Звідки цей камінь?
Кілька років тому натрапив на отакий камінь в лісі. Знаходиться він неподалік від полонини Глистовата, що на хребті Пнів'є.
💡
Як думаєте що це за штука,
і для чого вона?
🤷♂
Я не маю здогадок про його походження та призначення.
Чекаю на ваші версії в коментарях.
Кілька років тому натрапив на отакий камінь в лісі. Знаходиться він неподалік від полонини Глистовата, що на хребті Пнів'є.
💡
Як думаєте що це за штука,
і для чого вона?
🤷♂
Я не маю здогадок про його походження та призначення.
Чекаю на ваші версії в коментарях.
Зимові краєвиди
Коли в тебе правильний об'єктив і максимально ясна погода, то можна "витягнути" круті кадри.
📷
Минулих вихідних всі планети зійшлися на правильних орбітах і дорогою з Паміру ми знайшли просто бомбезні місця для зйомки.
🏔
На фото хребет Родна (Румунія).
Отой шпиль то гора Петросул 2303 м.
Дякую Олегу Клименко
за крутий кадр 😉
Коли в тебе правильний об'єктив і максимально ясна погода, то можна "витягнути" круті кадри.
📷
Минулих вихідних всі планети зійшлися на правильних орбітах і дорогою з Паміру ми знайшли просто бомбезні місця для зйомки.
🏔
На фото хребет Родна (Румунія).
Отой шпиль то гора Петросул 2303 м.
Дякую Олегу Клименко
за крутий кадр 😉
На Великдень в Карпати.
Цього року маємо весняні міні-канікули. З 27 квітня по 1 травня випадає аж 5 вихідних днів підряд.
Якщо надумали йти в гори в цей період, то ось вам кілька порад як спланувати маршрут.
✅ Вибирайте непопулярні місця.
"Вангую" - на Чорногорі будуть пробки, і намет ніде буде ставити. На Мармаросах так само. Відкрийте мапу, пошукайте щось не таке відоме. Наприклад хребет Красна.
✅ Заплануйте повернення на день раніше
1 травня разом з вами з гір вертатиметься вся Україна. Повірте це ще те випробування: квитків ніде нема, а на дорогах пробки.
✅ Готуйтесь заздалегідь
Якщо точно вирішили йти в Карпати в кінці квітня, то починайте підготовку вже. За місяць до Великодня, всі почнуть купляти квитки до родичів, і їх швидко не стане.
Не знаєш куди поїдеш - купляй квиток до Франківська, а там на місці розберешся. Те саме зі спорядженням, навіть в прокаті його не буде, тому краще купити/забронювати наперед, і потім не паритись всіма цими проблемами перед стартом.
💡
В мене зявилась ідея прогулятися в ці дні Свидовцем.
Що скажете?
🐑 - там буде багато народу.
👍 - супер, те що треба!
❄ - там в травні ще сніг лежатиме, буде важко йти.
Цього року маємо весняні міні-канікули. З 27 квітня по 1 травня випадає аж 5 вихідних днів підряд.
Якщо надумали йти в гори в цей період, то ось вам кілька порад як спланувати маршрут.
✅ Вибирайте непопулярні місця.
"Вангую" - на Чорногорі будуть пробки, і намет ніде буде ставити. На Мармаросах так само. Відкрийте мапу, пошукайте щось не таке відоме. Наприклад хребет Красна.
✅ Заплануйте повернення на день раніше
1 травня разом з вами з гір вертатиметься вся Україна. Повірте це ще те випробування: квитків ніде нема, а на дорогах пробки.
✅ Готуйтесь заздалегідь
Якщо точно вирішили йти в Карпати в кінці квітня, то починайте підготовку вже. За місяць до Великодня, всі почнуть купляти квитки до родичів, і їх швидко не стане.
Не знаєш куди поїдеш - купляй квиток до Франківська, а там на місці розберешся. Те саме зі спорядженням, навіть в прокаті його не буде, тому краще купити/забронювати наперед, і потім не паритись всіма цими проблемами перед стартом.
💡
В мене зявилась ідея прогулятися в ці дні Свидовцем.
Що скажете?
🐑 - там буде багато народу.
👍 - супер, те що треба!
❄ - там в травні ще сніг лежатиме, буде важко йти.
Пожитки волоцюги
мій комплект спорядження
Ділюся з вами інтимним, привідкриваю клапан свого рюкзака і даю зазирнути всередину ☺
Був цими вихідними на Памірі, і в перерві між поривами вітру виклав на каремат все, що було в моєму наплічнику.
Що тут є?
1. Два казанка.
На 7 і 4 л.
Взимку додатковий казан потрібен для снігу, дуже зручно.
2. Сковорідка.
Її брати не обов'язково, то мої таракани.
3. Система приготування їжі
На випадок екстреного чаю чи мівіни.
4. Стабілізатор DJI
Для рівних прямих ефірів.
5. Два балони газу
6. Рації
7. GPS
Garmin Etrex 30
8. Снігова лопата
9. Ложка
10. Ніж
11. Рукавиці
12. Термос
13. Аптечка
14. Ліхтарик
15. Пуховик
14. Окуляри
14. Трекінгові палки
15. Спальник -10 комфорт
16. Дощовик
На всяк випадок, застосувань в нього безліч.
17. Запасне взуття.
Для прогулянок по табору і "до вітру".
Набір далеко не еталонний, і не для всіх.
Ну реально, не кожен захоче брати з собою сковорідку 😂.
Я зі своїми друзями мандрівниками і мандрівницями організували міні-флешмоб.
💡
Хочеш знати що в них в рюкзаку?
Дивись сюди 👇
Миссия выполнима: как ужаться до ручной клади лоукостеров ділиться Маша Себова - автор проекту Європа за копійки.
Про 10 незаменимых вещей для путешествия по Южной Америке розповість Катя, яка вже два роки ганяє Латинкою з рюкзаком.
Карты, деньги, два ключа: що бере з собою задрот в чергову подорож.
Годный стафф для зимовки в Азии від погонщика перелітного каравану.
P.S.
Тисни 🍄, якщо б викинув половину моїх речей.
Тисни ⛰, якщо набрав би в 2 рази більше.
мій комплект спорядження
Ділюся з вами інтимним, привідкриваю клапан свого рюкзака і даю зазирнути всередину ☺
Був цими вихідними на Памірі, і в перерві між поривами вітру виклав на каремат все, що було в моєму наплічнику.
Що тут є?
1. Два казанка.
На 7 і 4 л.
Взимку додатковий казан потрібен для снігу, дуже зручно.
2. Сковорідка.
Її брати не обов'язково, то мої таракани.
3. Система приготування їжі
На випадок екстреного чаю чи мівіни.
4. Стабілізатор DJI
Для рівних прямих ефірів.
5. Два балони газу
6. Рації
7. GPS
Garmin Etrex 30
8. Снігова лопата
9. Ложка
10. Ніж
11. Рукавиці
12. Термос
13. Аптечка
14. Ліхтарик
15. Пуховик
14. Окуляри
14. Трекінгові палки
15. Спальник -10 комфорт
16. Дощовик
На всяк випадок, застосувань в нього безліч.
17. Запасне взуття.
Для прогулянок по табору і "до вітру".
Набір далеко не еталонний, і не для всіх.
Ну реально, не кожен захоче брати з собою сковорідку 😂.
Я зі своїми друзями мандрівниками і мандрівницями організували міні-флешмоб.
💡
Хочеш знати що в них в рюкзаку?
Дивись сюди 👇
Миссия выполнима: как ужаться до ручной клади лоукостеров ділиться Маша Себова - автор проекту Європа за копійки.
Про 10 незаменимых вещей для путешествия по Южной Америке розповість Катя, яка вже два роки ганяє Латинкою з рюкзаком.
Карты, деньги, два ключа: що бере з собою задрот в чергову подорож.
Годный стафф для зимовки в Азии від погонщика перелітного каравану.
P.S.
Тисни 🍄, якщо б викинув половину моїх речей.
Тисни ⛰, якщо набрав би в 2 рази більше.
Весна і крокуси
Вже всі туристи насторожилися в очікуванні масового цвітіння крокусів у Карпатах.
Видовище дуже круте - сперечатися не буду.
🌸
Але в погоні за першими квітами всі забули про труднощі, які чекають туриста весною.
🤔
Навіть розписувати не буду, просто подивіться на фото...
Тисни 🍄, якщо тебе не лякають ніякі труднощі.
Або став ☀, якщо чекаєш пори, коли вже весь сніг стече в Черемош.
P.S.
На фото хребет Кострич
Вже всі туристи насторожилися в очікуванні масового цвітіння крокусів у Карпатах.
Видовище дуже круте - сперечатися не буду.
🌸
Але в погоні за першими квітами всі забули про труднощі, які чекають туриста весною.
🤔
Навіть розписувати не буду, просто подивіться на фото...
Тисни 🍄, якщо тебе не лякають ніякі труднощі.
Або став ☀, якщо чекаєш пори, коли вже весь сніг стече в Черемош.
P.S.
На фото хребет Кострич
Трагедія в Карпатах
про загибель двох туристів на горі Піп Іван Чорногірський 22.02.2019
Цей допис не повинен був з'явитися на каналі, я не мав наміру коментувати, чи розбирати цю трагедію. Написати про це мене спонукало дві причини:
Перша - це ви, мої підписники. Багатьом я пообіцяв у приватних повідомленнях прокоментувати цю ситуацію.
Друга - це особисте потрясіння. На днях я сам втратив дорогу і близьку мені людину, тому як ніколи розумію як сильно хочеться повернутися назад, щоб виправити помилки, і зарадити трагедії.
Хронологію подій і мотиви, які керували хлопцями читайте тут 👇
В світлу пам'ять про...
Коментар рятувальників дивіться тут 👇
Інтерв'ю
Тепер я скажу те, що не виходить в мене з голови вже кілька тижнів.
✅ Наші новини відверта фігня, вони просто "лиють воду" задля хайпу. Якщо це журналістика, то я не раджу вам дивитися новини взагалі.
✅ Фрази всіх диванних коментаторів на кшталт "Не зареєструвалися в рятувальників...", "Проігнорували прогноз погоди..", "Треба було розвертатися...", "Порушили техніку безпеки і т.д." звучать м'яко кажучи смішно. В них одразу можна впізнати похідних теоретиків, що багато читають, говорять, але в горах бувають рідко. Не могли досвідчені туристи не знати про погоду, чи не планувати різні варіанти ночівлі, все вони знали і були готові.
Вибачте, але в мене "горить" від подібних зауважень.
✅ Того вечора я теж був у горах з групою і в нас, на щастя, все було добре, але я вперше в житті спостерігав настільки різке зниження температури. Я не жартую, по відчуттям за 20 хвилин температура впала градусів на 15, і це на висоті 1600 м. Уявіть що було на Попі...
Сказати що це був пі..єц - нічого не сказати, до такого ніхто не готувався, погода була аномальна.
Дивилися фільм "Післязавтра"?
Щось подібне було того вечора.
✅ Головні висновки (хоч і банальні), які я зробив для себе після всіх баталій та коментарів такі:
- немає нічого ціннішого за людське життя;
- досвід не гарантує безпеки і правильного прийняття рішень.
То хто винен?
Я думаю винні всі, в тому числі і загиблі. Погода виступила каталізатором, тому сталася трагедія.
Я постійно запитую себе: "Як би я вчинив у цій ситуації?"
Чесно, не знаю, це якась патова партія, де "хепіенд" неможливий, і людям доводиться приймати нестерпно важкі рішення.
P.S.
Висловлюю щирі співчуття всім рідним і близьким загиблих, ваші хлопці та їх приклад не тільки надихатимуть, але рятуватимуть життя. Бо походи, як авіація, кожна катастрофа підвищує загальний рівень безпеки, оскільки враховуються нові, досі невідомі, небезпеки.
Маєш що сказати з цього приводу - пиши в коментарі.
Фото з Facebook
про загибель двох туристів на горі Піп Іван Чорногірський 22.02.2019
Цей допис не повинен був з'явитися на каналі, я не мав наміру коментувати, чи розбирати цю трагедію. Написати про це мене спонукало дві причини:
Перша - це ви, мої підписники. Багатьом я пообіцяв у приватних повідомленнях прокоментувати цю ситуацію.
Друга - це особисте потрясіння. На днях я сам втратив дорогу і близьку мені людину, тому як ніколи розумію як сильно хочеться повернутися назад, щоб виправити помилки, і зарадити трагедії.
Хронологію подій і мотиви, які керували хлопцями читайте тут 👇
В світлу пам'ять про...
Коментар рятувальників дивіться тут 👇
Інтерв'ю
Тепер я скажу те, що не виходить в мене з голови вже кілька тижнів.
✅ Наші новини відверта фігня, вони просто "лиють воду" задля хайпу. Якщо це журналістика, то я не раджу вам дивитися новини взагалі.
✅ Фрази всіх диванних коментаторів на кшталт "Не зареєструвалися в рятувальників...", "Проігнорували прогноз погоди..", "Треба було розвертатися...", "Порушили техніку безпеки і т.д." звучать м'яко кажучи смішно. В них одразу можна впізнати похідних теоретиків, що багато читають, говорять, але в горах бувають рідко. Не могли досвідчені туристи не знати про погоду, чи не планувати різні варіанти ночівлі, все вони знали і були готові.
Вибачте, але в мене "горить" від подібних зауважень.
✅ Того вечора я теж був у горах з групою і в нас, на щастя, все було добре, але я вперше в житті спостерігав настільки різке зниження температури. Я не жартую, по відчуттям за 20 хвилин температура впала градусів на 15, і це на висоті 1600 м. Уявіть що було на Попі...
Сказати що це був пі..єц - нічого не сказати, до такого ніхто не готувався, погода була аномальна.
Дивилися фільм "Післязавтра"?
Щось подібне було того вечора.
✅ Головні висновки (хоч і банальні), які я зробив для себе після всіх баталій та коментарів такі:
- немає нічого ціннішого за людське життя;
- досвід не гарантує безпеки і правильного прийняття рішень.
То хто винен?
Я думаю винні всі, в тому числі і загиблі. Погода виступила каталізатором, тому сталася трагедія.
Я постійно запитую себе: "Як би я вчинив у цій ситуації?"
Чесно, не знаю, це якась патова партія, де "хепіенд" неможливий, і людям доводиться приймати нестерпно важкі рішення.
P.S.
Висловлюю щирі співчуття всім рідним і близьким загиблих, ваші хлопці та їх приклад не тільки надихатимуть, але рятуватимуть життя. Бо походи, як авіація, кожна катастрофа підвищує загальний рівень безпеки, оскільки враховуються нові, досі невідомі, небезпеки.
Маєш що сказати з цього приводу - пиши в коментарі.
Фото з Facebook
А як би вчинив ти?
Сьогодні на каналі задачка, або одвічна туристична дилема. Я б навіть сказав, що вона може розділити всю туристичну братію на два табори.
🤔
Давай перевіримо, до кого належиш ти?
Вчора я вже задав це питання в себе в Інстаграм, тепер запитаю тут.
На фото типова карпатська погода. Десь далеко, біля Мармарос, лиє дощ і блимає блискавка. Ми стоїмо перед підйомом на Піп Іван Чорногірський (піднімаємось з боку гори Васкул).
Підніматися вище небезпечно, бо гроза може "зловити" тебе на схилі, й мокрі штани найменше за що слід переживати.
Спускатися і чекати теж не варіант, бо завтра треба бути в Дземброні, а сьогодні ще треба спуститися з Вухатого Каменя. Якщо проє..ти, момент і почати спуск ввечері, то можна собі в'язи скрутити на камінню.
От вам і дилема.
Варіант перший - ризикнути і забити на грозу, спробувати проскочити, а як не вийде, то тіснитися десь поміж камінням шукаючи порятунку.
Варіант другий - чекати і наражати групу на небезпеку опинитися на скелястому схилі в темноті.
То що обираєш ти?
⛈ - включаю останню передачу і тікаю від грози.
⛰ - краще пізно, але живим, я вибираю безпечне місце і чекаю поки гроза мине.
P.S.
Ми пішли вверх, гроза минула і не зачепила нас, всі спустилися цілі і неушкоджені.
Сьогодні на каналі задачка, або одвічна туристична дилема. Я б навіть сказав, що вона може розділити всю туристичну братію на два табори.
🤔
Давай перевіримо, до кого належиш ти?
Вчора я вже задав це питання в себе в Інстаграм, тепер запитаю тут.
На фото типова карпатська погода. Десь далеко, біля Мармарос, лиє дощ і блимає блискавка. Ми стоїмо перед підйомом на Піп Іван Чорногірський (піднімаємось з боку гори Васкул).
Підніматися вище небезпечно, бо гроза може "зловити" тебе на схилі, й мокрі штани найменше за що слід переживати.
Спускатися і чекати теж не варіант, бо завтра треба бути в Дземброні, а сьогодні ще треба спуститися з Вухатого Каменя. Якщо проє..ти, момент і почати спуск ввечері, то можна собі в'язи скрутити на камінню.
От вам і дилема.
Варіант перший - ризикнути і забити на грозу, спробувати проскочити, а як не вийде, то тіснитися десь поміж камінням шукаючи порятунку.
Варіант другий - чекати і наражати групу на небезпеку опинитися на скелястому схилі в темноті.
То що обираєш ти?
⛈ - включаю останню передачу і тікаю від грози.
⛰ - краще пізно, але живим, я вибираю безпечне місце і чекаю поки гроза мине.
P.S.
Ми пішли вверх, гроза минула і не зачепила нас, всі спустилися цілі і неушкоджені.
Інформаційна псевдодебільність
або чому не варто викидати паперову карту і компас?
Спочатку трохи наукової фігні. 👨🏫
Інформаційна псевдодебільність - це деградація мозку під впливом гаджетів. Наш мозок не звик справлятися з такими об'ємами інформації, яку продукують соцмережі, в наслідок чого погіршується пам'ять, людина стає розсіяна й агресивна.
Але ж туристи зовсім не такі!
Вся концепція походів у гори грунтується на ідеї відмови від цивілізації та її благ.
А може я щось плутаю, і насправді гаджети непомітно "пролізли" в туризм і стали незамінним елементом спорядження?
Так і є!
🏔
Хто пам'ятає ті дивні та романтичні часи, коли дістати потрібну карту було цілим квестом? Я навіть друкував деякі частини маршруту на А4, клеїв то все скотчем і беріг як зіницю ока.
А з якою уважністю я слухав розповіді туристів про той чи той маршрут, намагаючись запам'ятати всілякі деталі, щоб потім краще орієнтуватися.
Ну і найголовніше. Коли мені до рук потрапляла нова карта я міг годинами вдивлятися в умовні позначки, намагаючись уявити місцевість, якою буду йти через тиждень другий. В такі моменти мій мозок працював на повну, і я отримував від цього задоволення.
Висновок
Не хочу виглядати буркотуном, що постійно повторює "Раніше було краще!", бо це не правда. Смартфони зробили наші походи більш безпечними і продуманими, це безглуздо заперечувати. Але погодьтеся, вони позбавили нас романтизму, що сповнював підготовку до походу. Та це не критично.
📱
Біда в іншому - смартфони замінили карти, і ми забуваємо як користуватися компасом, і що таке азимут. Раніше потрібно було тримати в голові дуже багато інформації, і все було цікаво, а зараз достатньо пам'ятати комбінацію, яку потрібно ввести в смартфоні, щоб отримати будь-яку інформацію.
Ми навіть дивитися на гори забуваємо, тільки фотографуємо, а потім дивимось на фотографії.
🏞
Коротше кажучи, ми ліниві, а наш мозок ще більш лінивий, і завдяки цьому ми вижили. А тепер гаджети перейняли на себе частину роботи мозку і він відмовляється щось пам'ятати. Своєрідна "побічка" еволюції, яка може нам нормально так нашкодити.
А що ви скажете?
Ми справді деградуємо, чи то просто я постарів і в мене потихеньку розвивається технофобія?
🗺 - погоджуюсь з тобою, всі стали надто залежні від гаджетів, і туристи частково "зрадили" своїм первинним цінностям.
📱 - все нормально, просто в тебе істерика, ніякої інформаційної псевдодебільності не існує.
🏕 - які гаджети, що воно таке, хіба є ще якісь карти крім паперових?
☦ - еволюція брехня, Бог створив айфон і його юзера. Все йде по плану.
або чому не варто викидати паперову карту і компас?
Спочатку трохи наукової фігні. 👨🏫
Інформаційна псевдодебільність - це деградація мозку під впливом гаджетів. Наш мозок не звик справлятися з такими об'ємами інформації, яку продукують соцмережі, в наслідок чого погіршується пам'ять, людина стає розсіяна й агресивна.
Але ж туристи зовсім не такі!
Вся концепція походів у гори грунтується на ідеї відмови від цивілізації та її благ.
А може я щось плутаю, і насправді гаджети непомітно "пролізли" в туризм і стали незамінним елементом спорядження?
Так і є!
🏔
Хто пам'ятає ті дивні та романтичні часи, коли дістати потрібну карту було цілим квестом? Я навіть друкував деякі частини маршруту на А4, клеїв то все скотчем і беріг як зіницю ока.
А з якою уважністю я слухав розповіді туристів про той чи той маршрут, намагаючись запам'ятати всілякі деталі, щоб потім краще орієнтуватися.
Ну і найголовніше. Коли мені до рук потрапляла нова карта я міг годинами вдивлятися в умовні позначки, намагаючись уявити місцевість, якою буду йти через тиждень другий. В такі моменти мій мозок працював на повну, і я отримував від цього задоволення.
Висновок
Не хочу виглядати буркотуном, що постійно повторює "Раніше було краще!", бо це не правда. Смартфони зробили наші походи більш безпечними і продуманими, це безглуздо заперечувати. Але погодьтеся, вони позбавили нас романтизму, що сповнював підготовку до походу. Та це не критично.
📱
Біда в іншому - смартфони замінили карти, і ми забуваємо як користуватися компасом, і що таке азимут. Раніше потрібно було тримати в голові дуже багато інформації, і все було цікаво, а зараз достатньо пам'ятати комбінацію, яку потрібно ввести в смартфоні, щоб отримати будь-яку інформацію.
Ми навіть дивитися на гори забуваємо, тільки фотографуємо, а потім дивимось на фотографії.
🏞
Коротше кажучи, ми ліниві, а наш мозок ще більш лінивий, і завдяки цьому ми вижили. А тепер гаджети перейняли на себе частину роботи мозку і він відмовляється щось пам'ятати. Своєрідна "побічка" еволюції, яка може нам нормально так нашкодити.
А що ви скажете?
Ми справді деградуємо, чи то просто я постарів і в мене потихеньку розвивається технофобія?
🗺 - погоджуюсь з тобою, всі стали надто залежні від гаджетів, і туристи частково "зрадили" своїм первинним цінностям.
📱 - все нормально, просто в тебе істерика, ніякої інформаційної псевдодебільності не існує.
🏕 - які гаджети, що воно таке, хіба є ще якісь карти крім паперових?
☦ - еволюція брехня, Бог створив айфон і його юзера. Все йде по плану.
Крокуси
де і коли?
Хто не мріє потрапити в Карпати в момент масового цвітіння крокусів?
Навіть самий брутальний турист, який миється в гірських потічках і п'є виключно топлений сніг в глибині душі надіється потрапити на галявину всіяну цими весняними квітами.
🌸
Коли я перший раз побачив цвітіння крокусів, то бігав по галявині як восьмикласниця і фоткався з кожною квіткою. Їй Богу, щось з цими крокусами не так 😂.
Але я писав цей пост не для того, аби розповісти про свої емоції. Зараз у всіх туристів назріло питання:
Коли їхати дивитися на крокуси?
Я думаю ще тиждень, або навіть два крокусів не буде. Цьогоріч весна ніяк не переможе зиму: то морози вдарять, то сніг засипає. Одним словом поки рано, хоча поодинокі квітки і невеличкі галявини з крокусами вже є.
Друге головне питання:
Куди їхати за селфі з крокусами?
Традиційно це Кострича і Кукул, але якщо чесно крокуси можна зустріти по всіх Карпатах, у самих неочікуваних місцях. Головне не лінуватися і вмикати режим "дослідник", всюди на сонячних галявинах є шанс надибати цю карпатську
Нарнію.
Слідкуйте за погодою, і регулярно заглядайте в чат
@travelkarpaty, щоб не прогавити момент 😉.
P.S.
Цю красу, що на фото, ми надибали на Томнатику, це той що Памір.
де і коли?
Хто не мріє потрапити в Карпати в момент масового цвітіння крокусів?
Навіть самий брутальний турист, який миється в гірських потічках і п'є виключно топлений сніг в глибині душі надіється потрапити на галявину всіяну цими весняними квітами.
🌸
Коли я перший раз побачив цвітіння крокусів, то бігав по галявині як восьмикласниця і фоткався з кожною квіткою. Їй Богу, щось з цими крокусами не так 😂.
Але я писав цей пост не для того, аби розповісти про свої емоції. Зараз у всіх туристів назріло питання:
Коли їхати дивитися на крокуси?
Я думаю ще тиждень, або навіть два крокусів не буде. Цьогоріч весна ніяк не переможе зиму: то морози вдарять, то сніг засипає. Одним словом поки рано, хоча поодинокі квітки і невеличкі галявини з крокусами вже є.
Друге головне питання:
Куди їхати за селфі з крокусами?
Традиційно це Кострича і Кукул, але якщо чесно крокуси можна зустріти по всіх Карпатах, у самих неочікуваних місцях. Головне не лінуватися і вмикати режим "дослідник", всюди на сонячних галявинах є шанс надибати цю карпатську
Нарнію.
Слідкуйте за погодою, і регулярно заглядайте в чат
@travelkarpaty, щоб не прогавити момент 😉.
P.S.
Цю красу, що на фото, ми надибали на Томнатику, це той що Памір.
Туризм - це "стрьомно"
Започатковую нову рубрику
- міфи про походи.
Спочатку хотів написати один пост, але потім зрозумів, що тексту буде занадто багато, тому буду розбирати цю тему по шматочку.
В публікаціях з хештегом #міфипропоходи ви прочитаєте все що хотіли спитати про туризм, але не мали в кого, або не могли наважитись.
Стереотип #1
✅ Туризм небезпечний.
Кругом кліщі, змії, ведмеді і скажені борсуки. Ризик отримати травму дуже високий. Блискавки, ультрафіолет, переохолодження і т.д. Повний капець!
Не ходіть в гори!
😳😱😰
А тепер серйозно.
Я переконаний, що до туризму застосовуються подвійні стандарти. Коли стається трагедія, або хтось травмується при сходженні на Говерлу, то це обов'язково стає сенсацією, і по всіх новинах розказують про численні небезпеки, що підстерігають людину в горах. В суспільній свідомості формується стійкий стереотип: "Гори = небезпека".
А тим часом легенький дощик в місті збільшує кількість аварій на дорогах в рази. А яка ймовірність бути травмованим в переповненій маршрутці?
Я думаю ви зрозуміли до чого я хилю 😉.
🏔
Я не стверджую, що в горах на 100% безпечно, але в порівнянні з іншими формами дозвілля, все не так погано і страшно.
Просто гуляючи містом ви ризикуєте не менше ніж в Карпатах. Перейти дорогу на переході небезпечніше, ніж форсувати гірську річку вбрід.
У вас може з'явитися резонне запитання: "Якщо в місті так небезпечно, то чому не стається набагато більше нещасних випадків?"
Це пояснюється просто - ми призвичаїлися до цього середовища значно краще ніж до гірського ландшафту.
Дайте поясню на прикладі.
Привезіть будь-якого гуцула, що ніколи за життя не виїжджав далі свого районного центру, в Київ, і подивіться на його реакцію.
Йому буде страшно, а корінному міщанину смішно.
Однак ситуація міняється на протилежну, коли "діти асфальту" приїжджають в гори. І перша, і друга ситуації - це бездонна тема для анекдотів, але я веду до іншого.
Небезпека походів пов'язана передусім з незнанням місцевості і страхом перед невідомим. Ми інтуїтивно вважаємо більш безпечним те, до чого звикли, а невідоме лякає нас.
Вердикт такий:
Якщо похід не спортивний, а у вашій компанії є людина, яка "шарить" як орієнтуватися в горах і чого чекати в наступний момент, то ця затія не більш небезпечна ніж поїздка на шашлики.
Всі ризики та небезпеки кореняться в незнанні специфіки гірської погоди і ландшафтів, тому ходіть з досвідченими людьми (хоча б перші рази) 😉
P.S.
Маєш питання, або пропозицію наступного посту - пиши в коментарі.
Започатковую нову рубрику
- міфи про походи.
Спочатку хотів написати один пост, але потім зрозумів, що тексту буде занадто багато, тому буду розбирати цю тему по шматочку.
В публікаціях з хештегом #міфипропоходи ви прочитаєте все що хотіли спитати про туризм, але не мали в кого, або не могли наважитись.
Стереотип #1
✅ Туризм небезпечний.
Кругом кліщі, змії, ведмеді і скажені борсуки. Ризик отримати травму дуже високий. Блискавки, ультрафіолет, переохолодження і т.д. Повний капець!
Не ходіть в гори!
😳😱😰
А тепер серйозно.
Я переконаний, що до туризму застосовуються подвійні стандарти. Коли стається трагедія, або хтось травмується при сходженні на Говерлу, то це обов'язково стає сенсацією, і по всіх новинах розказують про численні небезпеки, що підстерігають людину в горах. В суспільній свідомості формується стійкий стереотип: "Гори = небезпека".
А тим часом легенький дощик в місті збільшує кількість аварій на дорогах в рази. А яка ймовірність бути травмованим в переповненій маршрутці?
Я думаю ви зрозуміли до чого я хилю 😉.
🏔
Я не стверджую, що в горах на 100% безпечно, але в порівнянні з іншими формами дозвілля, все не так погано і страшно.
Просто гуляючи містом ви ризикуєте не менше ніж в Карпатах. Перейти дорогу на переході небезпечніше, ніж форсувати гірську річку вбрід.
У вас може з'явитися резонне запитання: "Якщо в місті так небезпечно, то чому не стається набагато більше нещасних випадків?"
Це пояснюється просто - ми призвичаїлися до цього середовища значно краще ніж до гірського ландшафту.
Дайте поясню на прикладі.
Привезіть будь-якого гуцула, що ніколи за життя не виїжджав далі свого районного центру, в Київ, і подивіться на його реакцію.
Йому буде страшно, а корінному міщанину смішно.
Однак ситуація міняється на протилежну, коли "діти асфальту" приїжджають в гори. І перша, і друга ситуації - це бездонна тема для анекдотів, але я веду до іншого.
Небезпека походів пов'язана передусім з незнанням місцевості і страхом перед невідомим. Ми інтуїтивно вважаємо більш безпечним те, до чого звикли, а невідоме лякає нас.
Вердикт такий:
Якщо похід не спортивний, а у вашій компанії є людина, яка "шарить" як орієнтуватися в горах і чого чекати в наступний момент, то ця затія не більш небезпечна ніж поїздка на шашлики.
Всі ризики та небезпеки кореняться в незнанні специфіки гірської погоди і ландшафтів, тому ходіть з досвідченими людьми (хоча б перші рази) 😉
P.S.
Маєш питання, або пропозицію наступного посту - пиши в коментарі.
Про китайське спорядження
Всі ми пам'ятаємо часи, коли епітет "китайське" асоціювався з повним "гуано".
Часи змінилися і тепер більша частина з вас читає це повідомлення на китайському смартфоні, або ноутбуці. Ви могли б у це повірити років 5-7 тому?
Особисто я посміявся би з того, хто мені сказав би щось подібне.
Китайське спорядження перестало бути повним "гуано" - це факт.
Як приклад ось (на фото) моя система для приготування їжі від FireMaple. Я в ній не просто чайок заварюю, а нещадно експлуатую в комерційних походах. Ця штука вже закип'ятила олімпійський басейн і досі працює.
А що ти думаєш про китайське спорядження?
👍 - навіщо платити більше?
💩 - гуано!
Про свій досвід користування пиши в коментарі 😉.
Всі ми пам'ятаємо часи, коли епітет "китайське" асоціювався з повним "гуано".
Часи змінилися і тепер більша частина з вас читає це повідомлення на китайському смартфоні, або ноутбуці. Ви могли б у це повірити років 5-7 тому?
Особисто я посміявся би з того, хто мені сказав би щось подібне.
Китайське спорядження перестало бути повним "гуано" - це факт.
Як приклад ось (на фото) моя система для приготування їжі від FireMaple. Я в ній не просто чайок заварюю, а нещадно експлуатую в комерційних походах. Ця штука вже закип'ятила олімпійський басейн і досі працює.
А що ти думаєш про китайське спорядження?
👍 - навіщо платити більше?
💩 - гуано!
Про свій досвід користування пиши в коментарі 😉.
Питання від новачків
Той, хто вперше в житті йде в похід з досвідченими туристами обов'язково буде "діставати" їх питаннями.
В тому нема нічого поганого, але інколи над новачками можна трошки пожартувати.
Я зібрав невеличкий 🔝топ питань від новачків і моїх універсальних відповідей на ці питання 😉.
Поїхали!
❓ - Питання
✅ - Відповідь
❓ Як називається "ота" гора?
✅ Якщо назва мені невідома, то гора завжди називається "Стіг", або "Піп Іван".
❓"Скільки ми вже пройшли?", або "Скільки нам ще йти?".
✅ Спочатку роблю дуже зосереджений вираз обличчя, ніби щось рахую, а потім випалюю щось на кшталт: "12 кілометрів, 342 метри і 45 сантиметрів".
❓ Коли будемо їсти?
✅ Роблю здивований вираз обличчя і кажу "А хіба я вам не казав, що кожен бере їсти на себе?".
❓ Що це за рослина?
✅ Тут сценарій такий як з горою. Якщо не знаю назви рослини, то кажу що це "Азалія хантемансійська".
А які питання задавали тобі?
Пиши в коментарях!
Той, хто вперше в житті йде в похід з досвідченими туристами обов'язково буде "діставати" їх питаннями.
В тому нема нічого поганого, але інколи над новачками можна трошки пожартувати.
Я зібрав невеличкий 🔝топ питань від новачків і моїх універсальних відповідей на ці питання 😉.
Поїхали!
❓ - Питання
✅ - Відповідь
❓ Як називається "ота" гора?
✅ Якщо назва мені невідома, то гора завжди називається "Стіг", або "Піп Іван".
❓"Скільки ми вже пройшли?", або "Скільки нам ще йти?".
✅ Спочатку роблю дуже зосереджений вираз обличчя, ніби щось рахую, а потім випалюю щось на кшталт: "12 кілометрів, 342 метри і 45 сантиметрів".
❓ Коли будемо їсти?
✅ Роблю здивований вираз обличчя і кажу "А хіба я вам не казав, що кожен бере їсти на себе?".
❓ Що це за рослина?
✅ Тут сценарій такий як з горою. Якщо не знаю назви рослини, то кажу що це "Азалія хантемансійська".
А які питання задавали тобі?
Пиши в коментарях!
Як не лоханутися при виборі палатки?
Мене бісить, коли туристи починають "мірятися" водостійкими характеристиками своїх наметів. Раніше я й сам не впускав можливості похвалитися висотою водяного стовпа, який витримує тент моєї палатки🤦♂, але зараз мені з цього смішно.
Інколи складається враження, що головна задача намету - простояти під дощем мінімум тиждень, а потім на ньому потрібно ще й сплавитися, як на човні.
Підлогою в 10 000 водяного стовпа вже нікого не здивуєш, а тент з показником в 3000, вважається недостатнім.
"Ганяючись" за цими показниками всі забувають та ігнорують інші, справді важливі, характеристики намету.
Минулого літа я детально протестив мінімум 5 наметів, провівши з ними в походах сумарно більше місяця. Ще кілька я регулярно орендував.
Узагальнення мого досвіду дає мені право робити висновки про те, який намет найкраще підходить для Карпат.
Не хочеш лоханутися при виборі палатки для літа?
Слідуй таким критеріям:
Ергономіка
Намет має бути зручний і функціональний у всіх відношеннях. Нормальний тамбур, де ти залишиш рюкзак, взуття і звариш собі чай на пальнику. Там має бути приємно і зручно не тільки спати, але і почитати книгу, попити чай, поснідати.
Вага
Комфорт в поході вимірюється не тільки апартаментами, але й вагою рюкзака. Хороший двомісний намет повинен вкладатися проміжок 2 - 2.5 кг. Якщо менше, то ще краще, але не забувайте про перший пункт.
Мінімалізм
Установка і пакування намету повинні займати мінімум вашого часу і зусиль. Як зранку перед виходом на маршрут, так і ввечері на стоянці менше всього хочеться вовтузитися зайві 10-15 хв з дугами і кілочками.
Все.
Реально все.
Ці три правила допоможуть тобі вибрати ідеальний намет.
Хочеш тягати за собою фортецю, вагою в 4-5 кг?
Вибір твій, але знай, переваги такого намету ти помітиш не скоро, якщо взагалі помітиш.
P.S.
Раптом хто забув.
Я збираюся на травневі свята в похід, залишилося ще кілька вільних місць, приєднуйся, потестимо намети разом 😉.
Детальна інфа тут👇
Мармароси: інверсія
27 квітня - 1 травня.
Мене бісить, коли туристи починають "мірятися" водостійкими характеристиками своїх наметів. Раніше я й сам не впускав можливості похвалитися висотою водяного стовпа, який витримує тент моєї палатки🤦♂, але зараз мені з цього смішно.
Інколи складається враження, що головна задача намету - простояти під дощем мінімум тиждень, а потім на ньому потрібно ще й сплавитися, як на човні.
Підлогою в 10 000 водяного стовпа вже нікого не здивуєш, а тент з показником в 3000, вважається недостатнім.
"Ганяючись" за цими показниками всі забувають та ігнорують інші, справді важливі, характеристики намету.
Минулого літа я детально протестив мінімум 5 наметів, провівши з ними в походах сумарно більше місяця. Ще кілька я регулярно орендував.
Узагальнення мого досвіду дає мені право робити висновки про те, який намет найкраще підходить для Карпат.
Не хочеш лоханутися при виборі палатки для літа?
Слідуй таким критеріям:
Ергономіка
Намет має бути зручний і функціональний у всіх відношеннях. Нормальний тамбур, де ти залишиш рюкзак, взуття і звариш собі чай на пальнику. Там має бути приємно і зручно не тільки спати, але і почитати книгу, попити чай, поснідати.
Вага
Комфорт в поході вимірюється не тільки апартаментами, але й вагою рюкзака. Хороший двомісний намет повинен вкладатися проміжок 2 - 2.5 кг. Якщо менше, то ще краще, але не забувайте про перший пункт.
Мінімалізм
Установка і пакування намету повинні займати мінімум вашого часу і зусиль. Як зранку перед виходом на маршрут, так і ввечері на стоянці менше всього хочеться вовтузитися зайві 10-15 хв з дугами і кілочками.
Все.
Реально все.
Ці три правила допоможуть тобі вибрати ідеальний намет.
Хочеш тягати за собою фортецю, вагою в 4-5 кг?
Вибір твій, але знай, переваги такого намету ти помітиш не скоро, якщо взагалі помітиш.
P.S.
Раптом хто забув.
Я збираюся на травневі свята в похід, залишилося ще кілька вільних місць, приєднуйся, потестимо намети разом 😉.
Детальна інфа тут👇
Мармароси: інверсія
27 квітня - 1 травня.
Борщ в горах за 3 хвилини
+ смачний бонус в кінці,
дочитайте 😉
Я турист-старовір (ходжу в гори з тушонкою і своїми сушеними овочами), тому довго роздивлявся пакетики від James Cook з насторогою, але всі мої сумніви фігня, бо всередині них реально смачні страви.
🥗
Давайте розкажу, що з того я куштував і що думаю про кожну страву.
Попереджаю - оцінка дуже суб'єктивна 😂
✔️Борщ - 10 з 10. Смачніше готує тільки моя мама.
✔️Гречка з м'ясом - 9 з 10.
Все норм, гречка як гречка, м'ясо розм'якло, було смачно, але нічого особливого.
✔️Рис з м'ясом - 8 з 10. Не вистачає спецій, на мій смак надто прісно.
✔️ В'єтнамський суп Фо-бо - 10 з 10. Особисто мені найбільше сподобалось, але смак специфічний, тому не всім зайде.
✔️Локшина з грибами - 9 з 10.
Не люблю локшину і мені було замало грибів.
✔️ Картопляне пюре з м'ясом - 9 з 10. Знімаю бал тільки за те, що свіжа картопля смачніша.
✔️ Бананово-кукурудзяна каша з горіхами та фініками - 6 з 10.
Не моє воно, не можу я таке їсти зранку, хоча сніданок поживний.
🏕
А тепер про бонуси
Якщо будете таритися в похід їжею, то заходьте на сайт 👇
https://jamescook.com.ua
🥙🥗🍵
При замовленні скористайтеся промокодом
"волоцюга"
та отримайте знижку 10%
на весь асортимент.
+ смачний бонус в кінці,
дочитайте 😉
Я турист-старовір (ходжу в гори з тушонкою і своїми сушеними овочами), тому довго роздивлявся пакетики від James Cook з насторогою, але всі мої сумніви фігня, бо всередині них реально смачні страви.
🥗
Давайте розкажу, що з того я куштував і що думаю про кожну страву.
Попереджаю - оцінка дуже суб'єктивна 😂
✔️Борщ - 10 з 10. Смачніше готує тільки моя мама.
✔️Гречка з м'ясом - 9 з 10.
Все норм, гречка як гречка, м'ясо розм'якло, було смачно, але нічого особливого.
✔️Рис з м'ясом - 8 з 10. Не вистачає спецій, на мій смак надто прісно.
✔️ В'єтнамський суп Фо-бо - 10 з 10. Особисто мені найбільше сподобалось, але смак специфічний, тому не всім зайде.
✔️Локшина з грибами - 9 з 10.
Не люблю локшину і мені було замало грибів.
✔️ Картопляне пюре з м'ясом - 9 з 10. Знімаю бал тільки за те, що свіжа картопля смачніша.
✔️ Бананово-кукурудзяна каша з горіхами та фініками - 6 з 10.
Не моє воно, не можу я таке їсти зранку, хоча сніданок поживний.
🏕
А тепер про бонуси
Якщо будете таритися в похід їжею, то заходьте на сайт 👇
https://jamescook.com.ua
🥙🥗🍵
При замовленні скористайтеся промокодом
"волоцюга"
та отримайте знижку 10%
на весь асортимент.
Обережно - ведмеді!
#міфипропоходи
Боїшся диких звірів?
Дарма, в горах не так просто зустріти дичину, бо вона боїться тебе в 100 разів більше.
Давай по черзі.
Вовки
Так, я читав Джека Лондона, але, якщо ти надибаєш в горбах сірого, то дайся знати, я тобі потисну руку. Напевно ти щасливчик, купляй лотерейний квиток.
Якщо маєш знайомого мисливця, то спочатку надавай йому тумаків, бо то не файно стріляти диких звірів, а потім розпитай про полювання на вовка. Цей звір настільки обережний і чутливий до людських запахів, що буде тікати від тебе заздалегідь. Крім того вовки не нападуть на тебе, чи тим більше на табір, по одній простій причині. Ти для них не їжа, вони не розглядають тебе як апетитну закуску, а скоріше як незрозумілу фігню, яка погано пахне і стрьомно виглядає. Ну і насамкінець, в намет вовк ніколи не залізе. Йому, щоб додуплити, як тебе звідти витягнути, треба бути як мінімум генієм по вовчим міркам.
Серйозно, у вовка інші біологічні задачі, еволюція не готувала його до туристів, а з вівцями він тебе не сплутає.
Ведмеді
Тут справді є ризик, але він мінімальний. Карпатський ведмідь дуже любить свою територію, і йому пофіг, хто ти і як пахнеш, якщо ти заліз на його територію і застав ведмедя зненацька, то тут можуть бути проблеми.
Але тут є кілька "але".
Ведмедів у горах України залишилось дуже мало і вони не так ревно охороняють свої території, оскільки по сусідству завжди знайдеться кілька сотень гектарів незайнятого лісу. Краще перейти туди, ніж розбиратись з туристами.
Ведмеді не розглядають тебе як харч. Змирися з цим - по ведмедячим міркам ти погано пахнеш. Окремо за тобою полювати він не буде.
Небезпечні самиці з ведмежатами і перелякані самці, яких ти застав зненацька. Моя порада така - ніколи не ходи тихо горами, постарайся робити все, щоб про тебе знали всі жителі лісу.
Карпати - то не Аляска (при всій повазі), де звірини більше ніж людей.
Сміливо рушай в Карпати і не переживай що тебе хтось там з'їсть.
Бійся людей, а не диких звірів!
Досі боїшся ведмедя?
🐻 - так, ти то все написав, аби заманити побільше людей в гори.
⛰ - ні, ведмеді милі і веселі, та бояться мене більше.
😂 - Кря!
#міфипропоходи
Боїшся диких звірів?
Дарма, в горах не так просто зустріти дичину, бо вона боїться тебе в 100 разів більше.
Давай по черзі.
Вовки
Так, я читав Джека Лондона, але, якщо ти надибаєш в горбах сірого, то дайся знати, я тобі потисну руку. Напевно ти щасливчик, купляй лотерейний квиток.
Якщо маєш знайомого мисливця, то спочатку надавай йому тумаків, бо то не файно стріляти диких звірів, а потім розпитай про полювання на вовка. Цей звір настільки обережний і чутливий до людських запахів, що буде тікати від тебе заздалегідь. Крім того вовки не нападуть на тебе, чи тим більше на табір, по одній простій причині. Ти для них не їжа, вони не розглядають тебе як апетитну закуску, а скоріше як незрозумілу фігню, яка погано пахне і стрьомно виглядає. Ну і насамкінець, в намет вовк ніколи не залізе. Йому, щоб додуплити, як тебе звідти витягнути, треба бути як мінімум генієм по вовчим міркам.
Серйозно, у вовка інші біологічні задачі, еволюція не готувала його до туристів, а з вівцями він тебе не сплутає.
Ведмеді
Тут справді є ризик, але він мінімальний. Карпатський ведмідь дуже любить свою територію, і йому пофіг, хто ти і як пахнеш, якщо ти заліз на його територію і застав ведмедя зненацька, то тут можуть бути проблеми.
Але тут є кілька "але".
Ведмедів у горах України залишилось дуже мало і вони не так ревно охороняють свої території, оскільки по сусідству завжди знайдеться кілька сотень гектарів незайнятого лісу. Краще перейти туди, ніж розбиратись з туристами.
Ведмеді не розглядають тебе як харч. Змирися з цим - по ведмедячим міркам ти погано пахнеш. Окремо за тобою полювати він не буде.
Небезпечні самиці з ведмежатами і перелякані самці, яких ти застав зненацька. Моя порада така - ніколи не ходи тихо горами, постарайся робити все, щоб про тебе знали всі жителі лісу.
Карпати - то не Аляска (при всій повазі), де звірини більше ніж людей.
Сміливо рушай в Карпати і не переживай що тебе хтось там з'їсть.
Бійся людей, а не диких звірів!
Досі боїшся ведмедя?
🐻 - так, ти то все написав, аби заманити побільше людей в гори.
⛰ - ні, ведмеді милі і веселі, та бояться мене більше.
😂 - Кря!
Не перетворюйте походи в свій фетиш
Мене бісять люди, які перетворюють туризм в релігію.
Я ніколи не поділяв думку Анатолія Букрєєва: "Гори - то не стадіони, де я вдовольняю свої амбіції, а храми, де я сповідую свою релігію".
⛰
Найгірше, коли турист починає нав'язувати свою філософію іншим. В мене такі люди викликають тільки співчуття. Вони нічим не відрізняються від релігійних фанатиків.
Дивляться на інших зверхньо, завжди знають що краще, а що гірше, свято переконані в тому, що їх думка важлива для інших.
Роками збирають "правильне" спорядження, свої знання черпають в основному з книг та статей, але не з власного досвіду.
🏕
Ходіть в гори, починайте з малого, робіть свої висновки, ніколи не слухайте "експертів" (в тому числі й мене 😉), і завжди кайфуйте від походу, але не перетворюйте його на фетиш.
P.S. 🔞
Тут напрошується аналогія з сексом, коли одні отримують задоволення від реального процесу, а інші мастурбують на ідеальний образ, але не міг же я таку похабщину винести в заголовок.
Всім файних походів і сухого взуття на травневі 🥾.
Мене бісять люди, які перетворюють туризм в релігію.
Я ніколи не поділяв думку Анатолія Букрєєва: "Гори - то не стадіони, де я вдовольняю свої амбіції, а храми, де я сповідую свою релігію".
⛰
Найгірше, коли турист починає нав'язувати свою філософію іншим. В мене такі люди викликають тільки співчуття. Вони нічим не відрізняються від релігійних фанатиків.
Дивляться на інших зверхньо, завжди знають що краще, а що гірше, свято переконані в тому, що їх думка важлива для інших.
Роками збирають "правильне" спорядження, свої знання черпають в основному з книг та статей, але не з власного досвіду.
🏕
Ходіть в гори, починайте з малого, робіть свої висновки, ніколи не слухайте "експертів" (в тому числі й мене 😉), і завжди кайфуйте від походу, але не перетворюйте його на фетиш.
P.S. 🔞
Тут напрошується аналогія з сексом, коли одні отримують задоволення від реального процесу, а інші мастурбують на ідеальний образ, але не міг же я таку похабщину винести в заголовок.
Всім файних походів і сухого взуття на травневі 🥾.
Багаття та гітара
Пропаганда "совка" створила потворний образ туриста, який глибоко вкорінився в нашій свідомості.
Невід'ємними атрибутами бомжуватого, трохи бухого і на всю голову відбитого товариша-туриста завжди були дві речі -
гітара і багаття.
🎸
Гітара - то діло смаку. Особисто я не люблю ці "душевні" посиденьки, коли ліс здригається від крику людей, які не вміють ані грати, ані співати.
Походи з гітарою то не туризм, а гастролі.
🔥
Багаття важлива річ в туризмі, але воно не всюди пасує. Треба знати де і коли можна палити вогонь. Якщо не знаєш цього, то краще обходитися без "костра". Наступного разу, перед тим як розпалювати ватру на всі Карпати, подумай добре, чи воно тобі реально необхідно.
Я НЕ думаю, що багаття це романтично, або прикольно.
Я впевнений, що це рудимент радянської моделі туризму, де не було нормального спорядження.
А ТИ як думаєш?
🎸 - я за гітару і співи біля багаття.
🔥 - багаття - це життя, не мели дурниць!
💩 - нафіг совок!
🏕 - Гітара ОК, а багаття ні.
⛰ - Багаття ОК, а гітара ні.
Пропаганда "совка" створила потворний образ туриста, який глибоко вкорінився в нашій свідомості.
Невід'ємними атрибутами бомжуватого, трохи бухого і на всю голову відбитого товариша-туриста завжди були дві речі -
гітара і багаття.
🎸
Гітара - то діло смаку. Особисто я не люблю ці "душевні" посиденьки, коли ліс здригається від крику людей, які не вміють ані грати, ані співати.
Походи з гітарою то не туризм, а гастролі.
🔥
Багаття важлива річ в туризмі, але воно не всюди пасує. Треба знати де і коли можна палити вогонь. Якщо не знаєш цього, то краще обходитися без "костра". Наступного разу, перед тим як розпалювати ватру на всі Карпати, подумай добре, чи воно тобі реально необхідно.
Я НЕ думаю, що багаття це романтично, або прикольно.
Я впевнений, що це рудимент радянської моделі туризму, де не було нормального спорядження.
А ТИ як думаєш?
🎸 - я за гітару і співи біля багаття.
🔥 - багаття - це життя, не мели дурниць!
💩 - нафіг совок!
🏕 - Гітара ОК, а багаття ні.
⛰ - Багаття ОК, а гітара ні.
Флешмоб
Куди б ти не заліз, і в які єб%ня тебе би не занесло - ти всюди знайдеш сліди перебування людини.
Сміття реально всюди, де більше, а де менше. Якщо не туристи, то мисливці лишають по собі продукти життєдіяльності.
Хто винен?
Влада, люди, часи, фаза місяця. Коротше всі, тільки не туристи, бо кого не спитай, всі за собою прибирають і взагалі дуже "екофрендлі".
Але сміття від балачок менше не стає.
Що робити?
Прибирати.
Не волати про поганих українців і про ху%ову ментальність, а просто брати пакети, пакувати туди сміття, і забирати з собою до низу.
Можна ще давати по чайнику всім дятлам, які викидаються сміття і не прибирають за собою, але тут ефект буде протилежним, я перевіряв .
🆘🆘🆘
Оголошую флешмоб
Наступного разу, коли будеш йти в Карпати, візьми з собою окремий пакет для сміття, і забери з собою більше, ніж приніс.
Потім зроби фото, і засилай мені його в приватні повідомлення.
Сюди 👇
Мирослав.
Разом з фото напиши мені в повідомленні про місце, де воно зроблено.
В кінці травня я опублікую всі фото в окремій публікації.
Давайте перевіримо скільки сміття ми зможемо винести з Карпат за місяць?
💪 - так, давай зробимо це!
🖕 - то все фігня, треба міняти владу і ментальність.
👌 - завжди так роблю, без усяких флешмобів.
P.S.
Щоб не бути голослівним, показую свій приклад.
Фото зроблено 30.04.2019
на полонині Веснарка.
Ми прибрали в колибі й винесли все сміття до смітника.
Куди б ти не заліз, і в які єб%ня тебе би не занесло - ти всюди знайдеш сліди перебування людини.
Сміття реально всюди, де більше, а де менше. Якщо не туристи, то мисливці лишають по собі продукти життєдіяльності.
Хто винен?
Влада, люди, часи, фаза місяця. Коротше всі, тільки не туристи, бо кого не спитай, всі за собою прибирають і взагалі дуже "екофрендлі".
Але сміття від балачок менше не стає.
Що робити?
Прибирати.
Не волати про поганих українців і про ху%ову ментальність, а просто брати пакети, пакувати туди сміття, і забирати з собою до низу.
Можна ще давати по чайнику всім дятлам, які викидаються сміття і не прибирають за собою, але тут ефект буде протилежним, я перевіряв .
🆘🆘🆘
Оголошую флешмоб
Наступного разу, коли будеш йти в Карпати, візьми з собою окремий пакет для сміття, і забери з собою більше, ніж приніс.
Потім зроби фото, і засилай мені його в приватні повідомлення.
Сюди 👇
Мирослав.
Разом з фото напиши мені в повідомленні про місце, де воно зроблено.
В кінці травня я опублікую всі фото в окремій публікації.
Давайте перевіримо скільки сміття ми зможемо винести з Карпат за місяць?
💪 - так, давай зробимо це!
🖕 - то все фігня, треба міняти владу і ментальність.
👌 - завжди так роблю, без усяких флешмобів.
P.S.
Щоб не бути голослівним, показую свій приклад.
Фото зроблено 30.04.2019
на полонині Веснарка.
Ми прибрали в колибі й винесли все сміття до смітника.
Мотиваційний пост
НЕ про гори
З самого дитинства мені розказували, що задля досягнення результату потрібно докладати багато зусиль і повністю віддаватися своїй справі.
Грубо кажучи, якщо довгий час бити в одну точку і бути досить наполегливим, то рано чи пізно все вийде. Впевнений ви теж таке чули, а може і вірите в це.
Так от - це повна фігня!
В мене є один позитивний приклад, який ламає цей стереотип. Само собою він з філософії 😉.
Був такий мислитель Людвіг Вітгенштайн.
Вся сучасна наука грунтується на методі, який розробив він. Без перебільшень, розробка смартфону, на якому ти зараз читаєш цей текст, була би неможливою без його ідей. Від мікросхем і напівпровідників до програмування.
Чим цікавий цей філософ?
Вітгенштайн не сидів роками в кабінеті, намагаючись розгадати загадки Всесвіту. Не демонстрував він і феноменальну працездатність, не намагався надихати інших, чи заробляти гроші.
Для мене він приклад для наслідування по одній простій причині - Вітгенштайн ніколи не боявся змінювати свою професію, і ніколи не зациклювався на одній справі.
І саме тому він досяг таких результатів.
🛩 Спочатку він спроектував і випробував реактивний двигун.
👨🎓 Потім поїхав до Британії, де пробував стати філософом, але "забив" на цю справу і..
🚣♀ відправився до Норвегії плавати на човні і споглядати красу.
🔫 Звідти відправився на Першу світову війну, де в окопах продовжував писати наукові роботи.
👨🏫 Після війни вчителював у гірських районах Австрії. Був вчителем початкових класів
👨🎓 Врешті решт його "вламали" повернутися в Кембрідж і викладати в університеті.
Виходить потрібно змінювати горизонти мислення, а не витрачати життєві ресурси на поглиблення знань в конкретній області.
На мою думку в наш час професію потрібно змінювати мінімум кожних 5-7 років.
Що думаєте з цього приводу?
➕ - так, треба бути в динаміці й постійно рухатись!
➖ - терпіння і труд все перетруть.
Або пиши свій варіант в коментарях 😉.
НЕ про гори
З самого дитинства мені розказували, що задля досягнення результату потрібно докладати багато зусиль і повністю віддаватися своїй справі.
Грубо кажучи, якщо довгий час бити в одну точку і бути досить наполегливим, то рано чи пізно все вийде. Впевнений ви теж таке чули, а може і вірите в це.
Так от - це повна фігня!
В мене є один позитивний приклад, який ламає цей стереотип. Само собою він з філософії 😉.
Був такий мислитель Людвіг Вітгенштайн.
Вся сучасна наука грунтується на методі, який розробив він. Без перебільшень, розробка смартфону, на якому ти зараз читаєш цей текст, була би неможливою без його ідей. Від мікросхем і напівпровідників до програмування.
Чим цікавий цей філософ?
Вітгенштайн не сидів роками в кабінеті, намагаючись розгадати загадки Всесвіту. Не демонстрував він і феноменальну працездатність, не намагався надихати інших, чи заробляти гроші.
Для мене він приклад для наслідування по одній простій причині - Вітгенштайн ніколи не боявся змінювати свою професію, і ніколи не зациклювався на одній справі.
І саме тому він досяг таких результатів.
🛩 Спочатку він спроектував і випробував реактивний двигун.
👨🎓 Потім поїхав до Британії, де пробував стати філософом, але "забив" на цю справу і..
🚣♀ відправився до Норвегії плавати на човні і споглядати красу.
🔫 Звідти відправився на Першу світову війну, де в окопах продовжував писати наукові роботи.
👨🏫 Після війни вчителював у гірських районах Австрії. Був вчителем початкових класів
👨🎓 Врешті решт його "вламали" повернутися в Кембрідж і викладати в університеті.
Виходить потрібно змінювати горизонти мислення, а не витрачати життєві ресурси на поглиблення знань в конкретній області.
На мою думку в наш час професію потрібно змінювати мінімум кожних 5-7 років.
Що думаєте з цього приводу?
➕ - так, треба бути в динаміці й постійно рухатись!
➖ - терпіння і труд все перетруть.
Або пиши свій варіант в коментарях 😉.
