Конгруентність — це узгодженість елементів системи між собою.

Якщо те, що людина відчуває, думає, говорить і робить — співпадає , в цей момент часу вона конгруентна.
Конгруентність — це стан абосолютної цілісності і щирості.

Найбільш близькими до конгруентності є діти.

Процеси, які нашою психікою завершені — забуваються. А ті, які не завершені, роками спливають в пам‘яті без будь-якої причини. (с)

«Не глаза и уши создают наш мир, а страх и надежда. То есть не органы восприятия, а система интерпретации.»

В скарбничку підтримуючих висловів:

1. Будь який стан — тимчасовий
2. Краще неідеальна дія, ніж ідеальна бездіяльність

Я не зависимый и бездельник, у меня просто пассивная артжизнь

...То, что мы себе позволяем в своей жизни – это именно те права, которые смогли обеспечить нам родители.

Обеспечить количеством собственной зрелости и любви.

Если их ресурс выдерживать нас, отличающимися от их представлений, был микроскопическим, стало быть, мы выделяем себе микроскопические права... (с)

Рефлексія — здатність свідомо звертати увагу на свої думки, емоції і поведінку, оцінювати прийняті рішення і перспективи. Це зміщення уваги із зовнішнього на внутрішнє. Переосмислення і аналіз.

Життя — це сума абсолютних випадковостей, помножених на варіанти, які ми готові впустити в своє життя.
(навіяно діалогом з Ann)

Любити в людях те, шо їх від нас відрізняє

В аб‘юзивних стосунках важливо розуміти, шо головний аб‘юзер — він всередині. Як ми себе всередині гнобимо, такого зовнішнього і знаходимо. (с)

Людина, як правило, прагне до знайомого, а не до кращого.

Захистила диплом в магістратурі з напрямку «клінічна психологія». Досліджувала питання емоційного вигорання педагогів шкіл Монтессорі. До війни працювала з дітьми в цьому методі.

Попереду багато всього. А сьогодні я собі вдячна!🤍

«Заботиться о себе — значит перестать отдавать приоритет жизни, которая выглядит хорошей, выбирая жизнь, которая ощущается хорошей.»

Бути чесним, навіть якщо через це не всі на світі будуть тебе любити

🦉Нейрофізілог Поль Маклін писав про те, що людський мозок складається з трьох частин:

🧠 Рептильний мозок (найдавніший) — виконує прості базові функції: дихання, сон, циркуляція крові, скорочення м‘язів.

🧠 Емоційний мозок (лімбіка) — відповідає за емоції, інстинктивну поведінку, нюх, тощо.

🧠 Неокортекс — відповідає за логічні задачі, планування, раціональні рішення.

Отаке 🐒

Раціональний мозок проявляє себе у вигляді думок, а емоційний — у вигляді тілесних реакцій.

Є різниця між стресостійкістю і нечутливістю до стресу.

Стресостійкість — це коли я не затримуюся на тривалий час у ситуаціях, які мене хронічно втомлюють і буквально забирають життя зсередини. Я їх або вирішую або покидаю.

Нечутливість до стресу — це коли я живу місяцями/роками у хронічному стресі/саморуйнуванні і настільки звикаю до цього, що перестаю відчувати. Тоді тут з часом підключається тіло і людина починає «розсипатися». (с)

Коли пропоную собі згадати найкраще зі свого життя — в голову завжди приходять Люди.

У них всіх різні голоси, усмішки, досвід. Я з них складаюся. Із тих, хто забув мене і кого забула я. Із тих, хто колись з‘явиться і тих, хто вже є. Особливо тих, хто є. Розміщених під ребрами з лівої сторони.

Три Его-стани за Еріком Берном. Погнали!

1) Его-стан Батько (батюня, короче).

Походить від наших батьків. У цьому стані людина діє, відчуває, думає і реагує так, як це робили її батьки. Звідси традиції, цінності, установки.

Поділяється на:

📍Турботливий Батько — здатний турбуватися, допомагати, прощати недосконалості.
📍Контролюючий Батько — контролює, «гризе» як інших за помилки, так і себе.

p.s Якщо в людини домінує по життю его-стан Батько, вона намагається в основному всіх контролювати, надмірно турбуватися тощо.