Шарп, посилаючись на американські інсайдерські канали, пише, що адміністрація Байдена побоюється, що Ізраїль «на куражі» може втнути щось неадекватне у відповідь на іранські атаки.

Інакше кажучи, - чи не зробить Тель-Авів Тегерану невелику «Щекавицю»?

Не думаю, що до того дійде. Але сам факт оцих «американських побоювань» дуже характерний для сучасного вільного світу: головне, щоб жертва атаки поводилася чемно й прилічно, в межах гуманізму.

Отакої, блядь!

«Були колись ковбоями, та більше не будем», - писав Тарас Григорович…

Вночі отримав два повідомлення:

1. Ти - найкращий!
2. Ой, вибачте, то не вам!

:))

В продовження попереднього посту.

Якось моя донька Дарина в старших класах гімназії, пішла на дискотеку.

Я прокинувся в півпершого ночі, а її досі нема вдома.

Пишу: де ти лазиш? Ану, додому бігом!!!

Відповідає: «Йди нахуй!»…

І через якусь мить: «Ой, пап, вибач, то я не тобі»…

То була сильно довга мить…

:-))

- Віталію, як вам наш бойлер? Все добре працює?
- Так, дякую, все ок, жодних нарікань!
- А ви могли б написати відгук на нашому сайті?
- Міг би. Але я - журналіст. Мені важко змусити себе писати безплатно, ломка!
- Ми вам зробимо скидку на другий бойлер. 500 гривень!
- Нащо мені другий бойлер? Щоб шо?


- Давайте так: ви донатите на ЗСУ ті 500 гривень, а я пишу відгук
- О, давайте!

З миру по нитці…

:-)

На місто Курган іде велика хвиля. Гудуть сирени. Влада закликає городян евакуюватися самостійно. Допомоги не буде!

- А куда евакуюватися?
- Та, куда? Нахуй, як обично!

Навіть без зловтіхи. Мені шкода моєї зловтіхи на це…

:))

Росія більше на 1/6 частина суші. Десь 1/8, 1/12… :))

Послє нас хоть потоп - є таке прислівʼя у братьйов…

- Ага, бля! Не «послє», не «послє»…

:-))

Черкащина, Іркліїв. Перша чверть ХХІ століття.

Село, хати, цвіт дерев, синє небо. Краса і тривога. Мир і війна.

Воїн і собака. Дорога…

За триста років до цієї картини додалися лише стовпи й провода…

(Фото Оксани Мацько)

Пафосно, по-блогерськи, сумним тенором: «Третя світова розпочалася вночі, 14 квітня 2024 року… З атаки Ірану на Ізраїль»…

І це вже ж не перший раз, а двадцятий! Двадцять третя світова, нахуй! І то тільки за цейгод…

))

Лелек приніс якесь рядно до гнізда, а лелечиха його кинула додолу, вниз.

Тіпа: ти, бачу, вобще не розбираєшся! Куди воно до нашого інтерʼєру?! Ні смаку, ні чуття стилю. Нащо я з тобою звʼязалася? Казала мені мати… І т.д…

:))

- Боже, це ти? - каже мені якийсь абсолютно чужий чоловік на базарі, і лізе обніматься
- Та, да, кажу. - Я! А це - ти?
- Це - я, каже!

Я його раніше ніколи не бачив. Думаю, він мене - теж. Ну, пообнімалися…

:-)

Більше 50 відсотків молодих французів готові воювати за волю України!

Десь там, в синьому високому небі, тихо всміхнувся професор Сорбони, отаман Сірко…

А попід горою, яром долиною…

:-)

Насправді гасло Make America Great Again придумали українці для того, щоб просить грошей в конгресу (Нікому не розказуйте)…

:))

- Іде похолоданіє, таке, що аж до заморозку. - Видно все на грядках померзне! - приречено повідомляла баба Тетяна дідові Андрію.
- Аби ти про нього менше балакала, Тетяно, - казав дід, - то його б і не було…

Дід був правий. Щойно баба переставала говорити про похолоданіє, - похолоданіє відступало…

:-)

Віктору Пинзенику - 70!!!
Коли ми познайомилися, йому було трохи за сорок. А мені майже не було «ніскільки» :))

Я тоді писав статтю для «Киевских ведомостей».

Віктора Михайловича поважаю за його ліберальні погляди про обмеження втручання держави в економіку, ринок, бізнес.

«Якщо в Україні створити міністерство яблук, то яблука пропадуть на другий день», - казав Пинзеник…

«Знов зозулі голос чути в лісі»… Вперше цьогоріч почув.

До речі, якщо може хтось не знав, то зозуля не співає. Оце «Ку-ку!» - то зозулин самець.

І він не рахує ваші роки, а просто закликає зозулю до блуду.

Як це не прикро, але самцю зозулі абсолютно до жопи, скільки вам років лишилось жити…

Так воно вже склалося в природі…

:))

Дивно, що рейтинг 100 найвпливовіших людей в світі - є, а рейтингу 100 найїбонутіших - немає. А це було б значно цікавіше…

:))

Цікаво, скільки сьогодні людей зі словами «блядь», приставляли табуретку до шафи та лізли по курточку, складену на осінь…

:))

Возрасне…

В дитинстві літо - то ціле окреме життя.

З новими історіями й знайомствами, дружбою, коханням та розкохуванням, зрадами й ревнощами. Інтригами та таємницями. З дивовижними пригодами і далекими мандрами…

А зараз, з віком…


Зараз за літо, між фразами «пора саджати картоплю» і «пора копати картоплю» ледве встигаєш на хвилину присісти, та стакан вина випить…

:))

Що не кажіть, а Україна таки суттєво прогресувала, попри все.

Люди, які раніше дивилися прямі трансляції засідань Верховної Ради, тепер дивляться засідання американського конгресу.

Раніше казали: Симоненко - підар, а тепер: Спартц - сучька!

:))

Взагалі, цікава історія з конгресменкою Вікторією Спартц.

Про всяк випадок нагадаю, що вона першою назвала вторгнення Путіна «божевіллям і геноцидом українського народу», 6 разів (!!!) за час війни відвідувала Україну, в тому числі прифронтові зони. Будинок її рідної бабці, на Чернігівщині, постраждав від російських бомбардувань.

Спартц ще в січні 2023 року наполягала на якнайшвидшій передачі Україні ракетних систем ATACMS і GMLRS. Була присутня при підписанні президентом Байденом закону про ленд-ліз, і тд.

І коли людина потім так радикально і раптово змінює свою позицію, то найімовірніші йдеться про дві версії: або їбонулася, або продалася. Або - і то, і то…