💙День здоров’я у селі Вороновиця (Кельменецька ТГ)

Фахівці Дністровської районної філії Центру провели черговий виїзний День здоров’я для мешканців громади!
Під час заходу працювала мобільна амбулаторія Центру 🚑

🎯 Мета події - популяризація здорового способу життя, нагадування про важливість профілактики захворювань і заохочення людей дбати про своє фізичне та психічне здоров’я.

👩🏻‍⚕️Під час заходу жителі громади мали можливість безкоштовно:
✅ пройти швидкі тести на ВІЛ та гепатити B і C;
✅ пройти скринінг на туберкульоз;
✅ виміряти артеріальний тиск і рівень глюкози в крові;
✅ зробити електрокардіограму;
✅ отримати консультації сімейного лікаря, офтальмолога, психіатра та педіатра.

📚 Також учасникам роздавали інформаційні матеріали з профілактики інфекційних і неінфекційних захворювань.

🤝 Щиро дякуємо за співпрацю:
🔹АЗПСМ с. Ленківці
🔹ФАП с. Вороновиця
🔹КНП «Кельменецький ЦПМСД»
🔹КНП «Кельменецька БЛ»

☝️Такі ініціативи не лише зміцнюють здоров’я громади, а й згуртовують людей, формують довіру та надихають на активне, повноцінне життя!

Чернівецький ОЦКПХ МОЗ зібрав майже 100 учасників на семінарі з ефективної комунікації!

Тема ефективної комунікації у сфері громадського здоров’я завжди актуальна. Адже вміння правильно передавати інформацію, формувати довіру та будувати відкритий діалог між фахівцями і населенням є ключовим фактором успішної профілактики захворювань і зміцнення здоров’я громади.

23 жовтня 2025 року Центр провів захід безперервного професійного розвитку (БПР) для фахівців сфери охорони здоров’я на тему:
«ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ
В СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВʼЯ:
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ»
До заходу, окрім команди Чернівецького ОЦКПХ, долучився Микола Ганіч – начальник відділу комунікації Центру громадського здоров’я МОЗ України. Щира подяка за співпрацю, активну участь і внесок у підвищення комунікаційної спроможності фахівців.

💡 Чернівецький ОЦКПХ МОЗ і надалі активно організовує заходи безперервного професійного розвитку (БПР), сприяючи підвищенню компетентності та комунікаційної культури фахівців системи охорони здоров’я.
Центр громадського здоров’я України

Щороку 24 жовтня 📅 відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. 🌍
Поліомієліт – це вірусне інфекційне захворювання, яке може призвести до ураження нервової системи 🧠, паралічу 🦽 та смерті⚠️. Найбільш сприйнятливими до вірусу поліомієліту є діти до п’яти років 👶, які не мають щеплення 💉 та, відповідно, імунітету проти вірусу🛡️.

Вражаючи нервову систему людини, поліовірус може призвести до незворотних рухових розладів та навіть смерті людини протягом кількох годин.
Параліч трапляється в 1 з 200 дітей 🧒, інфікованих вірусом.
2-10 % хворих на паралітичну форму поліомієліту помирають через ураження дихальних м’язів 🫁.
Ця інфекція найчастіше передається через брудні руки 🖐️, заражену їжу 🍽️ та воду💧.

Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина – і дитина, і дорослий 👩‍🦰👨‍🦱.
Тому вкрай важливо пам’ятати про захист від поліомієліту!

Ліків проти поліомієліту не існує 🚫.
Єдиним ефективним захистом від хвороби є вакцинація 💉.

В Україні 🇺🇦 вакцинація проти поліомієліту входить до переліку обов’язкових гарантованих державою щеплень ✅, які можна зробити у комунальних закладах безоплатно 🏥 відповідно до Календаря щеплень 📘.

💪 Вакцинація проти поліомієліту – найефективніший спосіб профілактики цієї хвороби!

💇‍♀️ Безпечне робоче місце майстра – запорука здоров’я кожного! 💪

🧍Наші фахівці провели навчання для учнів Центру перукарського мистецтва “Vivat” на тему «Безпечне робоче місце майстрів перукарської майстерності» ✂️✨

Спікерами заходу стали:
👩‍🔬 Тетяна Нестеровська, завідувачка відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю;
👩‍⚕️ Ірина Білокрила, лікар-епідеміолог, в.о. відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб.

Під час зустрічі учні дізналися - як правильно організовувати робоче місце та дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, 🧴🧼 а також забезпечувати безпечні умови для себе й клієнтів.

Обговорили важливі теми:
💅 «Гігієна рук – наш стандарт краси та безпеки»
та
💇‍♂️ «Ризики для професійної діяльності працівників перукарень і салонів краси»,
які допомагають сформувати відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпечної праці у сфері краси.

🧍🧍Фахівці нашого Центру дбають про безпеку та здоров’я громади, підвищують обізнаність молоді й формують культуру безпечної праці з перших кроків професійного становлення!
#територіяздоровяБуковина

У Всесвітній день боротьби з поліомієлітом згадуємо непересічну історію життя Пола Александра. Після перенесеного в 6 років поліомієліту він залишився повністю паралізованим, проте прожив довге та насичене життя. Пол був палким активістом за права людей з інвалідністю та адвокатом вакцинації.

💬“Мене звати Пол Александр. Я живу в Далласі, штаті Техас. В 1952 році під час епідемії поліомієліту я підхопив цю інфекцію. Я був паралізований, тож я живу в залізних легенях, бо не можу дихати сам. В залізних легенях я отримав освіту. Я – юрист, що практикував протягом 30 років. Я написав книгу про себе та своє життя та подарував її світові. Сьогодні мільйони людей знають моє ім’я. В мене є мета і мрії, я хочу ще дещо зробити до того, як вирушу в останню путь. Я планую досягти своїх цілей разом з друзями. Я хочу розповісти світові про поліо. Мільйони дітей не захищені від поліо. А вони мають бути захищені до того, як станеться нова епідемія”, – такими були слова Пола Александра в його першому відео в Tik Tok.

✅Ми все ще можемо здійснити мрію Пола та звільнити світ від поліо. Для цього маємо не забувати, яким важливим став винахід вакцини проти поліомієліту і від чого вона врятувала мільйони дітей по всьому світу. Саме завдяки ефективності вакцинації проти поліомієліту більше нема потреби використовувати “залізні легені”. Саме завдяки ефективності вакцинації проти поліомієліту ми майже забули про цю хворобу. Проте вона ще може повернутися. В наших силах зробити все можливе, аби цього не сталося. Захистимо найдорожче – здоров’я та життя наших дітей.

Національний портал з імунізації

В умовах сьогодення, коли питання безпеки та стійкості системи громадського здоров’я набувають особливої актуальності, санітарна охорона території 🚧 залишається одним із ключових напрямків роботи Центру 🏥.

Сьогодні проведено онлайн-семінар 💻 для фахівців філій та територіальних відділень Центру на тему
«Санітарна охорона території — нормативні зміни та їх реалізація».

Метою заходу було — ознайомити учасників 👩‍💼👨‍💼 із змінами щодо законодавства в санітарній охороні території України 🇺🇦, зокрема:

- визначити функціональну роль ЦКПХ 🏢 у новій моделі санітарної охорони території;

- обговорити оновлені вимоги 📝 до виявлення, ізоляції та інформування у разі виявлення хвороб, що мають міжнародне значення 🌐;

- розглянути посилення вимог ⚠️ до виявлення, ізоляції та інформування у разі виявлення хвороб, що мають транскордонне поширення 🚨;

- надати практичні орієнтири 🧭 для філій та територіальних відділень.

Спікерами заходу були 🎙️:
👩‍⚕️ Мар’яна МИРОНЮК — заступник генерального директора з організації епідеміологічного нагляду;
👩‍⚕️ Інна ПОНЗЮК — завідувач санітарно-карантинного відділу.

Такі навчання 📚 сприяють формуванню практичних навичок 🧠 у фахових спеціалістів, обміну досвідом 🤝 між колегами та спільному вирішенню актуальних питань.

Дякуємо всім учасникам 🙏 за активну участь і конструктивний обмін досвідом!

🍄 У розпал грибного сезону, з метою здійснення профілактичних заходів серед населення, Державна установа «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» вкотре попереджає про небезпеку отруєння грибами ⚠️.

📅 З початку 2025 року в області зареєстровано 12 випадків отруєння дикорослими грибами у побуті, внаслідок яких отруїлось 22 людини, з них 4 дітей 👧🧒. Всі випадки були зареєстровані в Чернівецькому районі та викликані вживанням таких грибів, як сироїжки, гливи, опеньки та білі гриби.
🍄 Два випадки були викликані вживанням сирих грибів.

🌲 Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов’язково врахуйте наступне:

🔹 ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте ❌;
🔹 не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки 🍂;
🔹 не збирайте гриби поблизу трас 🚗, підприємств 🏭, адже гриби вбирають у себе широкий спектр отруйних речовин ☣️, зокрема важкі метали ⚙️;
🔹 не купуйте гриби на стихійних ринках 🛒;
🔹 уважно перевіряйте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву 🍽️;
🔹 не куштуйте сирі гриби 🚫;
🔹 готуйте гриби протягом першої доби після збирання ⏰;
🔹 варіть гриби не менше трьох разів, щоразу у свіжій підсоленій воді 🧂 не менше 30 хв 🕐;
🔹 зберігайте страви з грибами у холодильнику ❄️ в емальованому посуді 🥣 не більше доби;
🔹 не варто годувати грибами чи стравами з них дітей до 12 років 🚸.

🚑 Якщо після споживання грибів ви почуваєтесь погано 🤢 чи помітили ознаки отруєння у себе чи своїх близьких ❤️‍🩹, зверніться до найближчого лікувально-профілактичного закладу 🏥.

Жовтень – місяць профілактики зловживання психоактивними речовинами серед молоді 🚭

Упродовж місяця фахівці Центру особливу увагу акцентують на просвітницьких заходах 📚, спрямованих на формування у підлітків відповідального ставлення до власного здоров’я та усвідомлення ризиків, пов’язаних із вживанням тютюну 🚬, алкоголю 🍷 чи наркотичних речовин 💊.

Так, фахівцем Чернівецького територіального відділення Чернівецької районної філії було проведено освітньо-просвітницьку лекцію 🎓 студентам Чернівецького індустріального фахового коледжу на тему: «Правда про електронні сигарети: міфи та реальність» 💨❌,
а фахівці Вижницької філії провели лекцію 🏫 у Киселицькому ліцеї Путильської територіальної громади для учнів 10–11 класів на тему «Профілактика тютюнопаління» 🚭.

Студентам та школярам детально розповіли про шкідливий вплив нікотину на молодий організм 🫁, сучасні форми тютюнової залежності, у тому числі від вейпів, електронних сигарет і снюсів 💭, а відтак — чому реклама “безпечних альтернатив” це лише міф 🚫, а також як формується залежність і як її уникнути.

Сподіваємося, що отримані знання 📖 допоможуть молоді зробити правильний вибір ✅ та сформувати стійку позицію щодо здорового способу життя 🌞💚!

Щороку мільйони людей 🌍 стикаються з необхідністю адаптуватися до переходу між літнім ☀️ і зимовим ❄️ часом. Хоча ця зміна здається незначною — лише одна година ⏰ вперед або назад, — але вона має глибокий вплив на наше самопочуття 😊, продуктивність 💼 і навіть здоров’я ❤️.

Причина в тому, що наш організм 🧠 працює за внутрішнім годинником 🕰️, який налаштовується відповідно до природного циклу світла й темряви 🌞🌙. Ці біологічні ритми, відомі як циркадні 🔄, визначають, коли ми відчуваємо сонливість 😴, голод 🍽️, енергію ⚡ чи втому 😮‍💨.

Якщо ми штучно змінюємо час, цей баланс порушується ⚖️, і тілу потрібен час, щоб перебудуватися 🔁. Тому важливо, як сезонне переведення годинника впливає на фізіологію людини, які наслідки це може мати та як полегшити адаптацію.

Втручання в біологічні ритми людини може мати низку фізіологічних і психологічних наслідків:

✅ Можливе порушення сну 😴 — переведення годинника навіть на 1 годину може тимчасово збити цикл «сон–бадьорість», через що людина може відчувати безсоння або надмірну сонливість, особливо у перші 3–5 днів після переходу.

✅ Зміни настрою 😔 — восени й так менше сонячного світла ☁️, а після переходу темніє ще раніше 🌇, що може викликати пригніченість, втому, сезонну депресію 🫤 через зниження рівня серотоніну та мелатоніну.

✅ Вплив на серцево-судинну систему ❤️ — навіть у перші дні після переведення годинника зростає ризик підвищення артеріального тиску 🩸, порушення серцевого ритму 💓, особливо у людей із хронічними хворобами, адже організм сприймає це як невеликий стрес 😬.

✅ Зниження концентрації та працездатності — може спостерігатися втома, дратівливість 😠, зниження уваги 👀, що впливає на навчання 🎓 та роботу 💻.

У більшості людей організм адаптується до нового часу протягом 3–7 днів 📆, проте у дітей 👶, літніх людей 👵 та тих, хто має хронічні захворювання ⚕️, цей процес може тривати до двох тижнів.
Але є прості поради 💬, які допоможуть легше пережити цей перехід:

🌙 Поступово змінюйте режим сну — за кілька днів до переходу почніть лягати спати 🛌 і прокидатися на 10–15 хвилин раніше ⏰, щоб організм адаптувався плавно.

🌞 Виходьте на сонце вранці — прогулянки 🚶‍♀️ або фізична активність 🏃‍♂️ на ранковому світлі сприяють «переналаштуванню» біологічного годинника.

☕ Уникайте кофеїну та екранів перед сном 📱 — кава, енергетики та синє світло пригнічують вироблення мелатоніну 🌙, гормону сну.

🍳 Не пропускайте сніданок — ранковий прийом їжі 🍞🥛 сигналізує організму, що день розпочався 🌅, активує внутрішні ритми й покращує самопочуття 💪.

Пам’ятайте 💬: завдяки простим діям — поступовій зміні режиму 🕰️, ранковому світлу 🌞 та здоровим звичкам 🌿 — можна значно полегшити адаптацію і зменшити негативний вплив переходу між літнім і зимовим часом на організм.

👩‍⚕️ Алла ХОДОРОВСЬКА – лікар-епідеміолог тренінгового центру ДУ «Чернівецький ОЦКПХ МОЗ України» 🏥, к.мед.н., доцент БДМУ 🎓.