ЧEСНО. Парламент
1.98K members
136 photos
11 videos
2 files
318 links
Канал новин та аналітики громадського руху ЧEСНО про роботу парламенту.

Із питань щодо каналу пишіть @ivivchar.

Бот зворотнього звʼязку — @chesnofeedback_bot.

Наш основний канал - @chesno_movement
Download Telegram
to view and join the conversation
Верховна Рада відправилась у відпустку, а ми продовжуємо підбивати підсумки першого року роботи Ради-9.

📌 60% голосувань Ради-9 були голосуваннями за поправки.

📌 Наталія Королевська ("ОПЗЖ") стала лідером за кількістю поданих законодавчих ініціатив - 172.

📌Лідером серед парламентарів за кількістю ухвалених законопроєктів став Данило Гетманцев ("Слуга народу").

Наша велика стаття із аналітикою першого року роботи нового скликання парламенту.
У Закарпатті створили партію кнопкодавів

Нардеп Роберт Горват на своїй Facebook-сторінці заявив про створення партії «Рідне Закарпаття». До політради партії, окрім нього, увійшли нардепи Василь Петьовка, Валерій Лунченко і Владіслав Поляк.

Ми б не писали про черговий політичний проєкт до місцевих виборів, якби не один цікавий факт:

❗️ Всі засновники партії - кнопкодави.

На фото - кнопкодавить нардеп Валерій Лунченко. Приклади неособистого голосування інших засновників партії 👇
https://knopkodavy.chesno.org/22474/
https://knopkodavy.chesno.org/310/
https://knopkodavy.chesno.org/40770/

Більше того, нардеп Владіслав Поляк став першим депутатом, що кнопкодавив вже після кримінілізації неособистого голосування. Це сталося на засіданні Верховної Ради у лютому. Проти Поляка відкрили кримінальне провадження, яке, втім, досі перебуває на стадії досудового розслідування.
Про засідання правоохоронного комітету ВР

До початку чергової сесії Верховної Ради ще тиждень, але Комітет з питань правоохоронної діяльності уже сьогодні зібрався на засідання. Комітет рекомендував парламенту ухвалити такі законопроєкти:

📌 в цілому проєкт закону №3301 щодо покарання за викрадення транспортного засобу. Депутати пропонують посилити покарання за це правопорушення - прибрати штраф і залишити обмеження або позбавлення волі від трьох до п'яти років.

Також викрадачів хочуть карати не з огляду на розмір завданої ними матеріальної шкоди, а безпосередньо за скоєний злочин. Заступник голови комітету, нардеп від ОПЗЖ Григорій Мамка навів приклад, що зараз шкоду за викрадену, але повернену автівку вартістю 1 млн грн можуть оцінити в розмірі 200 грн і викрадачі отримають найлегше покарання - штраф. За словами депутата, у разі ухвалення закону, покарання для таких злочинців буде реальним.

📌 №3743, який, зокрема, запроваджує штрафи водіям за відмову пройти габаритно-ваговий контроль;

📌 №3503, що спрощує процедуру складення адмінпротоколу за недотримання строків надання відповіді на звернення/запит народного депутата;

📌 №2037 щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини. Зокрема, проєкт закону передбачає

Разом із тим, правоохоронний комітет рекомендував:

📌 доопрацювати законопроєкт №2018 (автори - нардепи від “Батьківщини”) щодо надання 50%-ї знижки на користування житлом і комунальні послуги поліцейським і членам їхніх сімей, якщо їхній середньомісячний сукупний дохід на 1 особу за півроку не перевищив 2 мінімальні зарплати.

📌 відхилити проєкт закону №2738, яким представники ОПЗЖ пропонують карати нардепів за порушення фактично будь-яких вимог Регламенту ВРУ обмеженням волі до 1 року.

Насамкінець, депутати призначили на 17 вересня 2020 року комітетські слухання щодо діяльності Держбюро розслідувань.

Ми вели Twitter-трансляцію засідання комітету. Повний тред - за посиланням.
Антирейтинг комітетів Ради: хто є найменш прозорим

Комітети Верховної Ради - “кухня” української законотворчості.

Саме там обговорюють та опрацьовують законодавчі ініціативи, які потрапляють на розгляд парламенту. Тому робота комітетів має бути відкритою для громадськості.

Українське законодавство вимагає оприлюднювати плани роботи, розклад, затверджені акти, протоколи та стенограми комітетів.

Утім, за період роботи Ради-9 ми помітили, що комітети не завжди публікують повну інформацію й не висвітлюють належно свою діяльність. Деякі комітети записують свої засідання та викладають їх у Youtube, інші - навіть не оприлюднюють протоколи.

Наша парламентська аналітикиня Оксана Ставнійчук склала антирейтинг прозорості комітетів Верховної Ради.
Підсумки засідання правоохоронного комітету

Правоохоронний комітет Верховної Ради сьогодні провів чергове засідання.

На засіданні очікували міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Він мав презентувати проєкт закону про посилення відповідальності за телефонні фейкові мінування. Проте очільник МВС уже вкотре на комітет не прийшов, а відправив замість себе свого заступника Антона Геращенка. Раніше Рух ЧЕСНО повідомляв, що Аваков протягом більш ніж шести років своєї міністерської каденції лише 3 рази відвідав правоохоронний комітет.

На сьогоднішньому засіданні комітет рекомендував ВРУ ухвалити в першому читанні за основу такі законопроєкти:

- №3915 (внесений президентом України Володимиром Зеленським), який надає право суду призначати арешт без застави затриманим за підозрою в незаконному виробництві/зберіганні/збуті наркотиків організованою групою чи в особливо великих розмірах (ч.3 ст.307 КК України);

- №3911 (розроблений МВС і внесений Кабінетом міністрів), що пропонує передбачити можливість конфіскації майна телефонних "мінерів" (додатково до покарання у вигляді 2-6 років в'язниці);

- №3353 (авторка – Олена Вінтоняк, "Слуга народу"), який надає право поліції складати адмінпротоколи за самовільне випалювання трави (зараз цим опікуються інспектори з охорони довкілля, єгері тощо);

- №3948 (розроблений Міністерством охорони здоров'я та внесений Кабміном) щодо підвищення штрафів за продаж ліків без рецепта у заборонених законом випадках, невиконання вимог посадовців фармрегулятора тощо;

- №3055 (автори – "слуги" Павло Фролов і Денис Монастирський) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції);

- №3633 (автор – Андрій Кожем'якін, "Батьківщина"), що збільшує штрафи за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та передбачає 7-14 років в'язниці за погрози/насильство щодо журналіста, вчинені повторно, за змовою або організованою групою осіб.

Також комітет рекомендував парламенту повернути авторам на доопрацювання законопроєкти:
- №3428 (авторка – Ольга Василевська-Смаглюк, "Слуга народу") про можливість перегляду судом кримінальної справи в тому разі, якщо компетентна міжнародна організація виявила порушення при першому судовому розгляді справи;

- №№2530 і 2530-1 (автори – "слуги" Олександр Качура та Максим Дирдін відповідно) щодо посилення гарантій потерпілих на збирання доказів у кримінальному провадженні.

Рекомендував відхилити такі проєкти законів:
- №3049 авторства фракції "Голос" про заборону так званого "акустичного насильства". Нардепки Наталія Піпа, Олександра Устінова й Соломія Бобровська пропонують карати перевізників штрафом за відтворення музики й фільмів у транспорті всупереч запереченням пасажира;

- №2741 (автор – "слуга" Ігор Фріс) щодо запровадження експертизи з питань права у кримінальних та адміністративних провадженнях;

- №3265 авторства О. Качури про вдосконалення порядку складення адмінпротоколів за порушення права на інформацію.

Окрім того, комітет одноголосно рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного поточної сесії низку законопроєктів. Серед них – №3009а (автори – група нардепів-"слуг"), який, за оцінкою Центру протидії корупції, дозволяє генпрокурору відбирати на перевірки будь-які справи НАБУ й САП.

На нашій сторінці у Twitter ми вели трансляцію засідання комітету 👇
https://bit.ly/3birpYm
Анна Скороход спробувала заблокувати надання Україні мільярдної позики від ЄС

Ексчленкиня фракції "Слуга народу", а нині представниця пов'язаної з Ігорем Коломойським групи "За майбутнє" Анна Скороход, спробувала заблокувати ратифікацію Верховною Радою кредитної угоди щодо отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС у розмірі до 1,2 млрд євро.

За ратифікаційний законопроєкт №0063 парламент проголосував на позачерговій сесії 25 серпня. Проте Скороход, зареєструвавши наступного дня проєкт постанови про скасування голосування, заблокувала підписання закону головою ВРУ та президентом України.

У пояснювальній записці авторка зазначала, що під час розгляду законопроєкту на пленарному засіданні депутати висловили низку зауважень до його змісту. На думку Скороход, з огляду на це проєкт не можна було відразу ставити на голосування в цілому, проте голова Ради, всупереч нормам Регламенту, вчинив навпаки.

Регламентний комітет ВРУ на засіданні 2 вересня розглянув проєкт постанови Скороход. Там звернули увагу, що ратифікація парламентом міжнародних договорів здійснюється за спеціальною процедурою, яка не передбачає першого й другого читань. Також комітет зауважив, що під час розгляду законопроєкту Скороход не зверталася до головуючого із заявою про порушення процедури, як того вимагає Регламент.

У підсумку комітет рекомендував ВРУ визначитися щодо проєкту постанови шляхом ухвалення або відхилення. Сьогодні, 3 вересня, парламент вирішив його долю – відхилив ("за" проголосували лише 48 нардепів). Тепер закон про ратифікацію угоди можуть підписати спікер і президент.

Нагадаємо, 23 липня 2020 року український уряд та Єврокомісія підписали меморандум та кредитну угоду про надання Україні макрофінансової допомоги на суму 1,2 млрд євро. Очікується, що ці кошти, які надійдуть двома траншами після набрання угодою чинності, можуть бути використані для подолання бюджетного дефіциту та для підтримки структурних реформ в Україні. Кредит буде надано до 2035 року за низькою ставкою, котра стартує з 0,125% річних.

Перші 600 млн євро допомоги Україна отримає без додаткових умов, а от для отримання другої половини кредиту потрібно буде здійснити низку реформ. Зокрема, ЄС очікує від України продовження реформи податкової та митної служб, перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів, корпоратизації 10 найбільших держкомпаній та передання централізованих закупівель ліків і медвиробів новоствореному держпідприємству.
Рада провалила призначення членів конкурсної комісії на обрання керівництва САП

Верховна Рада вдруге (!) не змогла призначити представників до комісії, що обиратиме керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За рішення проголосували 221 нардепи при 226 необхідних.

Нагадаємо, Рада має призначити 7 з 11 членів комісії, що проведе конкурс на обрання нового керівництва САП.

Рада голосує за своїх представників у комісії вже вдруге. 15 липня парламент також не зміг затвердити склад комісії.

Ймовірно, нову сімку кандидатів у комісію знову розгляне правоохоронний комітет Верховної Ради.

Фото - Українська правда
Лише 3 випадки кнопкодавства у Раді-9?

Дмитро Разумков вчора дав інтерв'ю виданню "Українські новини". Спікер Верховної Ради заявив:
"Якщо ми говоримо про здобутки, то за рік роботи Ради було всього 3 випадки кнопкодавства. Потім був прийнятий закон, згідно з яким за це можна отримати реальне кримінальне покарання".
Ми зробили factcheck заяви спікера Ради.
📌 Дмитро Разумков применшив реальну кількість кнопкодавів у Раді щонайменше... у 17 разів.
Ми фіксували 50 випадків кнопкодавства від 18 нардепів протягом першого року роботи нового скликання Верховної Ради. Із фото- та відео-доказами неособистого голосування нардепів можна ознайомитись за посилання
📌 Закон про криміналізацію неособистого голосування дійсно був прийнятий Радою, і набув чинності 16 січня, але його ефективність - сумнівна. Розслідування та судова справа щодо порушення можуть тривати роками.
21 лютого ми зафіксували кнопкодавство від Владіслава Поляка, нардепа з групи "Довіра". Справа депутата досі перебуває на етапі досудового розслідування.
Підсумки засідання правоохоронного комітету Ради

Сьогодні відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності – цього разу в режимі відеоконференції.

На ньому комітет утретє запустив процедуру делегування парламентом представників до комісії з конкурсу на зайняття керівних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (перші дві спроби призначити своїх представників до складу цієї комісії ВРУ провалила).

До 14 вересня депутатські фракції та групи повинні будуть подати кандидатури членів конкурсної комісії, а 15 вересня правоохоронний комітет збереться на окреме засідання, аби провести співбесіди з кандидатами у відеорежимі. Нагадаємо, Верховна Рада повинна визначити 7-х представників у конкурсній комісії щодо САП, ще 4-х делегує Рада прокурорів.

Окрім того, правоохоронний комітет рекомендував Раді ухвалити за основу законопроєкт №3390-1 щодо посилення відповідальності у сфері поводження з відходами. Його автори – група нардепів від "Слуги народу" – пропонують збільшити штрафи за:
- псування і забруднення с/г та інших земель;
- неправильне збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, знешкодження, видалення або захоронення відходів;
- порушення держстандартів, норм і правил благоустрою населених пунктів тощо.

Комітет рекомендував парламенту повернути авторам на доопрацювання проєкти законів:
- №2741 (автор – Ігор Фріс, "Слуга народу") про зарахування експерта з питань права до учасників кримінального провадження (на попередньому засіданні комітет рекомендував узагалі відхилити цей законопроєкт, проте сьогодні переглянув це рішення);

- №3007 (автор – Володимир Кабаченко, "Батьківщина") щодо встановлення належної кримінальної відповідальності посадовців за незаконне збагачення як особливо тяжкий злочин (10-15 років в'язниці, якщо вартість набутих активів перевищує законні доходи особи на 25 тис. неоподатковуваних мінімумів).

Разом із тим, комітет підтримав пропозиції відхилити законопроєкти:

- №3303 (автор – "слуга народу" Сергій Кузьміних) щодо удосконалення норм КПК з метою запобігання уникненню покарання винними особами та розвантаження судів (зокрема, проєктом запропоновано продовжити строк надання письмової підозри до 48 годин у разі складності провадження);

- №3121 авторства Антона Яценка ("За майбутнє"), що встановлює кримінальну відповідальність правоохоронців за невиконання судових рішень.

Ми вели твіттер-трансляцію засідання комітету.
Підсумки засідання регламентного комітету Ради

Сьогодні зранку відбулося засідання Регламентного комітету Верховної Ради. Засідання провели у форматі відео-конференції.

На порядку денному комітету було 3 питання:

1. Комітет рекомендував Раді скасувати поділ на ранкові та пленарні засідання.

Після ухвалення законопроєкту № 3608 в 2-му читанні, зміни виглядають так:
- У вівторок, середу і четвер засідання будуть відбуватися з 10:00 до 15:00 (у п’ятницю з 10 до 16 години) з перервою з 12:00до 12:30.
- Понеділок і час для після пленарних засідань – для самостійної роботи нардепів, у разі необхідності – проведення комітетів, ТСК, фракцій та груп.
- Рішення про продовження пленарного засідання після 15:00 (у п’ятницю – після 16:00) більш як на 15 хв може бути прийняте лише до перерви, яка починається з 12:00.

2. Нардепи Володимир В’ятрович, Богдан Яременко, Денис Герман і Сергія Кузьміних були виключені зі списку тих, хто втратили відшкодування, пов’язані із виконанням депутатських повноважень. Попередньо, вони втратили відшкодування через те, що запізно принесли лікарняні довідки.

3. Комітет повернув без розгляду постанову нардепа Михайла Бондаря про скасування рішення ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня. За законом, постанови про скасування мають подаватися до того, як законопроект підпише Голова Верховної Ради. Цю постанову Бондар подав після того, як її підписав Дмитро Разумков.

Ми вели Twitter-трансляцію засідання комітету.
Правоохоронний комітет Верхової Ради обрав новий склад комісії з відбору САП

7 представниками Ради в комісії стануть:

- В'ячеслав Навроцький ("Слуга народу") - 19 голосів "за";
Професор кафедри кримінального права Львівського університету внутрішніх справ.

- Олена Бусол (група "За майбутнє") - 17 голосів;
Полковник міліції у відставці, завідувач кафедри у Таврійському національному університеті.

- Андрій Гуджал (ОПЗЖ) - 17 голосів;
Експрокурор ДБР, фігурант антикорупційних розслідувань

- Олексій Дрозд ("Слуга народу") - 17 голосів;
Начальник відділу докторантури у Національній академії внутрішніх справ.

- Катерина Коваль (“За майбутнє”) - 16 голосів;
Заступник Голови Союзу юристів України;

- Богдан Романюк (група “Довіра”) - 16 голосів;
Почесний працівник МВС України, доцент кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету.

- Євген Соболь (“Слуга народу”) - 12 голосів.
Завідувач кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права у Центральноукраїнському державному педагогічний університеті.

Цей склад членів комісії має затвердити Верховна Рада. Ймовірно, голосування відбудеться у четвер. Попередні два склади нардепи не підтримали.

Варто зазначити, що новими у цьому складі є лише 2 представниці комісії - Олена Бусол і Катерина Коваль. 5 інших - вже були у складах попередніх комісій, яким відмовляла Верховна Рада.

Нагадаємо, парламент обирає 7 з 11 членів комісії. У листопаді минає 5-річний термін, на який призначали попередній склад керівництва САП. Попередній очільник спеціалізованої прокуратури Назар Холодницький написав заяву про звільнення у серпні.

Ми вели Тwitter-трансляцію засідання правоохоронного комітету .
Правоохоронний комітет ВРУ: посилення відповідальності за підроблення документів, запровадження Бюро економічної безпеки та скарги СБУ на ГО

16 вересня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розглянув низку законопроєктів і поспілкувався з представниками СБУ.

Зокрема, комітет рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому (відразу як закон) урядовий законопроєкт №3965, що замінює в Кодексі про адміністративні правопорушення слово "інвалід" словосполученням "особа з інвалідністю".

Також народні депутати рекомендували ухвалити за основу такі проєкти законів:

- №3009а про внесення змін до КПК щодо забезпечення реалізації функцій прокуратури (автори – нардепи з фракції "Слуга народу" та групи "Довіра"). Зокрема, законопроєкт розмежовує поняття “організація досудового розслідування” та “процесуальне керівництво досудовим розслідуванням”, розкриває повноваження старшого групи прокурорів тощо. Також, згідно з проєктом, заява про кримінальне правопорушення повинна бути внесена слідчим або прокурором до ЄРДР протягом 24 годин за умови, що вона містить ДОСТАТНІ ДАНІ про обставини ймовірного злочину (зараз у КПК умови про достатні дані немає). ЦПК критикує законопроєкт №3009а, зокрема, за те, що він дозволить генпрокурору відбирати собі на перевірки будь-які справи НАБУ та САП;

- №3946 щодо відповідальності за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спецстатус особи, а також свідоцтв про держреєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів (розроблений Державною міграційною службою та МВС, внесений Кабміном);

- №3959-1 про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України, яке планують створити (автори – "слуги" С. Іонушас, В. Неклюдов, В. Медяник, Г. Михайлюк). Законопроєкт є альтернативним до №3959 Д. Гетманцева й О. Василевської-Смаглюк, який комітет рекомендував відхилити.

Водночас комітет рекомендував парламенту відхилити законопроєкт №3351 авторства Марини Бардіної ("Слуга народу") щодо посилення адмінвідповідальності за засмічення лісів відходами та порушення вимог щодо охорони середовища диких тварин.

Також комітет рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного поточної сесії низку законопроєктів, зокрема щодо підвищення соцзахисту поліцейських та їхніх сімей, а також відновлення пільг для ексміліціонерів та їхніх сімей.

Окрім того, члени комітету поспілкувалися із заступником голови СБУ Володимиром Горбенком та начальником Головного слідчого управління СБУ Андрієм Швецем. Максим Бужанський ("Слуга народу") поцікавився, чому Служба безпеки не розслідує діяльність фінансованих з-за кордону ГО на кшталт ЦПК, котрі "тиснуть" на народних депутатів, "змушуючи" їх голосувати певним чином з тих чи інших питань, та закликають до такого "тиску" громадськість. Горбенко відповів, що не бачить тут підстав для розслідування з боку СБУ.
"Слуга народу" разом із ОПЗЖ затвердила комісію САП

Верховна Рада з третьої спроби обрала комісію з відбору нового керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
.
Для прийняття законопроєкту "Слузі народу" довелося залучатись підтримкою нардепів ОПЗЖ і групи "За майбутнє".

Нагадаємо, два попередніх склади представників Ради у комісії не були затверджені парламентом. Чинний склад відрізняється від попереднього лише 2 представниками з 7.

За оцінкою Центру Протидії Корупції, склад комісії не відповідає критеріям доброчесності. Серед них є фігуранти розслідувань і особи, що не мають досвіду антикорупційної діяльності.

Свої застереження щодо обрання керівника САП також висловлював голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. Прозоре обрання нового очільника САП є умовою безвізу та фінансової допомоги від ЄС

Склад комісії 👇
https://bit.ly/2ZKFI37
Правоохоронний комітет ВРУ: пом'якшення покарання для довічно засуджених, відповідальність за порушення антиросійських санкцій

30 вересня зібрався у режимі відеоконференції відбулось засідання правоохоронного комітету Ради. На ньому були присутні 17 із 25 членів комітету.

📌 Комітет рекомендував Раді ухвалити такі проєкти законів:

- №4049 - згідно із ним, довічно засуджена особа, котра вже відбула у в'язниці 10 років, зможе попросити суд про заміну їй довічного вироку на строкове ув'язнення – відбути за ґратами ще щонайменше 15 років і вийти на волю (тобто сумарно 25 років);
За даними Мін'юсту, зараз в Україні 1528 довічно ув'язнених осіб, з яких 193 відбули у в'язниці менш ніж 10 років. Таким чином, за проєктом 4049 право на пом'якшення покарання до 25 років ув'язнення потенційно отримали б 1335 "довічників".

- законопроєкти №3047а та №3048а, що запроваджують чіткі правила відбування адміністративного арешту;

- №4002 щодо встановлення відповідальності за порушення санкцій, запроваджених Україною у зв'язку з російською агресією. Зокрема, пропонується карати за умисне недотримання санкцій, яке заподіяло істотну шкоду правам, свободам, інтересам громадян, юросіб чи держави, штрафом у розмірі 17-34 тис. грн або арештом до 6 місяців, або обмеженням волі до 5 років;

📌Комітет рекомендував повернути на доопрацювання такі законопроєкти:

- №3892, що запроваджує механізм відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень. Компенсації пропонується виплачувати зі спеціального фонду, який наповнюватимуть з кримінально-правових штрафів і судових зборів із засуджених. Компенсації потерпілим виплачуватимуть майже відразу, не чекаючи притягнення винних до відповідальності. Такий механізм діє у 27 країнах – членах Ради Європи;

- №2578 про декриміналізацію незаконного придбання/збуту/використання/контрабанди прослуховуючих та інших подібних спецзасобів (автор – голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія).

📌 Комітет рекомендував Верховній Раді відхилити законопроєкт "слуги народу" Жана Беленюка щодо збільшення штрафів за ненадання переваги в русі транспорту рятувальників, швидкої допомоги, поліції (№2787).

📌 Щодо законопроєкту №3439 про посилення охорони природних об'єктів від пожеж (автор – Сергій Кузьміних, "Слуга народу") комітет ухвалити рішення не зміг, оскільки багато нардепів під кінець засідання припинили участь у відеоконференції, що спричинило відсутність кворуму.

Наступне засідання відбудеться 7 жовтня також в онлайн-режимі.

Ми вели онлайн-трансляцію засідання комітету у Twitter
Як поправки до законів гуртують нардепів за інтересами

59% голосувань у Раді цього скликання були голосуваннями за поправки до законопроєктів.

📌 Як тисячі поправок до одного законопроєкту змусили ухвалити окремий закон, націлений на боротьбу з поправковим спамом?

📌 Депутати яких фракцій на словах виступали проти прийняття закону, але активно писали до нього правки?

📌 Як за співавторством поправок до законопроєктів можна відслідковувати політичні зв’язки нардепів?

Наша парламентська аналітикиня Оксана Ставнійчук докладно проаналізувала парламентську “кухню” написання та голосування за поправки до законопроєктів.
Як поправки до законів демонструють політичні зв'язки нардепів

Ми підрахували, разом із ким українські нардепи найчастіше спільно подавали поправки, та візуалізувала ці дані у карту політичних зв'язків депутатів.

Більше подробиць про цей аспект законотворчості - у статті нашої аналітикині Оксани Ставніійчук за посиланням.
Правоохоронний комітет ВРУ: кримінальна відповідальність за знищення зелених насаджень і дискусії щодо регулювання ринку сурогатного материнства

Правоохоронний комітет Верховної Ради сьогодні провів засідання в режимі відеоконференції.

Комітет рекомендував парламенту ухвалити у 2-му читанні законопроєкти:

- №2315, який надає можливість судді апеляційної інстанції, котрий брав участь у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні вже на стадії судового розгляду під час перегляду в апеляції ухвали про арешт обвинуваченого (таким чином має бути розв'язана проблема нестачі суддів в апеляційній інстанції);

- №3603, що вирішує питання встановлення тимчасової опіки над дитиною, батьків котрої затримали або взяли під варту як підозрюваних.

Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу такі законопроєкти:

- №3755 (ініціатори – група нардепів від "Слуги народу" та "Довіри"), що підвищує штрафи за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж;

- №3805 (ініціатори – група депутатів з різних фракцій), який збільшує адмінштрафи за знищення чи пошкодження зелених насаджень у населених пунктах. Ба більше, законопроєкт запроваджує кримінальну відповідальність за такі дії з умислом та/або без дозволу. У такому разі найлегша санкція – 8,5-17 тисяч грн штрафу, найтяжча – 5-7 років ув'язнення (якщо дії спричинили тяжкі наслідки).

Також комітет рекомендував ВРУ повернути ініціаторам на доопрацювання законопроєкти:
- №3439, внесений "слугою народу" Сергієм Кузьміних. Цей проєкт наділяє Нацполіцію, "Укрзалізницю", органи пожежного контролю, органи Мінагрополітики й добровільні пожежні дружини повноваженнями складати адмінпротоколи за самовільне випалювання рослинності;

- №3465 (ініціатори – Євгеній Брагар і ще три нардепи від "Слуги народу"), що збільшує наявні адмінштрафи за засмічення лісових насаджень і запроваджує кримінальну відповідальність за це – від 85-170 тис. грн штрафу до 2-5 років в'язниці.

Бурхливу дискусію на засіданні спричинив законопроєкт №3488, внесений Олександром Дануцою ("Слуга народу"). За словами автора, проєкт спрямований на знищення сірого й чорного ринків сурогатного материнства в Україні. Зокрема, він передбачає кримінальну відповідальність за перенесення ембріона в організм жінки без її згоди, розголошення відомостей про застосування допоміжних репродуктивних технологій та порушення наслідування генетичних зв'язків при перенесенні ембріона. Підкомітет рекомендував ухвалити законопроєкт за основу, проте через критику з боку деяких депутатів комітет відклав його розгляд без ухвалення рішення. Голова комітету Денис Монастирський ("Слуга народу") доручив створити робочу групу з доопрацювання цієї ініціативи.

Окрім того, комітет рекомендував Раді включити до порядку денного поточної сесії три законопроєкти:

- №4086 щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок,

- №4156 щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення,

- №4157 щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки.

Ми вели онлайн-трансляцію засідання комітету у Twitter.
Зеленський виступить у Раді напередодні місцевих виборів

Президент Володимир Зеленський 20 жовтня "звернеться до парламенту з традиційним щорічним посланням, в якому визначить стратегічні напрямки розвитку країни", повідомила прессекретарка Юлія Мендель у коментарі "Українській правді".

За її словами, послання мало бути у квітні, але його перенесли у зв'язку з погіршенням пандемічної ситуації.

Також видання повідомляє, що проєкт державного бюджету на 2021 рік можуть і не розглянути у цей день.
Що говорив Володимир Зеленський у Верховній Раді?

📌 Про протидію корупції:
"Люди кажуть: весна прийшла. Де посадки? Вірите чи ні, але саме цим питанням та словами, які не можна казати на телебаченні, я починаю кожну нараду з керівниками шести правоохоронних органів...Реального результату немає. Я не маю права втручатися у вашу роботу, але маю право дати їй оцінку. Моя оцінка — незадовільна"

📌 Про фінансування армії:
"Не розганяйте, будь ласка, «зраду», що у 21-му році ми скоротимо кошти на військо. Я не дозволю цього зробити. Як мінімум, ці кошти залишаться на рівні цього року".

📌 Про особливі економічні умови на Донбасі:
"Вже сьогодні на вільних територіях Донеччини й Луганщини ми будуємо новий Донбас — сучасний, безпечний і заможний. Але щоб зробити таким регіон, що найбільше постраждав від російської агресії, потрібні особливі економічні умови. Нам потрібна Стратегія розвитку економіки Донецької та Луганської областей, що включатиме податкові та митні преференції, страхування військово-політичних ризиків для інвесторів, арбітраж за міжнародними стандартами".

Більше тез із промови президента - за посиланням.
Імітація балотування: навіщо депутати Верховної Ради йдуть до місцевих рад?

Майже п'ять десятків нардепів стали кандидатами на місцевих виборах.

П’ятнадцятеро з них змагаються за крісла очільників міст.

Інші - балотуються у місцеві ради. Зазвичай нардепи балотуються у своїх округах, де мають упізнаваність і які “засівали” під час попередньої або теперішньої каденції.

Мати одночасно мандати нардепа та депутата місцевої ради неможливо. Тому нардепи, які не відмовляться від свого статусу задля роботи в місцевому самоврядуванні фактично ошукують виборців.

📌 Чи планує насправді хоча б хтось із них складати мандат нардепа і йти працювати у місцеву раду?

📌 Які фракції у парламенті найчастіше використовують цю технологію?

Відповіді - у статті нашого аналітика Олександра Саліженка