​​Сокира в поході
абсолютно непотрібна річ

Від сокири я відмовився, давно. Чесно кажучи кілька разів за останній я її таки носив з собою, але ніколи не використовував за призначенням, максимум забивав кілочки до намету.
⛏
Дуже довго в моєму рюкзаку жила ланцюгова туристична пилка, що складається в маленьку коробочку.
Класний девайс, однак працює не всюди, та й не надто ефективна вона.
Ще взимку пилка порвалась, і я шукав для себе ідеальний інструмент для заготівлі дров. І здається я його знайшов.
Садова ручна пила
Знайшов я її в Епіцентрі за 150 гривень, тому модель вказувати немає ніякого сенсу.
Спочатку думав, що проживе вона не більше двох-трьох походів, але зараз стало зрозуміло, що цей інструмент стане невід'ємним елементом мого спорядження мінімум на сезон.
Легенька, компактна, ховається в чохол, як меч самурая. Ідеально підходить для спилювання нижніх сухих гілок з дерева.
Тільки не треба брати складну пилку, оскільки, як на мене, вона коротша і менш надійна.

⛏ - єресь! Сокира то святе, ніяка пилка її не замінить!
🌲 - мені не потрібні дрова в походах.
🔥 - обов'язково спробую пилку.
🤘 - пффф! Я давно вже з такою ходжу в походи.

​​Вища ліга

Так я називаю походи тривалістю більше 5 днів.
За 3-4 дні не встигаєш як слід просмакувати подорож, виявити всі її аспекти, відчути тугу за домом та екзистенційну нудоту.
🏞
Я зараз пишу цей текст в автобусі, який везе нас до старту маршруту вищої ліги.
Саме зараз, в ці хвилини, починається 6-денна подорож під назвою "Шлях Чугайстра".

Саме через підготовку до цього походу зараз на каналі рідко виходять публікації. Писати осмислені тексти немає часу.
До 9 липня ми будемо йти кордоном від села Шепіт до села Буркут.

Тріп репорт читайте на лайв-каналі. Там буде багато неадекватних думок і дивних фото. Якщо хочеш слідкувати за цим дійством, то переходь сюди 👇
@carpatylive

P.S.
6 днів хоч і вища ліга, але рівень початковий. Хочете почитати про справжній похідний хардкор?
Переходьте на канал мого друга Роми, він валить
Західнокарпатський Туристичний Шлях і розказує про свої пригоди отут 👇
@LetsGoHike

Натисни на смереку 🌲, щоб мене і Романа супроводжувала удача в цьому поході 😉

​​Телефон забрали,
рація не роби
або 6 днів без людей

Не так давно по мережі гуляв аудіомем, де молодий хлопчина телефонує мамі та жаліється на свою тяжку долю прикордонника.
Якщо цікаво - забийте в пошуку You Tube заголовок цього посту.

Позавчора я повернувся з 6-денного походу під назвою Шлях Чугайстра. Нитка маршруту проходить якраз тими місцями, де розгортаються події згадуваного аудіомема. Стартували ми в селі Шепіт, що перед горою Томнатик, там де РЛС Памір, а фінішували в Шибеному.

На всьому шляху ми не зустріли жодного туриста. Це було настільки незвично, що інколи складалося враження, ніби ми пішли не туди.
Більшу частину маршруту я проходив вперше, тому для мене він був особливо цікавим.

✅ Дуже давно хотів потрапити на гору Пелениця, оскільки то найвище плоскогір‘я в ураїнських Карпатах. Подейкують, що в часи Другої світової там хотіли збудувати аеродром ✈️.
✅ Мріяв побувати біля скелі Кам’яні баби, де за повір’ями тусувалися язичники, та здійснювали там свої ритуали.
✅ Хотів також постояти на вершині гори Чивчин. От Чивчин справив на мене найбільше враження. Ще хоч і невисока (порівняно з Чорногорою) гора, зате на вершині почуваєш себе птахом в польоті. Для мене тепер Чивчин - то найгарніше місце в Карпатах.
✅ Окремим інсайтом для мене стала популярність довгих походів. Раніше я думав, що це цікавить тільки тих небагатьох, у кого туризм головного мозку. Виявляється нас таких багато. Закралася думка організувати похід на 10 днів. Це новий рівень, та зовсім інша форма взаємодії з Карпатами.

Планую пройти Шлях Чугайстра на початку жовтня цього року ще раз. Якщо бажаєш долучитися - пиши мені, запишу тебе в команду 😉.

P.S.
Сьогодні я ще відсипаюсь, набираюсь сил, а завтра сідаю за роботу. Назбиралось чимало матеріалу, тож чекайте цікаві пости і нові маршрути.

То що з довгим походом?
🗺 - пиши маршрут, я з тобою.
⛺️ - не цікаво, краще на 3-4 дні.
⛰ - давай ще походи вихідного дня.

​​Яку їжу НЕ треба брати в похід

Про смаки не сперечаються, тому про їжу в поході говорити завжди складно.
Мені часто доводиться готувати на багатті для компанії, і я склав для себе невеличкий топ продуктів, які на мою думку не варто брати з собою в похід.

✅ Рис
Так, він ситний і доволі просто готується, але в походах ніколи не користується популярністю. Сам по собі рис не має смаку, щоб приготувати його смачно потрібно неабияк заморочитися.

✅ Гороховий суп в брикетах
Найбільша моя помилка в минулому поході. За 15 хвилин він не вариться, і за півгодини також. В брикетах посто колотий горох, який треба готувати годину.

✅ Вівсянка
Не смачно, не ситно, не калорійно. Думаю брати вівсянку є сенс тільки тоді, коли ви звикли її їсти щодня в звичайному житті. Я перестав брати вівсянку в походи.

✅ Сухарі
Будь-які сухарі в рюкзаку перетворюються на паніровочні. Якщо не збираєшся готувати котлети чи нагетси, то бери з собою звичайний хліб. Краще сірий і добре набитий. Сухарі є сенс брати з собою тільки в дуже довгі походи, більше тижня.

✅ Макарони
Треба сказати, що я все ж таки беру макарони з собою в похід, але то скоріше «понти», ніж повноцінна їжа. Спагеті приготоване на багатті це круто, на цьому його переваги закінчуються. Завжди після макарон треба «доганятися» салом.

Якщо бути чесним до кінця, то в 3-денний похід з собою можна брати все, що душа бажає.
Головне не брати зайвого 😉

Напиши в коментарі свою улюблену страву на багатті

​​Обсерваторія Білий Слон
#маршрутПВД

Продовжую ділитися маршрутами, які можна пройти на вихідних і не відриватися від робочого процесу.

Цього разу пропоную піднятися на один з карпатських двотисячників - Піп Іван Чорногірський
(скорочено ПІЧ).
Стартувати краще всього з Івано-Франківська, або з Ворохти. Звідти потрібно добратися до села Дземброня. Це доволі непростий квест, але якщо включити кмітливість та Google то все вийде.
⛰
З Дземброні починається маршрут на ПІЧ, який просто нереально пропустити. Запитайте будь кого з місцевих, і він покаже куди йти. Дорогою ви підніметеся до полонини Смотрич, де продають свіжий сир, і тут буде невеличка дилема. Можна йти через гору Смотрич, а можна підніматися через Вухатий Камінь.
Моя думка - краще йти через Смотрич.
Так чи інакше в районі перемички обидва шляхи сходяться.

Від перемички до ПІЧ вже ніби рукою подати, але розслаблятися не треба, йти ще залишається чимало. Варто запастися водою заздалегідь оскільки ні на хребті, ні на ПІЧ її немає.
🗿
Ні в якому разі не надійтесь на обсерваторію, там нема ні води, ні інфраструктури. Сприймайте її просто як декорацію чи музейний експонат.
📱
Після того, як зробите фото біля обсерваторії - починайте спуск до озера Марічейка. Через годинку будете там. Тут вже можна ставати на ночівлю, місця достатньо і вода поблизу.

Наступного дня доведеться прокинутись зранку, оскільки треба встигнути на автобус, який їде з села Шибене до Верховини, а звідти вже до Франківська. Як показує практика за 2 години від Марічейки до зупинки автобуса дійти можна.
🏞
Отак за 2 дні можна перемахнути через найвищий хребет України та ще й побувати на одному з високогірних озер.

P.S.
Цього разу пост не тільки описує маршрут - це анонс 😉
Я збираю команду в похід цим маршрутом 10-11 серпня.
Деталі читай тут 👇
ПВД Білий слон
Ця вилазка буде зовсім лайтовою:
✅ підйом на гору без рюкзаків
✅ ночівля в будиночку, НЕ в наметах
✅ квести по трансферу на мені
✅ смачна вечеря на багатті включена

На роботі навіть ніхто не запідозрить про твій високогірний вікенд 😉

Пиши мені в приватні повідомлення і бронюй місце 👌
Мирослав

​​Легкоходи

Серед людей зустрічаються унікуми, які час від часу збирають все своє добро в мішок з лямками, і йдуть на кілька днів у ліс, аби сповна насолодитися комариними укусами, димом та мокрим взуттям.
Цих упоротих індивідів прийнято називати туристами.
⛰
Серед туристів, яких і так важко назвати адекватними, зустрічаються фанатики, які йдуть в ліс з косметичками.
Називаються вони легкоходами.

Але й це ще не кінець. Серед легкоходів зустрічається особливий підвид - ультралегкоходи. На цій стадії з людиною відбуваються необоротні зміни. Вона починає відривати від одягу всі бірки, та здирати з усього фарбу.
Будьте обережні!
Якщо ти переживаєш сильне емоційне збудження, тримаючи в руках спорядження з приставкою “ultra light“, то можливо ти вже заразився. Очевидно скоро почнеш шматувати свій каремат, відрізаючи від нього зайвих 3 сантиметри.

🍄
Якщо серйозно, то моє ставлення до легкохідства неоднозначне. В кожного своя філософія та свої погляди на відпочинок, тому прошу всіх підписників-легкоходів ставитись з розумінням до рюкзаків вагою більше 10 кг.
➕
Величезним плюсом легкохідства безумовно є комфорт пересування. Тут ніяких «але» - це круто, крапка.
➖
Мінусів на мою думку більше.
Вартість спорядження найбільший з них. Хоча в останні кілька років китайці дещо згладити цей мінус.
Комфорт ночівлі теж під питанням. Коли гарна погода і вночі +15 градусів, то легкоходи, звісно, виграють. Однак коли влупить град і сніг посеред літа, то суперлегкий тент, чи намет тебе не врятує, треба буде вертатися додому 😫

То як бути?
Рухатися в напрямку полегшення наплічника безумовно треба, то святий обов’язок кожного туриста, особливо коли йому вже за 30 😉
Але впадати в крайнощі та доходити до маразму теж не треба.
Якщо ти не спортсмен, то яка різниця скільки ти пройшов сьогодні кілометрів, головне процес і кайф від шляху.

А ти що думаєш?
🎩 - наплічник 10+ носять тільки ішаки та шерпи
🎒 - я не розумію як можна вкластися в 10 кг
🎓 - я ультралегкоход, мені страшно коли я бачу рюкзак 50+ літрів
🙈 - я нічого не зрозумів, а куди класти тушонку і саперну лопату?

​​Аптечка в поході

Я довго думав перед тим, як писати цей пост.
Я не медик і щось рекомендувати чи радити не маю ніякого права.

Сприймайте цей допис тільки як інвентаризацію моєї власної аптечки, і перед тим, як укомплектувати власну, обов’язково перечитайте ще десяток подібних статтей.

Умовно всі препарати можна поділити на кілька груп

Знеболювальні
Ібупрофен (таблетки)
Диклофенак (таблетки та ампули)
Кетанов (таблетки)
Німесил (порошок)
Анальгін (таблетки та ампули)

Травлення
Фтолазол
Фуразолідон
Левоміцетин
Панкреатин
Маалокс
Активоване вугілля

Травми
Бинт стерильний
Марля
Лейкопластир
Хлоргексидин
Перекис водню
Вата
Зеленка
Йод
Еластичний бинт

Алергія
Лоратадин
Дексометазон (ампули)

Кардіо
Валідол (куди без нього 😆)
Біпролол (від тахікардії)

Простуда
Аспірин
Колдрекс або аналоги
Німесил
Септифрил

Опіки та подразнення
Олія обліпихова
Пантестин
Рятівник
Присипка дитяча

Як гадаєте, чого в цьому списку не вистачає?
Пишіть в коментарі

​​Кому коврик?

Поки я тут мудрую з графіком походів на серпень, китайці нарешті прислали нам посилку, яка має полегшити важке волоцюжне життя.

Я чекав їх ще в червні, але доля підступна, і митниця надовго затримала такий підозрілий товар 🤔

Нарешті вони в мене і вже в наступному поході, цих вихідних, моя спина буде дякувати китайцям за цей давайс. А мій ніс буде офігівати і не вірити, що коврик китайський. На диво в посилки немає специфічного «китайського» запаху.

Як і у випадку з палатками, я замовив більше ніж треба мені, тому решту я продаю.

Ціна - 1450 грн
Вага - 488 грам
Кольори - синій та оранжевий
Коврик з подушкою, та легко надувається.

Кожен коврик перед відправкою я надую і переконаюсь в тому що з ним все ок, тобто за якість відповідаю я особисто.

Тож якщо хочеш поберегти свою спину - пиши мені й замовляй собі файний надувний коврик 😉
Писати сюди 👇
@tarabon_random

P.S.
Фото зроблено в парку, тільки що)

​​Медальки на Говерлі

Брехати не буду, в мене пригоріло, тому на об’єктивність не претендую.

Вчора піднявся на Говерлу і згадав чому я туди так рідко ходжу. Раджу і вам, якщо є така нагода - обходьте цю гору траверсом.
Говерлу перетворили в об’єкт поклоніння та ікону шароварщини, тепер вона стоїть в одному ряду з салом та вишиванкою.
Сходження на Говерлу - це акт патріотизму.
Все б нічого, але тепер вершина гори в плачевному стані, там розвели торгівлю, навішали всякого мотлоху і там постійно тусуються всякі неадекватні люди.

В мене особисто немає ніяких претензій до тих людей, які там продають пиво і медальки, вони не винні, вони відображення того натовпу, який з усіх сил преться на вершину з метою її підкорити.
Що ж, підкорити Говерлу виявляється простіше, ніж підкорити свої інстинкти, жагу до задоволення, та бажання виї@нутися селфачом на вершині гори.

Вершина Говерли все ж не сама висока точка України, абсурд, який там відбувається, трошки вищий.
На самому вершечку знаходиться пиво, а трошки нижче медалі за підкорення.

Перетворили гарну гору на типовий курортний пляж, тільки бабусь з пахлавою і гарячою кукурудзою нема.
Фу бл@дь! Нічого спільного з туризмом!

Не знаю, може вам норм, а от мене бісить весь той цирк на дроті.
Як думаєте, у мене бомбануло і я неадекватний, чи то дійсно фігня і з тими медальками треба щось робити?

Пишіть в коменти 👇

🍀- випий чаю і вспокойся, то все нормальна ситуація.
⛰ - пиво на Говерлі? Не може бути!
🏕 - то все треба заборонити і пускати на Говерлу тільки за пропусками.

​​Хто такий карпатський волоцюга?

Розказувати про себе в блозі в наш час стало правилом хорошого тону.
Буду слідувати трендам 🙈

Волоцюгою я став давно, ще в школі. Вперше в повноцінний похід потрапив у 6 класі, це були змагання з пішохідного туризму.
Змагання змаганнями, але сама ідея ночівлі в наметі мене сильно хвилювала, це був прям новий досвід, крутий і незабутній.
Тоді ніхто навіть не знав, що існують каремати, а намети бувають двошарові, й можуть важити менше 10 кілограм.

Змагання повторювались кожного року, і від старших туристів я слухав байки про категорійні походи, легкі намети і рамні рюкзаки. Гугла не було, карти теж в дефіциті, походи були фантазією.

Потім я вступив до університету і в якомусь магазині знайшов карту-кілометрову свого району.
Сумнівів не було, через тиждень я з однодумцями вже штурмував саму важку гору в своєму житті - Стіжок, висотою менше 800 метрів над рівнем моря. До кінця дня ми три рази заблукали, а ввечері залили горе самогонкою.

На цьому варто було б зупинитися, але під девізом «недоумство та відвага», ми запланували наступний похід на 2 тижні, з яких пройшли тільки 11 днів. Тоді й народилось псевдо «Карпатський волоцюга». Це було рівно 10 років тому.

Потім я вирішив стати науковцем. Закінчив університет, вступив до аспірантури, захистив дисертацію з філософії і п’ять років працював викладачем в Чернівецькому університеті.
Цього літа я вирішив призупинити кар’єру науковця і податися в мандри.

Чесно кажучи хз, що з цього вийде, але поки мені в кайф, і на спуску з чергової гори я планую наступну мандрівку.

Зараз планую кілька драйвових проектів за кордоном і наступний місяць я буду в розвідці. А вже з вересня можна буде приєднатися до моїх походів, тож роби біометричний паспорт і поїхали ⛰

Пишіть в коментарі свої здогадки та побажання. До речі я їх читаю, абсолютно всі, але не завжди встигаю відписувати 🤷‍♂️

Як думаєте, куди я нагострив лижі, й куди ви б хотіли зі мною відправитись.

P.S.
Фото з того самого 11-денного походу, 2009 рік.
Як де то було круто, і скільки я всього тоді не знав.

Так, в мене тоді була шевелюра як в Іво Бобула 😂

​​Румунські Карпати
Трансфегераш, Негою (2535 м.), оз. Калцун, дамба Відрару

Ох і тяжко мені починати писати після перерви. Серйозно, напевно разів п’ять я сідав за текст і нічого путнього в голову не приходило.
Для лайфхаків і опису маршрутів у мене зараз геть нема сили і натхнення 🤷‍♂️
буду писати як є, тобто чим займаюся і які плани на осінь.

Походи українськими Карпатами мене трохи заїздили, я втомився.
В моїй голові зародилась думка поїхати в Румунські Карпати.
Тижнів два тому домовились з другом про спільну поїздку на Трансфегераш, куди я, як істинний волоцюга, додав трекінг до Негою (2535 м), навіть не трекінг, а повноцінний ПВД, оскільки одну ніч ми плануємо заночувати біля озера Калцун (хтось мені казав, що румунською «калцун» то коза, але то не точно 🤔).

Потім я довго довго вивчав карти, і багато багато читав в інтернетах про то всьо, бо на ту гору я не ходив, і ніякий мій колєга також там не був, тому питати не було в кого.

Моментами аж випадав з реальності, бо перед нами 1300 км шляху і тільки 4 дні в розпорядженні. Треба відвідати перевал Трансфегераш, дамбу Відрару, погуляти містом Брашов, ну і постояти на вершині Негою.
Поки все сходиться, стартуємо в цю п’ятницю, і будемо кататись по Румунії до понеділка.

Якщо маршрут адекватний і я все прорахував вірно, то у вересні поїду туди знову.
В цьому випадку ви вже зможете приєднатися до мене 😉

Дати
5-8 вересня
15-18 вересня
Старт і фініш - м. Чернівці

На кожен похід ліміт групи 6 чол, тож якщо тебе цікавить Румунський напрямок пиши мені (@tarabon_random), поки ще є місця.

То як?
Поїхали в Румунію?

🤘 - так, давай в Румунію
👎 - більше екзотики, Румунія то банально
✌️ - хочу на Говерлу за медалькою
💪 - українські Карпати все одно кращі

​​Перекур на привалі
ЗОЖникам не читати!!!

Поговоримо про куріння на привалах?
Тема, на перший погляд, взагалі не повинна ставитись всерйоз у контексті походів, адже тут одні мінуси.
Це шкодить здоров’ю, навколишньому середовищу, пандочкам, білим ведмедям і білочкам 😿

Але то все в ідеальному світі ЗОЖників, які ніколи не курили, не вживали алкоголь і взагалі вони молодці.
Короче спорт і мир - то наш кумир!

Якщо дивитися на світ НЕ через рожеві окуляри, і НЕ думати, що твоя позиція єдино вірна, то виявляється, що світ доволі суперечливий. Серед курців трапляються нормальні люди, а ті, хто вживає алкоголь, не обов’язково стають алкоголіками.
Уявіть собі 🤷‍♂️

Можна подумати, що я тут займаюсь пропагандою нездорового способу життя, але почекай, перш ніж бігти за цигарками дочитай до кінця.

Я пройшов чимало кілометрів походами з різними людьми і зробив певні висновки стосовно цигарок і куріння в поході.
🍄
Як не парадоксально, але курці не сильно відстають і не так сильно страждають від своєї поганої звички як того б хотілося некурящим.
🤬
Інша справа невихованість, коли окурки розкидаються в різні сторони, а на кожному привалі влаштовується газова атака. За таке не гріх і палкою по тім’ячку заїхати.
🙀
Ще один парадоксальний висновок такий: похід - то не причина кидати курити. Серйозно, якщо смалиш вдома регулярно то краще запасись цигарками з запасом. Гірше газової атаки на привалі може бути істерика і нестабільна поведінка курця, який вирішив радикальним методом кинути палити в ізоляції.
Мені, як гіду, легше зробити кілька зауважень про місце для куріння, ніж вгамовувати нестабільну психіку за 50 км від цивілізації.
🚬
Інколи, куріння навіть корисне в поході. Наприклад, коли треба налагодити контакт з місцевими, які в переважній більшості курять. Пригостивши когось цигаркою можна непогано розжитися інформацією.

Але все-таки куріння шкодить вашому здоров’ю.
Кажу це як практик, а не як теоретик.
Я особисто дуже довгий час курив, навіть в походах, і тут нічим гордитися, але нині я позбавився тої звички і радий цьому 👍
Як пруф того, що я курив, залишу фото, де я прикурюю цигарку від головешки з багаття.

А ти куриш в походах?

🙅‍♂️ - ні, я ніколи не курив, я ЗОЖник
🔥 - ні, але раніше курив
🌋 - так, в походах як і вдома
😂 - я тільки в походах і курю

Пиши в коментарі своє бачення цієї проблеми ⬇️⬇️⬇️

​​Високогірні озера

Привіт волоцюги!
Я ще в Румунії, вчора тільки повернувся з походу на гору Негою.
Ночували ми біля озера Калцун, і мене здивувала, навіть шокувала чистота цього озера.
Вода настільки прозора, що можна розгледіти камінці на дні, а якщо знімати під правильним ракурсом, то берег цього озера можна видати за дикий пляж десь на тропічних островах.

Розташування і форма озера Калцун дуже нагадує наше озеро Бребенескул, я про це подумав одразу, як тільки його побачив.
Але чому, чорт забирай, Бребенескул не таке чисте?

Коли я стояв табором на Бребенескулі, то кожен другий турист вважав своїм обов’язком залізти в озеро і зробити геройський заплив з відповідними криками, а кожен перший як мінімум мав залізти в озеро по коліно.

У високогірних озерах купатися заборонено не просто так, кожен такий заплив піднімає з дна всяку фігню, в результаті чого порушується екологічний баланс у водоймі.

Я особисто зустрічав туристів, які спеціально йшли на Чорногірський хребет, щоб скупатися в трьох високогірних озерах. Спочатку в Несамовитому, потім в Бребенескулі і на останок у Марічейці.
Це сумно...

На озері Калцун, де я вчора ночував, ніхто подібною фігнею не страждав, сиділи і балділи, насолоджуючись красою озера.

Якщо хтось ще не зрозумів, то пост не про те, що в Румунії гарніші озера, а про те, що у високогірних озерах купатися категорично заборонено, і якщо ми не зупинимось, то наших озер скоро не стане.

Як на мене тут не треба розводити політику, а просто виганяти з озера всяких неадекватів кожного разу, коли бачиш таке неподобство.
А ти як думаєш?
Як зарадити знищенню українських високогірних озер?
Пиши в коментарі ⬇️⬇️⬇️

Ну і на завершення, невеличке опитування:
Купався/купалась у високогірному озері?
🙅‍♂️ - ніколи, там же пише, що це заборонено
🤷‍♂️ - так, але не горджусь цим, більше не буду
👌 - так, і буду купатися, екологи розказують казки, людина не може нашкодити озеру простим купанням.

​​Коротке включення

Ми знову мандруємо Румунією, кому цікаво - переходьте на лайв канал, буду заливати актуальні фотки
сюди 👇
https://t.me/carpatylive
📷
Або дивіться сторіз в інстаграм
https://instagram.com/marko_goretz?utm_source=ig_profile_share&igshid=116xt9ie9ys4l
🌋
Довгих текстів поки нема, бо я займаюсь новими проектами, про які поки нема чого сказати, а часу вони забирають більше ніж я очікував. Планування маршруту ще та морока.
Маленький спойлер: скоро лечу в Атлантику на острів, хочу вилізти на вулкан і це НЕ Ісландія.
🌋
Пиши в коментарі свої здогадки, буде цікаво.

🚌🗺⛰
У мене все 😉

P.S
Натисни на вулкан 🌋, і будеш мати плюс в карму, а мені буде приємно

Нове відео
🎥
Тільки но залив на YouTube нове відео про похід високогірними озерами: Марічейка, Бребенескул і Несамовите.
⛰
Сам похід відбувся ще в червні, але в мене тільки зараз дійшли руки до монтажу відео.
На комп'ютері сотні гігабайт матеріалів, з якими треба щось робити, тому буду страратися випускати відео регулярно.
🤷‍♂️
Само собою вони трохи криво зліплені, й там немає стільки епічних моментів як хотілось би мені. Оператор і монтажер з мене поки ніякий, але якщо ви перейдете за цим посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=qcr5Ve94jCA
поставите лайк, і підпишетесь на канал, то в мене буде стимул вчитися і діставати камеру в походах частіше.

P.S.
Як ви вже зрозуміли, я тойво..., повертаюсь з відпустки, тому тепер буду частіше писати щось цікаве, аби вам не було сумно сидіти на парах/уроках/роботі.
Планую пройтися восени Горганами та Свидовцем, скоро буде графік 😉

Пишіть в коментарях під відео на YouTube, куди хочете сходити цієї осені, я врахую всі побажання.

​​Планування походу
Або як не облажатися в горах й не заблукати в диких jeбeнях без їжі та води?
🤦‍♂️
Як би мене попросили відповісти на це питання одним словом, то я б сказав: «Ніяк!».
Серйозно, якщо боїшся опинитися в складній ситуації, то краще сиди вдома.

Ну а якщо дупа таки свербить нестерпно, то ось кілька простих правил, які я напрацював за свою волоцюжну кар’єру.

1️⃣ Інтуїція в горах не працює!
Коли ти добряче стомлений, то підсвідомість буде намагатися тебе обдурити. Інтуїтивно будеш шукати простішу стежку, яка приведе тебе до фіаско. Тримайся маршруту, сильно не імпровізуй і буде тобі щастя.

2️⃣ Інформації мало не буває
Якщо йдеш маршрутом вперше, читай якомога більше про нього.
Де шукати інфу?
🔶 Маршрутні листи спортивних категорійних походів, зазвичай там мало «води», все лаконічно і максимально ясно.
🔶 You Tube. Зараз кожен третій ходить в гори з камерою і знімає все навколо. Слухати таких блогерів не завжди корисно, а от побачити місцевість на свої очі - безцінно.
Я так готувався до походу в Румунію.
🔶 Супутникові карти Google.
Разом з топографічними картами, аерофотозйомка утворює потужний інструмент для планування подорожі по незнайомій місцевості. Раніше обходились і без цього, але так легше шукати місце для ночівлі

3️⃣ З харчами в тебе не вийде придумати велосипед
Імпровізувати з меню можна тільки мені 😂, якщо досвіду мало, краще скористайся старовинним методом - пошук Google. Там вже роками живуть готові продуктові розкладки і меню. Скачуєш і юзаєш - все просто.

4️⃣ Завжди тримай в голові план Б і план В
Якщо в мене в поході все йде по плану, то це дуже поганий знак, значить скоро щось піде не так. Похід це рівняння з тисячею змінних, якщо якийсь «ікс» підведе, то це нормально, готуйся міняти плани на ходу.

P.S.
Розкажи в коментарях свою саму страшну історію, коли все пішло не по плану.
В кого буде сама «жирна» історія - отримає звання волоцюга року 😉

​​Записки контрабандиста
Що можна провозити в туристичному рюкзаку через кордон?

Хочу розповісти про свій досвід походів румунськими Карпатами.

Перше питання, яким я задався, перед поїздкою в Румунію: «Яке спорядження можна з собою взяти?»
Від спорядження залежить маршрут і логістика всього походу, тому я до останнього переживав за газові балони і їжу, яку ми з собою брали.

Після трьох поїздок на Негою можу сказати, що на митниці туристичні рюкзаки взагалі не чіпають, і теоретично можна везти все, що завгодно, крім зброї та наркотиків.
Головне чітко знати куди ти їдеш, митники люблять таке питати.

Алкоголь - дозволено 1 літр 40% напою на душу. Дешевше взяти в дютіфрі, але якщо ти п’єш тільки дідову самогонку, то ховай пляшку в спальник від гріха подалі і добро тобі буде.

Цигарки - кілька пачок розсовуєш по кишенях, кілька в рюкзак і на похід вистачить, рахувати їх ніхто не буде, тільки якщо весь рюкзак не набитий цигарками.

М’ясо і молочка - офіційно ці продукти провозити заборонено. Кілька разів я бачив як людей заставляли викидати бутерброди.
Особливого смислу везти в Румунію сир і ковбасу я не бачу, там вони інколи дешевші ніж в нас, і по якості з ними все ок, тому краще купити хавчик вже на території Румунії. Виключення - сало, його треба брати і бережно ховати на дно рюкзака. Є навіть легенда, що рюкзак з салом не перевіряють, але це не точно 🤫

Окремо варто сказати про локшину швидкого приготування. Наша Мівіна, то просто делікатес рівня дорогого ресторану в порівнянні з румунським аналогом, який годиться тільки для того, аби труїти щурів.
Моя вам порада - беріть мівінку з України, звісно якщо ви її вживаєте в походах.

Тисни
👍 - якщо береш мівіну в походи
👎 - якщо не вживаєш локшину швидкого приготування
👌 - якщо любиш закушувати мівіну салом, і запивати дідовим самогоном