Watched it for the second time and love it more and more
"While the hero of his film says “Yes,” Nadav Lapid’s film says “No” — to the State of Israel."
"While the hero of his film says “Yes,” Nadav Lapid’s film says “No” — to the State of Israel."
FilmInk
Yes
Mixing the grotesque with the tender, the ecstatic with the despairing ... that refuses comfort or neutrality.
❤3👎1
Mansky, born in Lviv in 1963, seems to return not as a native son but almost as a guest, observing a city that reveals to him primarily its postcard image – its historic grandeur, tourist avenues, and curated charm – especially in the film’s first part, where the war, though present, often recedes behind the aesthetics of the city’s cultural facade.
❤6
16 листопада у кінотеатрі "Жовтень" у межах фестивалю "Нове німецьке кіно" відбудеться українська прем'єра фільму Маші Шилінські "Звук падіння". Стрічка є кандидатом на "Оскар" від Німеччини. Читайте розмову з режисеркою тут
ТиКиїв - голос твого міста
"Мій фільм досліджує тілесну пам'ять": режисерка Маша Шилінські — про створення стрічки "Звук падіння", що підкорила Канни
У межах фестивалю Нове німецьке кіно в Києві покажуть фільм Маші Шилінські - Звук падіння, який отримав Приз журі в Каннах. Режисерка розповіла ТиКиїв про процес створення стрічки.
❤6
У цьому році відразу два брати Васяновичі з'явилися на великих екранах світових фестивалів класу А. Але якщо Валентин знявся у власному ігровому фільмі, то його молодшого брата Макса зняла дружина Марина Нікольчева у ніжному документальному фільмі про їх стосунки на фоні війни. Про роботу над фільмом читайте в моєму інтерв'ю
Divoche.Media
«Головне, щоб він був людиною, яка хоче жити». Режисерка Марина Нікольчева про свій документальний фільм-щоденник «Одного дня я…
На кінофестивалі Tallinn Black Nights 13 листопада відбулася прем’єра стрічки української режисерки Марини Нікольчевої «Одного дня я хочу побачити тебе
❤4
Моє інтерв'ю із Віталієм Манським щодо його "Часу підльоту"
Tie 2
Віталій Манський: «Війна ще не закінчилася, а місце на кладовищі вже закінчилося»
Natalia Serebryakova/Tie2.lt Новий документальний фільм Віталія Манського «Час підльоту» (Time to the Target) — це спроба зафіксувати життя Львова у стані затяжної війни. Режисер, народжений у цьому місті в 1963 році, повертається до нього як уважний свідок…
👍3
Сьогодні Ільдіко Еньєді виповнюється 70 років. Цього року на Венеційському кінофестивалі я зробила інтерв'ю з нею щодо Silent Friend для друкованого каталогу Europos kino festivalis „Scanorama“. І поки примірник подорожує з Вільнюсу до мене в Берлін, можно почитати цю розмову литовською
Scanorama
Ildikó Enyedi: „Visi personažai šiame filme yra nepritapėliai“
Ildikó Enyedi filmas „Tylioji draugė“ – tai lyrinė meditacija apie ryšį: tiek žmonių, tiek žmonių ir gamtos pasaulio. Veiksmas vystosi...
❤5
Завтра в програмі фестивалю "Нове німецьке кіно" відбудеться українська прем'єра фільму "Що знає Маріель". Цей камерний і дуже комічний фільм було вперше показано на Берлінале, а нещодавно в межах Europos kino festivalis „Scanorama“. Я поговорила з режисером Фредеріком Гамбалеком і головною акторкою Джулією Йенч для друкованого каталогу "Сканорами". Читайте тут розмову литовською
Scanorama
Frédéricas Hambalekas: „Mes dažnai nesuprantame, kas iš tiesų vyksta mūsų vaikų galvose“
Filme „Ką žino Marielė“ Julija ir Tobijas sužino, kad jų dukra Marielė staiga įgijo telepatinių gebėjimų ir mato bei girdi viską, ką jie dar...
❤1
It was an interesting conversation.
"I am satirising the way many Europeans look at Latin America as something exotic or strange. There is this concept, in Spanish, called porno-miseria – the fascination with poverty. Many Europeans look at Latin America almost like a zoo filled with wild people"
"I am satirising the way many Europeans look at Latin America as something exotic or strange. There is this concept, in Spanish, called porno-miseria – the fascination with poverty. Many Europeans look at Latin America almost like a zoo filled with wild people"
❤2
я б теж хотіла дивитись на кімнати нашого пустого зараз будинку у Білопіллі, як героїня цього іранського фільму, який був щойно показаний на IDFA
FilmInk
Past Future Continuous
... deeply human storytelling.
❤1
до українського прокату "Ти-космос" нагадую про своє інтерв'ю з Павлом Остріковим, яке взяла рік тому:
"Дуже переживав, коли побачив, що вийшов «Інтерстеллар» і там теж робот-жартівник. Взагалі, кожен вихід голлівудського фільму про космос змушував мене переживати, що щось зараз в мене відпаде. Бо вони просто вийдуть раніше, зроблять краще і знову доведеться щось змінювати. Але ми залишили цей момент… Мені здається, в нас є якась самобутність в цьому, незважаючи на схожі риси з іншими фільмами."
"Дуже переживав, коли побачив, що вийшов «Інтерстеллар» і там теж робот-жартівник. Взагалі, кожен вихід голлівудського фільму про космос змушував мене переживати, що щось зараз в мене відпаде. Бо вони просто вийдуть раніше, зроблять краще і знову доведеться щось змінювати. Але ми залишили цей момент… Мені здається, в нас є якась самобутність в цьому, незважаючи на схожі риси з іншими фільмами."
Korydor
«Ти – космос» Павла Острікова: «Без актора цього кіно не існує»
На кінофестивалі у Торонто відбулася прем’єра українського фільму «Ти – космос» Павла Острікова. Це дебют зі складною історією та перше космічне роуд-муві [...]
❤4
My review on Leleka from PÖFF | Tallinn Black Nights Film Festival:
"The film is shot from two perspectives—black-and-white for Sasha and colour for Margaux — emphasising that Sasha’s European friend sees the world in familiar tones, while Sasha herself is burdened with concern for her country’s fate. Hutter wrote the script together with Olga Kviatkovska, whom he met in Paris. Just like her character Sasha, Olga had to leave Kyiv when the war began. The actress spent a great deal of time with other Ukrainian refugees, recording their experiences to help shape the film."
"The film is shot from two perspectives—black-and-white for Sasha and colour for Margaux — emphasising that Sasha’s European friend sees the world in familiar tones, while Sasha herself is burdened with concern for her country’s fate. Hutter wrote the script together with Olga Kviatkovska, whom he met in Paris. Just like her character Sasha, Olga had to leave Kyiv when the war began. The actress spent a great deal of time with other Ukrainian refugees, recording their experiences to help shape the film."
FilmInk
Leleka
… unhurried road movie invites viewers to reflect on the price that Ukrainians pay to defend their homeland — and on the longing that Ukrainian refugees feel for the country they had to leave behind.
❤2