Пропагандистський форум УПЦ МП у Києво-Печерській лаврі відбувався незаконно?
Днями УПЦ МП зібрала форум представників, як вони самі заявляють, захоплених громад. Під час цього дійства були оприлюднені відкриті листи до керівництва держави.
З цього приводу є два міркування. По-перше, УПЦ МП активно готується до візиту патріарха Варфоломія. І зараз вже зрозуміла їхня тактика – будуть якомога голосніше розповідати про «гоніння», збирати «принижених та ображених» і говорити «що ж ти Варфоломію накоїв». Таким чином вони хочуть перебити ефект від візиту і по-можливості дискредитувати Варфоломія. Ці всі активності будуть широко висвітлюватися та перекладатися іноземними мовами для створення картинки – українці не сприймають Варфоломія, а отже його позиція, що Томос об’єднає українських вірян – провальна, а отже Томос треба відкликати. Саме у такому ключі діятимуть медія УПЦ МП.
Друга річ менш глобальна, проте не менш важлива. УПЦ МП зібрала форум у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Проте юридично УПЦ МП на правах оренди користується лише Нижньою лаврою, а Верхня належить і є у повному користуванні Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Відповідно для використання культових споруд, чи то Успенська церква, чи то Трапезний храм, чи то Лаврська дзвіниця, потрібно узгодження/дозвіл/договір заповідника. І тут постає питання – чи взагалі був цей форум узгоджений? Бо знаючи характер митрополита Павла та Антонія могли і проігнорувати.
Якщо ні, то форум відбувався незаконно. Якщо отримали узгодження, тоді хто його видав та на якій підставі? Річ у тім, що цей форум не підпадає під визначення «здійснення релігійної діяльності». По-факту це конференція чи то круглий стіл. Зазвичай релігійним організаціям погоджують проведення релігійної діяльності у культових спорудженнях (храмах), що належать державі. Отже, якщо погодили «релігійну діяльність», тоді форум знову таки проходив не законно. Ну і якщо все ж таки, керівництво заповіднику дозволило провести форум. Тоді хто буде нести за це відповідальність? Адже в результаті цього форуму було оприлюднено низку антиукраїнських, у тому числі політичних заяв (як от вимоги до Президента України внести на розгляд Верховної Ради декілька законопроектів). А отже хтось має понести за це політичну відповідальність.
Днями УПЦ МП зібрала форум представників, як вони самі заявляють, захоплених громад. Під час цього дійства були оприлюднені відкриті листи до керівництва держави.
З цього приводу є два міркування. По-перше, УПЦ МП активно готується до візиту патріарха Варфоломія. І зараз вже зрозуміла їхня тактика – будуть якомога голосніше розповідати про «гоніння», збирати «принижених та ображених» і говорити «що ж ти Варфоломію накоїв». Таким чином вони хочуть перебити ефект від візиту і по-можливості дискредитувати Варфоломія. Ці всі активності будуть широко висвітлюватися та перекладатися іноземними мовами для створення картинки – українці не сприймають Варфоломія, а отже його позиція, що Томос об’єднає українських вірян – провальна, а отже Томос треба відкликати. Саме у такому ключі діятимуть медія УПЦ МП.
Друга річ менш глобальна, проте не менш важлива. УПЦ МП зібрала форум у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Проте юридично УПЦ МП на правах оренди користується лише Нижньою лаврою, а Верхня належить і є у повному користуванні Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Відповідно для використання культових споруд, чи то Успенська церква, чи то Трапезний храм, чи то Лаврська дзвіниця, потрібно узгодження/дозвіл/договір заповідника. І тут постає питання – чи взагалі був цей форум узгоджений? Бо знаючи характер митрополита Павла та Антонія могли і проігнорувати.
Якщо ні, то форум відбувався незаконно. Якщо отримали узгодження, тоді хто його видав та на якій підставі? Річ у тім, що цей форум не підпадає під визначення «здійснення релігійної діяльності». По-факту це конференція чи то круглий стіл. Зазвичай релігійним організаціям погоджують проведення релігійної діяльності у культових спорудженнях (храмах), що належать державі. Отже, якщо погодили «релігійну діяльність», тоді форум знову таки проходив не законно. Ну і якщо все ж таки, керівництво заповіднику дозволило провести форум. Тоді хто буде нести за це відповідальність? Адже в результаті цього форуму було оприлюднено низку антиукраїнських, у тому числі політичних заяв (як от вимоги до Президента України внести на розгляд Верховної Ради декілька законопроектів). А отже хтось має понести за це політичну відповідальність.
В Києво-Печерській лаврі шукають водіїв. прибиральниць та кухарів. Перелік кадрових вакансій оприлюднено на сайті обителі. У той же самий час спікер УПЦ МП Миколай Данилевич погрожує, що проти перейменування УПЦ МП вийде 20 мільйонів вірних цієї церкви. То, може, нехай з цих 20 мільйонів знайдуть в Лавру прибиральниць та кухарів, а потім вже погрожують протестами? https://lavra.ua/otdel-kadrov/
Свято-Успенская Киево-Печерская Лавра
Вакансии
Сьогодні особливе відео. Я розповім, як російські спецслужби використовують Московський патріархат проти України. Які оперативні псевдоніми у діючих ієрархів РПЦ та за яких обставин ставався витік оперативної інформації про спецоперації російських шпигунів із задіянням Московського патріархату.
Усі деталі за посиланням ⬇
https://youtu.be/tqJXBAeLLlE
Усі деталі за посиланням ⬇
https://youtu.be/tqJXBAeLLlE
YouTube
Спецслужби і Церква: від КДБ до ФСБ
Як спецслужби використовують церкву? Які оперативні псевдоніми у митрополитів та патріархів та які гучні провали спецслужб у церковній сфері ставалися останнім часом?
Відомий український релігієзнавець Дмитро Горєвой у ролі ведучого-аналітика програми "Детектор.…
Відомий український релігієзнавець Дмитро Горєвой у ролі ведучого-аналітика програми "Детектор.…
Продовжуємо тему співпраці Московського патріархату та російських спецслужб
Засновники Cerkvarium Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач розповідають про роль Московського патріархату в анексії Криму.
"Окрім Гіркіна, який організовував охорону, та Малофєєва, який фінансував візит, у складі делегації були Олег Лебедєв – депутат Держдуми Росії, політик від «Єдиної Росії», «афганець», який в молодості жив у Партеніті, та Дмитро Саблін – тоді ексдепутат Держдуми РФ, сенатор Ради Федерації, заступник глави російської організації «Бойове братство», який пізніше став співзасновником руху «Антимайдан» в Росії.
«Він (Дмитро Саблін – ред.) вже після того, як був помічений в цій ситуації, дуже часто їздив до Сирії і проводив зустрічі з патріархом Антіохійським. Можемо зрозуміти, що Саблін від російської влади чи від міністерства оборони теж має певні повноваження курувати оці перемовини, задіюючи релігійний фактор», – вважає релігієзнавець, директор громадської організації «Центр релігійної безпеки» Дмитро Горєвой.
Усі події за лаштунками привозу релігійної реліквії – це один із яскравих прикладів того, як російська держава використовує РПЦ для своєї політики за кордоном, вважає релігієзнавець Дмитро Горєвой.
«Був задіяний для цього власник цієї реліквії, це настоятель афонського монастиря святого Павла ігумен Парфеній. Власне, тоді його роль якось не була активно помічена, але вже потім, через 4 роки, коли в нас стартував автокефальний процес, я особисто відслідковував інформаційні повідомлення Московської патріархії і вони використовували авторитет цього старця для того, щоб вкидати негативні дискредитуючі меседжі, наративи щодо української автокефалії», – каже Дмитро Горєвой.
«Він є заступником патріарха Кирила у такій організації, як «Всесвітній російський народний собор». Це такий їхній квазі-релігійно-політичний майданчик для просування ідей щодо утримання впливу на довколишні країни, на збирання, що називається, «руських земель» і відновлення історичної Росії як вони називають, або другого Радянського Союзу», – зауважує релігієзнавець.
Московський патріархат у Криму відіграв свою роль в цілому в окупації півострова, підкреслює релігійний публіцист, авторка книги «Московський патріархат в Україні – анатомія зради», співзасновник «Центру релігійної безпеки» Тетяна Деркач.
«У Керчі, коли відбувалася висадка осіб абсолютно невпізнаних, але озброєних, вони дійсно розташовувалися в храмах. Вони там зберігали свою зброю і, власне, священники зовсім цього не приховують. Мені здається, що цим священникам було відомо щось більше, ніж простим кримчанам і українцям на материку. Тому що, коли відбувалося захоплення українських військових частин, то, природно, що росіяни брали з собою священників, які вмовляли «не воювати проти братів». Значить, священники були готові», – вважає Тетяна Деркач".
Детальніше за посилання ⬇
https://www.radiosvoboda.org/a/okupacia-krimu-moskovsky-patriarkhat/31122625.html
Відео буде доступне ввечері.
Засновники Cerkvarium Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач розповідають про роль Московського патріархату в анексії Криму.
"Окрім Гіркіна, який організовував охорону, та Малофєєва, який фінансував візит, у складі делегації були Олег Лебедєв – депутат Держдуми Росії, політик від «Єдиної Росії», «афганець», який в молодості жив у Партеніті, та Дмитро Саблін – тоді ексдепутат Держдуми РФ, сенатор Ради Федерації, заступник глави російської організації «Бойове братство», який пізніше став співзасновником руху «Антимайдан» в Росії.
«Він (Дмитро Саблін – ред.) вже після того, як був помічений в цій ситуації, дуже часто їздив до Сирії і проводив зустрічі з патріархом Антіохійським. Можемо зрозуміти, що Саблін від російської влади чи від міністерства оборони теж має певні повноваження курувати оці перемовини, задіюючи релігійний фактор», – вважає релігієзнавець, директор громадської організації «Центр релігійної безпеки» Дмитро Горєвой.
Усі події за лаштунками привозу релігійної реліквії – це один із яскравих прикладів того, як російська держава використовує РПЦ для своєї політики за кордоном, вважає релігієзнавець Дмитро Горєвой.
«Був задіяний для цього власник цієї реліквії, це настоятель афонського монастиря святого Павла ігумен Парфеній. Власне, тоді його роль якось не була активно помічена, але вже потім, через 4 роки, коли в нас стартував автокефальний процес, я особисто відслідковував інформаційні повідомлення Московської патріархії і вони використовували авторитет цього старця для того, щоб вкидати негативні дискредитуючі меседжі, наративи щодо української автокефалії», – каже Дмитро Горєвой.
«Він є заступником патріарха Кирила у такій організації, як «Всесвітній російський народний собор». Це такий їхній квазі-релігійно-політичний майданчик для просування ідей щодо утримання впливу на довколишні країни, на збирання, що називається, «руських земель» і відновлення історичної Росії як вони називають, або другого Радянського Союзу», – зауважує релігієзнавець.
Московський патріархат у Криму відіграв свою роль в цілому в окупації півострова, підкреслює релігійний публіцист, авторка книги «Московський патріархат в Україні – анатомія зради», співзасновник «Центру релігійної безпеки» Тетяна Деркач.
«У Керчі, коли відбувалася висадка осіб абсолютно невпізнаних, але озброєних, вони дійсно розташовувалися в храмах. Вони там зберігали свою зброю і, власне, священники зовсім цього не приховують. Мені здається, що цим священникам було відомо щось більше, ніж простим кримчанам і українцям на материку. Тому що, коли відбувалося захоплення українських військових частин, то, природно, що росіяни брали з собою священників, які вмовляли «не воювати проти братів». Значить, священники були готові», – вважає Тетяна Деркач".
Детальніше за посилання ⬇
https://www.radiosvoboda.org/a/okupacia-krimu-moskovsky-patriarkhat/31122625.html
Відео буде доступне ввечері.
Радіо Свобода
«ФСБ в рясах». Як російські спецслужби діяли під прикриттям Московського патріархату?
«Коли відбувалося захоплення українських військових частин, росіяни брали з собою священників» – Деркач
А ось і обіцяне відео про спецоперацію російських спецслужб, під прикриттям церкви Московського патріархату.
Коментують події співзасновники Cerkvarium Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач.
https://youtu.be/1UlyNo6nc0w?t=381
Коментують події співзасновники Cerkvarium Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач.
https://youtu.be/1UlyNo6nc0w?t=381
YouTube
Крим: Як ФСБ діяла під прикриттям Московського патріархату | Крим.Реалії
ФСБ в рясах. Як російські спецслужби перед окупацією Криму у 2014 діяли під прикриттям Московського патріархату? У січні 2014-го року Росія привезла до Крим...
Друзі, а ми продовжуємо викриття підривної діяльності Московського патріархату проти України.
Майже 5 років тому Європарламент ухвалив резолюцію «EU strategic communication to counteract anti-EU propaganda by third parties» – «Про стратегічну комунікацію ЄС для боротьби з пропагандою третіх сторін проти нього», в пункті восьмому якої стверджується, що Кремль використовує транскордонні релігійні організації для пропаганди. Очевидно, що найвідомішим і найбільшим транскордонним релігійним утворенням Росії є Російська православна церква (Московський патріархат).
В Україні Православна церква Московського патріархату протягом останніх 7 років невпинно розповідає всім навкруги про жахливу міжрелігійну ситуацію в Україні. Це не якісь поодинокі висловлювання окремих кліриків, а цілеспрямована інформаційна кампанія.
За напрямок ООН відповідає ГО «Громадський правозахист» (Общественная правозащита) на чолі з маловідомим юристом Олегом Денісовим. Він через ГО подає звіти та заяви про начебто порушення прав вірних. Над донесенням «правильної думки» до конгресменів у США працює скандально відомий намісник «Десятинного МАФу» єпископ Гедеон Харон. Вікарій митрополита Онуфрія єпископ Баришівській Віктор (Коцаба) працює на європейському напрямку. Так, у лютому 2020 року він писав листа депутатам Європарламенту про утиски та дискримінацію УПЦ (МП).
Дискурс про гоніння постійно чується у повідомленнях медійних платформ, пов’язаних із Московським патріархатом. Ведеться постійна робота з дискредитації Києва. Таким чином УПЦ (МП) робить свій внесок у спецоперацію з перетворення України на failed state, державою, що не відбулася. Саме так характеризував Україну Володимир Путін на зустрічі з президентом США Джорджем Бушем молодшим під час Бухарестського саміту НАТО у 2007 році.
Але що ж насправді відбувається з релігійною ситуацією в Україні? Щоби не казали представники Московського патріархату, де-факто ніяких релігійних утисків чи гонінь в Україні не відбувається.
Відповідно до світового дослідження рівня релігійної свободи, проведеного американською соціологічною службою Pew Research Centre, Україна є державою з непоганим рівнем релігійної свободи та середнім державним регулюванням релігійної сфери. Ми в одній групі з такими країнами Європи, як Німеччина, Бельгія, Данія чи Австрія. І далеко від країн із реальними релігійними утисками, як от Китай, Туркменистан, Сирія, Росія чи Індонезія. Більше того, починаючи з 2014 року розширюється сфера релігійної свободи.
Але найцікавіше у всій цій історії прямо таке орвелівське дводумство. Бо, з одного боку, в УПЦ (МП) розповідають вірним, що Україні не потрібний Євросоюз, бо краще бути у союзі з Росією, але як жалітися на Київ, то обов’язково до Європарламенту. Вони кажуть, що нам не треба Європи, але раптом що, то жаліються тій самій Європі. Вони апелюють до прав людини, але самі ж критикують «бездуховний Захід» за начебто надмірні права людини.
Очільник РПЦ патріарх Кирило взагалі вважає права людини єрессю. Хоча це не завадило йому звернутися до голів держав «нормандської четвірки», предстоятелів автокефальних церков, генсекретаря ООН та очільника Всесвітньої ради церков із заявою про порушення прав людини в Україні.
Більше того, Кирило стверджував, що ухвалення деяких законопроєктів створить «нечувану для сучасної Європи дискримінаційну практику... щось подібне існувало хіба що за часів нацистського панування у Німеччині». Тобто, фактично у Московській патріархії розсилають листи, в яких прирівнюють Україну до нацистської Німеччини.
В УПЦ (МП) так довго і наполегливо переконували усіх, що вони поза політикою, що аж не помітили, що самі є частиною російської політики. Чи то свідомо зробили вигляд, що не помітили. Московський патріархат так палко і ревниво змагається за релігійну свободу в Україні і впритул не помічає порушень цієї свободи та відвертих гонінь у самій Росії. Для неї воістину свобода – це рабство, а війна – це мир.
Гадаю, що у процесі виконання закону про перейменування логічніше було б назвати цю релігійну організацію «Російська православна церква Орвелівського патріархату».
Майже 5 років тому Європарламент ухвалив резолюцію «EU strategic communication to counteract anti-EU propaganda by third parties» – «Про стратегічну комунікацію ЄС для боротьби з пропагандою третіх сторін проти нього», в пункті восьмому якої стверджується, що Кремль використовує транскордонні релігійні організації для пропаганди. Очевидно, що найвідомішим і найбільшим транскордонним релігійним утворенням Росії є Російська православна церква (Московський патріархат).
В Україні Православна церква Московського патріархату протягом останніх 7 років невпинно розповідає всім навкруги про жахливу міжрелігійну ситуацію в Україні. Це не якісь поодинокі висловлювання окремих кліриків, а цілеспрямована інформаційна кампанія.
За напрямок ООН відповідає ГО «Громадський правозахист» (Общественная правозащита) на чолі з маловідомим юристом Олегом Денісовим. Він через ГО подає звіти та заяви про начебто порушення прав вірних. Над донесенням «правильної думки» до конгресменів у США працює скандально відомий намісник «Десятинного МАФу» єпископ Гедеон Харон. Вікарій митрополита Онуфрія єпископ Баришівській Віктор (Коцаба) працює на європейському напрямку. Так, у лютому 2020 року він писав листа депутатам Європарламенту про утиски та дискримінацію УПЦ (МП).
Дискурс про гоніння постійно чується у повідомленнях медійних платформ, пов’язаних із Московським патріархатом. Ведеться постійна робота з дискредитації Києва. Таким чином УПЦ (МП) робить свій внесок у спецоперацію з перетворення України на failed state, державою, що не відбулася. Саме так характеризував Україну Володимир Путін на зустрічі з президентом США Джорджем Бушем молодшим під час Бухарестського саміту НАТО у 2007 році.
Але що ж насправді відбувається з релігійною ситуацією в Україні? Щоби не казали представники Московського патріархату, де-факто ніяких релігійних утисків чи гонінь в Україні не відбувається.
Відповідно до світового дослідження рівня релігійної свободи, проведеного американською соціологічною службою Pew Research Centre, Україна є державою з непоганим рівнем релігійної свободи та середнім державним регулюванням релігійної сфери. Ми в одній групі з такими країнами Європи, як Німеччина, Бельгія, Данія чи Австрія. І далеко від країн із реальними релігійними утисками, як от Китай, Туркменистан, Сирія, Росія чи Індонезія. Більше того, починаючи з 2014 року розширюється сфера релігійної свободи.
Але найцікавіше у всій цій історії прямо таке орвелівське дводумство. Бо, з одного боку, в УПЦ (МП) розповідають вірним, що Україні не потрібний Євросоюз, бо краще бути у союзі з Росією, але як жалітися на Київ, то обов’язково до Європарламенту. Вони кажуть, що нам не треба Європи, але раптом що, то жаліються тій самій Європі. Вони апелюють до прав людини, але самі ж критикують «бездуховний Захід» за начебто надмірні права людини.
Очільник РПЦ патріарх Кирило взагалі вважає права людини єрессю. Хоча це не завадило йому звернутися до голів держав «нормандської четвірки», предстоятелів автокефальних церков, генсекретаря ООН та очільника Всесвітньої ради церков із заявою про порушення прав людини в Україні.
Більше того, Кирило стверджував, що ухвалення деяких законопроєктів створить «нечувану для сучасної Європи дискримінаційну практику... щось подібне існувало хіба що за часів нацистського панування у Німеччині». Тобто, фактично у Московській патріархії розсилають листи, в яких прирівнюють Україну до нацистської Німеччини.
В УПЦ (МП) так довго і наполегливо переконували усіх, що вони поза політикою, що аж не помітили, що самі є частиною російської політики. Чи то свідомо зробили вигляд, що не помітили. Московський патріархат так палко і ревниво змагається за релігійну свободу в Україні і впритул не помічає порушень цієї свободи та відвертих гонінь у самій Росії. Для неї воістину свобода – це рабство, а війна – це мир.
Гадаю, що у процесі виконання закону про перейменування логічніше було б назвати цю релігійну організацію «Російська православна церква Орвелівського патріархату».
Детальніше за посиланням ⬇
https://www.radiosvoboda.org/a/upc-mp-moskovsky-patriarkhat-viyna/31124061.html
https://www.radiosvoboda.org/a/upc-mp-moskovsky-patriarkhat-viyna/31124061.html
Радіо Свобода
Як Московський патріархат працює проти України на зовнішній арені?
«Ведеться постійна робота з дискредитації Києва. УПЦ (МП) робить свій внесок у спецоперацію з перетворення України на failed state» – релігієзнавець
Сьогодні свій день народження святкує патріарх Варфоломій - єрарх, який найдовше в історії очолює першу за честю кафедру у Православному світі.
З цієї нагоди пропоную свою минулорічну статтю про патріарха Варфоломія.
«Патріарх Варфоломій незрозумілий радянським і пострадянським єрархам та вірним. Його не цікавлять фінанси, він не намагається встановлювати монополії на надання релігійних послуг – тобто не поділяє основних інтересів єпископату РПЦ. Проте дійсно переймається екологією, що не типово, та і не зрозуміло для пересічного пострадянського єрарха. У більшості з яких за плечима лише середня професійна освіта. До речі, саме за піклування станом навколишнього середовища Варфоломій здобув прізвисько «Зелений патріарх». Він переймався найважливішими проблемами сучасності ще задовго до народження таких мейнстрімних особистостей, як Ґрета Тунберґ.
Патріарх Варфоломій не потопає у розкоші дорогих аксесуарів, елітних авто чи люксової нерухомості. Однак він вміє вирішувати глобальні людські проблеми, вертати, а не відвертати людей від церкви. Певно, це і є ознака справжнього патріарха ХХІ століття.»
Детальніше за посиланням ⬇️
https://www.radiosvoboda.org/a/30460550.html
З цієї нагоди пропоную свою минулорічну статтю про патріарха Варфоломія.
«Патріарх Варфоломій незрозумілий радянським і пострадянським єрархам та вірним. Його не цікавлять фінанси, він не намагається встановлювати монополії на надання релігійних послуг – тобто не поділяє основних інтересів єпископату РПЦ. Проте дійсно переймається екологією, що не типово, та і не зрозуміло для пересічного пострадянського єрарха. У більшості з яких за плечима лише середня професійна освіта. До речі, саме за піклування станом навколишнього середовища Варфоломій здобув прізвисько «Зелений патріарх». Він переймався найважливішими проблемами сучасності ще задовго до народження таких мейнстрімних особистостей, як Ґрета Тунберґ.
Патріарх Варфоломій не потопає у розкоші дорогих аксесуарів, елітних авто чи люксової нерухомості. Однак він вміє вирішувати глобальні людські проблеми, вертати, а не відвертати людей від церкви. Певно, це і є ознака справжнього патріарха ХХІ століття.»
Детальніше за посиланням ⬇️
https://www.radiosvoboda.org/a/30460550.html
Радіо Свобода
Патріарх ХХІ століття, який надав Україні томос: Варфоломій І – нетиповий глава Вселенського патріархату
Він відіграв одну з ключових ролей для унезалежнення і визнання Українського православ’я
💥💥💥 «Подземный тунель в Храм Гроба Господня» – как РПЦ планирует «воровать» благодатный огонь и причем тут ПЦУ🔥🔥🔥
Год назад Израиль и Россия заключили сделку. Путин помилует задержанную гражданку Израиля, а Нетаньяху передаст в собственность РФ церковное подворье в Иерусалиме. Путин девушку помиловал, Нетаньяху на бумагах тоже исполнил свои обязательства. Но год спустя Россия так и не получила церковное здание. Израиль видимо умеет вести переговоры.
Александровское подворье – самое близкое к Храму Гроба Господня русское владение, от него до Голгофы – несколько десятков метров. Входы в подворье и храм расположены на диаметрально противоположных сторонах, но здания стоят достаточно близко.
Сам Храм Гроба Господня сегодня "разделен" между шестью церквями, которые могут служить там самостоятельно: православный греческий Иерусалимский патриархат, римо-католический латинский патриархат Иерусалима, армянский Иерусалимский патриархат, Коптская, Эфиопская и Сирийская церкви. Каждая из них имеет в храме свои приделы или свой вход, каждая служит в определенные часы.
РПЦ участвует в службах в Храме Гроба Господнего благодаря межцерковным отношениям с Иерусалимским патриархатом, но эти отношения могут оказаться под угрозой. Аналитики всерьез утверждают, что следующим новую Православную церковь Украины (ПЦУ) может признать Иерусалимский патриархат. РПЦ же разрывает отношения с каждой церковью, признавшей украинскую. Так было с Константинопольским и Александрийским патриархатами, а также Элладской и Кипрской церквями.
Тогда, чтобы сохранить за собой право на служение, и может понадобиться Александровское подворье, высказывает догадку Сергей Чапнин: из подворья теоретически может быть выход в Храм Гроба Господня.
В 2016 году археологи Афинского университета с разрешения христианских конфессий провели исследование гроба Господнего, и казалось, что под Кувуклией и ложем Иисуса есть разветвленная система тоннелей. Согласно преданию, Иисус был погребен в пещере, над которой позже построили храм. Долгое время считалось, что при строительстве храма природный ландшафт был разрушен. Но оказалось, что скальные стены пещеры были покрыты мрамором, чтобы паломники не выколупывали себе кусочки реликвии и таким образом не уничтожили храм.
"На месте Александровского подворья были сооружения V-VI веков и были они органично связаны с Храмом Гроба Господня. Логично предположить, что все эти сооружения между собой как-то связаны, массой всяких коридоров и ходов. Будет удивительно если такого коридора нет", – рассуждает Александр Солдатов.
"Об этом прямо никто не говорит... Данные "русских раскопок" представлены и путь там ведет к цистерне. Но всерьез никогда вопрос о доступе русских [через подворье] в Храм Гроба Господня не ставился. Потому что он слишком сложный и потенциально конфликтный, скандальный. До последнего времени он никому, включая Русскую церковь, не был нужен. И только неудачная внешняя политика патриарха Кирилла, который ссорится с другими поместными церквями, делает этот вопрос актуальным", – полагает Сергей Чапнин.
Но ни сама РПЦ, ни близкие к ней источники никогда не говорили об Александровском подворье как возможном способе "войти" в Храм Гроба Господня.
Религиозный публицист и аналитик Татьяна Деркач обращает внимание на то, как для РПЦ важен благодатный огонь, вокруг которого Московский патриархат много лет поддерживает ажиотаж. "Много лет вокруг благодатного огня распространялись инсинуации относительно его нерукотворного происхождения. Его появление на Пасху считали чуть ли не индикатором истинности церкви. Верующие очень внимательно следили за этой "благочестивой" приметой", – говорит Татьяна Деркач.
Она предполагает, что в случае ухудшения отношений с Иерусалимским патриархатом из-за возможного признания им ПЦУ, под Александровским подворьем могут возобновиться "русские раскопки", которые, по ее словам, тормозились "из-за нежелания портить отношения с греками и католиками". Деркач не исключает, что "РПЦ решила откопать свой туннель в Кувуклию, чтобы добывать свой благодатный огонь".
Год назад Израиль и Россия заключили сделку. Путин помилует задержанную гражданку Израиля, а Нетаньяху передаст в собственность РФ церковное подворье в Иерусалиме. Путин девушку помиловал, Нетаньяху на бумагах тоже исполнил свои обязательства. Но год спустя Россия так и не получила церковное здание. Израиль видимо умеет вести переговоры.
Александровское подворье – самое близкое к Храму Гроба Господня русское владение, от него до Голгофы – несколько десятков метров. Входы в подворье и храм расположены на диаметрально противоположных сторонах, но здания стоят достаточно близко.
Сам Храм Гроба Господня сегодня "разделен" между шестью церквями, которые могут служить там самостоятельно: православный греческий Иерусалимский патриархат, римо-католический латинский патриархат Иерусалима, армянский Иерусалимский патриархат, Коптская, Эфиопская и Сирийская церкви. Каждая из них имеет в храме свои приделы или свой вход, каждая служит в определенные часы.
РПЦ участвует в службах в Храме Гроба Господнего благодаря межцерковным отношениям с Иерусалимским патриархатом, но эти отношения могут оказаться под угрозой. Аналитики всерьез утверждают, что следующим новую Православную церковь Украины (ПЦУ) может признать Иерусалимский патриархат. РПЦ же разрывает отношения с каждой церковью, признавшей украинскую. Так было с Константинопольским и Александрийским патриархатами, а также Элладской и Кипрской церквями.
Тогда, чтобы сохранить за собой право на служение, и может понадобиться Александровское подворье, высказывает догадку Сергей Чапнин: из подворья теоретически может быть выход в Храм Гроба Господня.
В 2016 году археологи Афинского университета с разрешения христианских конфессий провели исследование гроба Господнего, и казалось, что под Кувуклией и ложем Иисуса есть разветвленная система тоннелей. Согласно преданию, Иисус был погребен в пещере, над которой позже построили храм. Долгое время считалось, что при строительстве храма природный ландшафт был разрушен. Но оказалось, что скальные стены пещеры были покрыты мрамором, чтобы паломники не выколупывали себе кусочки реликвии и таким образом не уничтожили храм.
"На месте Александровского подворья были сооружения V-VI веков и были они органично связаны с Храмом Гроба Господня. Логично предположить, что все эти сооружения между собой как-то связаны, массой всяких коридоров и ходов. Будет удивительно если такого коридора нет", – рассуждает Александр Солдатов.
"Об этом прямо никто не говорит... Данные "русских раскопок" представлены и путь там ведет к цистерне. Но всерьез никогда вопрос о доступе русских [через подворье] в Храм Гроба Господня не ставился. Потому что он слишком сложный и потенциально конфликтный, скандальный. До последнего времени он никому, включая Русскую церковь, не был нужен. И только неудачная внешняя политика патриарха Кирилла, который ссорится с другими поместными церквями, делает этот вопрос актуальным", – полагает Сергей Чапнин.
Но ни сама РПЦ, ни близкие к ней источники никогда не говорили об Александровском подворье как возможном способе "войти" в Храм Гроба Господня.
Религиозный публицист и аналитик Татьяна Деркач обращает внимание на то, как для РПЦ важен благодатный огонь, вокруг которого Московский патриархат много лет поддерживает ажиотаж. "Много лет вокруг благодатного огня распространялись инсинуации относительно его нерукотворного происхождения. Его появление на Пасху считали чуть ли не индикатором истинности церкви. Верующие очень внимательно следили за этой "благочестивой" приметой", – говорит Татьяна Деркач.
Она предполагает, что в случае ухудшения отношений с Иерусалимским патриархатом из-за возможного признания им ПЦУ, под Александровским подворьем могут возобновиться "русские раскопки", которые, по ее словам, тормозились "из-за нежелания портить отношения с греками и католиками". Деркач не исключает, что "РПЦ решила откопать свой туннель в Кувуклию, чтобы добывать свой благодатный огонь".
Полная версия этой истории доступна по ссылке ⬇
https://www.currenttime.tv/a/31127329.html
https://www.currenttime.tv/a/31127329.html
Настоящее Время
"РПЦ жаждет владеть всем лично". Как Москва год безуспешно добивается передачи подворья в Иерусалиме, которое "обменяли" на Нааму…
Более года назад, в январе 2020-го, президент России помиловал осужденную в России израильтянку Нааму Иссахар (ее обвинили в перевозке наркотиков, хотя багаж девушки даже не попадал на российскую территорию – она летела транзитным рейсом). В это же время…
🔥Оце новина! Відомий проросійський активіст УПЦ МП Валентин Лукіянік подає скаргу до церковного суду на відому біляцерковну помийку СПЖ!
Йому не сподобалось, що конфіденційний указ про його провокативну діяльність без благословення керівництва УПЦ МП було опубліковано без інформування самого Лукіяніка. Крім того, пан Валентин вимагає розкриття інформації про діяльність СПЖ та осіб, які благословили цей ресурс на подвиги (причому прямо натякає на керівника Інформаційно-синодального відділу митрополита Климента Вечерю та керуючого справами митрополії митрополита Антонія Паканича). Нарешті він жорстко пройшовся по політиці СПЖ публікувати анонімних авторів.
Жодним чином не підтримуємо саму діяльність Лукіяніка, але з захопленням будемо спостерігати за його боротьбою з Київською митрополією, яка, за чутками, і була ініціатором останніх акцій пана Валентина. https://news24ua.com/pozhali-buryu-soyuz-pravoslavnyh-bratstv-suditsya-s-soyuzom-pravoslavnyh-zhurnalistov
Йому не сподобалось, що конфіденційний указ про його провокативну діяльність без благословення керівництва УПЦ МП було опубліковано без інформування самого Лукіяніка. Крім того, пан Валентин вимагає розкриття інформації про діяльність СПЖ та осіб, які благословили цей ресурс на подвиги (причому прямо натякає на керівника Інформаційно-синодального відділу митрополита Климента Вечерю та керуючого справами митрополії митрополита Антонія Паканича). Нарешті він жорстко пройшовся по політиці СПЖ публікувати анонімних авторів.
Жодним чином не підтримуємо саму діяльність Лукіяніка, але з захопленням будемо спостерігати за його боротьбою з Київською митрополією, яка, за чутками, і була ініціатором останніх акцій пана Валентина. https://news24ua.com/pozhali-buryu-soyuz-pravoslavnyh-bratstv-suditsya-s-soyuzom-pravoslavnyh-zhurnalistov
NEWS24UA
Пожали бурю: Союз православных братств судится с «Союзом православных журналистов»
Глава Союза православных братств Украины Валентин Лукияник решил подать в Церковный суд УПЦ (МП) на сайт «Союз православных журналистов в связи с порочащей его имя статьёй «Почему Валентин Лукияник назван провокатором и мошенником». В данной статье авторства…
😜 УПЦ таки РПЦ! Ну нарешті! Ходили кругами, заспамили всіх своїми позовами і зверненнями. А Володимир Легойда таки не витримав:
"Перебування в складі Російської Церкви - це вільний вибір Української Православної Церкви, її єпископату і мільйонів віруючих людей України. І вибір цей, безсумнівно, обумовлений збереженою - всупереч величезній протидії відомих сил, - історичною пам'яттю про нашу спільну Дніпровську хрещальну купіль, спільну історію і культурну спадщину, про наше єдине духовне коріння".
І навіщо треба було город городити? Залишилося запитати все мільйони віруючих УПЦ, чи точно їх вибір в складі РПЦ вільний. І перейменуватися.
"Перебування в складі Російської Церкви - це вільний вибір Української Православної Церкви, її єпископату і мільйонів віруючих людей України. І вибір цей, безсумнівно, обумовлений збереженою - всупереч величезній протидії відомих сил, - історичною пам'яттю про нашу спільну Дніпровську хрещальну купіль, спільну історію і культурну спадщину, про наше єдине духовне коріння".
І навіщо треба було город городити? Залишилося запитати все мільйони віруючих УПЦ, чи точно їх вибір в складі РПЦ вільний. І перейменуватися.
⚡️⚡️Здається, відомого богослова РПЦ протодиякона Андрія Кураєва таки позбавлять сану. Сьогодні пройшло засідання єпархіального суду, що розглядало апеляцію о.Андрія на перший вирок. Після півторагодинного очікування результату о.Андрій повідомив: "Суд "не знайшов підстав" для змінення вироку".
Написав оглядовий матеріал по релігійній ситуації у Румунії. Не зважаючи на те, що це є наш сусід з яким в нас понад 600 км спільного кордону, ми дуже мало знаємо про Румунію.
Підготував матеріал про їхню конфесійну ситуацію. В нас прийнято вважати, що "Румунія то православна країна", проте там є дуже цікаві, у етно-конфесійному плані, регіони, як от Трансільванія, Марамуреш, Банат та Добруджа. Цікава і історія автокефальної Румунської церкви, яка обійняла собою автокефальну об'єднану церкву Волохії та Молдови, а також квазі-автокефальні Германштадську (Трансильванську) та Буковинську митрополії Карловацького патріархату.
Окрема історія - про румунських греко- та римо-католиків, реформатську (кальвіністський напрямок) церкву та етнічний анклав угорців, у самому "географічному серці" Румунії.
https://www.trtrussian.com/mnenie/cerkovnyj-buharest-istoriya-i-etnoreligioznoe-raznoobrazie-rumynii-4784024?fbclid=IwAR2xrUl6lhDHBCfgOWfGZP7FIMMpXrNMNWYN_ENM3j7W-UFP3aI-gbAGM8U
Підготував матеріал про їхню конфесійну ситуацію. В нас прийнято вважати, що "Румунія то православна країна", проте там є дуже цікаві, у етно-конфесійному плані, регіони, як от Трансільванія, Марамуреш, Банат та Добруджа. Цікава і історія автокефальної Румунської церкви, яка обійняла собою автокефальну об'єднану церкву Волохії та Молдови, а також квазі-автокефальні Германштадську (Трансильванську) та Буковинську митрополії Карловацького патріархату.
Окрема історія - про румунських греко- та римо-католиків, реформатську (кальвіністський напрямок) церкву та етнічний анклав угорців, у самому "географічному серці" Румунії.
https://www.trtrussian.com/mnenie/cerkovnyj-buharest-istoriya-i-etnoreligioznoe-raznoobrazie-rumynii-4784024?fbclid=IwAR2xrUl6lhDHBCfgOWfGZP7FIMMpXrNMNWYN_ENM3j7W-UFP3aI-gbAGM8U
Церковный Бухарест. История и этнорелигиозное разнообразие Румынии
Какие особенности религиозного ландшафта Румынии? Как на это повлияла история? Откуда в центре страны огромный анклав протестантов? Каким образом сформировалась современная Румынская церковь? Почему она не имеет Томоса на все свои территории?
😁 Ну, що ж так не везе УПЦ МП. Оголосили хресний мітинг на 21 березня, в день Торжества православ'я. А Кличко увів 20 березня день торжества локдауну. Поки в протистоянні влади та УПЦ МП рахунок 2:1.
💥Скандал з "побиттям захисника канонічної церкви прихильниками ПЦУ", здається, завершується черговим і дуже бридким пшиком. За словами самого потерпілого Василя Хащіюка, побиття сталося внаслідок таки побутового конфлікту (відмовився пити з молодиками). Як і казали в поліції. Але ж інформаційна качка УПЦ МП запливла так далеко, що вибачатись за фейкньюз ніхто не буде. Тому Хащіюк ВИСЛОВИВ ПРИПУЩЕННЯ, що, НА ЙОГО ДУМКУ, це сталось на релігійному грунті. Дуже хочеться це неподобство прокоментувати, але стримаємося, адже зараз піст. https://www.youtube.com/watch?v=gVG8Bw8jrOs
YouTube
На Буковині 5 чоловіків жорстоко побили пенсіонера
Нападники повалили чоловіка на землю і щосили били ногами по голові й тілу. Постраждалий переконаний лупцювали його за релігійні погляди. Що ж врятувало пен...