"Не зная броду, не суйся в воду". Натрапили на цікавезне інтерв’ю одного православного священника з Гани (Александрійський патріархат), який ще в 2003 році скаржився на «пихатих греків», які стримували інкультурацію православ’я в Африці відповідно до звичаїв африканців. Священник пояснює, чого не вистачає православним африканцям. Сподіваємося, новий екзарх Моспатріархату митрополит Клинський Леонід це питаннячко вивчить. Може, ще й паломників з Росії будуть возити за програмою обміну духовним досвідом.

«"Я прийшов не скасувати, а виконати", – говорить Христос. Це стосується не лише Старого Завіту, до якого африканці – через свій менталітет, повсякденну реальність та спосіб життя – відчувають себе дуже близькими, а й до нашої культури. Місія, всупереч тому, що багато хто вірить, полягає не в тому, щоб «принести» Христа і віру в країни та народи, які б їх «не мали», а у виявленні Христа, який уже є в кожній культурі і чекає на відкриття. Це передбачає, повторюю, глибоке вивчення речей, розуміння цієї культури зсередини шляхом повторного відкриття справжнього значення жестів і практик.

На мою думку, навіть те, що тут вважається найбільш язичницьким, можна хрестити. Візьмемо, наприклад, звичай, який викликає багато дискусій і суперечок: узливання. Люди йдуть до храму, пропонують пляшку бренді, яку священик розливає біля підніжжя тотемного дерева. Який глибший сенс цієї практики? Насправді це акт обміну, заступництва, молитви, спілкування з усім космосом, живими і мертвими. Наливаючи коньяк, священик справді закликає Бога і предків. Він запрошує їх прийти випити з присутніми, побути з ними в мирі, захистити їх у житті та проектах, будь то весілля, подорож тощо. Наприкінці цієї церемонії всі випиватимуть цю воду з однієї миски, з однієї чашки, якщо хочете. Крім Євхаристії, Я не знаю кращого символу причастя, ніж той, спілкування з Богом, мертвими, живими, землею і небом. Чому б ми не могли взяти, інтегрувати в православний літургійний корпус деякі з цих жестів, звісно, трансформуючи їх, надавши їм значення, новий зміст, іншими словами, поставивши Христа в центр?

Таким чином, існує незліченна кількість практик, які, безперечно, мають нехристиянський характер, але які ми можемо змінити, надавши їм належно християнського значення. Чи не примітивне християнство захопило багато язичницьких обрядів і традицій? Це шлях, яким ми повинні йти. Тому необхідно готувати вірних, які зможуть це зробити».

В польському виданні Gazeta Polska з"явилась стаття під промовистою назвою "Польська православна церква і гроші від Путіна? Секрет Фонду Росатома" (повний текст можна переглянути на сайті Рolskie radio). Про це повідомив телеграм-канал "Клирик ньюз".

Журналісти виявили, що в грудні 2021 року представники Російського фонду сприяння розвитку культури та християнської спадщини відвідали високопоставлених осіб Польської Православної Церкви, яка приховала інформацію про ці зустрічі. Цей фонд фінансується російською державною корпорацією "Росатом".

Делегація на чолі з виконавчим директором фонду Єгором Скопенком відвідала православний монастир у Грабарці та монастир у селі Залішани, архієпископа Білостоцького і Гданського Якова та митрополита Варшавського Савву. серед інших членів делгації - заступник голови ВЗЦЗ МП протоієрей Миколай Балашов та співробітник Секретаріату ВЗЦЗ з міжправославних відносин Адрій Хошев.

За даними українських ЗМІ, Фонд підтримки культури та християнської спадщини передав ПАПЦ великі суми (понад мільйон євро). Але керівництво церкви відмовилось надати з цього приводу коментар на запит Gazeta Polska. Нагадаємо, саме ці російські меценати фінансували оздоблення величного кафедрального собору ПАПЦ.

При цьому польські журналісти пригадали агентурне минуле очільника ПАПЦ.

У продовження попередньої теми

Слідкуйте за руками: у грудні росіяни жертвують польській православній церкві декілька мільйонів євро, а в січні польські єрархи починають дуже сильно критикувати ПЦУ, зокрема приватний візит митрополита Олександр Драбинко з нагоди презентації Мазепинського Євангелія.

Усі деталі у свіжій статті на Радіо Свобода ⬇️

https://www.radiosvoboda.org/a/polska-pravoslavna-tserkva-i-rosiya/31688145.html

Колонка Тетяни Деркач

Написала для РІСУ про те, чим стратегія РПЦ та Кремля схожі. Прям два чоботи пара. Але не факт, що результати будуть однакові.

Політична напруга через загрозу нападу Росії на Україну змусила по-новому поглянути на війну між Константинополем та Москвою після визнання автокефалії ПЦУ. Церковний Кремль ідеологічно та інформаційно повністю повторює методички політичного Кремля. Тому цілком логічно для аналізу церковних подій використовувати політичні терміни та аналогії.

Як пише ТГК Церквач, Ташкентську та Узбекистанську єпархію РПЦ офіційно визнано банкрутом.

Йдеться про заборгованість єпархії перед підрядниками, які займалися будівництвом Центру православної освіти та культури та Музею історії християнства в Середній Азії. Сума боргу – 100 тисяч доларів.

За словами Церквача, ця неприємність сталася після арешту схіїгумена Сергія (Романова), духівника Середньоуральського жіночого монастиря Єкатеринбурзької єпархії. Мовляв, ташкентський митрополит Вікентій, який був тоді головою цієї єпархії, надавав Романову канонічний "дах", отримуючи в обмін щедрі пожертвування від солідних меценатів. Без Сергія меценати потихеньку розчинились в повітрі, заодно зависли і проекти митрополита.

Зате РПЦ оголосила, що відтепер вирішуватиме всі матеріальні проблеми африканських перебіжчиків. Цікаво, чи підвищаться єпархіальні внески на допомогу Африці, що голодує. А може, РПЦ компенсує втрату меценатів завдяки визнанню автентичності царських останків.

Сьогодні день великих текстів.

Дмитро Горєвой написав матеріал до чергової річниці інтронізації патріарха Кирила. Тут багато чого є, хоча не все.

«У тепер уже далекому 2009 р. на Московський патріарший престол обрали митрополита Кирила (Гундяєва). Він став 17-м (за офіційною хронологією – 16-м) патріархом Московським. І тоді вважався талановитим дипломатом, ефективним менеджером і вдалою медійною персоною. Саме такий образ малювався церковному електорату напередодні виборів Помісного собору. Чи виправдалися очікування? Що здобув, а що втратив Кирило за ці роки та чому 13-й рік може стати останнім у кар’єрі теперішнього російського патріарха.

Сьогодні на LB.ua проводимо церковну інвентаризацію спадку патріарха Кирила – у якому стані церква йому дісталася, а також звершуємо аудит його діяльності на найвищій церковній посаді».

Усі деталі ⬇️

https://lb.ua/society/2022/02/08/505009_chortova_dyuzhina_patriarha_pidsumok.html

Другий великий матеріал - про соціальне служіння Церквов в Україні. Як його бачать українці та чого очікують? Під цим кутом Дмитро Горєвой проаналізував свіже опитування Центру Разумкова.

«Загалом у ставленні українців до соціального служіння Церков дуже багато парадоксів. Люди водночас хочуть багато допомоги від Церкви, проте мало хто підтримує її матеріально. Кажуть, що є корисним для суспільства, але для самих це не є цікавим. Роблять круглі очі і стверджують, що нічого не знають про соціальну роботу протестантів, а потім самі розповідають про реабілітаційні центри баптистів.

Це все нагадує старий анекдот про типового українця, який хоче аби в країні не було корупції, але щоби був кум, який за потреби зможе все “порішати”».

https://risu.ua/yak-bachat-ta-chogo-ochikuyut-vid-socialnogo-sluzhinnya-cerkov-ukrayinci_n125862

Поки Росія готується до війни з "купіллю слов"янського православія", в ній самій назріває серйозна мігрантська криза. З якою тамтешня влада не знає, що робити. В РПЦ намагаються ігнорувати проблему. А от як коментують проблему російські політологи: «Ситуація така, що інакше у нас просто зміняться культурні коди. Ми вже припинимо бути православною країною, якщо нічого не робити». І це не заважає росіянам готувати напад на велику православну країну. Ну, може, Африка спасе РПЦ.

⚡️⚡️⚡️Синод предстоятелів давніх патріархатів з питання агресії РПЦ проти Александрійського патріархату та українського питання відбудеться в Константинополі до Страсної седмиці (тобто, до 18 квітня). Про це пише Світло Фанару.

12 лютого резиденцію Антіохійського патріарха Іоанна в ліванському Баламанді відвідав митрополит Халкидонський Емануїл, який і передав запрошення.

Отже, жодного Аммана-2 вже не буде.

⁉️ Хресні ходи УПЦ МП – на захист держави Російської та Третього Риму?

Структури УПЦ МП по взаємодії зі Збройними Силами України проводять низку хресних ходів. Початок акції стартував в Одесі 8 лютого. Плануються активності у всіх областях нашої держави. Офіційна причина – хода з іконами та мощами святих воїнів, під час якої будуть звершуватись молебні із суто молитвою про мир у країні.

Може скластися враження, що УПЦ МП підтримує українських військових. Проте є великі сумніви, що керівництво цієї церкви палає бажанням перемоги саме української зброї – і саме над російською. Тим більше що офіційно Київська митрополія не виступила з засудженням накопичування Росією збройних військ на кордоні з Україною.

Чому у нас виникли підозри, що УПЦ МП може вводити в оману не дуже обізнане з богослужбовими нюансами командування Збройних сил України? Все дуже просто: достатньо придивитись до ікон та ковчегу, які носять хрестоходці. І пошукати тексти служби святим воїнам. Їх проект було підготовлено у 2016 році Літургічною комісією Київської єпархії УПЦ МП.

Там, зокрема є такі пасажі (звертаємо увагу – текст 2016 року, коли вже йшла війна з Росією):

«Днесь Святая Русь духовне радуется / и с нею вся Церковь Православная веселится, / имеют бо защитники прекрепкия: / воины прехрабрыя и воеводы непобедимыя, / цари преславныя и князи предоблесныя; / имиже побеждаются царствия варварския / и обращаются в бегство полки чуждих, / имиже заграждаются уста зверообразных еретиков / и угашается сила огня зловерия и нечестия; /...

Русь Святая, / в тебе бо вся царства христианская во едино сочетаются / и угодники Божии от всех стран тобою присно воспеваются; / Граде избранный, / два убо Рима падоша, ты же стоиши, и иному по тебе не быти: / твое бо царство по глаголу Богослова инем не останется. /

Приидите российстии людие / помазанием Духа в воины Христовы избранныя, / стецемся усердно со святыми вои Царя Небеснаго, / со архангелы и ангелы и всеми вышними силами / прославити Взбранную Воеводу, Богородицу Пречистую, // Державную Владычицу земли Русския...

Возвеличим подвиг благовернаго князя нашего Александра Невскаго, неустрашимаго ратоборца противу богопротивных латинян, приснаго защитника земли Русския, мудраго правителя и обидимых заступника, да житие его и подвиги во образ приимше, ко Господу шествуем непреткновенно, выну поюще: отцев и наш Боже, благословен еси.

Святии благовернии Андрее, Данииле, Димитрие, Михаиле, Олеже со всеми святыми князи и цари, в земли Российстей просиявшими, сохраняйте достояние Христово, и наследником вашим, благоверным царем нашим, будете во бранех и правлении наставницы, да вси поем: отцев и наш Боже, благословен еси.

Богородичен: Пречистая Дево Богородице, удел Твой сохрани от всякаго злаго обстояния, ограждая землю Русскую, Сына Твоего знамение носящую, от нашествия иноплеменник и междоусобныя брани, да непрестанно взывает: отцев и наш Боже, благословен еси».

Земле Русская,/ граде возлюбленный / утверждай твой стан, / в немже в конец времен вернии / обрящут пристанище, // святыми воины ограждаеми.
Непобедимии в ратех явистеся, праведнии воини Феодоре и Александре, архистратизи Державы Российския

У цих текстах, як ви бачите, завуальовані молитви за перемогу Росії. У цьому контексті є запитання й до керівництва ЗСУ: а чи надавали представники УПЦ МП тексти молебнів на розгляд? Чи просто повірили на слово, що мова суто про молитви за мир в країні? Тоді навіщо ікони святих воїнів (серед яких, до прикладу, Феодор Ушаков, та багато інших канонізованих осіб, які традиційно в РПЦ вважаються покровителями російського війська)?

От ми в ці всі «суто» чомусь не повірили.

Які цікаві чутки доносяться з-за поребрика. Мовляв, через санкції в Росії планують створити банки на базі РПЦ - з ієрархами на чолі і абсолютно непрозорою структурою. Починали з цигарково-алкогольної контрабанди, завершують перетворенням у фінансову пральню. https://t.me/neolginskie/6549

РПЦ офіційно анексувала кримські єпархії УПЦ МП. Це атвєточка Онуфрію за Собор та плавний відхід від РПЦ.
Але за старою звичкою прикриваються "волевиявленням". Не Синод чи ПК постановили, а лукаво пишуть "у відповідь на прохання кримських єпархії".
Синод РПЦ перестає робити вигляд, що нічого не відбулось з УПЦ МП і називати вибух УПЦ МП хлопком. Вже чітко зазначено, що висловлюють підтримку виключно тим, хто хоче бути з РПЦ і поминає Кирила (привіт Лука Мудіщев).
Кирило дає Онуфрію натяк, що ви можете в себе робити все, що хочете, але вийти за межі Грамоти ПА ІІ не можна, а отже самостійно вийти з РПЦ теж.
РПЦ лякає новими расколами (думаю мова йде про єпархії в ОРДЛО та на тимчасових новоокупованих територіях, а також серед консерв типу Луки Запорізького чи Антонія Паканича).
Вони кажуть, що тільки Помісний собор РПЦ має право затверджувати статут УПЦ МП (хоча це не так).
Кирило також сьогодні офіційно представив свого нового фаворита та ставленика - Антонія Севрюка. Він тепер постійний член Синоду РПЦ, куруватиме ОВЦС + Західноєвропейським екзархатом та управлінням по закордонним представництвам. Тобто в нього влади буде більше ніж в Алфєєва. Останього до речі повністю познімали з постів, вочевидь за повний провал всього, включно з ПЦУ та УПЦ МП. Його відправили до Орбана лобіювати суто політичні інтереси, як от захист Кирила від санкцій. Навіть ректорство в аспірантурі і докторантурі забрали - це так, щоби "на вєрочку" показати, що Алфєєв в опалі. Короче як в тому фільмі "відправили послом в Туніс".
З цікавого - посилюється Максим Козлов, його апаратна вага у Моспатріархії збільшилась суттєво і дуже не характерно для одруженого протоєрея.
Кирило запровадив інститут протопресвітера в армії та на флоті, в контексті загального засудження РПЦ за мілітаризм та підтримку війни - такий крок демонстрація того, що РПЦ начхати, що про них думають за кордоном, вони будуть гнути свою лінію поки живе режим.
Ну і на останок - здається вперше не вказано, хто брав участь у Синоді. Це цікаво в контексті того, що Онуфрій (як постійний) та Паканич (як запрошений тимчасовий член) мали би вийти зі складу Синоду РПЦ. Мені дивно, чого РПЦ не вписала їх, але може це запобіжник аби не нариватися і не спровокувати їхню артикульовану заяву про вихід. Все ж таки в Моспатріархії ще зберігають надію, що можна буде мирно все вирішити з Онуфрієм.

Багато хто цікавиться, а що ж там написано у Томосі про автокефалію, який Сербська Православна Церква надала Македонській Православній Церкві?
Ми на сайті Церкваріуму ще раніше зібрали колекцію Томосів, а отже не могли оминути увагою і цей документ.
Повний текст нового Томосу у перекладі українською на нашому сайті ⬇️

https://cerkvarium.org/dokumenty/tserkovni/tomos-pro-avtokefaliyu-makedonskoji-pravoslavnoji-tserkvi-okhridskoji-arkhiepiskopiji

Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ в ЄС.
І от же зрадонька - серед умов, які ми все ж таки маємо виконати, жодного слова про припинення релігійних гонінь! Про нацменшини є, а про релігійні переслідування - ні :)
Ну, ніколи такого не було, і от знову...
https://t.me/ermaka2022/754

Після відвертої підтримки війни Кирило Гундяєв втратив моральне право називатися православним патріархом. Але він не злий геній чи деміург - він відображення великої частини РПЦ. Так, серед багатьох її священиків саме такі настрої.

«Фактично РПЦ стала моральним банкротом, через ідеологію вони просто втратили відчуття добра і зла, лишилися голосу сумління, стали аморальними. Вони свято вірять, що праві, що ми дійсно фашисти і нас треба знищити. Тобто це вже не церква. Це якесь антихристиянське угруповання, яке проповідує гріх, а не зцілення від гріха».

https://youtu.be/6VCxQ1Wa_CU

⚡⚡Болгарська православна церква висловила радість з приводу подолання македонської схизми і оголосила про встановлення євхаристійного спілкування з Македонською ПЦ. Питання назви - другорядне.
Шкода, що ПЦУ для БПЦ - гірша за македонців. Не дивлячись на всі анафеми, накладені на них сербами.

Видання Politico з посиланням на власні джерела в адміністрації президента США Джо Байдена називає низку причин, чому Сполучені Штати не запроваджують санкції проти російського патріарха Кирила.

По-перше, це страх «розлютити сто мільйонів російських вірних» і отримати зворотній ефект. До того ж, як пише видання, у США, нібито, не до кінця розуміли систему розподілу влади у Православ’ї і вважали, що Московський патріарх Кирило підвладний Вселенському патріарху Варфоломію, а виявляється, що він самостійна фігура з найбільшою православною паствою.

По-друге, це, мовляв, є порушенням релігійної свободи, а Вашингтон позиціонує себе на світовій арені як головний захисник вільного сповідування віри.

Наразі достеменно не відомо, чи такі погляди дійсно поділяють посадовці Білого дому, однак, якщо це справді так, то є аргументи, які можуть показати їхню хибність.

Продовження 👉 https://www.radiosvoboda.org/a/viyna-patriarkh-kyrylo-sanktsiyi/31924160.html

УПЦ МП каже, що вийшла з РПЦ. Ок, повіримо. Але, що далі? Які наступні кроки? Бо без об‘єднання з ПЦУ церкву Онуфрія чекає канонічний тупік. Нуль майбутнього. Сіра зона. Лімб.

Усі деталі у відео⬇️

https://youtu.be/Z7sWUSNKUIA