Кольори Черкащини…

Женя Кузнєцова пише: прийшла сусідка, яєць принесла. Каже: йшла дівчина лучками… Все воно взаімноповʼязане. Хоч би їжак не прийшов

Минулого року скважину копали. Глибоку. На ніч залишили, на другий день. Каже чоловік-робочий: накрийте якимсь ящиком. -Навіщо? - -Щоб їжаки не попадали. Пішов ящик шукать. Вертаюся з ящиком, а біля скважини стоїть їжак і заглядає в безодню. - Не роби цього, брат! - кажу! Послухався... ))

Помер Ігор Миронович Калинець. Один з найбільш самобутніх і незрозумілих назагал поетів України. Він писав від Бога! Царство небесне!

Польща підіймала авіацію під час атаки РФ на Україну - пише УП. От заїбісь! Молодці... Щоб ми й робили без тої польської авіації. Колись до Леоніда Утьосова, в Одесу, привели хлопчика, який співав. На оглядини. Співав хлопчик херово. Утьосов його вислухав. Каже: ну це принаймні краще, ніж горілку пити

Кстаті, чуть не забув вам сказать про главне! Йшла дівчина лучками ))

У Росії розбився пасажирський літак, ніхто не вижив… Сподіваюсь колись прочитати такий самий заголовок без слів «розбився пасажирський літак»

Не для фб, бо там такого нельзя. Деякі дані свідчать, що рф в можливих близьких «мирних» перемовинах буде тягти тему «руского язика» та його захисту в Україні. В результаті, думаю, можуть зʼявитися певні групи людей, через неформальну діяльність яких публічно говорити на «язикє» в Україні буде трохи сцикотно… Мабуть, це трохи не ліберально, й не зовсім демократично. Але - похуй! Тільки так!

Коли я був малим, в мене був один «гаджет». Ведмідь. Ведмідь заводився ключиком і бив у тарілки лапами. Ведмідь був схожим на купу рудого гімна, спеченого у духовці. Коштував ведмідь дев’ять піісят. На сьогоднішні ціни, це десь як мільярд доларів. Ми тоді сурово жили, нужденно.

А нині для PlayStation 5 виходить S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. І це – космос!!!
За свої 56 років я бачив, як постаріли гори і скінчився палеоліт. Ми не свідомі того, як швидко змінюється світ.

Американці називають такі штуки «м’яким впливом». В цю гру гратимуть мільйони людей по всій планеті. І ці люди будуть знатимуть, що це зроблено в Україні. В тій загадковій Україні, яка одного разу розбила «другу армію світу» голими руками. Бо Україна – це Спарта, Україна – це фентезі в реалі!

Виробник пише: «Це перемога не тільки гравців — це перемога української ідентичності. Ми доводимо, що вміємо не лише тримати оборону, а й створювати продукти, у які грає планета: робочі місця, податки, екосистема, інвестор із України — все своє, без “скрєп”. І поки наші хлопці на фронті б’ються за свободу, наші розробники б’ються за уяву світу». І цей пафос тут абсолютно доречний.

Куплю таку штуку Луці на 1-е вересня. Я розкажу Луці про Чорнобиль, бо він про нього ще нічого не знає. Діди потрібні для того, аби були онуки… Правильні онуки!

В інтерв’ю Сергію Жадану китайський митець Ай Вейвей каже про мотиви війни. Зокрема про таке: коли відбувається вторгнення однієї країни в іншу, навколо цього відразу будується величезний бізнес. З’являється надто багато людей, фінансово зацікавлених в тому, аби війна продовжувалася. В якийсь момент їх може бути навіть більше, ніж прихильників миру (серед тих, хто приймає рішення).

І це дійсно так, і це стосується й нашої війни. Мова не тільки про зловживання з державними закупівлями, маніпуляцію з цінами, чи виготовленням неякісного товару. Навіть на ринку донатів і волонтерського руху є великі маніпуляції і махінації з коштами й зборами. Перевірити це майже неможливо, покладання – лише на совість та чесне слово.

Окрема тема – подвійний бізнес. Бізнес подвійної моралі. Коли люди з одного боку нібито допомагають Збройним Силам, а з іншого – не гребують «вигідною співпрацею» з ворогом.

Так, за даними Служби безпеки України, відомий виробник чаю «Мономах» впродовж війни успішно продовжує торгувати і з Росією, і з Білоруссю. Працюють не безпосередньо від себе: а через посередницькі фірми. Чи гроші не пахнуть? Чи гроші таки пахнуть війною й бідою?

І як можна вимагати у відомих іноземних брендів вийти з російського ринку, коли тебе відразу тицьнуть носом в пачку «Зеленого, китайського, байхового, крупнолистового», щойно завезеного окупанту з України. І «Мономах» - це лише поодинокий приклад. Таких бізнесів подвійної моралі – сотні, якщо не тисячі.

Звісно, чай це не запчастини до гелікоптерів, але кожен такий «компроміс» подовжує війну, робить її «прийнятною» для багатьох людей.

Володимир Мономах (той, що князь, а не чай) якось розбив половців і усунув небезпеку від своєї держави. Бізнес з половцями Мономах не робив…

Зізнаюся чесно, я мало що тямлю в кіберспорті. Але радію, коли наші перемагають. Бо це Наші, і вони Перемагають. А нам цього не вистачає.

Тому з радістю вам повідомляю, що Українська кіберкоманда NAVI щойно виграла великий турнір. Це чемний спорт: без розбитих голів, але з виграним фіналом, нервами з арматури і офіційним кубком. Слава - країні, радість – фанам. Можем, подякувати тим, хто це тягне системно: гравцям, уболівальникам і інвестору Максиму Кріппі.

Чому це важливо? Кібери нам потрібні. У найближчому осяжному майбутньому кібери будуть відігравати таку роль, яку сьогодні грають оператори БПЛА.

Буде мир і коли саме, - побачимо. А ми мусимо бути до всього готові. Завжди!