Canadian Challenge
360 subscribers
2.39K photos
231 videos
178 links
Мы молодая семья иммигрантов из трёх человек. Живём в Торонто, стараемся делиться важной и интересной информацией о нашей жизни, которая кому-то может быть познавательна или даже полезна. Контакты: @Danmat, @jumatik
Download Telegram
Последнее что хочу добавить это то что сегодня Канада отмечает день памяти канадских военных, погибших во всех вооруженных конфликтах защищая территорию и принципы своей страны. Так что одновременно с радостью за освобождение Херсона, есть повод почтить память всех погибших украинских воинов, которые отдали жизни защищая свою страну и возвращая мир и свободу на украинские земли.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
И ещё немного о Херсоне…
❤️Нехай цей рік буде роком повернення до нормального життя, – новорічне вітання президента.

«2022 рік поранив нас у серце. Ми виплакали всі сльози. Прокричали всі молитви. 311 днів. Про кожну хвилину нам є що сказати. Але більшість слів – зайві. Не потрібні пояснення, прикраси. Потрібна тиша. Щоб почути. Нехай цей рік буде роком повернення. Повернення наших людей. Воїнів – до своїх родин. Полонених – до своїх домівок. Переселенців – до своєї України. Повернення наших земель. І тимчасово окуповані стануть назавжди вільними».

Слава Україні!
З Новим роком! 💪🇺🇦
Сегодня на мой родной город Днепр было произведено очередное нападение. «Высокоточными» ракетами был уничтожен целый подъезд большого многоквартирного дома. Окончательного подсчета погибших и раненых ещё нет, но по кадрам уже можно оценить масштаб разрушений и предположить что жертв будет много. Ведь это обычный жилой дом в выходной день в спальном районе Днепра. Не «прифронтовой» город, из которого можно расчитывать что жители эвакуировались, а областной центр в тылу куда люди бегут из мест уничтожаемых оккупантами. Я пишу об этом потому что именно этот удар воспринимается лично, когда видишь разрушенный дом мимо которого ты когда-то проходил/проезжал, в районе в котором живут твои друзья и родственники - это всегда задевает сильнее.
Но на на самом деле такие кадры в Украине мы видим каждый день. Уничтожаются целые районы городов. Только по одной простой причине. По причине того что вооруженные силы Украины выполняют свои прямые обязанности - защищают свою страну, сопротивляются оккупации чужой страной и освобождают захваченные территории. Каждая из таких ракетных атак - это повод задуматься, как общество в стране-агрессоре, которое в большинстве своём одобряет всё это и ничего с этим не делает может до такого докатиться. Свои размышления на тему напишу позже, нужно собраться с мыслями…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
upd: По обновлённой информации на 17 января, в этом теракте погибло 45 человек (5 детей), пострадало 79 человек (16 детей), 39 удалось спасти из под завалов.

Ну и так же хочу прокомментировать абсолютно идиотскую попытку пропагандистов сместить ответственность. Совершенно не важно упала эта ракета сама или после сбития нашим ПВО, отклонилась от курса или просто летела по старым советским картам. Полная вина и ответственность за эту трагедию на тех кто запустил в сторону моего родного города крылатую ракету начинённую сотней килограммов взрывчатки. Любая ракета отправленная в сторону Украины, буть то в сторону электростанции, телекоммуникационной вышки, военной базы или установки пво - это уже международное преступление, наказание за которое рано или поздно настигнет ответственных. И то что эти ракеты таки приземляются в жилые дома и торговые центры, - только подчёркивает преступный характер и бесчеловечность всей этой военной авантюры.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Тримайся, Бахмут!
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
24 лютого мільйони з нас зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба.

Це був рік болю, жалю, віри та єдності. І це рік нашої з вами незламності. Знаємо, що це буде роком нашої з вами перемоги!

——

On February 24, millions of us made a choice. Not a white flag, but a blue and yellow flag. Not fleeing, but facing. Facing the enemy. Resistance and struggle.

It was a year of pain, sorrow, faith and unity. And this is a year of our invincibility. We know that this will be the year of our victory!
Forwarded from Zelenskiy / Official
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Рік тому Росія думала, що українці покірно схилять голови, – але ми не скорилися. Це відео про звичайних героїв – простих українців, які разом із рятівниками розбирали завали після обстрілів, давали прихисток, закривали собою інших від уламків, рятували тварин, оперували без світла і щодня знаходили сили робити неможливе.

Їхній незламний дух і хоробрість допомагають нашим військовим наближати перемогу України.

——

Last year, Russia thought that the Ukrainians would obediently bow their heads, but we did not submit. This video is about ordinary heroes - ordinary Ukrainians who, together with the rescuers, dismantled rubble after shelling, provided shelter, covered others from the debris, saved animals, performed surgeries without light and found the strength to do the impossible every day.

Their indomitable morale and bravery help our military bring the victory of Ukraine closer.