Скандальні серії наших улюблених дитячих мультиків, які було заборонено через недоречні теми та вульгарні сцени!

#Цей_день_в_історії@chyznaetevy

Сьогодні, 25 квітня — своє 85-річчя святкує всесвітньо відомий американський кіно- і театральний актор, режисер та сценарист італійського походження Альфредо Джеймс Пачино, більш відомий як Аль Пачино.

Аль Пачино найбільш відомий своїми ролями ґанґстерів — Майкл Корлеоне у трилогії «Хрещений батько» Френсіса Форда Копполи і Тоні Монтана у фільмі Браяна Де Пальми «Обличчя зі шрамом». Роль підполковника Френка Слейда у фільмі «Запах жінки» принесла акторові «Оскар» у номінації за найкращу чоловічу роль, що стало його першим успіхом після семи попередніх номінацій.

Аль Пачино дебютував у кіно в 1969 році у фільмі «Я, Наталі», зігравши у ньому незначну другорядну роль. У 1971 році він знявся в другому фільмі, але тепер вже зіграв головну роль у драмі «Паніка в Нідл-Парку». У цьому фільмі актора помітив Коппола і запросив у «Хрещений батько» на роль Майкла Корлеоне.

Крім вдалої кар'єри у кіно, Аль Пачино є знаковим театральним актором. У 1969 і 1977 роках він був нагороджений престижною театральною премією «Тоні». Також він є володарем безлічі інших нагород, зокрема і від Американського інституту кіномистецтва. Аль Пачино разом з Еллен Берстін та Гарві Кейтелем очолює Акторську студію в Нью-Йорку.

Аль Пачино ніколи не був одружений, але мав романтичні стосунки з безліччю акторок, і зараз він є батьком чотирьох дітей (Джулі Марі, близнюки Антон і Олівія та наймолодший син Роман, який народився у 2023 році).

Новий портрет дейноніха…
Індики 🦃 точно мають з ними щось спільне!

1500-річна керамічна фігурка мая зі знімним шоломом, знайдена на території сучасної Ґватемали.

Сходи нахуй, дебіла шмат. Можеш ще відписатися

#Музика_на_вечір@chyznaetevy

Шведський рок-гурт Ghost презентував свій шостий студійний альбом під назвою «Skeletá».

Слухати на Spotify
Слухати на YouTube Music
Слухати на Apple Music
Слухати на Deezer

#Новини@chyznaetevy

Алковечірка шимпанзе: у Західній Африці науковці вперше зафільмували, як шимпанзе збираються разом, щоб поласувати алкогольними плодами хлібного дерева

Науковці з британського Університету Ексетера уперше показали, як шимпанзе діляться «алкоголем». Тварини їли заброділі плоди африканського хлібного дерева. Це свідчить про те, що традиція людей спільно вживати алкоголь — наприклад, під час застіль чи свят — може мати еволюційне коріння.

Науковці спостерігали за групою шимпанзе у національному парку в Ґвінеї-Бісау за допомогою фотопасток. Камери з датчиками руху зафіксували 10 епізодів, коли шимпанзе не лише їли ферментований фрукт, а й ділилися ним.

Як з'ясувалося, більшість спожитих шимпанзе фруктів містили від 0,01% до 0,61% алкоголю. Ба більше, спостереження показали, що тварини частіше обирали сильно дозрілі фрукти, середній вміст алкоголю в яких становив 0,26%. Хоч це й низький рівень алкоголю, усе ж слід враховувати, що тварини їдять по кілька кілограмів фруктів на день, тож «доза» може бути помітною — так, якби людина випила легке пиво.

У людей спільне вживання алкоголю — як у побуті, так і під час свят — пов'язане з виробленням дофаміну, ендорфінів і зміцненням соціальних зв'язків. Якщо шимпанзе отримують схожі ефекти, то це може свідчити про глибоке еволюційне коріння цієї поведінки.

Шимпанзе зазвичай неохоче діляться їжею, тому спільне споживання ферментованого фрукта може мати особливе значення. На відео видно, як дві самки — Чіп і Ате — їдять невеличкий, але ферментований шматок фрукта замість більшого, але менш стиглого. А двоє самців, Манджамбе і Ґері, хоч і були агресивними, урешті поділилися фруктом з іншим самцем Боббі.

Ще у 2015 році учені публікували дослідження, де описували, як шимпанзе в Західній Африці крали й пили пальмове вино, виготовлене людьми. Тоді деякі особини проявляли «проблемну поведінку» — зокрема заважали іншим будувати нічні гнізда. Хоча цього разу хлібне дерево не могло спричинити справжнє сп'яніння, бо в дикій природі це не дає переваг для виживання.

#Цей_день_в_історії@chyznaetevy

39 років з дня Чорнобильської катастрофи!

Цього дня, 26 квітня 1986 року — сталася найжахливіша та наймасштабніша за всю історію людства техногенна катастрофа — аварія на Чорнобильській АЕС.

Вночі о 1:23 (за московським часом, що діяв тоді в УССР) на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в результаті серії теплових вибухів був зруйнований ядерний реактор. Сумарна радіоактивність викинутих у повітря речовин склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху бомби у Хірошімі в 1945 році.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукушіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара, що утворилася в результаті аварії, пройшла над європейською частиною СССР (Україна, Білорусь, росія), Східною Європою, Скандинавією, Великою Британією і східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб було евакуйовано зі зон забруднення.

За офіційними даними, загалом унаслідок Чорнобильської аварії постраждало близько 5 млн. осіб, з них понад 2,6 млн. українців, зокрема понад 600 000 дітей.

На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УССР Валентини Шевченко, ця подія та офіційна реакція на неї, що була продемонстрована у москві, стала однією з причин розпаду СССР.