Ну що, день 5 – останній день пʼятиденного челенджу, який тривав більше як тиждень😁 (ну трошки пропускала, да, визнаю)

Сьогодні хочу поговорити про те, як сприймати критику та відмови в роботі. Я навіть не знаю скільки разів мені казали «ні», не брали на роботу та не обирали мою кандидатуру. Але найгірше з всього – це коли ти вже працював з клієнтом і на половині вашої співпраці тобі повідомляють, що далі йти не хочуть. Зі мною таке трапилось в травні, причому з двома клієнтами одразу.

Звісно, я засмутилась і подумала про те, що напевно я жахливий дизайнер, АЛЕ через два тижні я вже забула, що це трапилось, бо на мене навалилось купа іншої роботи :)

Так от, що дає нам критика та відмови? Пройдемося по важливим пунктам:

1) Критика — це не вирок, це інструмент.
Вона завжди дає вектор розвитку, бо інколи ми дійсно «засиділися» і вже самі не бачимо, де і що не так. Проте треба памʼятати, що є конструктивна критика — вона точна, конкретна, іноді трохи болюча, але завжди корисна. А є «просто думка» без пояснень. І тут важливо не сплутати одну з іншою.

2) Провальні співпраці = удосконалені нові співпраці.
Бо кожна провальна співпраця дарує мені новий пункт в умовах роботи зі мною. Насправді це дуже допомагає мені структурувати та покращити своє спілкування з клієнтами та якісно прописати всі етапи роботи, з усіма нюансами. І кожна неідеальна співпраця чи комунікація покращує наступну.

3) Їм не подобаєшся НЕ ти.
Коли ти в дизайні, тебе критикують часто. Але це не про твою цінність — це про продукт. А іноді — про смак. Але не про тебе. Треба навчитися відпускати незадовільні коментарі та не приймати їх на свій рахунок (я все ще вчусь цього) і тоді працювати стане легше. Вважай, що кожен такий коментар покращує твою гнучкість, і з кожним разом ти краще та швидше будеш потрапляти в саме яблучко, зчитуючи побажання та вайб клієнта/бренда.

Сподіваюсь, цей допис був цінним та корисним для вас💚