​​Чивчинські гори
світ диких полонин на кордоні з Румунією

Епітетів, порівнянь і гарних метафор не буде. Я просто перерахую причини, чому треба йти в похід на Чивчини, якщо ви там ще не ходили.

✅ Чивчинські гори дикі, там рідко зустрічаються туристи.

✅ Вздовж кордону простягається дорога, якою користуються прикордонники. Цією дорогою зручно і просто йти.

✅ На Чивчині та сусідніх полонинах, найбільші та найсолодші в Карпатах чорниці. В цих місцях найбільша промислова заготівля афин в Карпатах.

✅ В Чивчинських горах знаходиться найвище плоскогір’я українських Карпат - гора Палениця. Тут навіть злітну смугу збирались будувати.

✅ Скеля «Баби», що неподалік гори Команова, ймовірно важливе язичницьке святилище в минулому.
Я так думаю, бо не так давно, всього 100 років тому, гуцули здійснювали паломництво до скелі на свято Іллі - 2 серпня.

✅ Чивчинський хребет - державний кордон, але не етнічний. Румунські гуцули прекрасно знають українську. З румунськими прикордонниками можна побалакати українською, вони часто патрулюють ті місця.

✅ Підніматися на хребет, або спускатися з нього, обов’язково треба через долину річки Чорний Черемош. Такої глушини як там в ураїнських Карпатах нема ніде.

P.S.
Похід Чивчинами обов’язково треба реєструвати в прикордонному загоні, в Чернівцях.
Як реєструвати туристичну групу, я писав отут 👇
https://t.me/carpaty/517

А хто з вас уже був на Чивчині?
🏕 - так, ходили туди походом.
🤷‍♂️ - навіть не знаю де це.
🌲 - цього літа збираюсь туди.

​​Мовленнєк
вечірній стрім волоцюги

Заходьте в гості до мене в Інстаграм.
Прямо зараз я в прямому ефірі
відповідаю на Ваші питання
і розповідаю про туризм в 2021 році.

Посилання тут
https://instagram.com/marko_goretz

​​⛰ Анонс походу

Глибока Гуцулія
- winter edition
похід без наметів і важких рюкзаків

Дати: 22-24 січня
Старт/фініш: м. Чернівці
Складність: середня

🧐 Концепція походу
Ця подорож для тих, хто любить нестандартні мандри з цікавим культурним контекстом.

🔻Я підготував для вас унікальний тріп, з ночівлями у високогірних хостах, про які навіть Google не знає.
🔺 Я знайшов ці локації, коли ходив у 12-денний соло-похід.
🔹 Ми проведемо в горах 2 ночі, і будемо зупинятися в місцевих жителів.
🔸 Ви отримаєте ексклюзивний досвід ізоляції у віддаленому карпатському селі, до якого ще не добралися кліпове мислення та суспільство споживання.
🔹 Живе спілкування та особисте знайомство в цих краях ще мають значення.

🧗‍♂️ Що по спорядженню?
З собою треба мати:
🔹 спальник, не обов'язково зимовий, достатньо літнього,
🔸 бахіли, щоб захистити взуття від снігу,
🔹 туристичний рюкзак на 50 літрів.
🔺 З підбором одягу та взуття, я допоможу особисто.


🗺 Маршрут
🔸Буковина: хребет Травен, гора Садниста, гора Бочків.
🔹 За день ми будемо проходити в середньому 8-12 кілометрів.
🔸Набір висоти до 300 метрів.
🔹Пройти цей маршрут під силу навіть новачкам.

🎉 Що по розвагам?
✅ Новий візуальний досвід: засніжені ліси, захід сонця над Чорногорою (її тут видно як на долоні), цілинний сніг на полонинах.
✅ Катання на санчатах: позичимо в хазяїв великі дерев'яні санки і будемо з'їжджати з гори.
✅ Контактний зоопарк: віддячимо гуцулам за гостинність допомогою по господарству (по бажанню).
✅ Філософські рефлексії: ввечері, біля теплої пічки, будемо говорити про те, куди котиться цей світ.

👣 Розмір групи
Ходити в гості великим натовпом непристойно, тому в цей тріп я можу взяти
не більше 8 учасників.

Як потрапити в команду?
Напиши мені в приватні повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random
або телефонуй 👇
0979070699

Вартість
Участь в цьому тріпі
коштує 3500 грн.
Ця сума покриває всі витрати: трансфер до місця старту, харчування, проживання, оренда групового спорядження, аптечка, моє менторство з гуцулами.

P.S.
Буду безмежно радий бачити в команді всіх, кого "торкнуло" це повідомлення.
Обов'язково поділися цим постом з друзями, якщо вважаєш, що їх теж "торкне" 😉

P.P.S
Фото локацій маю тільки з літа))

​​Метафізика Гуцулії

Тренди в TikTok і YouTube живуть від кількох днів, до кількох тижнів.
Але в природі існують мікро-дискурси, які переживуть нас з вами і YouTube з TikTok.

Гуцулія, і містичний світ карпатського народу чи не єдиний такий дискурс.

Коли я розробляв свою мандрівку, "Глибока Гуцулія", то надихався однойменним культурно-містичним проектом 👇
Глибока Гуцулія

Назву в них я просто передер, бо вона настільки влучна, що краще не придумаєш.

Ось вам головна цитата звідти:
«З наступом цивілізації і глобальних процесів древній магічний світ ховається від людей, і його видно тільки посвяченим»

🌲 Візуальну естетику і феноменологію Гуцулії дивіться тут - https://www.facebook.com/DeepGutzulia/

Читайте, попускайтиси!

​​Важлива інформація

На цих вихідних в Карпатах буде дуже холодно.
Завтра і післязавтра температура опуститься нижче -20 градусів.
На високогір’ї буде ще холодніше.
Очікується сильний вітер.
За останні кілька днів намело багато снігу, різко зріс рівень лавинної небезпеки.

Якщо ви надумали йти в похід, то краще перенести його на наступні вихідні, буде тепліше.
Якщо ви вже в горах, то я наполегливо рекомендую не підніматися вище зони лісу.

З власного досвіду знаю, що після -20 починається виживання, це вже не екстрим, навіть класне спорядження не гарантує безпеки. Завтра там буде жостко.
Бережіть себе 😉

P.S.
Актуальну інформацію про погоду можете моніторити на Facebook сторінці «Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост»

​​Моя краща лекція з філософії
або чому походи - це дорога в один кінець

📚 Передісторія
В університеті я часто експериментував з лекціями. Впевнений, що можна придумати альтернативний і ефективніший алгоритм занять. Традиційні пари - це пережиток минулого.
Я за лібертаріанську освіту, якшо шо, але мова зараз не про те.

Університету таки треба віддати належне, в мене була відносна свобода експериментувати з цим алгоритмом.
Я ставив всі свої заняття з групою на один день, тоді ми не перескакували з теми на тему, а вчили всі предмети в одному котлі, шукаючи зв'язки і не концентруючись на деталях.

📜 Про лекцію
Найкращу свою лекцію з філософії я провів не в аудиторії, а в лісі.

🔸 Коли ми з студентами дійшли до Гайдеггера, то домовились виїхати на цілий день за місто.
🔹Гайдеггер - це такий глибокий і складний філософ, про якого неможливо говорити навіть в університетському сквері, не те що в аудиторії.
🔸 Тільки гуляючи в глухому лісі, де немає нічого, що б нагадувало про структури, привнесені в цей світ людиною, навіть стежки, можна синхронізуватися з Гайдеггером.

Ми пройшли 10 кілометрів і в один момент навіть розпалили вогнище.
З точки зору екології це не ок, але це був важливий ритуал, у якому ми заявляли світу про свою присутність, і намагались зрозуміти цивілізаційну агресію спрямовану на природу.

Я справді вважаю, що то була найкраща моя лекція з філософії, бо я тоді сам багато чому навчився.

🏕 Походи і філософія
Після цієї лекції в моїй голові з'явилась думка, яку я зміг розсмакувати тільки зараз, коли заробляю на життя гідом.

🔸 Я вважаю, що притаманний походам візуальний аскетизм, фізичне виснаження, відверта розмова і щира допитливість - це ідеальні умови для обміну знаннями і філософування.
🔹 Походи в гори - це дорога в один кінець. Після того, як ти відчуєш це приємне і хвилююче переживання абсолютної новизни світу, ти вже ніколи не зможеш відмовитись від цього задоволення.
🔸 В походи я йду не лише заради краєвидів, світ проявляє себе через тіло, розум, емоції та соціальну взаємодію в цілому, а не лише через візуальний образ.
🔹 Дискомфорт проводить чітку межу між, структурованою людьми, цивілізацією, і дикою природою. Комфорт - не веде до задоволення, а лише змазує емоції та мислення.
🔸 Розум і тіло повинні скалібруватись в єдиний механізм пізнання світу.
Тому в поході дуже важливо долати перешкоди, в тому числі особисті, психічні.
🔹 В моєму розумінні, походи - це осмислене дозвілля, а не відпочинок, коли ти кладеш життя на паузу, і намагаєшся ні про що не думати.
🔸 Дозвілля це простір для фундаментальних думок, і воно має бути закритим для буденності та всього, що тобі про неї нагадує.
🔹 В похід треба йти не з метою забутися, а з метою привнести щось нове в свій світогляд, прийняти важливе рішення, або розібратися в складних перипетіях реальності.

Хто був, той знає, що мандри часто дарують нам правильні відповіді на складні питання. 😉

🍄 Важливе питання
до підписників
Я хочу зробити тематичний похід, у якому ми в маленькій компанії (10-12 людей) збиралися би не лише заради цікавого маршруту, а й для спілкування та рефлексії над своїм майбутнім, та майбутнім людства.

🔹 Диплом кандидата філософських наук дає мені повне право виступати арбітром у світоглядних суперечках, тож наші дискусії будуть грамотні.
🔸 Гуцульська кров в моїх жилах дає мені право знайомити людей з горами, тож я буду вести тільки в цікаві місця.

P.S.
Анонс цього походу буде пізніше, але записатися можна вже.
Дати 12-14 лютого 2021 року.
Пиши мені в приватні повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random

Як вам ідея зробити тематичний філософський похід?

👍 - я в ділі
🏕 - не люблю філософію
🤦‍♂️ - не люблю в горах думати
⛰ - напиши про спорядження, без філософії

​​​​Візуальний контент

Я змонтував ролик про похід, який називався «Чивчинський ретріт».

Хочу вам показати трохи краєвидів, а то вже замучив своєю філософією 😄

Посилання тут 👇
https://youtu.be/qVthVz_E-e0

Суб’єктивна анотація до відео
Похід був крутий, кращий в цьому році. На маршруті ми багато імпровізували, і добряче повеселились.
На відео не видно головного:
- як ми пекли мацу на багатті,
- як ми вивчали зірки з дипломованим астрономом,
- як ми тулилися зранку в розваленому будинку, при цьому дощ був такий сильний, що половина не могла вийти з наметів,
- як ми балакали з румунськими прикордонниками літературною українською мовою,
- як румун вкрав у гуцулів коней.

В такі моменти я надто сильно захоплююсь процесом, забуваю про камеру.

⛺️
Підписуйтесь на мій YouTube, хочу проводити там прямі ефіри, для цього треба зібрати 1000 підписників, поки є тільки половина.

Ставте вподобайки, діліться з друзями, і давайте в коментарях поради починаючому відеоблогеру.
Мені важливо знати, що ви думаєте про мій контент, я його роблю для вас ⛰🏕

​​Похід в Києві
чи можна в столиці знайти дичину?

Їду в Київ
Цієї неділі, 31 січня, буду з дружиною гуляти в столиці. Мені розповіли, що в Голосіївському парку є класна екостежка, хочу там прогулятися. Кажуть, тільки там в Києві можна знайти справжні єбєня 🤔

Долучайтеся
Запрошую всіх бажаючих, знайомих і незнайомих, приєднатися до нашого мікро-походу. Він триватиме 3-4 години, грунтовно прогуляємось лісом, може навіть відкриємо новий маршрут, але це не точно.
В процесі будемо багато думати і говорити. Впевнений, тусовка буде кльова.

Спорядження
З собою беремо термос з гарячим чаєм чи кавою, ваші фірмові бутерброди, або улюблені смаколики, якими ви б хотіли пригостити інших.
Пригощати один одного - обов’язкова умова.

- Одягайтеся по погоді, тобто тепло, взувайте зручне взуття.

- Обов’язково прихопіть з собою каремат, або сідачку.

Час
Зустрічаємось в 15:00

Точка збору
Я поки слабо уявляю географію цього парку, тому пропоную такий варіант.

Якщо тобі по духу в неділю, в другій половині дня, ходити лісом, говорити про філософію і їсти чужі бутерброди, то пиши мені в приват 👇
https://t.me/tarabon_random

Я додам тебе в спільний чат, і там вже будемо вирішувати де краще почати наш маршрут.

Буду дуже радий побачити знайомих, і познайомитись з новими людьми.
Чекаю 😉

​​Стадії походу
чи варто новачку йти в довгий похід?

Більшість походів, традиційно, тривають 2-3 дні. Не завжди виходить відлучитися від справ на довго.

Я топлю за те, що в гори треба йти мінімум на 5, а краще на 7 днів. Навіть новачкам я б радив не боятися починати свою туристичну історію з довгого походу.

Тривалість походу не впливає на його складність, а час, проведений в горах, на маршруті, важливіший за кількість пройдених кілометрів.

Графік довгого походу
очима новачка

✅ День 1
Планувати маршрут, сидячи за картою, дуже захоплююче заняття, однак легко спокуситися і запланувати надто багато.
В перший день походу (з потягу) краще не йти більше 3-4 годин, ставити табір десь біля підніжжя хребта, і як слід відпочити.

В перший день своїх походів, я, зазвичай, ночую не вище 1000 м. Короткий перехід і довгий вечір біля багаття дає можливість новачкам "пофіксити" проблеми зі спорядженням до того, як вони вилізли у вигляді мозолів, через неправильну шнурівку взуття, чи болю в спині, через неправильну фіксацію наплічника.

✅ День 2
По суті це перший повноцінний день в поході. Тож якщо ви їдете всього на 3 дні, то вважайте, що були в горах тільки день.

Сьогодні очікування зустрічаються з реальністю, починається процес перманентного здивування. Чим вище піднімаєшся, тим незвичнішим стає все навколо.
Гори міняють точку зору, і це не метафора, бо ти буквально дивишся на планету з висоти.

✅ День 3
Я називаю його "лосячий день", бо твоя спина притерлася до рюкзака, а ноги до взуття. Ти вже вмієш складати рюкзак так, що з нього нічого не стирчить, і вага розподілена адекватно.

Сьогодні можна "лосячити". За сприятливих умов 20-25 кілометрів можна пройти майже непомітно, головне не забувати вчасно відпочивати.

✅ День 4
Після 3 дня більшість походів закінчується, але на 4 день приходить чітке усвідомлення того факту, що ти в поході.
Знаю, що це звучить банально, але інакше не скажеш.

Враження від краєвидів трохи змазується, бо їх за попередні дні було достатньо, і ти знаходиш себе в ситуації, коли просто кайфуєш від тепла, гарячого чаю, сухих чистих шкарпеток і смачної їжі.

Те, що вчора викликало бурю емоцій, сьогодні стало твоєю буденністю.

На 4 день також можна планувати довгий перехід, більше 15 км. Організми в людей різні, але тенденція така, що 3 і 4 дні походу найбільш продуктивні.

✅ День 5
Якщо це останній день походу, то перехід має бути коротким - 2-4 години, не більше.

Обов'язково треба здійснити ритуал прощання з горами і зустрічі з цивілізацією.
В більшості випадків це пляшка якогось місцевого пива.
Вона як магічний еліксир, приземлює тебе, і майже непомітно та безболісно переключає назад в режим споживача.

🏕
Отак, на мою скромну думку, виглядає програма мінімум для пішого походу українськими Карпатами.

Все, що менше 5 днів то демо-версія походу, гори ви встигнете побачити, але не встигнете зрозуміти для чого вам було туди йти.

P.S.
Старі гуцули кажуть, що якщо тиждень бродити горами, нікого не бачити, ні з ким не говорити, і не митися, то можна зустріти Чугайстра.

Як думаєш, це правда?
👍 - так
👎 - ні

📊 Опитування

Стало цікаво який у вас досвід та амбіції в туризмі.

Скільки серед нас профі, а скільки новачків?

Тисни смайлик, який найбільш точно характеризує тебе.

🏔 - Маю досвід спортивних походів та сходжень у високі гори. Планую піднімати планку в альпінізмі.

🗻 - Маю досвід сходжень у високі гори, або спортивних походів, але більше подобається трекінг і пішохідний туризм, буду розвиватися в цьому напрямку.

🏕 - Маю досвід походів, в тому числі складних, але спортивних амбіцій в мене нема.

⛺️ - Маю досвід походів Карпатами на рівні аматора-любителя. Ускладнювати рівень не планую.

🍄 - Маю досвід нескладних походів, але цікаво спробувати щось складніше, можливо навіть альпінізм.

🌋 - Не маю ніякого досвіду, але дуже хочу побувати в поході.

​​Безпека в зимових походах
теорія і практика

Моя стаття з кейсами і практичними порадами про безпеку в горах.
Посилання 👉 Тут

Для кого?
Важлива інформація для тих, хто потенційно може потрапити в ситуацію виживання.

Думаєш це не про тебе?
Я не згідний.
Всі, хто читає цей канал - в зоні ризику.

Головний посил статті

Якщо ти маєш за плечима досвід хоча б одного, або двох походів, то твої шанси вижити в складній ситуації сильно зростають.

Потрібно «прокачувати» свої навики в туризмі, як практичні, так і теоретичні.

Висновок
Ходіть в походи, тестуйте різне спорядження, формати, маршрути. Колись цей навик може врятувати тобі життя.

​​Туристичне спорядження
з чого почати і на чому можна економити?

В свій перший похід я пішов з поганим рюкзаком, що натирав ключиці до синяків, рибальським наметом, що промок від першої зливи, ватним радянським спальником і в кедах за 20 гривень.

З того часу я поміняв і затестив дуже багато різного спорядження, і тепер, озираючись назад, спробую скласти список спорядження, яке треба купити в першу чергу, на чому можна зекономити, а на чому не варто.

🏕
Мінімальний набір спорядження
Якщо ти думаєш цього літа йти в гори, і не плануєш зупинятися на одному поході, то обов'язково придбай собі ці речі.

🥾 Взуття
Про взуття згадують в останню чергу, бо естетика туризму, представлена в соцмережах, акцентує увагу на побуті: багаття, намет, наплічник, гарні краєвиди.
Між тим, правильне взуття, на мій погляд, основна складова походу.

Погане взуття псує враження від мандрівки більше, ніж поганий намет чи наплічник.
Трекінгове взуття не завжди зручне в умовах міста, і проявляє свої переваги тільки на гірських стежках, де треба ходити по камінню, болоту, високій траві, чагарям і т.д.

В середньому, пара хорошого взуття коштує 80-100$. Не рекомендую економити чи брати б/у взуття, якщо це ваш перший досвід, і ви ще не розумієте яке взуття вам підходить. Особисто мені завжди заходять черевики від бренду “Merrell”.
Беру нові, розношую під свою ногу і забуваю про мозолі та стомлені стопи.

🎒 Наплічник
Важлива опція при виборі наплічника - це можливість поміряти його.
Я вважаю, що ні вага, ні конструкція, ні тип тканини, ні ціна не мають такого важливого значення, як індивідуальна сумісність наплічника з вашою спиною.

Кожен турист унікальний, а адаптивність наплічника до конкретної спини має свої межі. Купуючи наплічник в інтернеті, орієнтуючись на опис, відгуки і ціну - ви купуєте кота в мішку, оскільки він може не підійти конкретно вам.

Закиньте всередину 15 кілограм якогось вантажу і погуляйте з наплічником мінімум 20 хвилин, якщо все ок і він зручний, можна вже “придиратися” до ціни, кольору, ваги, тощо.

Ціни на наплічники коливаються від 50$ до 500$, тут вже кому як пощастить, але в бюджеті 100$ цілком реально знайти щось адекватне.

Прийнятний об'єм наплічника для походу Карпатами - 50-80 літрів.

🛌 Спальник
Щоб вибрати собі нормальний спальник, треба добре знати індивідуальну терпимість до холоду. Вдень, на маршруті, я чую абсолютно різні відгуки про минулу ніч: комусь було дуже холодно, а комусь навпаки - жарко.

Я влітку взагалі не залізаю в спальник, в крайньому накриваюсь ним як ковдрою, в той час, як деякі мої знайомі одягають на себе все, що є, і не перестають мерзнути.
В будь-якому разі, треба мати свій особистий спальний мішок, який робитиме твій сон комфортним.

Сучасні спальники досить якісні, і серед нових моделей можна знайти прям ідеальний, але я вважаю, що на спальнику можна зекономити, якщо бюджет дуже маленький.

Синтетичні наповнювачі довговічні, і на вторинному ринку можна знайти щось притомне за кілька сотень гривень. Я все життя користувався б/у спальниками, і тільки минулого року купив собі новий.

⛺️ Намет
Обираючи намет, я пропоную орієнтуватися на такі показники: вага (не більше 3 кг), два шари (тент і внутрішнє, спальне, місце), зручний тамбур (бажано 2), вологостійкість більше 3000 мм.

З б/у наметами можуть бути проблеми, і якщо ви поки не розбираєтесь в тонкощах експлуатації палаток, то краще купити нову, популярну та недорогу модель за 100$, ніж за ті самі гроші шукати професійний намет, який вже був на Евересті.

Висновок
Якщо перед вами постає питання:
“Що купити в першу чергу?” - користуйтеся цим списком.
Пізніше ви дійдете до свого власного списку спорядження, де, можливо, замість намету буде тент і гамак, а замість трекінгових черевик - бігові кросівки.

P.S.
Поділись цим дописом з тим, з ким хочеш сходити в похід 🏕

​​Що не так з термопокривалом?
магія vs фізика

За останні кілька тижнів у гірських рятувальників багато роботи. Туристи губляться, а поради інтернетах пишуться.

З року в рік, від статті до статті, мігрує інфовірус під назвою «рятувальне покривало».
Але це далеко не чарівна палочка, у нього дуже обмежений функціонал, і про це треба знати, щоб не потрапити в біду через хибні надії та ілюзію безпеки.

😹 Трохи сарказму
Читаю опис цього покривала на будь-якому сайті, і не можу позбутися відчуття, що мене «намахали».

Нахіба я потратив тисячі гривень на зимовий спальник, каремат, намет, взуття, термобілизну і т.д?
Можна було купити чудо-покривало за 100 гривень, і ходити горами, поки в очах не потемніє. А коли стане холодно, то обгорнутися ним, сріблястим кольором всередину, і тепло від тіла нікуди не втече, буде гріти мене хоч цілу ніч.
Ну а якщо стане жарко, то просто виверну покривало золотим кольором всередину, і тоді тепло ззовні нізащо не проникне всередину.

🏕 Брати чи не брати?
Однозначно брати!
В критичній ситуації воно й справді може врятувати життя, але треба розуміти як воно працює.
По суті - це дзеркало, що екранує теплове випромінювання тіла, але не здатне зупинити теплопередачу між вашим тілом і зовнішнім середовищем.

Тобто, якщо ви загорнетесь в термопокривало, коли на вулиці мороз і вітер, то втрата тепла не припиниться, і у вас є всі шанси стати «підсніжником» у красивій, подарунковій, обгортці.

Ізолювати себе від холоду з допомогою тонкої плівки просто неможливо, і це треба чітко розуміти. Щоб ізолювати себе від холоду, потрібно помістити себе в «термос». Між вами і холодом має бути шар повітря, тоді втрати тепла будуть меншими. Чим більше таких шарів - тим краща теплоізоляція.

Якщо постелити термопокривало, замість каремата, на землю, то ефект буде практично нульовим, тому краще присісти і обгорнутися ним, мінімізувавши контакт з поверхнею.

🤕 Як використовувати термопокривало?

1. Намагайтеся повторити принцип термосу. Між вами і покривалом має бути шар повітря. Якщо є два покривала, то можна зімпровізувати собі аналог двошарового намету, коли між тентом і внутрішнім шаром є додатковий шар повітря.

2. Тепловий екран. Якщо вдалося розпалити багаття, то ви можете подвоїти його ефективність, сівши між покривалом і вогнем.

3. Захист від дощу/снігу. Покривало доволі цупке і не промокає. Захистити можна як себе, так і речі в рюкзаку.

Висновок
Термопокривало - це не панацея і не магія, фізику не обдуриш. Просто пам’ятайте про це, не покладайте великі надії на цей «туристичний» девайс, і дбайте про свою безпеку.

P.S.
На фото щасливий турист чекає рятувальників.
Вибачте, не втримався 😂

Опитування
А ви користувались термопокривалом?

👍 - Так, корисна річ.
🤦‍♂️ - Так, але це фуфло.
👎 - Ні.

​​Авторський тур
як вибрати цікаву мандрівку
і чого варто остерігатися?

Масовий туризм
Купуючи пакетний тур до Єгипту, Турції чи ще якоїсь популярної країни, ти потрапляєш у величезний потік туристів, де тебе нагодують, застелять ліжко і будуть розважати.
Індустрія відпочинку, зазвичай, добре налаштована і рідко «ламається», тому ризик втрапити у халепу - мінімальний.

Туристичний бізнес
Індустрія туризму - це штучне середовище, створена виключно для споживання розваг. Автоматизація і оптимізація процесів - це типова форма масштабування бізнесу, однак людина в цьому потоці не мандрує, а лише споживає туристичні послуги.

Походи як індустрія
Мандрівки в гори з рюкзаком і наметом теж "страждають" від автоматизації та стандартизації. З одного боку, в комерційних походах, на чолі з гідом, можна почувати себе в безпеці і не паритись з приводу побуту, трансферу, їжі, маршруту і т.д. З іншого боку, коли просто слідуєш за гідом, який іде попсовим маршрутом, то так само як на курорті, потрапляєш в штучне середовище.
Кожному своє, але мені більше подобаються так звані авторські походи. Подібний формат існує в туризмі вже давно.

Авторські тури
Авторські мандрівки - альтернатива масовому туризму.
Цей формат є найкращим способом подорожувати і досліджувати світ, який тільки може запропонувати комерційний туризм.

Авторські тури мають унікальні переваги, недоступні масовому туризму.
✅ В авторському турі, ти стаєш частиною невеликої команди мандрівників-дослідників, що відкриті до пригод.
✅ Подорож існує в одиничному екземплярі, та ніколи не повторюється. Можна отримати унікальний досвід мандрівника.
✅ Мобільність та свобода від інфраструктури дозволяє імпровізувати і робити мандрівку цікавішою.

Хто такий автор туру?
Автор туру - це людина, або кілька людей, у яких є мандрівний досвід, оригінальний погляд на звичні речі, й талант доступно презентувати власне бачення світу через подорож.

Авторські тури підходять не всім
Цей формат має свої недоліки, і не всі готові миритися з ними.

⛺️ Авторські тури значно дорожчі за пакетні
Поясню на прикладі. Вишита сорочка ручної роботи коштує 300$, а фабрична вишиванка всього 50$. Обидві сорочки дуже схожі між собою, але різниця між ними очевидна.

⛺️ Непередбачуваність
В авторській мандрівці дуже багато складових і завжди щось може піти не так. Зі свого досвіду знаю, як швидко і як сильно можуть мінятися плани, коли мандруєш “вільним стилем”. Зміна готелю, місця ночівлі, або “випадання” якоїсь незначної локації - це майже штатна ситуація.

⛺️ Своє бачення
Важливо розуміти з ким ти їдеш. Твій світогляд, і уявлення про мандри, пізнання культури та відпочинок не повинні конфліктувати з уявленнями автора туру, який має "своє бачення" майбутньої пригоди. Це "бачення" є найбільш цінним в авторському турі, але якщо ви з гідом дивитесь на речі по-різному, це може стати проблемою. З іншого боку, якщо гід та колеги-мандрівники розділяють спільні цінності, то подорож буде максимально кайфовою.

Висновок
"В кожного своя доля і свій шлях широкий...", свої мотиви і бачення ідеальної мандрівки. Авторські тури можуть відкрити вам новий вимір культури, країни та світу в цілому, але тільки якщо ви готові миритися з усіма мінусами цього формату.

P.S.
Будьте пильні!!
Якщо в авторському турі нема особливих застережень, а в описі зустрічаються фрази "неймовірні краєвиди", "якісний відпочинок", "незабутні враження", то це зашквар. Під маскою оригінальності вам намагаються продати типовий туристичний продукт.
Я не маю нічого проти масового туризму, але якщо звичайний (хай і якісний) принт на футболці, тобі намагаються впарити як оригінальний витвір мистецтва, то краще обходити такі схеми десятою дорогою.

​​Туризм і гендерні стереотипи
як походи лікують сексизм?

Вирішив написати цей пост, після того, як відписався від десятка каналів, які навперебій заходились вітати всіх «представниць прекрасної статі зі святом весни».

Для мене свято 8 березня - це привід зайвий раз нагадати, що гендерні стереотипи досі живі, і продовжують псувати людям життя.

Щоб зрозуміти себе і суспільство, треба вийти за його межі.
Походи в гори - це територія свободи , тут не працюють звичні гендерні ролі так, як, наприклад, в робочому колективі.

Всі, хто ходить в походи, знає, що в екстремальній ситуації будь-яка людина опускається до рівня власних навиків та підготовки, і так звані «природні здібності» окремої статі не допомогають.

Є така стара туристична байка: «Якщо хочеш знати що за людина поряд з тобою - візьми її в гори».
Всі адекватні туристи і туристки добре знають людей, і давно в курсі, що гендерні стереотипи - це повна фігня. Істерика одинаково часто стається, як в чоловіків, так і в жінок, а побутові обов’язки «берегині» та «мисливця» дуже часто не відповідають статі.

🏕⛰
Ходіть в походи, ламайте стереотипи, любіть одне одного і будьте щасливі.

P.S.
Фото підкреслює мою думку про те, що навіть в думках не всюди треба йти за більшістю, ризикуєш стати частиною отари.

​​🚷 Карпатська конспірологія
зона відчуження на кордоні з Румунією

☢️
В українських Карпатах, на Захід від села Сарата, знаходиться хребет Жупани. Це справжня зона відчуження, загальною площею приблизно 15 тис гектарів, що охороняється прикордонниками.

Майже на всій протяжності кордону з Румунією туристи можуть «впритул» підходити до сусідньої держави, але в на цій ділянці вас обов’язково зупинять, і розвернуть.
Навіть якщо у вас є на руках офіційний дозвіл про перебування на лінії кордону.

Це не заповідник чи національний парк, ніхто толком не знає, що там знаходиться, і на Google maps майже нічого не видно.
Все, що я знайшов на супутниковій карті - це кілька скельних комплексів, стару будівлю приблизно 10х10 метрів з залізним дахом і стару кляузу на річці Перкалаба.
Цікаво, що біля будинку не проглядається жодної дороги. Очевидно, це закинутий вівчарський будинок, поряд навіть є щось схоже на руїни ферми, але це не точно.

Можете самі глянути 👇
https://goo.gl/maps/DqqtnAghpvcbdyRG8

☣️
Всі мої спроби вияснити, чому ж не можна знаходитись в цьому регіоні, не принесли жодного результату. Проникнути туди незаконно теж не просто, бо на відстані 3 км від реальної лінії кордону протягнута добротна колючка, яку регулярно контролюють прикордонники.

Мені це здається як мінімум дивним, бо на сусідній ділянці кордону від села Шепіт, до села Сарата, є багато місць, де теоретично, без проблем можна зайти на територію Румунії. Звісно такого робити не треба, але там, зазвичай, нікого нема.
Хребет Жупани, про який іде мова, знаходиться на території України, але туди потрапити складніше, ніж перейти реальний кордон 🤔

✅
Одного разу, в поході «Шлях Чугайстра», мені з групою таки вдалося зайти на 500 метрів вглиб цієї території. Ховаючись від негоди, ми вимушено відхилилися від маршруту і розбили табір на полонині Задня Стая.
Нічого особливого ми там не знайшли, тільки стару і розбиту вівчарську колибу.

⛔️
Все заборонене, викликає посилений інтерес, і хребет Жупани якраз такий випадок.

Якщо відпустити фантазію на вільні хліби, то можна припустити що це така собі Зона 51.
Найбільша діч, до якої я додумався - це припущення, що там зберігають ядерні відходи, або якусь біологічну зброю 😂

Більш притомну версію озвучив Ілля, учасник нашої експедиції «Шлях Чугайстра». Скоріш за все це бюрократичне непорозуміння, притаманне військовому дискурсу. Заборонити відвідування простіше, ніж врегулювати його.

⛰☢️☣️⛔️🚷
Пропоную влаштувати хіт-парад конспірологічних теорій на тему: «Що знаходиться на хребті Жупани?».
Пишіть свої варіанти в коментарі, і не стримуйте фантазію 😉

​​🗣 Clubhouse

Друзі, маю план організувати тематичну кімнату в Clubhouse, де ми будемо говорити про походи. Наприклад, про особливості окремого регіону Карпат: Чорногори, Свидовця, Горган, Мармарос і т.д.
⛰
Пропоную почати з Чорногори, оскільки хребет найпопулярніший. Обговоримо основні маршрути, цікаві місця, що знаходяться обабіч головних стежок, та альтернативні маршрути.
🏕
Кожен бажаючий зможе розповісти історію свого походу Чорногорою, поділитися досвідом, враженнями, застереженнями і порадами.

Як вам така ідея?
✅ - підтримую, маю що сказати.
👍 - підтримую, цікаво послухати.
👎 - о ні, тільки не Clubhouse!

Якщо цікаво, то додавайте мене в друзі на Clubhouse.
Мій профіль там 👇
https://www.joinclubhouse.com/@trip.man

​​🏕 Соло похід

Ходити одному в гори небезпечно.
Я це розумію і визнаю, але тут є багато «але».

Мій досвід дозволяє мені мінімізувати ризики.
Принаймні я так думаю )))

Сьогодні я вирушив у чергову соло мандрівку. Не буду розписувати всі «але», які пояснюють чому я вважаю це нормальним.
Краще заходьте в Інстаграм, або на сторінку FB і там слідкуйте за мною, якщо буде зв’язок, буду викладати актуалочку.

✅ Мій Інстаграм
https://instagram.com/marko_goretz

✅ Карпатський волоцюга у FB
https://www.facebook.com/carpatyvol/

P.S.
Хочу зрозуміти, чи можна кайфувати від походу в міжсезоння.
Взяв і намет, і гамак 😉

​​Туризм в епоху неоліту

В 1991 році, в Альпах, знайшли найстаршого в історії людства, «підсніжника».
Він загинув в снігах Альп більше 5 тис років тому, на зламі неоліту та мезоліту.
Його назвали Етці

Мумія збереглась достатньо добре. Етці потрапив у гори не випадково, у нього було достатньо неолітичного спорядження для подорожей.

👕 Одяг
Лук у Етці був доволі вишуканий. Солом’яний плащ (аналог Gore Tex), шапка з ведмежої шкури, шкіряний жилет, набедрена пов’язка, штани, і водонепроникне взуття.

🎒Рюкзак
Не ясно чи був у нього рюкзак.
Я думаю що ні, і ось чому.
В Етці з собо була неолітична бананка і сагайдак зі стрілами. Спальника, пальника, намету і фірмової фляги в нього не було, то і рюкзак йому був ні до чого.

👝 Бананка
Точніше мішечок на поясі. В ньому Етці носив спеціальний гриб трутовик, для розпалювання багаття, і гриб, що має антибактеріальні властивості. скребок, сверло, наконечники стріл.
Тобто в бананці була аптечка, трут, і мультитул.

🏹 Сагайдак
Без збоої в неоліті нікуди, тож з ним був лук і 14 стріл, які мандрівник ніс за спиною. Ще там була саморобна мотузка.

🔪 Ніж
Ніж був кам’яний, але добре зроблений. Ручка з ясена. Таким можна було не тільки понтуватися, а й захищатися.

🪓 Сокира
Сокира була мідною. Неабияка розкіш на той час. Думаю її цінність перевищує цінність всього топового спорядження, яке потрібне сучасному туристу.
Підвищений вміст міді у волоссі мумії вказує на те, що Етці мав якесь відношення до виготовлення міді.
Що ж, чого не зробиш заради мандрів? Етці для цього освоїв складне ремесло.

❄️ Снігоступи
Не віриться, що снігоступи з’явились раніше за рюкзак, але конструкція взуття і шматки дерев’яної рами біля мумії, вказують на те, що в Етці були снігоступи.

Висновок
Я не знаю що він загубив на такій висоті, і куди пер на снігоступах з крутою сокирою на висоті більше 3000 метрів. Але точно був там не випадково і готовий до умов високогір’я.

А це значить, що автономні походи та мандри, хоч і не ремесло, але важливий навик, який людство розвиває і вдосконалює як мінімум з часів неоліту.