бабах
затихло
невідомість
але малює все свідомість
не плющи очі, буде гірше
у неспокійному затишші
одну вбачатимеш картину
як мало обіймав родину

#віршики

гудіння, набряк, несвідомість,
пітьма, мовчання, порожнеча,
відлюдність, безвість, невагомість,
падіння, ненависть, утеча,
цькування, нелюбов, насилля,
страх, грубість, злоба, монолог,
розчарування, плач, безсилля,
питання, тиша, епілог.

#віршики

почуй як лежу, як тихо я плачу в кімнаті на самоті
почуй як сльози солодкі ллються крізь сон
я бачу час, що минув, бачу ким була ти тоді
і себе бачу я, того хто пішов

нічого немає у мене крім сліз, нічого, минуло усе
сни тільки лишились теплі та запашні
сни про кавову осінь та поцілунки серед шосе
сни, що давно вже не сняться мені

#віршики

і все що маю — сонця промінь
та надзвичайно з ним багатий
весь світ тепер в моїх долонях
ще й зможу вам подарувати
безмежний, красний та глибокий
цей промінь світла між руїн
купаюсь в ньому, маю спокій
пітьма для світла лиш полин

#віршики

скажи чому
чому я плачу а ти ні
скажи мені
чи не любив мене ніколи
чому одна
і сльози ллються по щоці
тепер рубці
де поцілунки були вчора

#віршики

світанок став багряним
і повну тишу міста
зірвали звуки від зернят ворожого намиста
все сонне стало жвавим
бентежний дзвон у вухах
цілком доповнює тепер лютневу завірюху

завжди комусь замало
така людська природа
один загарбник а другий виборює свободу
що ж браття з нами стало
як в дім пустили звіра
як позабули правду пращурів, зреклися віри

я повернусь додому
із кров'ю на руках
тепер усім відомо
який свободи шлях

вони в нас вкрали весну
убили наших рідних
й нахабно потім брешуть, що ми у цьому винні
не тре ваших суґестій
спотворених традицій
не треба шароварщини калуським вечорницям

справдішня незалежність
не звітність на папері
а вміння протистояти амбіціям імперій
в народа сила — єдність
розрізненість від стада
ще знали помаранчеві — нас не здолати разом

я повернусь додому
із кров'ю на руках
тепер усім відомо
який свободи шлях

#віршики (пісеньки)

немає змоги в мене написати вірш
хоч повно слів, є непогані рими
та кожне нове речення за попереднє гірш
слова, слова, а сенсу нема з ними
порóжньо на душі
які вірші

#віршики

що я хочу вам сказати друзі
що кожен п'ятий підписник каналу
чи зовсім бовван, чи в світі ілюзій
живе, де російського бляха замало
і саме тому із всіх даних мов
він обирає інтерфейсом додатку
в якому читає новини про кров
українців щоденно російську божее, російську, РОСІЙСЬКУ БЛЯХА, це пиздець рими не буде

#віршики

дивлюсь на кавун
чи дивиться кавун на мене у відповідь
я підхожу до нього не відводячи погляд
легенько стукаю по його шкірці
прокручую в руках, шукаючи його сонечко
чемно придавлюю хвостик, чи не відвалиться
піднімаю, зважуючи подумки, несу на ваги
тепер можна додому, все ж важкий чортяка
ставлю на стіл, рукава закатані, буде капати
встромляю повільно ніж, ще трохи, ось-ось, репнув
хороший кавун

#віршики

останні ночі літа
хоч пече ще сонце
і вітер лоскоче обличчя
жадаю дощі за віконцем
негучно Перуна кличу
тіло моє зігріте
хочу зігріти душу
про це у дощу попрошу

#віршики

і в мить коли ти ступиш на поріг
домівки, що покинув спішно
де спогадів на не один щасливий рік
де сумно було, страшно, й смішно
де йшло життя, що зупинилось раптом
де ліжко, що купив ти наче вчора
і думав застеляти тільки в свято
щоб вигляд мала затишний комора
це мить, коли ти взутим підеш спати

#віршики