Раша спешиал форсес, пише інтернет…

Ні, не раша, інтернете… Не раша!

З коментів:

У мене є подруга, яка синові, коли він був малий, казала я грибами отруїлась ( похмілля). Сину вже 27, грибів досі не їсть

Тим часом Служба Божа України (СБУ) серйозно в'їбала по військовому аеродрому "Кіровське" в тимчасово окупованому Криму. Серед жертв - багатоцільові ударні гелікоптери Мі-8, Мі-26, Мі-28. А також ЗРК "Панцир С1". ЗРК "Панцир" вразити сильно не просто. Це - штучна робота! Героям слава!

Йшла дівчина лучками! Той сон, той сон!

https://www.youtube.com/watch?v=vMnkBovyTPc

Які ж крутезні речі роблять наші. Ніколи нікуди я звідси не поїду! Моя Земля. Мій Київ! Моя Україна!

Нам тисячі років! Куди ви полізли, суки? Тут для вас тільки смерть!

А то ще якось було таке, що на долину туман! На долину туман упав Мак червоний в росі, мак червоний в росі скупав... По дорозі дівча.. Я сам це все бачив лічно! ))

У нас багато пісень і багато віршів. Як умру, то поховайте. Ми живемо на тій Землі, що нас тут завжди всі намагалися вбити. Ми, в принципі, ніколи нікого не займали. Ми сіяли.

На нашій Землі загинуло пʼять імперій. Ми не загинули. Ми були, є і будемо!

Гей, Соколи!

https://m.youtube.com/watch?v=UZ7gUf2Ynzw&pp=ygUT0JPQtdC5INGB0L7QutC-0LvQuA%3D%3D

Ой, летіли дикі гуси. Але не гуси, на жаль. Дикі свині летіли. Хоча навіть свиней шкода на таке порівняння

Пролетіли шахеди, за ними - літаки наші, потім - ракети. Потім на веранду з горіха впав кіт. Коли дорослий і самодостатній кіт падає на веранду з горіха - це як ППО. - Я тебе зараз кончу, тварино ти дурна, кажу. Виспались, в общим... Той сон, той сон…

Квитки на хор "Гомін" розкуплені до кінця року. Так спрацював "вірус". Але мене це тішить. Бо нас цікавлять пісні й краса, навіть у цю страшну добу

Цілу ніч так їбашило, що страшне. В селі ніхто ніколи нікуди не ховається, і не лізе в погріб. В нас навіть сирену вирубили, бо обридла. Це не про безпечність і не про легковажність. Ми люди горді. Ми - українці!

О 9-й годині село спиниться, повернеться обличчям до клубу, і покладе руки на серце. Хвилина мовчання. І гімн.«Душу й тіло ми положим за нашу свободу!»

У Тютюника є таке оповідання "Устим та Оляна". Устим був на війні. Прийшов з війни додому, поранений, в короткій шинелі. І нічого в Устима більше не було, крім осколків в тілі. Оляна йому зраджувала під час війни, бо треба було годувать дітей. Устим про це знав. Устим обіймав свою Оляну, і казав: "Нічого! Нічого! Главне - живі! Главне - живі!"

О четвертій ранку набрав свата. Ви там живі, здорові? - питаю... Та вроді да, каже сват. - А діти як? - Та діти сплять, як дрова, каже сват... Ото б нам усім так. - Піду я пити каву, каже сват... - Якщо вона є кстаті... Живемо війну, живемо життя...

Селове, базарове. Поїхав на базар, до своєї Марічки, по яйця (Марічка - мій яйцевий діллєр). - Нема яєць, каже Марічка. - Їжак поїв... А на тому боці, там живе Марічка... І їжак там живе. На тому боці. Поїв мої яйця... Сволоч така... ))

Кольори Черкащини…

Женя Кузнєцова пише: прийшла сусідка, яєць принесла. Каже: йшла дівчина лучками… Все воно взаімноповʼязане. Хоч би їжак не прийшов

Минулого року скважину копали. Глибоку. На ніч залишили, на другий день. Каже чоловік-робочий: накрийте якимсь ящиком. -Навіщо? - -Щоб їжаки не попадали. Пішов ящик шукать. Вертаюся з ящиком, а біля скважини стоїть їжак і заглядає в безодню. - Не роби цього, брат! - кажу! Послухався... ))

Помер Ігор Миронович Калинець. Один з найбільш самобутніх і незрозумілих назагал поетів України. Він писав від Бога! Царство небесне!

Польща підіймала авіацію під час атаки РФ на Україну - пише УП. От заїбісь! Молодці... Щоб ми й робили без тої польської авіації. Колись до Леоніда Утьосова, в Одесу, привели хлопчика, який співав. На оглядини. Співав хлопчик херово. Утьосов його вислухав. Каже: ну це принаймні краще, ніж горілку пити

Кстаті, чуть не забув вам сказать про главне! Йшла дівчина лучками ))

У Росії розбився пасажирський літак, ніхто не вижив… Сподіваюсь колись прочитати такий самий заголовок без слів «розбився пасажирський літак»