Товариш Сі, на зустрічі з Мелоні, обіцяв потроїти свої зусилля для досягнення миру. Враховуючи той факт, що раніше він ніхера для цього не робив, що означає «потроїти» наразі не зовсім ясно… :))

Милуюся-дивуюся, як деяких людей поплавило від того, що Христина Соловій назвала стару назву Чорноморська (іллічівськ) - хуйнею. Ну, бо воно хуйня й було. А хто обурюється - то теж хуйня.

Христині треба розвиватися в цьому напрямі далі. Наприклад вийти наступного разу на сцену, та заспівати щось типу: «І ти дівка, і я дівка, чого ж в тебе ширша дірка?»…

:-)

Над хатою летять шахеди. Вони гудуть російською мовою. Ними керують кацапські оператори, які, ймовірно, ніколи не читали «Анну Карєніну», не знають, як по-батькові Федіра Достоєвського, і хто такий Йосип Бродський. Але все одно - це і мовне питання. Про що б не йшлося, - йдеться про мову!

Мене вражає одна річ! Скільки ж гімна носили люди в собі до винайдення соціальних мереж! :-)

З народних прикмет: якщо F-16 йдуть низько, то на Маковія (по новому стилю) буде тепла погода… Якось так… :-)

Українські медалі на Олімпіаді: шпага й гвинтівка. Бо часи такі! Ще треба бокс! Дать комусь пизди - то теж питомо наше!

:))

Не забудьте, шо празник сьогодні. З Маковеєм!

Треба у всьому вміти знаходити позитив. В України на Олімпіаді в Парижі всього дві медалі. Це мало. А в кацапів - жодної! І не буде! А в нас може ще будуть! :-)

Був у Черкасах, послухав повітряну тривогу край Дніпра. Значно краще, ніж у Києві. Мелодійніше, і в мажорі. Не виє, як дурне, а оповідає, розказує… Якось даже надихає. Можливо, навіть краща, ніж Полтавська. Трохи схожа на Львівську, але там - бемоль…

:))

Прилаштували з Лукою кота в ЗСУ. Буде служить локатором… Вже на бойовому діжурстві зранку…

:-)

Добре,
що в цю непевну й тривожну пору бодай бізнес добре прилаштувався. Правда, не весь. А обраний. Наприклад букмекерський монополіст Favbet, ні від кого не криючись висловив теплі слова подяки прокурору. Який, за дивним збігом обставин, саме й курує ігровий бізнес! Треба ж такому случиться!

Свята простота! Святі люди!

Інфо взяв у Володимир Бойко

Мало кому відомо, що перший борт F-16 пілотує Надя Савченко! Вона ж - привид Києва… Правда, військові експерти стверджують, що - просто привид… «Вилазить привид в брудному простирадлі»…

))

Молодьож така безцеремонна нині пішла. Ні поваги, ні такту…Питає мене журналістка: настільки часто ви вживаєте алкоголь?

Отакої!…

Я їй кажу: по будням я, зазвичай, працюю. Тому по будням, не вживаю… За винятком тих випадків, коли пʼю цілий тиждень, або два…

Це сложно обʼяснить…

Колись мій товариш, головний редактор лубенської газети «Хлібороб України» казав: я випить люблю, але я ніколи не валявся…

В цей час ми лежали в траві, біля Ірпеня, бо не могли встать…

:-)

Забув смішну історію розказать. В Черкасах, на бульварі Шевченка, на лавці діти сидять, і їдять морозиво. Сирена загула. Хлопчик каже: кацапи йобані! Дівчинка йому робить зауваження: не матюкайся, я не хочу це чути, мені неприємно… - Кажи просто: кацапи, це нічого не змінить… Просто- срані кацапи…

Шевченків край…

Я даю собі звіт, що на моєму фб, і на моєму тг більшість людей присутні і там, і там. При всьому тому, це абсолютно різні люди.

Для порівняння. Уявіть собі людей на сільській свайбі. Перший стіл, і третій стіл! - Це одні й ті самі люди? - Так, ті самі! Але - ніхуя! Це - зовсім різні люди…

:-)

Говорили з кумом по телефону.

Він каже, та мене якось баби, останнім часом вобше не сильно цікавлять. Це дорожче, ніж на ЗСУ! Я краще мавік куплю…

Я з вами ділюся інсайдами, про які вам ніхто ніколи більше не розповість. Цініть!

Так робиться «історія повсякдення». Так робить Історія!

:-)

Заїжджає чоловік в гості. З Придніпровського. Вина привіз. - Ми - переміщені. Я з Донбасу. Винаймали хату в селі. Зараз переїжджаємо. В Городищенський район. Там двір купили.

- Звідки мова?

- Я закінчив Могилянку, хімія.

Шукав тебе по селу… - А, ЧепИнога? Так він отам живе…

Сіли, випили

- В мене бабця в машині. Сто років. 1924-го. Йдемо познайомлю.

- Будьте здорові!
- І ви будьте здорові!
- Живіть ще!
- І ви живіть!
- Диню будете?
- Буду!

Як ти далі?

Я з 1-го вересня викладаю хімію в Могилянці.

- О, Супер! Побачимся!
- Побачимся!

Це - моя історія!

Завтра в 11.00 мене розбанять на фб. Але то ненадовго. Я повернуся. Тому, без зайвих реверансів і воздушних поцілунків, просто -пока!

Я вас люблю! Або, ні…

:-)

Тг для мене важливий, бо на тг я можу висловлювати думки, які б я висловлювать не хотів. І вони б там десь плавали в мене в мізках, і мене труїли. Тому, я вам сильно вдячний за те, що ви читаєте всю цю бесполєзну хуєту. Чесно!

Спочатку летів шахед, потім падали груші, як дурні. Гуп-гуп! Як ведмеді… Тільки задрімав… Півень під вікном… Довбень… Виспався, блядь… :-)

В Дніпрі повно лебедів, вчора бачив отаку небанальну птицю. Пірникоза називається. Ще часто зустрічається «рибалочка», кольоровий такий. Одуди, сиворакша, вивільга і тд. Звернув увагу на те, що люди ще кой як розбираються в видах птахів, але геть не розрізняють пташиного співу. Хіба, коли йдеться про щось зовсім очевидне: ворона, зозуля, ластівка, горлиця. Я й сам не розрізняю. Бува, йдеш лісом, щось співає. А чи воно соловейко, чи якийсь зяблик - хрен його зна. Мистецтво голосової ідентифікації птахів великою мірою нами втрачене. Те ж саме з травами. Звіробій, подорожник, мʼята, грицики, кропива, петрові батоги… І все остальне… Трава якась… А баба покійна знала різних трав більше сотні. Висіли у вузликах, на бантині. Од усіх болєзнів… Така історія…