Класифікація походів
або чим бабак-шатун відрізняється від укуреного хіпстера?
Отам 👆🏻 ви натиснули на бабака більше 250 разів, і я виконую свою обіцянку.
Ідея класифікувати походи дивними метафорами прийшла мені в голову, коли я читав описи комерційних походів.
Для того, аби клієнт розумів, що його чекає на маршруті, прийнято вказувати складність походу
від 1 до 10
Спочатку я робив так само, але швидко зрозумів, що така градація не інформативна.
До прикладу, один і той самий маршрут може бути простим в погожий літній день, а пізно восени, коли віє вітер і йде дощ - він стане справжнім випробуванням навіть для бувалого туриста.
⛰🏔🌋
Я вважаю, що кожен похід має певну місію, і суть його не зводиться до "підкорення" тої чи тої вершини. Тому вже після кількох походів у якості гіда, я зрозумів, що на питання "А маршрут складний?", я не маю чіткої відповіді 🤷♂️
Я придумав класифікацію походів, яка не вписується в загальноприйняті рамки.
Міркував я так:
можна довго розповідати про тривалість походу, місця ночівлі, крутизну схилу, характер місцевості й т.д., а можна вжити метафору, яка передає цю місію походу одним або двома словами.
🦌
Наприклад 6 денний похід "Шлях Чугайстра" я класифікував як олень-соціопат.
Це означає, що маршрут довгий а денні переходи тривалі, й ми будемо бігти як олені.
З соціопатом теж все просто. Маршрут дуже непопулярний і ймовірність зустріти інших туристів дуже маленька. Виходить ми будемо такими собі оленями-соціопатами.
🐿
Те саме з бабаком-шатуном і походом на Памір.
Бабак- це звір, що не любить багато бігати, а на зиму впадає в сплячку. Ми будемо як ті бабаки-шатуни, що не впали в сплячку, бігати по горам в незвично теплу грудневу пору, тусити на сонечку вдень, а на ніч тікати в теплу колибу.
📊
Само собою ніякої послідовності, чи чіткої системи в моїй класифікації немає, але ці метафори на мою думку можуть сказати про похід більше ніж банальна цифра.
або чим бабак-шатун відрізняється від укуреного хіпстера?
Отам 👆🏻 ви натиснули на бабака більше 250 разів, і я виконую свою обіцянку.
Ідея класифікувати походи дивними метафорами прийшла мені в голову, коли я читав описи комерційних походів.
Для того, аби клієнт розумів, що його чекає на маршруті, прийнято вказувати складність походу
від 1 до 10
Спочатку я робив так само, але швидко зрозумів, що така градація не інформативна.
До прикладу, один і той самий маршрут може бути простим в погожий літній день, а пізно восени, коли віє вітер і йде дощ - він стане справжнім випробуванням навіть для бувалого туриста.
⛰🏔🌋
Я вважаю, що кожен похід має певну місію, і суть його не зводиться до "підкорення" тої чи тої вершини. Тому вже після кількох походів у якості гіда, я зрозумів, що на питання "А маршрут складний?", я не маю чіткої відповіді 🤷♂️
Я придумав класифікацію походів, яка не вписується в загальноприйняті рамки.
Міркував я так:
можна довго розповідати про тривалість походу, місця ночівлі, крутизну схилу, характер місцевості й т.д., а можна вжити метафору, яка передає цю місію походу одним або двома словами.
🦌
Наприклад 6 денний похід "Шлях Чугайстра" я класифікував як олень-соціопат.
Це означає, що маршрут довгий а денні переходи тривалі, й ми будемо бігти як олені.
З соціопатом теж все просто. Маршрут дуже непопулярний і ймовірність зустріти інших туристів дуже маленька. Виходить ми будемо такими собі оленями-соціопатами.
🐿
Те саме з бабаком-шатуном і походом на Памір.
Бабак- це звір, що не любить багато бігати, а на зиму впадає в сплячку. Ми будемо як ті бабаки-шатуни, що не впали в сплячку, бігати по горам в незвично теплу грудневу пору, тусити на сонечку вдень, а на ніч тікати в теплу колибу.
📊
Само собою ніякої послідовності, чи чіткої системи в моїй класифікації немає, але ці метафори на мою думку можуть сказати про похід більше ніж банальна цифра.
Велике опитування
Карпатський волоцюга та наукові дослідження
📊
До того як я почав займатися комерційним туризмом, то непогано розбирався у філософії, навіть дисертацію захистив.
Зараз я, спільно з спеціалістом соціологом, проводжу дослідження впливу цифрових технологій на соціальне життя юзерів.
Один з етапів цього дослідження - опитування цих самих юзерів, тобто нас з вами.
👥
Важлива думка кожного, і у зв'язку з цим в мене до вас прохання - заповніть будь ласка нашу анкету.
📝
Це займе не більше 5-7 хвилин.
Ось сама анкета👇
https://forms.gle/VUJjrebiiohwhyVR8
📊
Анкета повністю анонімна, ніяких контактів чи пошти залишати не потрібно. Дані з неї ми отримуємо у вигляді графіків.
📈
Коли дослідження буде завершене, я обов'язково поділюся з вами його результатами тут, на каналі.
P.S.
Одним із результатів нашого дослідження стане серія заходів та походів, де я особисто буду проводити "лікбез" з філософії та різноманітні філософські тренінги.
📝
Зауваження та рекомендації
пишіть в коментарі, я завжди їх читаю і радий коли ви їх пишете 😉
Карпатський волоцюга та наукові дослідження
📊
До того як я почав займатися комерційним туризмом, то непогано розбирався у філософії, навіть дисертацію захистив.
Зараз я, спільно з спеціалістом соціологом, проводжу дослідження впливу цифрових технологій на соціальне життя юзерів.
Один з етапів цього дослідження - опитування цих самих юзерів, тобто нас з вами.
👥
Важлива думка кожного, і у зв'язку з цим в мене до вас прохання - заповніть будь ласка нашу анкету.
📝
Це займе не більше 5-7 хвилин.
Ось сама анкета👇
https://forms.gle/VUJjrebiiohwhyVR8
📊
Анкета повністю анонімна, ніяких контактів чи пошти залишати не потрібно. Дані з неї ми отримуємо у вигляді графіків.
📈
Коли дослідження буде завершене, я обов'язково поділюся з вами його результатами тут, на каналі.
P.S.
Одним із результатів нашого дослідження стане серія заходів та походів, де я особисто буду проводити "лікбез" з філософії та різноманітні філософські тренінги.
📝
Зауваження та рекомендації
пишіть в коментарі, я завжди їх читаю і радий коли ви їх пишете 😉
Липовий Памір
що то за кульки на Буковині, кому вони потрібні, й коли їх нарешті спиляють?
🛸
Я вирішив написати про цю локацію з двох причин.
✅ По-перше: я збираю туди комерційну групу 6-8 грудня, і в команді ще є вільні місця.
Тож не соромтесь, приєднуйтесь, полазимо по руїнам совка, наваримо смачного банушу в справжній вівчарській колибі. Коротше буде круто😉
Деталі тутво 👇
https://telegra.ph/RLS-Pam%D1%96r-11-28
✅ По-друге: мене часто питають про Памір.
Зазвичай, коли блогер пише "Мене часто питають", то це значить, що його ніхто не питав, але чесне слово мені писали, й інколи прилітають такі безглузді питання, що я навіть не знаю як відповідати на них 🤷♂️
Тому зараз буду розвіювати міфи і відповідати на самі поширені питання.
Кулі ще не спилили?
Ні не спилили і не спилять, бо вони не з металу і нікому не потрібні. Скоріш за все вони самі заваляться через кілька років.
Минулого року там відкопали один бункер і після переполоху та судової тяганини його таки здали на металолом. Про це я писав тут 👇
https://t.me/carpaty/280
В куполі можна ночувати?
Звісно, що можна, але там не тепліше ніж на вулиці. Взимку в куполі можна сховатися від вітру, але сама конструкція ніяк не закривається, там купа протягів. Крім того там дуже за+рано, ціле літо туди ходять корови і коні, тому ночівля в куполі не сама приємна затія.
Шахти з ядерними ракетами далеко від куполів, рівень радіації в нормі?
Радіолокаційна станція "Памір" не має ніякого відношення до ядерних ракет, їх головна задача - виявляти об'єкти в небі, а балістичні ракети то інша парафія. Короче під куполами нема ядерних боєголовок, в окрузі, думаю, також, бо надто вже помітна станція з повітря, і тупо розміщувати суперсекретний об'єкт біля такого маяка. Радіаційний фон трошки підвищений, але це пов'язано з природніми покладами граніту, якого там катма, і на здоров'я це ніяк не впливає.
Чому "Памір"?
Тут все просто - це позивний станції, який використовувався для зв'язку. Ніякого звязку з реальними горами Паміру в Центральній Азії, буковиньский "Памір" не має, тому я і назвав його липовим.
Як туди сходити в похід?
Найкращий і найпростіший метод - записатися до мене в команду 😄.
Можна і самостійно, але для цього вам треба мати або свій транспорт, або нереальну силу волі. З Чернівців до Шепота є тільки один прямий автобус, що прибуває в 10 вечора. Звідти до Томнатика ще 18 кілометрів. Виїхати з Шепота до Чернівців можна тільки в 5 ранку.
Прикол в тому, що коли ви відкриєте табло автовокзалу Чернівців, то знайде там багато автобусів на Шепіт, але майте на увазі, в Чернівецькій області їх два, і якщо поїхати в "неправильний" Шепіт, то на "Памір" ви вже не потрапите.
Чи потрібно робити дозвіл, щоб потрапити на Томнатик?
По правилам - так, в реальності достатньо мати при собі паспорт, і попередньо реєструватися, як на Мармароси, не потрібно. Однак, якщо ви потрапите туди без паспорта, то вас спокійно можуть затримати. В мене в арсеналі є одна така історія, кордон це не жарти.
Здається все.
Якщо щось пропустив, або вас щось цікавить - пишіть в коментарі, я відповім 📝
що то за кульки на Буковині, кому вони потрібні, й коли їх нарешті спиляють?
🛸
Я вирішив написати про цю локацію з двох причин.
✅ По-перше: я збираю туди комерційну групу 6-8 грудня, і в команді ще є вільні місця.
Тож не соромтесь, приєднуйтесь, полазимо по руїнам совка, наваримо смачного банушу в справжній вівчарській колибі. Коротше буде круто😉
Деталі тутво 👇
https://telegra.ph/RLS-Pam%D1%96r-11-28
✅ По-друге: мене часто питають про Памір.
Зазвичай, коли блогер пише "Мене часто питають", то це значить, що його ніхто не питав, але чесне слово мені писали, й інколи прилітають такі безглузді питання, що я навіть не знаю як відповідати на них 🤷♂️
Тому зараз буду розвіювати міфи і відповідати на самі поширені питання.
Кулі ще не спилили?
Ні не спилили і не спилять, бо вони не з металу і нікому не потрібні. Скоріш за все вони самі заваляться через кілька років.
Минулого року там відкопали один бункер і після переполоху та судової тяганини його таки здали на металолом. Про це я писав тут 👇
https://t.me/carpaty/280
В куполі можна ночувати?
Звісно, що можна, але там не тепліше ніж на вулиці. Взимку в куполі можна сховатися від вітру, але сама конструкція ніяк не закривається, там купа протягів. Крім того там дуже за+рано, ціле літо туди ходять корови і коні, тому ночівля в куполі не сама приємна затія.
Шахти з ядерними ракетами далеко від куполів, рівень радіації в нормі?
Радіолокаційна станція "Памір" не має ніякого відношення до ядерних ракет, їх головна задача - виявляти об'єкти в небі, а балістичні ракети то інша парафія. Короче під куполами нема ядерних боєголовок, в окрузі, думаю, також, бо надто вже помітна станція з повітря, і тупо розміщувати суперсекретний об'єкт біля такого маяка. Радіаційний фон трошки підвищений, але це пов'язано з природніми покладами граніту, якого там катма, і на здоров'я це ніяк не впливає.
Чому "Памір"?
Тут все просто - це позивний станції, який використовувався для зв'язку. Ніякого звязку з реальними горами Паміру в Центральній Азії, буковиньский "Памір" не має, тому я і назвав його липовим.
Як туди сходити в похід?
Найкращий і найпростіший метод - записатися до мене в команду 😄.
Можна і самостійно, але для цього вам треба мати або свій транспорт, або нереальну силу волі. З Чернівців до Шепота є тільки один прямий автобус, що прибуває в 10 вечора. Звідти до Томнатика ще 18 кілометрів. Виїхати з Шепота до Чернівців можна тільки в 5 ранку.
Прикол в тому, що коли ви відкриєте табло автовокзалу Чернівців, то знайде там багато автобусів на Шепіт, але майте на увазі, в Чернівецькій області їх два, і якщо поїхати в "неправильний" Шепіт, то на "Памір" ви вже не потрапите.
Чи потрібно робити дозвіл, щоб потрапити на Томнатик?
По правилам - так, в реальності достатньо мати при собі паспорт, і попередньо реєструватися, як на Мармароси, не потрібно. Однак, якщо ви потрапите туди без паспорта, то вас спокійно можуть затримати. В мене в арсеналі є одна така історія, кордон це не жарти.
Здається все.
Якщо щось пропустив, або вас щось цікавить - пишіть в коментарі, я відповім 📝
Соло походи
ху%овий досвід - наше все
⠀
Серед туристів є особлива каста - «сольники», тобто люди, що мандрують на одинці.
⠀
Здоровий глузд підказує мені, що це повна фігня, й ходити одному в гори небезпечно. Мінімальна травма може призвести до катастрофи.
⠀
З іншого боку я ніколи не чув, аби гірські рятувальники витягували з якоїсь халепи саме «сольника». В більшості випадків бідолага, якого рятують, відбився від групи.
⠀
Людина, яка йде в гори сама, розраховує тільки на себе. Підготовка до сольного походу серйозніша, тому шанси потрапити в халепу менші.
⠀
Але однієї підготовки мало, для соло-походів потрібен особливий досвід.
Я називаю його - ху%овий досвід.
⠀
Поясню на прикладі.
Я не «сольник», але морально готовий до такого походу, тому що маю багато ху%ового досвіду:
- я потрапляв в бурю,
- мені доводилось ховатися від блискавок на хребті,
- не один раз спав мокрий,
- ходив з високою температурою,
- блукав,
- спав без намету під деревом в дощ,
- покривався льодяною кіркою взимку,
- летів по крижаному схилу (благо, я був у зв’язці) і т.д.
⠀
Саме такий, ху%овий, досвід показує тобі рамки твоїх можливостей і дозволяє зрозуміти що тобі по плечу, а що ні.
А це капець важливо коли ти можеш розраховувати тільки на своє плече.
⠀
А як ти думаєш, варто ходити в соло-походи?
⠀
Пиши в коментарі!
ху%овий досвід - наше все
⠀
Серед туристів є особлива каста - «сольники», тобто люди, що мандрують на одинці.
⠀
Здоровий глузд підказує мені, що це повна фігня, й ходити одному в гори небезпечно. Мінімальна травма може призвести до катастрофи.
⠀
З іншого боку я ніколи не чув, аби гірські рятувальники витягували з якоїсь халепи саме «сольника». В більшості випадків бідолага, якого рятують, відбився від групи.
⠀
Людина, яка йде в гори сама, розраховує тільки на себе. Підготовка до сольного походу серйозніша, тому шанси потрапити в халепу менші.
⠀
Але однієї підготовки мало, для соло-походів потрібен особливий досвід.
Я називаю його - ху%овий досвід.
⠀
Поясню на прикладі.
Я не «сольник», але морально готовий до такого походу, тому що маю багато ху%ового досвіду:
- я потрапляв в бурю,
- мені доводилось ховатися від блискавок на хребті,
- не один раз спав мокрий,
- ходив з високою температурою,
- блукав,
- спав без намету під деревом в дощ,
- покривався льодяною кіркою взимку,
- летів по крижаному схилу (благо, я був у зв’язці) і т.д.
⠀
Саме такий, ху%овий, досвід показує тобі рамки твоїх можливостей і дозволяє зрозуміти що тобі по плечу, а що ні.
А це капець важливо коли ти можеш розраховувати тільки на своє плече.
⠀
А як ти думаєш, варто ходити в соло-походи?
⠀
Пиши в коментарі!
Зимовий похід
латаємо психічні травми
Перший раз в зимовий похід я йшов з чітким переконанням, що мені точно буде холодно. Взяв з собою стільки теплих речей, скільки влізло в рюкзак.
Ледве пер на собі через сніг ті всі синтепонові куртки, шерстяні шкарпетки та сведри.
Особливим експонатом цього цирку була імпровізована пічка, виготовлена з старого алюмінієвого карнизу, яка в результаті не спрацювала. 🤦♀️
Зі страху, що пічка не працює, ми налили в усі пляшки кипяток, і закинули їх в намет.
Через годину там була сауна.
Я дуже добре розумію всіх, хто боїться йти в зимовий похід, бо сам таким був. Я думав, що ця штука точно мене вб'є.
Мій меседж адресований до людей, які жодного разу не ходили в зимовий похід, але вперто переконані, що це повна фігня.
Ви дуже багато втрачаєте.
Емоційний і естетичний досвід зимового походу - це наступний рівень, де відкриваються абсолютно нові горизонти.
Я маю на увазі повноцінний похід, з усіма атрибутами, а не одноденну прогулянку на Говерлу.
Не плутайте праведне з грішним.
Головне не треба одразу йти на Чорногірський хребет, як один із минулорічних героїв.
Можете почитати про це тут 👇
Пошуки зниклого туриста
Починайте з простого
Малі висоти, малі дистанції.
Минулого року я організовував зимовий похід для новачків, й правильно підібрані маршрут та спорядження дозволили не помічати того факту, що навколо зима.
Похід з досвіченим гідом - це найкращий, а головне найбезпечніший спосіб познайомитись з цим видом туризму.
На ринку зараз багато пропозицій, вибирайте, яка вам до смаку і вперед 😉
Цікава твоя думка, що скажеш про зимовий похід?
🏔 - хочу, але страшно;
🙅♂️ - маю досвід, більше не хочу (досвід походу, не прогулянки);
🤷♂️ - я голосую за повну заборону зимових походів;
⛄️ - нормальні туристи навіть влітку шукають зиму;
❄️ - це якась маячня.
латаємо психічні травми
Перший раз в зимовий похід я йшов з чітким переконанням, що мені точно буде холодно. Взяв з собою стільки теплих речей, скільки влізло в рюкзак.
Ледве пер на собі через сніг ті всі синтепонові куртки, шерстяні шкарпетки та сведри.
Особливим експонатом цього цирку була імпровізована пічка, виготовлена з старого алюмінієвого карнизу, яка в результаті не спрацювала. 🤦♀️
Зі страху, що пічка не працює, ми налили в усі пляшки кипяток, і закинули їх в намет.
Через годину там була сауна.
Я дуже добре розумію всіх, хто боїться йти в зимовий похід, бо сам таким був. Я думав, що ця штука точно мене вб'є.
Мій меседж адресований до людей, які жодного разу не ходили в зимовий похід, але вперто переконані, що це повна фігня.
Ви дуже багато втрачаєте.
Емоційний і естетичний досвід зимового походу - це наступний рівень, де відкриваються абсолютно нові горизонти.
Я маю на увазі повноцінний похід, з усіма атрибутами, а не одноденну прогулянку на Говерлу.
Не плутайте праведне з грішним.
Головне не треба одразу йти на Чорногірський хребет, як один із минулорічних героїв.
Можете почитати про це тут 👇
Пошуки зниклого туриста
Починайте з простого
Малі висоти, малі дистанції.
Минулого року я організовував зимовий похід для новачків, й правильно підібрані маршрут та спорядження дозволили не помічати того факту, що навколо зима.
Похід з досвіченим гідом - це найкращий, а головне найбезпечніший спосіб познайомитись з цим видом туризму.
На ринку зараз багато пропозицій, вибирайте, яка вам до смаку і вперед 😉
Цікава твоя думка, що скажеш про зимовий похід?
🏔 - хочу, але страшно;
🙅♂️ - маю досвід, більше не хочу (досвід походу, не прогулянки);
🤷♂️ - я голосую за повну заборону зимових походів;
⛄️ - нормальні туристи навіть влітку шукають зиму;
❄️ - це якась маячня.
Міжнародний день гір
кого насправді треба вітати?
🏔
16 років тому Генеральна Асамблея ООН встановила дату 11 грудня як Міжнародний день гір.
Якогось біса, більшість людей вирішили, що це свято, і що обов’язково треба вітати один одного.
Раніше і я таким був, та бездумно вітав усіх на сторінках соцмереж 🤷♂️
Насправді сьогодні потрібно не вітати один одного, а звертати увагу на проблеми розвитку гірських регіонів.
⛰
Гори - це джерело цінних ресурсів та природній бар’єр для ворогів.
Гірська місцевість дуже цінна для будь-якої країни.
🌋
Разом з цим житття в горах не можна назвати комфортним.
Доріг нема, карпатський ліс знищують, гірські села вимирають.
🏕
Туристична спільнота, тобто ми з вами, має висвітлювати ці проблеми, доносити їх до загалу.
Закликаю сьогодні в соцмережах не постити банальне привітання з днем гір, а розказати свою історію, звернути увагу на одну із проблем гірського регіону.
Саме для того Генеральна Асамблея ООН запровадила Міжнародний день гір
P.S.
Ось одна з проблем, на яку треба звертати увагу.
На фото масштабний зсув, викликаний бездумною вирубкою лісу.
кого насправді треба вітати?
🏔
16 років тому Генеральна Асамблея ООН встановила дату 11 грудня як Міжнародний день гір.
Якогось біса, більшість людей вирішили, що це свято, і що обов’язково треба вітати один одного.
Раніше і я таким був, та бездумно вітав усіх на сторінках соцмереж 🤷♂️
Насправді сьогодні потрібно не вітати один одного, а звертати увагу на проблеми розвитку гірських регіонів.
⛰
Гори - це джерело цінних ресурсів та природній бар’єр для ворогів.
Гірська місцевість дуже цінна для будь-якої країни.
🌋
Разом з цим житття в горах не можна назвати комфортним.
Доріг нема, карпатський ліс знищують, гірські села вимирають.
🏕
Туристична спільнота, тобто ми з вами, має висвітлювати ці проблеми, доносити їх до загалу.
Закликаю сьогодні в соцмережах не постити банальне привітання з днем гір, а розказати свою історію, звернути увагу на одну із проблем гірського регіону.
Саме для того Генеральна Асамблея ООН запровадила Міжнародний день гір
P.S.
Ось одна з проблем, на яку треба звертати увагу.
На фото масштабний зсув, викликаний бездумною вирубкою лісу.
Хребет Смидовата
маловідома Буковина і новий формат - гірський стрім
🏔
Буковинські гори особливі, їх починаєш розуміти тільки після сотень пройдених Чорногорами, Горганами, Мармаросами і Свидовцями кілометрів.
🧘
Коли амбіції трохи вщухли і ти не ставиш перед собою ціль взяти нову висоту, можна рушати на Буковину.
Навіть австрійський монарх Франс Йосиф зацінив буковинські гори, і часто приїжджав сюди відпочивати.
👨🎓
Для мене буковинські гори то як зустріч випускників. Ми давно не бачились і дуже змінилися за довгі роки, але буде весело згадати старі часи...
🆘
Так бл@, сентиментальність моїх метафор досягла рівня пускання скупої чоловічої сльози, тому переходжу до суті.
Я зараз їду в маршрутці в село Лопушна, що у Вижницькому районі, й через годину буду підніматися на хребет Смидовата.
Там є скелі, гарні полонини, листяні ліси і гарні місця для зйомок.
Я один.
Цим сольником я відкриваю зимовий сезон, цього року і новий формат контенту на каналі.
Ввечері буде прямий ефір в моєму Інстаграмі, де ми зможемо поспілкуватись.
Я буду відповідати на ваші запитання.
Звісно якщо зорі зійдуться і на хребті буде зв’язок.
Я постукаю сюди сьогодні ввечері, тому якщо хочеш побачити як я мерзну біля багаття - прослідкуй щоб сповіщення були увімкнені 😉
P.S.
Спамити фотками, емоціями та філософськими монологами всі вихідні я буду на прибацаному
лайв-каналі,
отут 👇
https://t.me/carpatylive
👆 будуть матюки і справжні емоції,
тому вхід тільки 🔞
Та в сторіз Інстаграм
отут 👇
https://instagram.com/marko_goretz?igshid=1oz0p7wwzb60y
Тисни на єдинорога🦄, якщо такий формат тобі цікавий, щоб я точно знайшов зв’язок.
маловідома Буковина і новий формат - гірський стрім
🏔
Буковинські гори особливі, їх починаєш розуміти тільки після сотень пройдених Чорногорами, Горганами, Мармаросами і Свидовцями кілометрів.
🧘
Коли амбіції трохи вщухли і ти не ставиш перед собою ціль взяти нову висоту, можна рушати на Буковину.
Навіть австрійський монарх Франс Йосиф зацінив буковинські гори, і часто приїжджав сюди відпочивати.
👨🎓
Для мене буковинські гори то як зустріч випускників. Ми давно не бачились і дуже змінилися за довгі роки, але буде весело згадати старі часи...
🆘
Так бл@, сентиментальність моїх метафор досягла рівня пускання скупої чоловічої сльози, тому переходжу до суті.
Я зараз їду в маршрутці в село Лопушна, що у Вижницькому районі, й через годину буду підніматися на хребет Смидовата.
Там є скелі, гарні полонини, листяні ліси і гарні місця для зйомок.
Я один.
Цим сольником я відкриваю зимовий сезон, цього року і новий формат контенту на каналі.
Ввечері буде прямий ефір в моєму Інстаграмі, де ми зможемо поспілкуватись.
Я буду відповідати на ваші запитання.
Звісно якщо зорі зійдуться і на хребті буде зв’язок.
Я постукаю сюди сьогодні ввечері, тому якщо хочеш побачити як я мерзну біля багаття - прослідкуй щоб сповіщення були увімкнені 😉
P.S.
Спамити фотками, емоціями та філософськими монологами всі вихідні я буду на прибацаному
лайв-каналі,
отут 👇
https://t.me/carpatylive
👆 будуть матюки і справжні емоції,
тому вхід тільки 🔞
Та в сторіз Інстаграм
отут 👇
https://instagram.com/marko_goretz?igshid=1oz0p7wwzb60y
Тисни на єдинорога🦄, якщо такий формат тобі цікавий, щоб я точно знайшов зв’язок.
Грофа за один день
#маршрутПВД
Для тих кого не відпускають з роботи крім як на вихідні.
🏔
Походів з однією ночівлею в Карпатах можна розробити сотні, але в зимовий період треба вибирати максимально простий маршрут, і бажано, щоб дорогою траплялися колиби, тоді можна значно спростити собі підбір спорядження.
Похід на Грофу з Осмолоди відповідає всім вимогам.
- дуже простий в плані навігації, добре маркований та інтуїтивний;
- на маршруті зустрічається аж 2 притулки ( Плісце та під Конем Грофецьким);
- дистанція достатньо коротка, щоб пройти її за 2 дні, й, виїхавши в п’ятницю, в понеділок вже знову бути на роботі.
Єдиний недолік цього маршруту - складний трансфер.
Доведеться трохи заморочитись, щоб добратися до Осмолоди, а потім звідти виїхати.
Цього року зима запізнилась, тож можна планувати похід вже на ці вихідні.
Тільки пам’ятайте, що на дворі все ж таки зима, в горах все одно досить холодно і може бути сильний вітер. Не треба думати, що це прогулянка по парку, підготовка має бути адекватна!
P.S.
Пиши в коментарі свій варіант маршруту на ці вихідні 😉
#маршрутПВД
Для тих кого не відпускають з роботи крім як на вихідні.
🏔
Походів з однією ночівлею в Карпатах можна розробити сотні, але в зимовий період треба вибирати максимально простий маршрут, і бажано, щоб дорогою траплялися колиби, тоді можна значно спростити собі підбір спорядження.
Похід на Грофу з Осмолоди відповідає всім вимогам.
- дуже простий в плані навігації, добре маркований та інтуїтивний;
- на маршруті зустрічається аж 2 притулки ( Плісце та під Конем Грофецьким);
- дистанція достатньо коротка, щоб пройти її за 2 дні, й, виїхавши в п’ятницю, в понеділок вже знову бути на роботі.
Єдиний недолік цього маршруту - складний трансфер.
Доведеться трохи заморочитись, щоб добратися до Осмолоди, а потім звідти виїхати.
Цього року зима запізнилась, тож можна планувати похід вже на ці вихідні.
Тільки пам’ятайте, що на дворі все ж таки зима, в горах все одно досить холодно і може бути сильний вітер. Не треба думати, що це прогулянка по парку, підготовка має бути адекватна!
P.S.
Пиши в коментарі свій варіант маршруту на ці вихідні 😉
Екофашизм і новорічні ялинки
🎄
Екологічно свідомі земляни заполонили інтернет й з усіх сил намагаються врятувати планету лайками та репостами. Спочатку це було весело, але люди, почали перегинати палку і мене це непокоїть. За останній рік риторика природоохоронців стала дуже агресивною.
😱
Серед захисників природи поступово формується особлива каста - екофашисти.
Це такий собі антигуманний рух, що ставить права пандочок вище за права людей.
Характерною рисою екофашизму, як і будь-якого фашизму, є ієрархія живих істот.
Мімімішні коали, пандочки, котики, песики і всі, кого можна “потіскати” знаходяться під величезною загрозою, а от всякі бридкі земноводні, плазуни, комахи і ще купа всякої нечисті хай здихає, кому вони треба?
Особисто мене непокоїть псевдоінтелектуалізм екофашистів.
Весь інтернет знає точне число загиблих в Австралії тварин, і так сильно співчуває їм, що аж не може спати.
А кожна ялинка, зрубана в Карпатах, на їх думку неминуче наближає нас до екологічної прірви, тому всі вирубки потрібно заборонити на 1000 років, тоді все буде ок.
⁉️
Чому це повна маячня і чому це небезпечно?
Та тому, що через ілюзію знання, ми можемо наламати дров!
Екологічна свідомість передбачає читання книжок і наукової літератури, а не постів у інтернеті.
Прекрасні пропагандистські фільми на кшталт “Дім” Люка Бессона, чи “Незручна правда” Ела Гора, мали на меті викликати інтерес до екології як науки, а не спричинити хвилю агресії до всіх, хто купує в магазині цукерки в поліетиленовому кульку.
👨🎓
Екосистема планети настільки складна і масштабна, що неможливо зробити точний прогноз про наше майбутнє. Крім того масштаби нашого життя не дозволяють цього. Експериментальна наука існує всього 300 років, а деякі екологічні цикли, на думку вчених, тривають тисячі й десятки тисяч років.
Народ камон! Досить істерик!
✅ Австралія горіла вже не один раз до того як ми її відкрили, існує навіть думка, що це аборигени таке чудили, бо так простіше потім збирати хавчик.
✅ Карпатські ліси вже по другому колу вирізані й засаджені смерекою, яка не має рости на висотах до 1500, якщо не вести господарську діяльність, то екосистемі капець, лісу взагалі не буде. І новорічні ялинки, якщо тільки їх не набраконьєрили всякі під@@@си, ніякої шкоди довкіллю не несуть.
Мій меседж такий:
ми вже нагосподарювали, тепер не вийде просто “вмити руки” і залишити все як є. Природа не розбереться сама, потрібно довго і нудно повертати все в колишнє русло.
Перевіряйте інформацію, не будьте бездумними екофашистами, ставайте відповідальними і свідомими жителями планети, а не пандовими партизанами.
А тобі в житті траплялися екофашисти?
🌲 - так, постійно з ними воюю
🍄 - мені пофіг на екологію
🐼 - я екофашист, панди найкращі, Грета вперед!
P.S.
Яке майбутнє в нашої планети?
Пиши свої думки в коментарях.
🎄
Екологічно свідомі земляни заполонили інтернет й з усіх сил намагаються врятувати планету лайками та репостами. Спочатку це було весело, але люди, почали перегинати палку і мене це непокоїть. За останній рік риторика природоохоронців стала дуже агресивною.
😱
Серед захисників природи поступово формується особлива каста - екофашисти.
Це такий собі антигуманний рух, що ставить права пандочок вище за права людей.
Характерною рисою екофашизму, як і будь-якого фашизму, є ієрархія живих істот.
Мімімішні коали, пандочки, котики, песики і всі, кого можна “потіскати” знаходяться під величезною загрозою, а от всякі бридкі земноводні, плазуни, комахи і ще купа всякої нечисті хай здихає, кому вони треба?
Особисто мене непокоїть псевдоінтелектуалізм екофашистів.
Весь інтернет знає точне число загиблих в Австралії тварин, і так сильно співчуває їм, що аж не може спати.
А кожна ялинка, зрубана в Карпатах, на їх думку неминуче наближає нас до екологічної прірви, тому всі вирубки потрібно заборонити на 1000 років, тоді все буде ок.
⁉️
Чому це повна маячня і чому це небезпечно?
Та тому, що через ілюзію знання, ми можемо наламати дров!
Екологічна свідомість передбачає читання книжок і наукової літератури, а не постів у інтернеті.
Прекрасні пропагандистські фільми на кшталт “Дім” Люка Бессона, чи “Незручна правда” Ела Гора, мали на меті викликати інтерес до екології як науки, а не спричинити хвилю агресії до всіх, хто купує в магазині цукерки в поліетиленовому кульку.
👨🎓
Екосистема планети настільки складна і масштабна, що неможливо зробити точний прогноз про наше майбутнє. Крім того масштаби нашого життя не дозволяють цього. Експериментальна наука існує всього 300 років, а деякі екологічні цикли, на думку вчених, тривають тисячі й десятки тисяч років.
Народ камон! Досить істерик!
✅ Австралія горіла вже не один раз до того як ми її відкрили, існує навіть думка, що це аборигени таке чудили, бо так простіше потім збирати хавчик.
✅ Карпатські ліси вже по другому колу вирізані й засаджені смерекою, яка не має рости на висотах до 1500, якщо не вести господарську діяльність, то екосистемі капець, лісу взагалі не буде. І новорічні ялинки, якщо тільки їх не набраконьєрили всякі під@@@си, ніякої шкоди довкіллю не несуть.
Мій меседж такий:
ми вже нагосподарювали, тепер не вийде просто “вмити руки” і залишити все як є. Природа не розбереться сама, потрібно довго і нудно повертати все в колишнє русло.
Перевіряйте інформацію, не будьте бездумними екофашистами, ставайте відповідальними і свідомими жителями планети, а не пандовими партизанами.
А тобі в житті траплялися екофашисти?
🌲 - так, постійно з ними воюю
🍄 - мені пофіг на екологію
🐼 - я екофашист, панди найкращі, Грета вперед!
P.S.
Яке майбутнє в нашої планети?
Пиши свої думки в коментарях.
🎞 Свіжий відос
Ще в минулому місяці я ходив у соло в буковинські Карпати, на хребет Смидовата. Через ці свята руки до монтажу дійшли тільки зараз.
Погода тоді була зовсім не зимова, було жарко і не було снігу.
🏃♂️
Знімати себе в одиночному поході - ще те «задоволення». Ходиш з камерою туди-сюди, як навіжений.
Постійно треба повертатися, оцінювати кадр, потім знову виставляти, позувати і знову повертатися до штатива.
Зате результат мені дуже сподобався .
Дивитись відео тут 👇
Соло-похід
https://youtu.be/sRJ-heMtwKI
P.S.
Не забувайте підписатися на мій
You Tube і поставити лайк під відео, адже ми живемо в часи, коли лайки стають ресурсом важливішим за нафту 🤷♂️
Приємного перегляду
Ще в минулому місяці я ходив у соло в буковинські Карпати, на хребет Смидовата. Через ці свята руки до монтажу дійшли тільки зараз.
Погода тоді була зовсім не зимова, було жарко і не було снігу.
🏃♂️
Знімати себе в одиночному поході - ще те «задоволення». Ходиш з камерою туди-сюди, як навіжений.
Постійно треба повертатися, оцінювати кадр, потім знову виставляти, позувати і знову повертатися до штатива.
Зате результат мені дуже сподобався .
Дивитись відео тут 👇
Соло-похід
https://youtu.be/sRJ-heMtwKI
P.S.
Не забувайте підписатися на мій
You Tube і поставити лайк під відео, адже ми живемо в часи, коли лайки стають ресурсом важливішим за нафту 🤷♂️
Приємного перегляду
Розмір має значення
або коли на Евересті будуть медальки продавати?
⛰
Всі люблять мірятися.
Піськами, автівками, кількістю випитого алкоголю, розміром і вагою рюкзака, висотою підкореної вершини.
🎄
Буває зустрінеш цікаву людину, і ніби все ок, в гори ходити любить, рюкзак пакувати і палатку ставити вміє. Ніби є про що поговорити, але як спитаєш про туристичні досягнення, так одразу починає про висоти розказувати.
Це ніби ти тусив з людиною деякий час, а потім запитав "чий Крим?", і неочікувано стільки гімна вилізло, що вже ніяка сила не заставить тебе нормально ставитись до неї.
🇺🇦
Мірятися висотами - це не круто, і дуже по-дитячому.
Я сам не святий, і коли підіймаюсь на нову висоту, то ставлю собі умовну галочку в голові, але разом з тим я добре знаю, що вершини бувають різні, і розмір (чи висота), не завжди головні.
Хто в тємі, той знає, що, наприклад підйом на Петрос покруче ніж підйом на Говерлу.
Найвища в Україні Говерла програє по крутості, складності й атмосферності багатьом карпатським вершинам, і не тільки я так думаю.
Найвища гора на нашій планеті - Еверест, її висота 8848 метрів над рівнем моря, але є гора К2, висота якої більш ніж на 200 метрів менша.
⁉️
Як думаєте, що круче: піднятися на Еверест, чи піднятися на К2?
Пишіть відповідь в коментарі
Якщо вже ставити перед собою амбітну ціль, то це має бути щось щось серйозне, наприклад
вулкан Олімп висотою 26 кілометрів.
Єдина проблема - він знаходиться на Марсі 😂
Але я впевнений, що завдяки інженерам SpaceX ми незабаром відкриємо нову нішу в туризмі - марсіанський альпінізм, і сходження на 9-кілометровий Еверест буде настільки ж буденним і тривіальним як сходження на Говерлу, а хлопці з Ворохти будуть продавати медальки для "пакарітєлєй" Евересту.
То як думаєте, ми колись заліземо на марсіанський Олімп?
👽 - Ілон Маск - шахрай, Марс - то казки.
⛰ - вже готуюсь до сходження.
🍄 - був(ла) там, нічого цікавого.
або коли на Евересті будуть медальки продавати?
⛰
Всі люблять мірятися.
Піськами, автівками, кількістю випитого алкоголю, розміром і вагою рюкзака, висотою підкореної вершини.
🎄
Буває зустрінеш цікаву людину, і ніби все ок, в гори ходити любить, рюкзак пакувати і палатку ставити вміє. Ніби є про що поговорити, але як спитаєш про туристичні досягнення, так одразу починає про висоти розказувати.
Це ніби ти тусив з людиною деякий час, а потім запитав "чий Крим?", і неочікувано стільки гімна вилізло, що вже ніяка сила не заставить тебе нормально ставитись до неї.
🇺🇦
Мірятися висотами - це не круто, і дуже по-дитячому.
Я сам не святий, і коли підіймаюсь на нову висоту, то ставлю собі умовну галочку в голові, але разом з тим я добре знаю, що вершини бувають різні, і розмір (чи висота), не завжди головні.
Хто в тємі, той знає, що, наприклад підйом на Петрос покруче ніж підйом на Говерлу.
Найвища в Україні Говерла програє по крутості, складності й атмосферності багатьом карпатським вершинам, і не тільки я так думаю.
Найвища гора на нашій планеті - Еверест, її висота 8848 метрів над рівнем моря, але є гора К2, висота якої більш ніж на 200 метрів менша.
⁉️
Як думаєте, що круче: піднятися на Еверест, чи піднятися на К2?
Пишіть відповідь в коментарі
Якщо вже ставити перед собою амбітну ціль, то це має бути щось щось серйозне, наприклад
вулкан Олімп висотою 26 кілометрів.
Єдина проблема - він знаходиться на Марсі 😂
Але я впевнений, що завдяки інженерам SpaceX ми незабаром відкриємо нову нішу в туризмі - марсіанський альпінізм, і сходження на 9-кілометровий Еверест буде настільки ж буденним і тривіальним як сходження на Говерлу, а хлопці з Ворохти будуть продавати медальки для "пакарітєлєй" Евересту.
То як думаєте, ми колись заліземо на марсіанський Олімп?
👽 - Ілон Маск - шахрай, Марс - то казки.
⛰ - вже готуюсь до сходження.
🍄 - був(ла) там, нічого цікавого.
Похід вихідного дня
#маршрутПВД
❄️
Цьогоріч зима дуже лагідна до туристів. Мало снігу, температури як восени, і вітру практично нема.
Але цей кліматичний сюрприз вже закінчується і синоптики обіцяють, що лютий цілком виправдає свою назву.
🏔
Моя вам порада - скористайтеся цими вихідними, щоб сходити в Карпати, тим паче, що зараз це ще можна зробити без особливого спорядження.
Вже наступними вихідними доведеться брати з собою в гори кішки, снігоступи, лопату і т.д.
Куди йти?
Не думав що колись це скажу, але найкраще і, напевно, найбезпечніше зараз йти на Говерлу.
Зараз там не продають медальки, зате стежки на вершину добре витоптані, й за день можна легко вправитись з маршрутом туди і назад.
Я рекомендую йти з Лазещини, цей маршрут, як на мене, більш мальовничий.
Організувати ночівлю можна десь в Лазещині, чи безпосередньо біля підніжжя Говерли - в Козмещику.
Спектр комфорту тут доволі великий. Якщо бюджетно, то можна і в наметі заночувати, а якщо по-мажорному то в Козмещику і готель з сауною знайти не проблема.
P.S.
Сьогодні ти ще можеш встигнути на рахівський потяг і завтра вже будеш крокувати схилами Говерли 😉
#маршрутПВД
❄️
Цьогоріч зима дуже лагідна до туристів. Мало снігу, температури як восени, і вітру практично нема.
Але цей кліматичний сюрприз вже закінчується і синоптики обіцяють, що лютий цілком виправдає свою назву.
🏔
Моя вам порада - скористайтеся цими вихідними, щоб сходити в Карпати, тим паче, що зараз це ще можна зробити без особливого спорядження.
Вже наступними вихідними доведеться брати з собою в гори кішки, снігоступи, лопату і т.д.
Куди йти?
Не думав що колись це скажу, але найкраще і, напевно, найбезпечніше зараз йти на Говерлу.
Зараз там не продають медальки, зате стежки на вершину добре витоптані, й за день можна легко вправитись з маршрутом туди і назад.
Я рекомендую йти з Лазещини, цей маршрут, як на мене, більш мальовничий.
Організувати ночівлю можна десь в Лазещині, чи безпосередньо біля підніжжя Говерли - в Козмещику.
Спектр комфорту тут доволі великий. Якщо бюджетно, то можна і в наметі заночувати, а якщо по-мажорному то в Козмещику і готель з сауною знайти не проблема.
P.S.
Сьогодні ти ще можеш встигнути на рахівський потяг і завтра вже будеш крокувати схилами Говерли 😉
Тенеріфе
1800 км по острову на маленькому Citroen Cactus
Відео за посиланням👇
https://youtu.be/PY3K_lsDNRk
За 14 днів ми облазили острів з усіх сторін. Одного разу навіть об’їхали його навкруги за один день.
Зранку поїхали на північ, а ввечері повернулися з півдня.
За це час ми:
🏖 Тестували пляжі
Їх тут десятки і на будь-який смак. Є з чорним вулканічним піском, а є з жовтим, дрібненьким, який привезли з самої Сахари. Є пляжі з двометровими хвилями, і є зовсім тихі, де постійний штиль.
🌋 Піднімались на вулкан
Як чітери, на підйомнику, і до самого кратера не піднялись, зате в дірку з гарячим паром руку засунули (ніхто не постраждав).
Чого не піднялись на самий верх?
То тема для окремої історії, але якщо коротко, то через мій талант пролюбити термін реєстрації.
Журбинка, але на 3550 ми піднялися і по застиглій лаві поскакали.
🌲 Погуляли лісом
Ніколи не думав, що на тропічному острові можна гуляти серед сосен. Канарська сосна - це особливий дзен для мене, жителя карпатського лісу, там було майже як вдома.
🚗 Покаталися ідеальними дорогами
Тенеріфе - рай для автомобіліста. Дороги суперкруті з поворотами і краєвидами, все як треба.
Оренда авто доступна. Ми заплатили 150€ за 14 днів.
Наступного разу приїду і візьму там якийсь потужний кабріолет, щоб нарізати серпантини з вітерцем.
P.S.
Не забувайте підписуватись на мій You Tube.
Пишіть свої враження в коментарях під відео.
P.P.S.
Я збираю банду на Тенеріфе.
Тривалість 10 днів.
Є тільки 6 місць і точні дати поки невідомі, але це буде в межах 20 квітня і 10 травня, все залежить від квитків ✈️
Будемо підніматися на 🌋 Тейде і купатися на всіх пляжах, а вечорами пити ром і дивитися як сонце сідає в океан 🏜
Тож якщо хочеш в мою команду то пиши в приватні повідомлення 😉
Мирослав
1800 км по острову на маленькому Citroen Cactus
Відео за посиланням👇
https://youtu.be/PY3K_lsDNRk
За 14 днів ми облазили острів з усіх сторін. Одного разу навіть об’їхали його навкруги за один день.
Зранку поїхали на північ, а ввечері повернулися з півдня.
За це час ми:
🏖 Тестували пляжі
Їх тут десятки і на будь-який смак. Є з чорним вулканічним піском, а є з жовтим, дрібненьким, який привезли з самої Сахари. Є пляжі з двометровими хвилями, і є зовсім тихі, де постійний штиль.
🌋 Піднімались на вулкан
Як чітери, на підйомнику, і до самого кратера не піднялись, зате в дірку з гарячим паром руку засунули (ніхто не постраждав).
Чого не піднялись на самий верх?
То тема для окремої історії, але якщо коротко, то через мій талант пролюбити термін реєстрації.
Журбинка, але на 3550 ми піднялися і по застиглій лаві поскакали.
🌲 Погуляли лісом
Ніколи не думав, що на тропічному острові можна гуляти серед сосен. Канарська сосна - це особливий дзен для мене, жителя карпатського лісу, там було майже як вдома.
🚗 Покаталися ідеальними дорогами
Тенеріфе - рай для автомобіліста. Дороги суперкруті з поворотами і краєвидами, все як треба.
Оренда авто доступна. Ми заплатили 150€ за 14 днів.
Наступного разу приїду і візьму там якийсь потужний кабріолет, щоб нарізати серпантини з вітерцем.
P.S.
Не забувайте підписуватись на мій You Tube.
Пишіть свої враження в коментарях під відео.
P.P.S.
Я збираю банду на Тенеріфе.
Тривалість 10 днів.
Є тільки 6 місць і точні дати поки невідомі, але це буде в межах 20 квітня і 10 травня, все залежить від квитків ✈️
Будемо підніматися на 🌋 Тейде і купатися на всіх пляжах, а вечорами пити ром і дивитися як сонце сідає в океан 🏜
Тож якщо хочеш в мою команду то пиши в приватні повідомлення 😉
Мирослав
YouTube
1800 кілометрів по Тенеріфе на маленькому "Citroen"
Восени 2019 року ми провели два тижні на найбільшому з канарських островів - Тенеріфе. Сумарно накатали 1800 кілометрів. Якщо коротко то Тенеріфе - це пляжі на будь-який смак, вулкан, і сосни, що ростуть поряд з пальмами та кактусами. Тут можна загубитися…
Хочу в гори! З чого почати?
пост для новачків
⛰
Довгий філософський вступ
Братися за нову справу завжди трохи стрьомно, бо ніколи не знаєш чого ти не знаєш.
Це не брєд і не опечатка, а дуже давня і глибока філософська мудрість, її озвучив Сократ, за кілька століть до нашої ери.
Щось ми знаємо, а чогось не знаємо. Тут все зрозуміло.
Але існує два типи незнання:
✅ я знаю чого я не знаю
✅ я не знаю чого я не знаю
В першому випадку ми відкриваємо Google і шукаємо необхідну інформацію.
В другому випадку ми переживаємо незрозумілий страх, який часто спонукає нас взагалі не починати справу, наприклад ходити в гори.
Отже, цей текст для тих, хто не знає чого він не знає про походи, а якщо простіше - то це коротка інструкція для новачків, щоб зібратися в перший в своєму житті похід.
🏕
З чого починати підготовку?
✅ Маршрут
Вибирай найбільш популярний і добре промаркований маршрут. Купи вже сьогодні собі кілька паперових карт і починай їх вивчати до літа. Навіть якщо в топографії ти повний нуль - це буде цікавим заняттям.
✅ Намет
Хороший намет не може коштувати менше 100$, не купляйте "разовий" варіант за 500 гривень. Якщо на хороший не вистачає, або нема впевненості, що намет згодиться в майбутньому, то краще скористатися орендою спорядження.
✅ Рюкзак
Тут все так само як з наметом, тільки хороший рюкзак коштує ще дорожче. Можна пошукати на дошках оголошень, але найкраще взяти в оренду, а коли зрозумієш що походи це твоє - купити собі нормальний наплічник під свою спину.
✅ Взуття
Ноги для туриста - це головне, тому дуже важливо щоб вони були у відмінному стані, а для цього треба зручне і правильне взуття. Найкраще ходити в трекінгових черевиках, що спеціально розроблені для походів, але їх цінник відлякує навіть старих волоцюг, не те що новачків.
Я рекомендую йти в гори у зручному спортивному взутті, в тому, до якого звикла ваша нога. Так, це не ідеально, але прийнятно. Якщо ваш маршрут не складний то звичайні кросівки справляться з походом.
✅ Одяг
Мембрани і термобілизна, звісно, дуже корисна технологія, але зовсім не обов'язкова, якщо це твій перший похід. Спортивна куртка, штани, кілька пар шкарпеток, одяг для сну і ти вже можеш вирушати в дорогу.
✅ Їжа
Потрібно розписати меню на кожен день походу.
В Exel чи просто на листочку, з допомогою ручки.
Сніданок, обід, вечеря і два перекуси.
Для планування меню не потрібно мати науковий ступінь, достатньо трохи логіки.
Нині на ринку є велика кількість субліматів, які досить просто готувати, можна обійтися ними, але дотримуйтесь золотої середини, бо на одних субліматах буде тяжко.
⛺️
Висновок такий:
Купляєте кілька карт Карпат і починаєте вивчати маршрути, шукаєте найближчий прокат спорядження, берете самі зручні кросівки і можна йти досліджувати природу.
P.S.
Ще один лайфхак
Якщо отримати базові знання з хайкінгу - сходи в похід у складі комерційної групи. Один такий похід замінить тобі сотні годин читання форумів та перегляду відео 😉
пост для новачків
⛰
Довгий філософський вступ
Братися за нову справу завжди трохи стрьомно, бо ніколи не знаєш чого ти не знаєш.
Це не брєд і не опечатка, а дуже давня і глибока філософська мудрість, її озвучив Сократ, за кілька століть до нашої ери.
Щось ми знаємо, а чогось не знаємо. Тут все зрозуміло.
Але існує два типи незнання:
✅ я знаю чого я не знаю
✅ я не знаю чого я не знаю
В першому випадку ми відкриваємо Google і шукаємо необхідну інформацію.
В другому випадку ми переживаємо незрозумілий страх, який часто спонукає нас взагалі не починати справу, наприклад ходити в гори.
Отже, цей текст для тих, хто не знає чого він не знає про походи, а якщо простіше - то це коротка інструкція для новачків, щоб зібратися в перший в своєму житті похід.
🏕
З чого починати підготовку?
✅ Маршрут
Вибирай найбільш популярний і добре промаркований маршрут. Купи вже сьогодні собі кілька паперових карт і починай їх вивчати до літа. Навіть якщо в топографії ти повний нуль - це буде цікавим заняттям.
✅ Намет
Хороший намет не може коштувати менше 100$, не купляйте "разовий" варіант за 500 гривень. Якщо на хороший не вистачає, або нема впевненості, що намет згодиться в майбутньому, то краще скористатися орендою спорядження.
✅ Рюкзак
Тут все так само як з наметом, тільки хороший рюкзак коштує ще дорожче. Можна пошукати на дошках оголошень, але найкраще взяти в оренду, а коли зрозумієш що походи це твоє - купити собі нормальний наплічник під свою спину.
✅ Взуття
Ноги для туриста - це головне, тому дуже важливо щоб вони були у відмінному стані, а для цього треба зручне і правильне взуття. Найкраще ходити в трекінгових черевиках, що спеціально розроблені для походів, але їх цінник відлякує навіть старих волоцюг, не те що новачків.
Я рекомендую йти в гори у зручному спортивному взутті, в тому, до якого звикла ваша нога. Так, це не ідеально, але прийнятно. Якщо ваш маршрут не складний то звичайні кросівки справляться з походом.
✅ Одяг
Мембрани і термобілизна, звісно, дуже корисна технологія, але зовсім не обов'язкова, якщо це твій перший похід. Спортивна куртка, штани, кілька пар шкарпеток, одяг для сну і ти вже можеш вирушати в дорогу.
✅ Їжа
Потрібно розписати меню на кожен день походу.
В Exel чи просто на листочку, з допомогою ручки.
Сніданок, обід, вечеря і два перекуси.
Для планування меню не потрібно мати науковий ступінь, достатньо трохи логіки.
Нині на ринку є велика кількість субліматів, які досить просто готувати, можна обійтися ними, але дотримуйтесь золотої середини, бо на одних субліматах буде тяжко.
⛺️
Висновок такий:
Купляєте кілька карт Карпат і починаєте вивчати маршрути, шукаєте найближчий прокат спорядження, берете самі зручні кросівки і можна йти досліджувати природу.
P.S.
Ще один лайфхак
Якщо отримати базові знання з хайкінгу - сходи в похід у складі комерційної групи. Один такий похід замінить тобі сотні годин читання форумів та перегляду відео 😉
Історія моїх наплічників
з чого я починав та на чому зупинився
За всю свою волоцюжну кар’єру я поміняв 6 рюкзаків.
Перші 3 рюкзаками назвати важко, але якщо вже я взявся писати то розкажу і про них, щоб історія не переривалась.
1️⃣ В перший свій похід я вибрався в 6 класі, то були районні змагання з пішохідного туризму. Тоді батьки дістали для мене з горища старенький радянський «колобок».
Він став мені вірним другом на наступні 3 роки. Але змагання то не похід, тому коли я вперше пройшов з повним рюкзаком більше 5 км, зрозумів, що для походів цей колобок зовсім не годиться. Від його лямок закономірно залишалися синяки.
2️⃣ Другим моїм рюкзаком став також радянський «вещмешок», який я придбав за 15 грн у старого прапорщика на базарі. Для туризму ця річ не підходить зовсім, «колобок» і то кращий. Але я довго його юзав у одноденних походах, або в походах по гриби.
3️⃣ Вперше щось схоже на справжній туристичний рюкзак я купив у 10 класі, й віддав за нього скажені гроші - 60 гривень!
Цей виріб мав прототип анатомічної спинки і бокові кишені, навіть пояс.
Життя його було не довгим, бо китайці виготовили його з пресованого рису, і він розсипався через 2 чи 3 походи.
4️⃣ Нормальний рюкзак з’явився в мене вже в університеті. На 2 курсі я навчився непогано писати курсові роботи, що дало мені змогу збільшити свій бюджет на спорядження.
За 750 гривень,
а тоді це було 150$, я придбав
Campus Elbrus 120
З ним я почав ходити в серйозні походи на багато днів, але 120 літрів це занадто, тому згодом я купив інший.
5️⃣ Terra Incognita “Trial pro 90”
Це був свідомий вибір, тоді я вже трохи тямив у спорядженні.
Дешево і сердито. В 2014 році я віддав за нього 1650 грн.
Серію “pro” шили з кордури, і в цьому рюкзаку можна було переносити хоч бите скло, порвати його дуже важко. Спинку скопіювали з рюкзака Tatonka “Bizon”, і вона справді крута. Основний мінус цього наплічника - вага, майже 4 кг він важить порожній і сухий.
Тому я його поміняв.
6️⃣ Osprey “Aether 70”
Мій актуальний наплічник, придбав його влітку.
Osprey - це +100 до комфорту спини.
Він майже на півтора кіло легший і ергономіка в нього краща, всякі кишеньки і мотузочки для фіксації всякого барахла.
Мінуси - ніжний і дорогий))
Терру я закидав через голову в кузов камаза і сам сідав зверху, а Оспрей треба акуратно ставити і слідкувати, щоб хтось не проткнув його ненароком трекінговою палкою, але довгі походи він вивозить краще.
Якщо тобі сподобалась ця історія, то клацай на 🌲 під цим постом.
Якщо назбираємо 300 ялинок, я напишу історію своїх наметів.
з чого я починав та на чому зупинився
За всю свою волоцюжну кар’єру я поміняв 6 рюкзаків.
Перші 3 рюкзаками назвати важко, але якщо вже я взявся писати то розкажу і про них, щоб історія не переривалась.
1️⃣ В перший свій похід я вибрався в 6 класі, то були районні змагання з пішохідного туризму. Тоді батьки дістали для мене з горища старенький радянський «колобок».
Він став мені вірним другом на наступні 3 роки. Але змагання то не похід, тому коли я вперше пройшов з повним рюкзаком більше 5 км, зрозумів, що для походів цей колобок зовсім не годиться. Від його лямок закономірно залишалися синяки.
2️⃣ Другим моїм рюкзаком став також радянський «вещмешок», який я придбав за 15 грн у старого прапорщика на базарі. Для туризму ця річ не підходить зовсім, «колобок» і то кращий. Але я довго його юзав у одноденних походах, або в походах по гриби.
3️⃣ Вперше щось схоже на справжній туристичний рюкзак я купив у 10 класі, й віддав за нього скажені гроші - 60 гривень!
Цей виріб мав прототип анатомічної спинки і бокові кишені, навіть пояс.
Життя його було не довгим, бо китайці виготовили його з пресованого рису, і він розсипався через 2 чи 3 походи.
4️⃣ Нормальний рюкзак з’явився в мене вже в університеті. На 2 курсі я навчився непогано писати курсові роботи, що дало мені змогу збільшити свій бюджет на спорядження.
За 750 гривень,
а тоді це було 150$, я придбав
Campus Elbrus 120
З ним я почав ходити в серйозні походи на багато днів, але 120 літрів це занадто, тому згодом я купив інший.
5️⃣ Terra Incognita “Trial pro 90”
Це був свідомий вибір, тоді я вже трохи тямив у спорядженні.
Дешево і сердито. В 2014 році я віддав за нього 1650 грн.
Серію “pro” шили з кордури, і в цьому рюкзаку можна було переносити хоч бите скло, порвати його дуже важко. Спинку скопіювали з рюкзака Tatonka “Bizon”, і вона справді крута. Основний мінус цього наплічника - вага, майже 4 кг він важить порожній і сухий.
Тому я його поміняв.
6️⃣ Osprey “Aether 70”
Мій актуальний наплічник, придбав його влітку.
Osprey - це +100 до комфорту спини.
Він майже на півтора кіло легший і ергономіка в нього краща, всякі кишеньки і мотузочки для фіксації всякого барахла.
Мінуси - ніжний і дорогий))
Терру я закидав через голову в кузов камаза і сам сідав зверху, а Оспрей треба акуратно ставити і слідкувати, щоб хтось не проткнув його ненароком трекінговою палкою, але довгі походи він вивозить краще.
Якщо тобі сподобалась ця історія, то клацай на 🌲 під цим постом.
Якщо назбираємо 300 ялинок, я напишу історію своїх наметів.
🎤🎧 Подкаст
Острів вічної весни - Тенеріфе
✅ Чому не варто орендувати малолітражку?
✅ Небезпечні опунції.
✅ Шокуючий ринок з нещасними овочами та гидкими папайями.
Про всі факапи, пригоди та відкриття ми з Анелією розповідаємо у своєму першому подкасті про Тенеріфе.
Посилання тут 👇
https://soundcloud.com/myroslaw-melnychuk/podkast-1-tenerfe
Або завантажуй аудіофайл прямо в Телеграмі.
Я закинув його на лайв-канал - https://t.me/carpatylive
В кінці запису важлива інформація про наш тур на Тенеріфе.
А ти слухаєш подкасти?
🙅♂️ - вперше чую слово "подкаст"
🎧 - постійно слухаю, це зручніше ніж читати
👍🏿 - подкасти тільки в Джо Рогана, все інше - фігня
P.S.
Серед моїх знайомих багато волоцюг, у яких досвіду не менше ніж в мене, і я хочу записати з ними серію подкастів про вибір спорядження.
Як ставишся до такого контенту?
Пиши в коментарі, мені як завжди цікава і дуже важлива твоя думка 😉
Острів вічної весни - Тенеріфе
✅ Чому не варто орендувати малолітражку?
✅ Небезпечні опунції.
✅ Шокуючий ринок з нещасними овочами та гидкими папайями.
Про всі факапи, пригоди та відкриття ми з Анелією розповідаємо у своєму першому подкасті про Тенеріфе.
Посилання тут 👇
https://soundcloud.com/myroslaw-melnychuk/podkast-1-tenerfe
Або завантажуй аудіофайл прямо в Телеграмі.
Я закинув його на лайв-канал - https://t.me/carpatylive
В кінці запису важлива інформація про наш тур на Тенеріфе.
А ти слухаєш подкасти?
🙅♂️ - вперше чую слово "подкаст"
🎧 - постійно слухаю, це зручніше ніж читати
👍🏿 - подкасти тільки в Джо Рогана, все інше - фігня
P.S.
Серед моїх знайомих багато волоцюг, у яких досвіду не менше ніж в мене, і я хочу записати з ними серію подкастів про вибір спорядження.
Як ставишся до такого контенту?
Пиши в коментарі, мені як завжди цікава і дуже важлива твоя думка 😉
Про колиби
чому туристичні притулки НЕ альтернатива намету?
🏚 VS ⛺️
✔️ вівчарська колиба
✔️ будинок лісника
✔️ туристичний притулок
Ці локації часто розглядають в якості безкоштовного хостелу в Карпатах. Там буває грязно (в основному завдяки туристам), з усіх сторін задуває, і пічка димить так, що очі виїдає.
Але все можна пережити, коли є спокуса не брати з собою намет, особливо взимку.
Я думаю, що лишати намет вдома - дуже погана ідея, тим більше взимку.
По суті плюси ➕ ночівлі в притулку чи колибі дуже примарні в порівнянні з мінусами ➖ і ризиком залишитися без прихистку взагалі.
Давайте по порядку, спочатку плюси:
➕ час не потрібно ставити намет, і витрачати сили на пошук місця ночівлі. Особливо круто зранку, з колиби можна стартувати дуже швидко. Збори намету і спроби його висушити від конденсату іноді забирають надто багато часу.
➕ хороша інфраструктура Притулки і колиби будують там де є вода, і не дошкуляє сильний вітер. Зазвичай є гарне місце де можна зібратися ввечері для спілкування.
➕ тепло Зазвичай в колибах є пічки чи "буржуйки", які часто-густо димлять, але якщо добре розігріються то працюють нормально. В колибі більше шансів відігрітися після негоди, висушити речі, швидко приготувати їжу.
Тепер мінуси:
➖ сусіди Не тільки ви надієтесь на притулок, плануючи свій маршрут, й інколи доводиться ділити територію з незнайомими людьми. В основному всі туристи адекватні, але в кожного свої погляди на відпочинок. Ви любите гульбанити і голосно реготати до 3 ночі, а ваші сусіди вже в 9 повлягалися на полиці і просять вести себе тихіше. Ну або навпаки. В любому випадку дискомфортно буде всім.
➖ дрова Поблизу популярних притулків дров практично немає, потрібно далеко йти за паливом. Це не такий великий мінус, але є індивіди, яким ліньки йти по дрова 500-700 метрів, і вони починають ламати підлогу, чи обшивку будинку. Якщо побачите таке на свої очі, то можете запускати у виродка сокиру.
Якщо серйозно, то краще таку дію зафіксувати на камеру, щоб покидьки потім не змогли відбрехатися.
➖ безпека Крім неадекватних сусідів, в колибі підстерігають й інші небезпеки. Чадний газ і пожежа можуть наробити багато біди.
➖ автентичність Скажу чесно, якщо на вулиці завірюха, або дощ як з відра, то н@+#й ту автентичність, краще посидіти під дахом і подивитися через двері або вікно на той pizdec, що твориться на вулиці. Однак ідея походів грунтується на певній естетиці і романтиці. Коли ти ночуєш в колибі то похід стає схожий на переїзд з бетонної чи цегляної коробки в дерев'яну, ніякої автентичності.
➖ автономність До притулку можна не дійти вчасно (наприклад через травму, негоду, трабли з транспортом чи спорядженням), або прийти занадто рано. Можливість зупинитися на нічліг в тому місці де тебе застала ніч - це жирний плюс ➕ намету, який просто затьмарює всі плюси колиби.
Висновок:
Ночувати в притулку чи колибі можна і треба, якщо це комфортно в даний момент, але йти в гори без намету, надіючись тільки на колиби - погана стратегія. Колиба може бути зайнята, ви до неї можете не дійти, або її може не бути взагалі (наприклад згоріла).
Якщо збираєшся ночувати в горах, то завжди бери намет з собою. Зайвих 2 кг це не смертельно, а от перспектива залишитися без нічлігу дуже небезпечна.
А ти маєш досвід ночівлі в колибах чи притулках?
🏠 - так, було круто, в мене позитивний досвід
⛩ - так, це був жах, ночівля в колибах - відстій
⛺️ - ні, я оминаю людні місця
P.S.
На просторах інтернету я зустрічав карту де позначені всі колиби в Карпатах. Якщо в когось є посилання на неї, то напишіть в коментарі, буду вдячний, ця інфа корисна всім нам, туристам 😉
чому туристичні притулки НЕ альтернатива намету?
🏚 VS ⛺️
✔️ вівчарська колиба
✔️ будинок лісника
✔️ туристичний притулок
Ці локації часто розглядають в якості безкоштовного хостелу в Карпатах. Там буває грязно (в основному завдяки туристам), з усіх сторін задуває, і пічка димить так, що очі виїдає.
Але все можна пережити, коли є спокуса не брати з собою намет, особливо взимку.
Я думаю, що лишати намет вдома - дуже погана ідея, тим більше взимку.
По суті плюси ➕ ночівлі в притулку чи колибі дуже примарні в порівнянні з мінусами ➖ і ризиком залишитися без прихистку взагалі.
Давайте по порядку, спочатку плюси:
➕ час не потрібно ставити намет, і витрачати сили на пошук місця ночівлі. Особливо круто зранку, з колиби можна стартувати дуже швидко. Збори намету і спроби його висушити від конденсату іноді забирають надто багато часу.
➕ хороша інфраструктура Притулки і колиби будують там де є вода, і не дошкуляє сильний вітер. Зазвичай є гарне місце де можна зібратися ввечері для спілкування.
➕ тепло Зазвичай в колибах є пічки чи "буржуйки", які часто-густо димлять, але якщо добре розігріються то працюють нормально. В колибі більше шансів відігрітися після негоди, висушити речі, швидко приготувати їжу.
Тепер мінуси:
➖ сусіди Не тільки ви надієтесь на притулок, плануючи свій маршрут, й інколи доводиться ділити територію з незнайомими людьми. В основному всі туристи адекватні, але в кожного свої погляди на відпочинок. Ви любите гульбанити і голосно реготати до 3 ночі, а ваші сусіди вже в 9 повлягалися на полиці і просять вести себе тихіше. Ну або навпаки. В любому випадку дискомфортно буде всім.
➖ дрова Поблизу популярних притулків дров практично немає, потрібно далеко йти за паливом. Це не такий великий мінус, але є індивіди, яким ліньки йти по дрова 500-700 метрів, і вони починають ламати підлогу, чи обшивку будинку. Якщо побачите таке на свої очі, то можете запускати у виродка сокиру.
Якщо серйозно, то краще таку дію зафіксувати на камеру, щоб покидьки потім не змогли відбрехатися.
➖ безпека Крім неадекватних сусідів, в колибі підстерігають й інші небезпеки. Чадний газ і пожежа можуть наробити багато біди.
➖ автентичність Скажу чесно, якщо на вулиці завірюха, або дощ як з відра, то н@+#й ту автентичність, краще посидіти під дахом і подивитися через двері або вікно на той pizdec, що твориться на вулиці. Однак ідея походів грунтується на певній естетиці і романтиці. Коли ти ночуєш в колибі то похід стає схожий на переїзд з бетонної чи цегляної коробки в дерев'яну, ніякої автентичності.
➖ автономність До притулку можна не дійти вчасно (наприклад через травму, негоду, трабли з транспортом чи спорядженням), або прийти занадто рано. Можливість зупинитися на нічліг в тому місці де тебе застала ніч - це жирний плюс ➕ намету, який просто затьмарює всі плюси колиби.
Висновок:
Ночувати в притулку чи колибі можна і треба, якщо це комфортно в даний момент, але йти в гори без намету, надіючись тільки на колиби - погана стратегія. Колиба може бути зайнята, ви до неї можете не дійти, або її може не бути взагалі (наприклад згоріла).
Якщо збираєшся ночувати в горах, то завжди бери намет з собою. Зайвих 2 кг це не смертельно, а от перспектива залишитися без нічлігу дуже небезпечна.
А ти маєш досвід ночівлі в колибах чи притулках?
🏠 - так, було круто, в мене позитивний досвід
⛩ - так, це був жах, ночівля в колибах - відстій
⛺️ - ні, я оминаю людні місця
P.S.
На просторах інтернету я зустрічав карту де позначені всі колиби в Карпатах. Якщо в когось є посилання на неї, то напишіть в коментарі, буду вдячний, ця інфа корисна всім нам, туристам 😉
🏕 Історія моїх наметів
як я докотився до легкохідства
Історія наплічників назбирала більше 300 реакцій 🌲, тому я виконую свою обіцянку і розповідаю про свої намети.
⛺️ Перший намет, яким я користувався, не був моїм, але треба згадати про нього, бо це ціла епоха. Школярем я відвідував гурток з туризму, і серед шкільного туристичного інвентарю були старі радянські намети з брезенту. Якось мені дали один з них на ремонт, потрібно було виготовити новий альпіншток (це така складна дерев’яна палка, яка утримувала каркас намету “олди” зрозуміють 😉).
Цей 10-кілограмовий шматок брезенту, який я ледве притягнув зі школи, був моїм найпершим наметом, і поки я його ремонтував, міг ним користуватися.
⛺️ В 11 класі за 150 гривень я придбав одношаровий китайський намет з гордою назвою
✅ “FoRRest”.
Камуфльований, кольору хакі, все як годиться. Дощів, зрозуміла річ, він не витримував, тому доводилося тягати за собою чималенький шмат клійонки. Але в будь-якому випадку це було в 100 разів краще за брезентовий сарай. Зараз я б то не назвав наметом, але тоді я думав, що це ок.
⛺️ Перший нормальний намет з’явився в мене в університеті.
Це був ✅ Pinquin “Horizon” з величезним тамбуром і вагою за 5 кг. Тоді я мандрував в основному з друзями і намет ми несли по черзі. Для тривалих походів він був надто важким, але його практичність, як я тоді думав, переважала всі недоліки. В його тамбурі ми організовували столову і кухню, і там вміщалися аж 3 велосипеди. Він «прожив» у мене 8 років, і трагічно «загинув» від колеса ендуро-мотоцикла. Я прикріпив намет збоку і він, в процесі їзди, сповз до шини, яка його і продірявила. Вийшла величезна витинанка 🤷♂️
⛺️ Після Pinguin, я придбав собі
✅ Tramp “Rock 2”.
По факту 3-місний намет з натяком на зиму і з двома входами. Вага 4 кг, що свідчить про достаток здоров’я в мене на момент його покупки. Намет важкий, але витримує майже всі погодні приколи і доволі просторий. Я й досі ним користуюсь час від часу.
⛺️ Коли я зайнявся комерційним туризмом, і під моїм проводом в гори почали ходити люди, на полиці у волоцюги з’явилося ще 3 намети:
✅ Naturehike “Cloud UP 2”
Живу в ньому один. Недорогий, трохи незручний, але легкий (1,9 кг) намет. Дощ витримує, вітростійкість на трійку, зате розкладається просто і швидко.
✅ Turbat “Runa 2”
Максимально «канонічний» намет. Простий і доступний, дощ витримує добре.
✅ Naturehike “Mongar 2”
мій основний
Легенький (2 кг) і на диво просторий намет для 2 туристів. Має два входи і купу місця в тамбурах. Завдяки силіконовому тенту витримує будь-який дощ. На диво вітростійкий і проявив себе навіть краще за намет з «юбкою», ставиться за 3 хвилини. Головний недолік - сітчастий внутрішній шар, як тільки наступає холодна осінь, доводиться ставити його на полицю і вертатися до важкого Tramp.
А скільки наметів було в тебе?
Яким зараз користуєшся?
Пиши в коментарі!
Цікаво, які намети зараз популярні.
Якщо тобі сподобалась ця історія, тисни ⛺️, мені приємно, а тобі + в карму)
як я докотився до легкохідства
Історія наплічників назбирала більше 300 реакцій 🌲, тому я виконую свою обіцянку і розповідаю про свої намети.
⛺️ Перший намет, яким я користувався, не був моїм, але треба згадати про нього, бо це ціла епоха. Школярем я відвідував гурток з туризму, і серед шкільного туристичного інвентарю були старі радянські намети з брезенту. Якось мені дали один з них на ремонт, потрібно було виготовити новий альпіншток (це така складна дерев’яна палка, яка утримувала каркас намету “олди” зрозуміють 😉).
Цей 10-кілограмовий шматок брезенту, який я ледве притягнув зі школи, був моїм найпершим наметом, і поки я його ремонтував, міг ним користуватися.
⛺️ В 11 класі за 150 гривень я придбав одношаровий китайський намет з гордою назвою
✅ “FoRRest”.
Камуфльований, кольору хакі, все як годиться. Дощів, зрозуміла річ, він не витримував, тому доводилося тягати за собою чималенький шмат клійонки. Але в будь-якому випадку це було в 100 разів краще за брезентовий сарай. Зараз я б то не назвав наметом, але тоді я думав, що це ок.
⛺️ Перший нормальний намет з’явився в мене в університеті.
Це був ✅ Pinquin “Horizon” з величезним тамбуром і вагою за 5 кг. Тоді я мандрував в основному з друзями і намет ми несли по черзі. Для тривалих походів він був надто важким, але його практичність, як я тоді думав, переважала всі недоліки. В його тамбурі ми організовували столову і кухню, і там вміщалися аж 3 велосипеди. Він «прожив» у мене 8 років, і трагічно «загинув» від колеса ендуро-мотоцикла. Я прикріпив намет збоку і він, в процесі їзди, сповз до шини, яка його і продірявила. Вийшла величезна витинанка 🤷♂️
⛺️ Після Pinguin, я придбав собі
✅ Tramp “Rock 2”.
По факту 3-місний намет з натяком на зиму і з двома входами. Вага 4 кг, що свідчить про достаток здоров’я в мене на момент його покупки. Намет важкий, але витримує майже всі погодні приколи і доволі просторий. Я й досі ним користуюсь час від часу.
⛺️ Коли я зайнявся комерційним туризмом, і під моїм проводом в гори почали ходити люди, на полиці у волоцюги з’явилося ще 3 намети:
✅ Naturehike “Cloud UP 2”
Живу в ньому один. Недорогий, трохи незручний, але легкий (1,9 кг) намет. Дощ витримує, вітростійкість на трійку, зате розкладається просто і швидко.
✅ Turbat “Runa 2”
Максимально «канонічний» намет. Простий і доступний, дощ витримує добре.
✅ Naturehike “Mongar 2”
мій основний
Легенький (2 кг) і на диво просторий намет для 2 туристів. Має два входи і купу місця в тамбурах. Завдяки силіконовому тенту витримує будь-який дощ. На диво вітростійкий і проявив себе навіть краще за намет з «юбкою», ставиться за 3 хвилини. Головний недолік - сітчастий внутрішній шар, як тільки наступає холодна осінь, доводиться ставити його на полицю і вертатися до важкого Tramp.
А скільки наметів було в тебе?
Яким зараз користуєшся?
Пиши в коментарі!
Цікаво, які намети зараз популярні.
Якщо тобі сподобалась ця історія, тисни ⛺️, мені приємно, а тобі + в карму)
Як щодо зимового походу?
*Можна вибрати кілька варіантів
*Можна вибрати кілька варіантів
Anonymous Poll
5%
Я вже був/була цієї зими в горах, з мене досить.
16%
Я за, тільки якщо ночуємо в колибі з пічкою.
18%
Хочу хардкор щоб намети замело і чай зі снігу варити.
31%
Я за будь-який кіпіш, але робота не відпускає.
10%
Ніколи не піду в зимовий похід, навіть якщо мені доплатять.
27%
У мене є дике бажання, але нема спорядження.
18%
Нема з ким йти.
Зимовий похід на мінімалках
Що робити, коли в гори хочеться а зимового спорядження нема?
🏕
Туристи були завжди, а професійне спорядження з’явилося в нашій історії відносно недавно.
По суті технологію виробництва термобілизни, Gore Tex, і т.д. винайшли взагалі недавно.
Але в середовищі «професійних» туристів бутує думка ніби без професійного віндстопера чи термобілизни в горах ти обовязково скопитишся.
Я дотримуюсь іншої позиції, де головний елемент спорядження - здоровий глузд.
Без голови на плечах ніяке дороге спорядження тебе не врятує.
Якщо ти НЕ спортсмен, і НЕ ставиш перед собою амбітних цілей, наприклад пройти взимку Чорногірський хребет і зійти на всі 2-тисячники, то можна обійтися простим спорядженням.
В свій перший зимовий похід я саме так і ходив, ніякого суперового спорядження в мене не було, тільки те, зо знайшов на секондах 🤷♂️
Давайте по пунктах:
Зимовий намет - це по суті умовність. Якщо ночувати в зоні лісу, то типовий бюджетний намет (тільки якщо він не з сіточки!) «витримає» зимову ночівлю без особливих проблем.
Спальник з температурним режимом -20 комфорт також можна не купляти, якщо ти не збираєшся проходити складні високогірні маршрути. Я навіть зараз взимку інколи беру з собою 2 літніх спальника замість одного зимового.
Якщо лягти спати в пуховику а ноги засунути в порожній рюкзак, то можна і при -30 вижити.
Взуття то найбільша діра в бюджеті. Не маєш можливості купити зимові трекінги - йди в своєму звичайному зимовому взутті (головне не в кросівках!). Швидкість буде не та, і комфорт не той, але в короткий похід такий варіант годиться.
P.S.
Пройти серйозний маршрут на таких компромісах навіть не варто пробувати!
Але якщо в гори сильно кортить, а зимової снаряги нема взагалі, то вибирай самий простий маршрут з ночівлею десь в зоні лісу і гайда назустріч пригодам.
Пиши в коменти, що думаєш про такий бомж-варіант
Що робити, коли в гори хочеться а зимового спорядження нема?
🏕
Туристи були завжди, а професійне спорядження з’явилося в нашій історії відносно недавно.
По суті технологію виробництва термобілизни, Gore Tex, і т.д. винайшли взагалі недавно.
Але в середовищі «професійних» туристів бутує думка ніби без професійного віндстопера чи термобілизни в горах ти обовязково скопитишся.
Я дотримуюсь іншої позиції, де головний елемент спорядження - здоровий глузд.
Без голови на плечах ніяке дороге спорядження тебе не врятує.
Якщо ти НЕ спортсмен, і НЕ ставиш перед собою амбітних цілей, наприклад пройти взимку Чорногірський хребет і зійти на всі 2-тисячники, то можна обійтися простим спорядженням.
В свій перший зимовий похід я саме так і ходив, ніякого суперового спорядження в мене не було, тільки те, зо знайшов на секондах 🤷♂️
Давайте по пунктах:
Зимовий намет - це по суті умовність. Якщо ночувати в зоні лісу, то типовий бюджетний намет (тільки якщо він не з сіточки!) «витримає» зимову ночівлю без особливих проблем.
Спальник з температурним режимом -20 комфорт також можна не купляти, якщо ти не збираєшся проходити складні високогірні маршрути. Я навіть зараз взимку інколи беру з собою 2 літніх спальника замість одного зимового.
Якщо лягти спати в пуховику а ноги засунути в порожній рюкзак, то можна і при -30 вижити.
Взуття то найбільша діра в бюджеті. Не маєш можливості купити зимові трекінги - йди в своєму звичайному зимовому взутті (головне не в кросівках!). Швидкість буде не та, і комфорт не той, але в короткий похід такий варіант годиться.
P.S.
Пройти серйозний маршрут на таких компромісах навіть не варто пробувати!
Але якщо в гори сильно кортить, а зимової снаряги нема взагалі, то вибирай самий простий маршрут з ночівлею десь в зоні лісу і гайда назустріч пригодам.
Пиши в коменти, що думаєш про такий бомж-варіант
