пупупу, наскільки ж іронічно, що саме іджун і створив ці ліки-😭😭

Для повного щастя нам не вистачало чарівничків-алхміків і священників!! Історія ну дуже кумедна, смішна й комфортна, тому давайте купку реакцій, із нас перший розділ, а там глянемо й може маратончиком підемо🍻🍻

Сильвер — горезвісний алхімік Таші, чия пришелепкувата слава давно біжить попереду нього.
Одного дня за пророцтвом йому судилося пробудитися героєм, і щоб доправити Сильвера до столиці, Великий храм посилає по нього жерця Івора Гусмана, оаскільки герой без жерця неодмінно рано чи пізно втратить над собою контроль. Принаймні саме так усі й кажуть — нібито заради збереження миру в усьому світі.
Але... Невже цей чоловік і справді божевільний?!
— Якщо цей бісів мерзотник і справді випробовування, послане мені долею, я маю його прийняти!..
Та чи судилося Сильверу й Івору благополучно дістатися столиці?

починаємо історію цих дурників, боже, сильвере, ти як узагалі дожив до такого віку😉

нарешті нам досипали лору, якого не вистачало для повного розуміння стосунків іджуна та джехьона🤨🤨

ставлю цій історії 10 чорнух із 10, бо без звичних триґерних тем вона пробила мене на дрижаки🙌🤑
хто ще не читав, бігом, на день стягу й харкова це саме те, чого вам не вистачало!!

Сьогодні в мисливчика планована перерва, невеличке нагадування, тому можете, хто ще не зацінив, почитати романчик!! (начебто останній розділ то 127 розділ роману)

хаджуне, ти майже зірвав свій куш пупупу- якби тільки не цей їбучий у буквальному сенсі привид-🫪

які ж вони солодкі, ви не уявляєте, як ми скучили до теґу від друзів до коханців🤩🤩

оує, нарешті нам почали потроху розповідати за минуле енцо, ЯКИЙ ЖЕ ВІН МАЦЬОПЕНЬКИЙ БОЖЕ🥰🥰