Вже три місяці без підпису Президента: що не так із законом №11321?

Ще 15 січня Верховна Рада ухвалила закон №11321, який мав би забезпечити прозорість у роботі парламентських комітетів. Але минуло вже три місяці, а Президент досі не підписав документ, хоча Конституція дає на це лише 15 днів.

Що передбачає закон:
— обов’язкові трансляції засідань комітетів;
— онлайн-доступ журналістів і громадськості;
— завчасне (мінімум за 24 год) інформування про теми, які розглядатимуться.

Чому це важливо? Бо в закритому режимі комітети ухвалюють небезпечні ініціативи, про які українці можуть дізнатися ледь не випадково. Або ж, завдяки записам трансляцій комітетів, громадськість дізналась про участь у комітетах нардепів, які перебувають у розшуку.

Закон підтримали Рада Європи, "Репортери без кордонів", Європейський центр свободи преси та інші міжнародні організації. Відкриті засідання — це стандарт для демократичних країн.

Закликаємо Президента не порушувати Конституцію та підписати закон №11321.

Деталі: https://www.chesno.org/post/6362/

❗️У Верховній Раді України повідомили про смерть нардепа Володимира Мороза.

Мороз був головою підкомітету з питань електроенергетики та транспортування електроенергії Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У 2019 році пройшов у Раду від ОПЗж, але навесні вийшов з фракції ОПЗЖ та вступив у новоутворену депутатську групу "Відновлення України".

❗️Кожна сьома — мала успіх: як жителі обласних центрів подавали петиції до міських рад у 2024 році

У 2025-му електронні петиції до місцевих рад в Україні відзначають десятиріччя. За цей час до міськрад подали майже 33,5 тисячі таких колективних звернень.

📌Станом на кінець 2024-го року вони є в усіх обласних центрах. Торік у них опублікували для збору підписів 971 е-петицію. Проте тільки 15% із них стали успішними — зібрали необхідну для розгляду органом місцевого самоврядування кількість підписів.

Рух ЧЕСНО проаналізував масив даних е-петицій до міських рад облцентрів за 2024 рік і дослідив, як впливають ці звернення на прийняття рішень ОМС. Основою стали відповіді на запити до рад та відкриті дані сайтів, на яких відбуваються голосування.

☝️У дослідження не включали тимчасово окуповані Луганськ, Донецьк та АР Крим.

❗️Нардеп Роман Каптєлов задекларував рублі? Власницею 1 250 000 рублів вказана дружина нардепа Євгенія.

В Україні дружина нардепа Євгенія Каптєлова мала свій бізнес – це прокат іграшок. За даними "Схем", вона зустріла повномасштабне вторгнення в росії та станом на 2024 рік знаходилась там.

👉Тепер, згідно з повідомленням на одному з російських сайтів, Євгенія Каптєлова в Росії надає послуги як сімейна нутриціологиня та психосоматологиня.

У грудні 2023-го року Євгенія Каптєлова отримала зарплату в державній бюджетній установі культури міста Москва, яка має назву "Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу". І заробила у грудні того ж року 52 тисячі рублів, це близько 21 тисячі гривень. Але ані цю роботу, ані виторг з її онлайн-тренінгів для росіян Роман Каптєлов не відобразив у своїй декларації за 2023 рік.

Як з’ясували "Схеми", ця московська установа активно співпрацює з організацією "Воїн". Це всеросійський центр військово-спортивної підготовки молоді, створений за дорученням Володимира Путіна – з метою "виховати нове покоління патріотів та захисників Росії".

Щодо самого Каптєлова, то Україну нардеп публічно називав "маріонеткою Европи". І тут позиція цього "слуги народу" близька до висловлювань російських посадовців про зовнішнє управління.

👉 У 2025 виповнюється 10 років відтоді, як громадяни можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з е-петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

2015-го цей інструмент запрацював у Києві, Івано-Франківську, Луцьку, Полтаві, Тернополі, Харкові й Чернівцях. За цей час до міськрад подали майже 33,5 тисяч таких колективних звернень. Понад 4 тисячі із них стали успішними.

📌 Торік в облцентрах опублікували для збору підписів 971звернення. Найбільше в столиці — 384, в Івано-Франківську — 107 і в Черкасах — 104. Найменше в Полтаві — 9, у Миколаєві — 8, в Херсоні — 1 (її скерували до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими) й жодної не було в Одесі. 144 петиції стали успішними. Найбільше в цифрах — у столиці (46),Черкасах (27) та Вінниці (11), а у відсотках до оприлюднених петицій — в Полтаві (56%), в Чернігові (50%) й Ужгороді (45%). Найнижчий рівень підтримки мали петиції в Рівному (7%), Івано-Франківську (6%) й у Харкові (4%). В Миколаєві з восьми звернень жодне не подолало бар’єр для подальшого розгляду, а у Дніпрі результати голосування за єдину петицію, яка набрала понад 3 тисячі підписів, не прийняла міськрада.

Переважна більшість рад (73%) використовує платформу E-DEM, а решта шість — власні майданчики.

Читати більше

❗️Наступний гість нашого спецпроєкту «Республіка» — перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, народний депутат від партії «Голос» Андрій Осадчук.

Щоб ви хотіли запитати у нього?

Пишіть у коментарях ⬇️

Як працюють е-петиції у різних містах України?

📵 Одеса "поставила на паузу" е-петиції ще з початку повномасштабного вторгнення — і досі не повернула можливість подати колективне звернення онлайн. Сайт “Соціально активний громадянин” — недоступний, а міськрада повідомляє, що працює над “новою платформою”.

🗳 Ще до війни система електронних петицій в Одесі працювала неефективно: з 239 петицій лише одна стала успішною. Причина? Занадто висока планка — 1000 підписів. До того ж, щоб подати петицію, треба було надати копію паспорта та ідентифікаційний код. Не кожен готовий розкривати такі дані заради звернення.

⚠️ Навіть зараз розділ “Петиції” в додатку MISTO просто перенаправляє користувача на недоступний сайт.

📌 Олександра Рудича затримали та оголосили підозру у виправданні збройної агресії рф проти України.

За даними слідства, він адміністрував одну із груп, яка популяризувала партію “Наші” у Фейсбуці. Він поширював фейки про Сили оборони, перебіг подій на фронті, а також вихваляв путіна.

❗️ Олександр Рудич був функціонером забороненої партії “Наші” Євгена Мураєва.

📉 Чому більшість петицій “помирають” ще на старті?

📌 Завищені пороги підписів
У Києві треба зібрати 6 000 підписів — більше, ніж у деяких громадах живе людей. У Полтаві, наприклад, достатньо 250.
📌 Стислі терміни
Більшість рад дають лише 30 днів, аби зібрати підписи. Це занадто мало для неорганізованої громади.
📌 Складна авторизація
У деяких містах підписати петицію можна лише через BankID або ID.GOV.UA. А якщо у тебе немає онлайн-банкінгу? Все — можливості проголосувати немає.
📌 Ігнор навіть після успіху
Петиції, які набрали потрібну кількість підписів, часто просто приймають до відома — і далі нічого.

📌 Приклад:
У Запоріжжі підтримали петицію про встановлення велодоріжок на центральному проспекті. Рада її «розглянула» — але жодних змін не відбулось.

👉 Але проблема не тільки у владі. Петиції — це тест на нашу готовність не мовчати.

✅ Що можна зробити?
🔸 Вимагати зниження порогів підписів
🔸 Продовжити терміни збору
🔸 Спрощувати авторизацію
🔸 Зобов’язати ради публічно звітувати про кожен крок в розгляді петицій

💔В Україну повернули тіло журналістки Вікторії Рощиної, яку катували у російському полоні. Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказав заступник міністра внутрішніх справ Тимченко.

«Її тіло повернуто в межах нещодавньої репатріації наприкінці лютого цього року. За допомогою ДНК-експертизи ідентифіковано її особу», — сказав Тимченко.

Українська журналістка Вікторія Рощина потрапила у російський полон у серпні 2023 року. Тоді вона поїхала робити репортажі з окупованих Росією територій.

☝️ Згодом стало відомо, що Вікторію Рощину утримували у слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ. А вже у жовтні 2024 року міноборони РФ надіслало її батьку – Володимиру Рощину – лист про те, що Вікторія померла у полоні.

🗣️ Звернення, що стали рішеннями: демократія в дії

Не все можна змінити петицією. Але є інший інструмент — звернення до місцевої влади. Його простіше подати, і часто саме воно стає першою ланкою змін.

📌 У 2024 році громадяни подали понад 13 тисяч звернень до місцевої влади. І хоча не кожне стало новим законом — частина з них реально перетворилась на рішення рад.

✅ Реальні кейси 2024 року зі звіту ЧЕСНО:
– Суми: після звернення відновили вуличне освітлення та створили зону для вигулу собак.
– Чернівці: приватна ДЮФК “Спарта” після звернення отримала дозвіл користуватись комунальним стадіоном.
– Чернігів: звернення про програму стажування для молоді — розглянули, як і щодо ремонту дороги.
– Кропивницький: міськрада підтримала звернення про проблему безпритульних собак.
– Рівне: підтримали ініціативу перерозподілу бюджетних коштів на потреби ЗСУ.

🔍 В чому сила звернень?
– Їх легше подати, ніж петицію.
– Їх не потрібно підписувати масово.
– Вони зобов’язують раду надати відповідь.

🤔 Не всі питання вирішаться миттєво, але звернення — це спосіб зафіксувати проблему офіційно і відкрити діалог.
💡 Місцева демократія працює, коли ми її запускаємо.

❗️Це Артем Дмитрук та його допис після нічного обстрілу України дронами, крилатими та балістичними ракетами.

Народний депутат Верховної Ради ІХ скликання, який був обраний від “Слуги народу” за виборчим округом № 133 (Одеська область), а нині є членом групи “Відновлення України” та втік за кордон.

💬Артем Дмитрук неодноразово виступав на пропагандистських ресурсах, зокрема давав інтерв'ю російському пропагандистському виданню RT, забороненому на території ЄС. Серед іншого нардеп зазначав, що “ідеальною формулою досягнення миру є взаємостосунки України, білорусі та росії”.

Крім того, Дмитрук критикував дії ЗСУ в Курській області, чим підіграв російській пропаганді. Періодично після російських обстрілів він закликав до миру з росіянами. У своєму YouTube-каналі нардеп публікував відео з маніпулятивними заголовками та матеріалами щодо “кінця держави”, “чи буде Майдан-3?”. Також він брав участь у шоу Шарія щодо подій в Одесі 2 травня 2014 року.

Що ми ще знаємо про Дмитрука?