде…)
Ідеалізаця
Ідеалізуючи когось, ми сприймаємо його, як досконалого, перебільшуємо переваги і не помічаємо недоліки.
Там, де є ідеалізація — не може бути справжньої близькості. Адже близькість народжується тоді, коли ми знайомимося зі слабкостями іншого і погоджуємося приймати його цілісним.
Ідеалізуючи когось, ми сприймаємо його, як досконалого, перебільшуємо переваги і не помічаємо недоліки.
Там, де є ідеалізація — не може бути справжньої близькості. Адже близькість народжується тоді, коли ми знайомимося зі слабкостями іншого і погоджуємося приймати його цілісним.
Продовжуємо тему стресу. І сьогодні про вплив стресу на організм.
⏺️Центральна нервова й ендокринна системи
Центральна нервова система (ЦНС) відповідає за реакцію “бий або біжи”. Гіпоталамус дає наднирникам сигнал виділяти гормони стресу адреналін і кортизол.
Вони прискорюють серцебиття, внаслідок чого кров активніше приливає до м’язів та органів, які в надзвичайній ситуації потребують її найбільше.
Коли небезпека минає, гіпоталамус має “наказати” всім системам повернутися до нормального стану. Але якщо цього не відбувається, реакція триває і далі.
Під впливом хронічного стресу ЦНС стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці, стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної абстиненції.
⏺️Респіраторна та серцево-судинна системи
Реагуючи на стрес, людина дихає швидше, намагаючись розподілити багату на кисень кров по тілу. Якщо ви маєте такі проблеми з диханням, як астма чи емфізема, стрес може завдати труднощів.
Серце у стані стресу також працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія своєю чергою посилює ризик інсульту й серцевого нападу.
⏺️М’язова система
М’язи напружуються, аби в разі необхідності захиститися від імовірних травм. Як правило, вони повертаються у спокійний стан. Але хронічний стрес тримає м’язи в постійній напрузі — це викликає больові відчуття по всьому тілу.
⏺️Травна система
У стані стресу печінка виробляє додатковий цукор (глюкозу), щоб забезпечити нас енергією. Але якщо цей стан перетікає у хронічний, організм може не впоратися з підвищеним рівнем глюкози, що збільшує ризик розвитку діабету ІІ типу.
Надмірний викид гормонів, прискорене дихання та серцебиття можуть вивести з ладу систему травлення. Підвищена кількість шлункової кислоти провокує ризик розвитку печії або кислотного рефлюксу. Стрес не стане причиною виразки шлунка, але можуть відкритись уже існуючі виразки.
Окрім того, хронічний стрес впливає на те, як їжа рухається травною системою. Залежно від особливостей організму наслідками бувають діарея, запори, нудота, блювота і болі в животі.
⏺️Імунна система
Стрес стимулює імунну систему. За форс-мажорних обставин це працює нам на користь, бо допомагає уникнути інфекцій та пришвидшує загоєння ран. Але з часом гормони стресу навпаки роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань. Це, як мінімум, збільшує час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми.
Зв’язок між стійкими негативними переживаннями та розвитком аутоімунних захворювань однозначно доведено вченими з Американського інституту дослідження стресу.
⏺️Репродуктивна система
Короткочасною реакцією на стрес у чоловіків є викид тестостерону, але від регулярного емоційного виснаження його рівень із часом зменшується. Це впливає на вироблення сперми, спричиняє еректильну дисфункцію і навіть може призвести до імпотенції. Також підвищується ризик зараження чоловічих статевих органів інфекційними захворюваннями.
У жінок стрес впливає на перебіг циклу — менструація стає нерегулярною та болючішою. До того ж постійне нервове виснаження посилює фізичні симптоми менопаузи.
Джерело: https://suspilne.media/2033-vpliv-hronicnogo-stresu-na-zdorova-lud
⏺️Центральна нервова й ендокринна системи
Центральна нервова система (ЦНС) відповідає за реакцію “бий або біжи”. Гіпоталамус дає наднирникам сигнал виділяти гормони стресу адреналін і кортизол.
Вони прискорюють серцебиття, внаслідок чого кров активніше приливає до м’язів та органів, які в надзвичайній ситуації потребують її найбільше.
Коли небезпека минає, гіпоталамус має “наказати” всім системам повернутися до нормального стану. Але якщо цього не відбувається, реакція триває і далі.
Під впливом хронічного стресу ЦНС стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці, стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної абстиненції.
⏺️Респіраторна та серцево-судинна системи
Реагуючи на стрес, людина дихає швидше, намагаючись розподілити багату на кисень кров по тілу. Якщо ви маєте такі проблеми з диханням, як астма чи емфізема, стрес може завдати труднощів.
Серце у стані стресу також працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія своєю чергою посилює ризик інсульту й серцевого нападу.
⏺️М’язова система
М’язи напружуються, аби в разі необхідності захиститися від імовірних травм. Як правило, вони повертаються у спокійний стан. Але хронічний стрес тримає м’язи в постійній напрузі — це викликає больові відчуття по всьому тілу.
⏺️Травна система
У стані стресу печінка виробляє додатковий цукор (глюкозу), щоб забезпечити нас енергією. Але якщо цей стан перетікає у хронічний, організм може не впоратися з підвищеним рівнем глюкози, що збільшує ризик розвитку діабету ІІ типу.
Надмірний викид гормонів, прискорене дихання та серцебиття можуть вивести з ладу систему травлення. Підвищена кількість шлункової кислоти провокує ризик розвитку печії або кислотного рефлюксу. Стрес не стане причиною виразки шлунка, але можуть відкритись уже існуючі виразки.
Окрім того, хронічний стрес впливає на те, як їжа рухається травною системою. Залежно від особливостей організму наслідками бувають діарея, запори, нудота, блювота і болі в животі.
⏺️Імунна система
Стрес стимулює імунну систему. За форс-мажорних обставин це працює нам на користь, бо допомагає уникнути інфекцій та пришвидшує загоєння ран. Але з часом гормони стресу навпаки роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань. Це, як мінімум, збільшує час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми.
Зв’язок між стійкими негативними переживаннями та розвитком аутоімунних захворювань однозначно доведено вченими з Американського інституту дослідження стресу.
⏺️Репродуктивна система
Короткочасною реакцією на стрес у чоловіків є викид тестостерону, але від регулярного емоційного виснаження його рівень із часом зменшується. Це впливає на вироблення сперми, спричиняє еректильну дисфункцію і навіть може призвести до імпотенції. Також підвищується ризик зараження чоловічих статевих органів інфекційними захворюваннями.
У жінок стрес впливає на перебіг циклу — менструація стає нерегулярною та болючішою. До того ж постійне нервове виснаження посилює фізичні симптоми менопаузи.
Джерело: https://suspilne.media/2033-vpliv-hronicnogo-stresu-na-zdorova-lud
Суспільне | Новини
Яким є вплив хронічного стресу на здоров'я людини
Стрес асоціюється в більшості людей з негативними відчуттями. Це — фізична та психологічна реакція тіла, яка допомагає нам краще впоратися з критичною ситуацією. — Суспільне Новини
Чому треба працювати з хронічним високим рівнем тривоги? Тому що така тривога як чорна діра — затягує в себе життєві ресурси людини, забирає купу сил і виснаживши, може призвести до депресивного розладу.
Наукові дослідження про щастя показують нам що:
1️⃣ базовий емоційний фон особи (радості, задоволення, оптимізму) на 50% визначається генетично.
2️⃣лише на 10% на нього впливають життєві обставини
3️⃣ на 40% визначається способом життя людини, цілеспрямованими діями
©️
1️⃣ базовий емоційний фон особи (радості, задоволення, оптимізму) на 50% визначається генетично.
2️⃣лише на 10% на нього впливають життєві обставини
3️⃣ на 40% визначається способом життя людини, цілеспрямованими діями
©️
Добрі наміри це прекрасно. Але перед тим, як втілювати їх у життя, переконайтеся, що ви не намагаєтеся контролювати те, що не можете контролювати. Інших людей. Їхні дії. Їхні почуття.
Насилля може мати найблагородніший посил. Але воно все одно залишається насиллям. ©️
Насилля може мати найблагородніший посил. Але воно все одно залишається насиллям. ©️
👁️🗨️Основою тривожних розладів є гіперконтроль і уникання. Сьогодні про перше:
📌Гіперконтроль — це потреба контролювати якомога більше процесів у своєму і нерідко чужому житті.
«Гіпер» — це надмірний. Від звичайного контролю відрізняється тим, що захоплює процеси, сфери, області життя, які ми контролювати або не можемо або які нам контролювати не слід.
📍Проявляється в 3 напрямах:
1️⃣Гіперконтроль відносно себе: своїх думок, емоцій, відчуттів.
2️⃣Гіперконтроль відносно інших: бажання контролю над чужими думками, емоціями і поведінкою.
3️⃣Гіперконтроль відносно світу: постійне прокручування всіх можливих варіантів розвитку подій, тривожні думки «а що, якщо…»
Наслідок гіперконтролю — вагома нервово-психічна напруга, яка призводить до виснаження психічних і фізичних ресурсів.
📌Гіперконтроль — це потреба контролювати якомога більше процесів у своєму і нерідко чужому житті.
«Гіпер» — це надмірний. Від звичайного контролю відрізняється тим, що захоплює процеси, сфери, області життя, які ми контролювати або не можемо або які нам контролювати не слід.
📍Проявляється в 3 напрямах:
1️⃣Гіперконтроль відносно себе: своїх думок, емоцій, відчуттів.
2️⃣Гіперконтроль відносно інших: бажання контролю над чужими думками, емоціями і поведінкою.
3️⃣Гіперконтроль відносно світу: постійне прокручування всіх можливих варіантів розвитку подій, тривожні думки «а що, якщо…»
Наслідок гіперконтролю — вагома нервово-психічна напруга, яка призводить до виснаження психічних і фізичних ресурсів.
Гіперконтроль проявляється тому, що в людини є базова недовіра до себе, до людей, і до життєвих подій. Тому що ця фундаментальна довіра була порушена внаслідок психотравмуючих обставин.