— ну от скажи, смішно ж?
— …
— ну ж бо, смійся.
— хаха… (страшнувато)

а люстра справді мажорна

я обожнюю цю люстру бачити у кожній манхві, вона вже як рідна😉

підписуюся під словами лі🐱

на честь великодня постимо розділ саханчика, де він чисто випадково богом став😅
усіх, хто святкує, зі святом!!🤍

ЄЄЄЙ, мисливський понеділок, here we go!!😉

ахуєнний розділ, але найбільше мені запам'яталася смачна дупа юн біна🌸

я просто на колінках перед мальовкою ліґон- цей ап, порівняно з першим сезоном, який теж був намальований просто неймовірно, вавава❤️

2 способи підняти котика (ft. 240j ака лічі)

оце розпуста пішла, але нюанс в тому, що лише в уяві 🥲

боже ви тільки гляньте на це хтиве жахисько, науявляв тут собі🤭

сонву геній. не зря задротив в цю ігрульку🙂

от сонву, не нада тут нам уголос казати за виживання😰😰

От чого-чого, а мисливських жахів і екшну нам точно не вистачало🏃‍♂️🏃‍♂️
Ще й по однойменному роману, перший розділ якого ви можете прочитати вже на всіх платформах!!😉

Через зраду друга Ян Йохан потрапляє до найжахливішого підземелля — Безодні.
У підземеллі, повному чудовиськ і монстрів, він зустрічає Лі Хьонмука — одного з найсильніших пробуджених Кореї, який кілька років тому зник саме в цьому місці.

— Пане Лі Хьонмуку, в-ви ж мене не вб’єте, правда? Я-я людина…
— Людина…
— Так, людина… Як і ви, пане Лі Хьонмуку.

Однак розум Хьонмука вже майже згас під тиском Безодні. Хапаючись за його короткі проблиски свідомості, Йохан відчайдушно намагається вижити, лікуючи рани та намагаючись знайти бодай якусь їжу.

— Раз на кілька десятиліть тут відбувається одне явище. Я називаю його «Розливом».
— Розливом?
— Чим ближче він, тим сильнішими стають зараження й божевілля… Як це щойно було зі мною.

Та коли раптово настає Розлив… Хьонмук остаточно втрачає глузд.

— Якщо ти ягня, то чому не мекаєш?
— Я-я не ягня, я Ян Йохан…
— Моє ягнятко.

Жорстокі умови Безодні, гнійна рана на нозі, страшні чудовиська, що виють із темряви й чатують на кожному кроці, і на додачу — некерована поведінка збожеволівшого Лі Хьонмука…
Не минає й дня, щоб його відчайдушні спроби вирватися з цього пекла не закінчувалися сльозами.