​​Інопланетна станція в Карпатах

Ці дивовижні споруди можна побачити на вершині гори Томнатик (1565 м.), що на Буковині. Дуже віддалена локація, знаходиться біля самого кордону з Румунією. Офіційно - це законсервована радіолокаційна станція "Памір". Я думаю, що її вже давно слід називати руїнами.

В околицях "Паміру" можна знайти по-справжньому дикі ліси. Населення в найближчому селі Сарата, практично відсутнє.

Вигляд радіолокаційних куполів посеред гір - захоплююче видовище. Коли я побачив їх вперше, то подумав, що це інопланетна станція. Однак, коли почав детальніше досліджувати територію військової частини, то зрозумів, що будь-які людські творіння просто нікчемні в порівнянні з силами природи. Карпатська флора і фауна освоюють досягнення радянської інженерії так, ніби людей там ніколи і не було.

Наша група розбила табір біля підніжжя гори Піп Іван Мармароський, вівчарський пес прийшов познайомитися з новими поселенцями.

​​Царство «афин»,
або як зануритись в світ Толкіна

Далеко-далеко в Карпатах, там, де закінчується географія України, в Гринявських горах, розкинувся хребет Пнів’є. По всій його довжині росте сила-силенна «афин» (чорниць).

Мало кому довелось там побувати, а ті, кому пощастило звідти повернутися, розповідають історії про нескінченну полонину. Стежка петляє поміж ялинок, перебирається з однієї вершини на іншу, але ніколи не закінчується. Місцеві вівчарі розповідають легенди про фантастичні створіння, які чатують на тебе всюди і чекають поки ти заблукаєш.

Ця місцевість занадто фантастична для того, аби бути вигадкою, тому правдоподібність її існування я залишаю на ваш розсуд. Мені пощастило там побувати кілька разів, і кожного разу це була неймовірна пригода. Скажу одразу, йти на Пнів’є на один-два дні не варто, слід планувати поїздку мінімум на 3 дні.

У вас резонно може виникнути питання. Що робити на хребті висотою 1500 метрів цілих три дні, коли навкруги є набагато вищі та цікавіші гори?
Моя відповідь буде незмінною – йдіть туди мінімум на 3 дні.

Піднятися на хребет простіше всього буде з Шибене. Це село знають всі, хто піднімався на Піп Іван Чорногірский. Ніяких особливих документів чи дозволів не потрібно, просто спитаєте у прикордонників, і вони вам розкажуть куди йти 😉

Так ось, за чим треба йти на хребет Пнів’є?
✅ За відчуттям казки
Полонини розтягнулися на 40 кілометрів і дорогу, по якій ви йтимете, постійно перетинають невеличкі струмки з живою водою. Пагорбами ростуть карликові ялинки, які нагадують хитрих Ентів зі світу Толкіна. Таке враження, що вони просто причаїлися і не хочуть, аби їх впізнали. Трава – це пухкий килим, який також живе своїм життям. Запах то взагалі окрема тема, і я навіть не буду намагатися описати всю гаму відчуттів. Особисто я сприймав це як телепортацію в світ фентезі.

✅ Поїсти чорниць
Кругом по хребту, справа і зліва від вас ростуть плантації чорниці, яку можна їсти, варити з неї чай, намазувати нею своїх товаришів за те, що вони не справились з чергуванням. Тут головне не переборщити. Перепрошую за пікантні подробиці, але ви повинні це знати. В народній медицині чорниці відомі своїми в’яжучими властивостями, якщо спожити їх понад міру – доведеться шукати проносне. 🤣

✅ Пошукати скарби
Розказують, що неподалік гори Баба Людова закопані скарби. Свідчення оповідачів сильно розбігаються, одні кажуть, що там заховали припаси і амуніцію під час Першої світової війни, інші вказують на гуцульського «Робін Гуда» Олексу Довбуша, що сховав там золото. Так чи інакше, диму без вогню не буває, щось там є, але переконувати в цьому я не збираюсь.

✅ Відвідати монастир
Поблизу гори Велика Дуконя, що на хребті, знаходиться, на мою думку, найвіддаленіший монастир в Україні. Як тут не станеш монахом, коли відвідувачів у монастирі вкрай мало. Монахи максимально ізольовані від навколишнього світу, і якщо влітку туди забрідає хтось із туристів, то зимою там взагалі немає відвідувачів.

✅ Подивитися на Карпати
Звучить смішно, їхати в Карпати, щоб подивитися на Карпати. Поясню чому так. Хребет Пнів’є знаходиться нижче за основні гірські масиви, але відсутність лісів на його вершині дозволяє побачити багато відомих вершин. В ясну погоду можна навіть спостерігати обсерваторію на Чорногорі. Гора Чивчин взагалі знаходиться на відстані витягнутої руки, і я своїми очима бачив туристів на її схилах, які піднімалися на вершину. Ближче до села Перкалаба, що знаходиться на протилежному кінці хребта, на горизонті з’являються білі кульки радіо-локаційної станції «Памір», про яку я вже писав на каналі.

Можливо я перебільшую, але ця місцина ніби лінза, яка дозволяє масштабувати Карпати і роздивитися їх краще.

P.S.
Ось 👉 тут я залишив трошки фото з моїх подорожей цим хребтом. Там справді цікаво і захоплююче.

Те саме почуття, коли не встиг на потяг до Коломиї, і довелось добиратись автостопом.

В результаті мені так сподобалось, що я вирішив "стопити" на вершину Говерли.

​​Тонкощі привалу,
або як волоцюга відпочиває.

Похід в гори, це, звісно, відпочинок, однак і під час нього треба відпочивати. Виходить такий собі відпочинок у відпочинку, і називається він - привал. Це важлива частина туристичних буднів, і зазвичай йому не надають особливого значення. Йдеш собі такий карпатською стежиною, відчув, що втомився, сів, відпочив, і пішов далі штурмувати підйоми.

Одна справа, коли у вашій компанії зібралися бувалі туристи з протертими наплічниками, яким по факту начхати на привали. Став зав’язати шнурок – от і відпочив. Та коли ви йдете в похід з людьми різного віку та фізичної підготовки, привали повинні бути продумані.

Я з власного досвіду сформулював кілька головних правил привалу, дотримання яких допоможе вам отримати максимум насолоди від походу.

✅ Привал повинен бути регулярним
Тут все дуже індивідуально, багато чого залежить від учасників походу. Треба визначитися з інтервалом між привалами так, щоб було комфортно всім. Багато хто радить орієнтуватися на найслабшого, однак я з цим не погоджуюсь. Треба обирати «золоту серединку», як то нам радив Конфуцій. Як на мене, то найкраще обрати схему 50/10 (50 хв. ходьби і 10 хв. відпочинку). Також потрібно врахувати характер місцевості. Якщо ви йдете по хребту, то можна відпочивати менше, а якщо штурмуєте вершину, то більше.

✅ Привалювати потрібно в правильному місці
Не треба падати на відпочинок в ту ж секунду, коли прийшов час для привалу. Подивіться навкруги і знайдіть собі гарне місце, де можна сісти, або розпрямити плечі. Дуже важливо, щоб було куди поставити наплічник.

✅ На привалі не можна просто сидіти
Коли ви стали на привал, то це не значить, що треба лягти і дивитися в небо, насолоджуючись кожною хвилиною спокою. Поки ваш наплічник стоїть збоку, зверніть увагу чи всі замки на місці, дістаньте річ, яка вам може знадобитися в найближчу годину (дощовик, карту, навігатор тощо), чи навпаки – сховайте її. Якщо все на місці то промасажуйте собі ноги, це сприяє відтоку венозної крові, і ваші м’язи будуть більш ефективні.

✅ Домовтесь про плани
На привалі збираються всі, тому це ідеальний привід розказати про побачене за останню годину, свої думки щодо маршруту і т.д. Саме на привалі слід обговорювати подальші дії групи, виходячи з фізичного стану кожного туриста, наприклад, прийняти рішення траверсувати гору, а не йти на вершину, або навпаки.

Звісно, що це не слід розцінювати як правила, яких слід суворо дотримуватись, просто рекомендації, що базуються на власних спостереженнях та досвіді.
В кінцевому підсумку похід в гори тим і приваблює, що на деякий час ти позбавляєшся строгих правил і відчуваєш себе вільним. 😉

​​Так на полонині Смотрич готують сир

Місцеві розказали нам, що цей чан зроблено з міді, яка колись виконувала функцію покрівлі на обсерваторії "Білий слон".

Сир дуже смачний, але з присмаком розчарування і сорому за знищену обсерваторію.... 😞

Такий пейзаж сміливо можна включити в перелік речей, на які можна дивитися вічно.
Вухатий Камінь

​​Під час походу до нас прибився такий ось друг 🐕
Нарекли ми його Догматікс.
Нагодували, напоїли, поклали спатки в тамбурі палатки.
Цей жвавий песик піднявся з нами на Піп Іван Чорногірський,
а потім повернувся назад на полонину Вихід.
Те саме почуття, коли навіть песик ходить в походи, а ти ні 😜

​​Карта vs навігатор
Як ніколи не заблукати?
🤔
Туристів часто мучить питання. Що краще, олдскул чи хай тек, карта з компасом чи навігатор? Сьогодні я спробую відповісти на нього, та розповім вам про власний досвід користування навігатором.
🌎
Як показує практика, заблукати можна завжди, і наявність карти та GPS-навігатора ніяк не застрахує вас від цього. Найкращий навігатор це ти сам та твій досвід. Банальна зміна погоди може дезорієнтувати, не кажучи вже про те, що знайомий з літа маршрут виглядає як інша планета, коли йдеш ним зимою.
🔷
Довгий час я ходив у походи тільки з картою, й завжди думав, що туристи з навігаторами – це окрема каста, в них ніколи нема проблем з орієнтуванням. В один момент я вирішив придбати собі цей рятівний, як мені здавалося, прилад, і думав що буду дуже щасливий, ніколи більше не зійду з маршруту, та забуду про паперові карти.
Скажу чесно – я помилявся.
📱
Навігатор справді спростив деякі моменти туристичного життя, а інколи виникали такі ситуації, коли він фактично рятував життя. Було це зимою, коли ми з товаришами вирішили підніматися на Піп Іван Чорногірський після того, як стемніло. Видимість була нульова, і ми покладались тільки на показники приладу, щоб не злетіти з обриву. З іншого боку, якби в нас під руками не було цього навігатора, то ми не стали б так ризикувати. Тут слід сказати про те, що мова йде про професійний туристичний навігатор, той що в телефоні просто не працював би в тих умовах (-20 та сильний боковий вітер).
🔶
Тут ніби все круто і цей випадок говорить сам за себе. Однак не все так просто. Навігатор не дає можливості оцінити весь маршрут, на його екрані ви бачите тільки своє місцезнаходження та найближчі об’єкти. Він допомагає ставити проміжні цілі, але поганий при плануванні затяжного походу. Особистий досвід показує, що краще постійно звіряти показники навігатора з картою, де одночасно можна бачити старт і фініш маршруту.
🔻
Я веду до того, що навігатор не є замінником туристичної карти, а тільки дуже класно доповнює її. Мої сподівання відмовитись від карти в поході обернулися проти мене, коли я планував денний перехід нашої групи протяжністю 22 км та пробував зрозуміти, де краще робити привал, та де буде по маршруту вода. Замість того, аби пакувати рюкзак і рушати в подорож, я клацав по кнопках приладу, намагаючись скласти до купи фрагменти інформації, яку він мені видавав. Набагато простіше було б розгорнути на карематі карту та подивитися на весь маршрут, від початку до кінця, але такої можливості в мене не було.
З того часу я завжди беру в похід і навігатор і карту з компасом, та вам раджу робити так само.😜

​​Карпатська погода буває дуже примхливою,
очікування не завжди збігаються з реальністю.
😩

Обидва фото зроблено в одному і тому ж місці.
Підйом на вершину гори ⛰ Піп Іван Мармароський (1937 м. над рівнем моря).

Побачити всю красу Мармароського хребта мені вдалося тільки з ТРЕТЬОГО разу,
перед цим я два рази втрапляв у густі хмари та офігівав від того, що не бачу далі п'яти метрів.

Зате зараз можу хвалитися всім, що торкався хмар власними руками. 👐

Міжсезоння
Особливості походів ранньою весною ⛺️

Сприятливих чи несприятливих сезонів для карпатських походів немає. Тут вам не Гімалаї, що відкривають «вікно» для альпіністів на кілька тижнів і всього 2 рази в рік. Надумали відірватися від цивілізації – прекрасно. Запакували в рюкзак кілька шоколадок, спальник, намет, запасну куртку і рушайте на вокзал шукати першого експресу, що відвезе вас до підніжжя гір.

Не треба чекати поки стане тепліше, чи закінчиться дощ, все одно не вгадаєте. Можна вирушити з міста в сонцезахисних окулярах і шортах, а на першому ж привалі струшувати сніг з рюкзака та в істериці шукати рукавиці.
👕 Як одягатися і що брати з собою, я невдовзі напишу окремий пост, де розкладу все по поличках.

🔸 Сьогодні ж мова піде про міжсезоння
До чого слід готуватися, вирушаючи в похід весною, коли сніг ще лежить на вершинах і північних схилах гір, а в низинах і на сонячній стороні пагорбів уже підростає зелена травичка?
По моїй волоцюгівській класифікації сезонів є три:
✔️ «Болото засохло»
✔️ «Болото замерзло»
✔️ «Свинарник»
Весна належить до останнього, тому готуйтеся до великої кількості води та грязюки. Якщо забудете взяти запасний одяг, то повернувшись назад, будете схожі нігіліста-самітника, який давно забив на все тілесне, та присвятив своє життя самопізнанню.

Багато путівників не радить ходити в Карпати в міжсезоння, але я цього відверто не розумію. Вода, грязюка, мокрі ноги і провалювання в мокрому та важкому снігу – це невелика плата за те, що ви побачите і відчуєте.
З цього приводу я зробив для вас невеличкий топчик ЗА надіюсь це буде переконливо.

🌷 Весняні квіти
Як тільки на південних схилах остаточно зникає сніг, крізь тогорічну траву починають пробиватися та розквітати перші весняні квіти: шафран (брендушки), підсніжники, проліски і т.д. Яскраві плями суцвіть на фоні мертвої трави та острівців снігу, виглядають просто офігенно, влітку навіть не надійтеся побачити щось подібне.

💧 Повноводні річки та водоспади
Тала вода наповнює собою всі маленькі струмочки та річки, що змінює ландшафт. Малесенький струмочок, що влітку був непомітним, враз стає могутнім потоком, і водоспади з’являються там де їх не було. Просто йдеш і розумієш що все кругом стало іншим.

✅ Контрасти
Поніжилися в сонячному промінні на м’якій та сухій траві, а через хвилину зліпили сніговика. Думаю цим все сказано. Відчуття контрасту додають і запахи, що оточують мандрівника в міжсезонних Карпатах. В затінку, або в лісі все ще пахне зимою, снігом, холодом, а на нагрітих полях уже відчувається теплий весняний запах землі, що прокидається від сплячки.
⛺️
Передати всі запахи і відчуття через текст у месенджері в мене все одно не вийде, як би я не старався, тому тримайте кілька 👉 фото з мого весняного походу. Подивіться на них і вирушайте самі подивитися на цю красу.

Крізь хмару до вершини.
Піднімаємося на гору Прелука.
Погода просто супер.
1 липня 2017 року.

Топ 5 місць в Карпатах, куди варто відправитись весною

Засів планувати весняні походи. Ось вибираю місце куди піти на травневі свята.
Вирішив з вами поділитися своїми варіантами.

1. Кострич.
Розташування - Верховинський район.
Чому туди? Подивитися на засніжену Чорногору та понюхати перші весняні квіти.

2. Томнатик ("Памір")
Розташування - Путильський район.
Чому туди? Подивитися як розмалювали куполи РЛС станції та на румунський хребет Родна.

3. Протяте каміння
Розташування - Вижницький район.
Чому туди? Подивитися чи на місці "Соколине око" та спробувати залізти на скелю.

4. Красна г. Топаз
Розташування - Міжгірський район.
Чому туди? Залізти на вишку та подивитися на Горгани з її вершини.

5. Пішконя
Розташування - Міжгірський район.
Чому туди? Прогулятися екостежкою та подивитися на нічні вогні Синевиру.

Думати буду цілий березень, коли вирішу обов'язково розповім куди 😉

Ось фото

​​Ну ви зрозуміли...

​​Погодьтесь, що найсолодший сон в палатці тоді, коли йде легенький дощ.
Таке відчуття ніби медитуєш, а рівномірний стукіт капель занурює в карпатську Нірвану.

Став 👍 якщо теж любиш спати в палатці під дощем.

Cьогодні для вас справжній ексклюзив.

Пошуки зниклого туриста очима рятувальника.
"Їв сиру вівсянку та рис, бо не взяв з собою сірника..."

Всі ви напевно вже чули історію про зниклого туриста, якого знайшли живим у колибі на полонині Шешорська.

Телеканали подають інформацію так, ніби це Робінзон, який зумів вижити завдяки своїм навикам та витривалості.
Я не погоджуюся з такою думкою, тому вирішив проаналізувати цей випадок детальніше і розповісти вам про те, яких помилок припустився цей самогубець.

До слова. Мої думки і судження не грунтуються на інформації з теленовин. Мій хороший друг, з яким ми пройшли не один кілометр гірськими хребтами, в тому числі і взимку, працює рятувальником та брав участь в пошуках цього туриста. Він знаходився в складі тієї рятувальної групи яка його знайшла.

Інтерв'ю з рятувальником і мої коментарі 👉 тут

Привіт туристи!

Надумав зробити для вас покроковий путівник на Говерлу, щоб кожен міг самостійно здійснити таку подорож.

Думав-думав і зрозумів, що в одній статті описати всі маршрути, які ведуть до найвищої точки України - це занадто.

Я бережу ваш час 😉, тому сьогоднішній пост буде про один із маршрутів.
Тримайте 👉 Лазещина-Говерла-Несамовите-Заросляк. (http://telegra.ph/Na-Goverlu-z-ryukzakom-03-16)

​​Карпати з сідла мотоцикла.

Мото - невідємна частина мого життя, я багато подорожую ним в різні куточки України. На каналі ви ще побачите і почитаєте не одну розповідь про мої мотоподорожі.

На цьому фото ми з другом та моєю дівчиною зупинилися на полонині Прелучний, що на хребті Пнів'є. Попереду нас чекає складний спуск в село Перкалаба та зустріч з прикордонниками. Та поки ми просто насолоджуємось краєвидом і відпочиваємо після виснажливого переїзду.

​​Привіт мандрівники!

Ще вчора в мене був весняний настрій, і я збирався відкривати разом з вами мотосезон 2018, але березневий сніг занурив мене у філософські роздуми.

Думаю ви зараз також сидите з горнятком кави і спостерігаєте за тим як на землю плавно лягають лапаті сніжинки. І вже якщо ми на одній хвилі, то сьогодні я буду відкривати свої секрети. Вчора я зізнався, що я байкер, а сьогодні розповім про те, чим займаюся тоді, коли не подорожую.

Коли в мене за спиною немає рюкзака, і я не штурмую чергову карпатську вершину, я кандидат філософських наук. Вже п'ять років працюю в одному з українських вишів, та вчу студентів дивитися на світ крізь призму метафізики Канта та діалектики Гегеля. Моя позиція така: бути філософом і не бути при цьому мандрівником - неможливо. Філософ – це турист, що відправився на пошуки істини, але його мета більш благородна, ніж просто зробити селфі з нею та опублікувати світлину в соцмережах. Філософ не прагне привласнити її собі.

Обіцяю, що не буду надміру "філософствувати", розповідаючи вам про Карпати. Для своїх метафізичних роздумів я створив окремий канал @sokratday 😉.

Подорожуйте і розмислюйте, адже тільки сам-на-сам з природою можна по-справжньому відчути смак життя!

Ну і оскільки в мене сьогодні такий філософський настрій, а за вікном "захурделило", то ось вам фото з одного зимнього походу. Саме тоді, довго йдучи засніженою стежкою, мені спало на думку створити для вас цей канал. ⛰