гуцульська Покрова
друга половина 19 ст.

/приватна колекція/

Покрова
кін. 12 - поч. 13 ст.
ялинова дошка, левкас, яєчна темпера
Галичина

це, ймовірно, найдавніша ікона «Покрови», що дійшла до наших днів. Її до Києва 1916 року привіз з експедиції Галичиною Данило Щербаківський. Потім пам‘ятку вивозили на реставрацію до Петрограду (зараз Санкт-Петербург). Зараз ікона є частиною фондової збірки NAMU

а це, до речі, «Козацька Покрова» з попереднього допису на цьогорічній Венеційській бієнале

пам‘ятка стала частиною українського проєкту Defending Freedom. Він діяв впродовж трьох місяців в межах офіційної паралельної програми Бієнале

Фото: PinchukArtCenter

"Наша Армія, наші хранителі", 1978
Марія Примаченко

образ козака Мамая є настільки популярним і звичним в українській культурі, що у різні, дуже часто скрутні, часи ми звертаємося саме до нього

і знаходимо те, що потребуємо саме цієї миті — силу, відважність, зосередженість, замисленість, рішучість, віру в перемогу... У цьому, певно, і є найбільша таємниця картин "Козак Мамай"

адмін вітає усіх з Днем Українського Козацтва!

ввечері наповню з такої нагоди кришталеві чаші, а зараз скажу іншими рядками цієї української народної класики:

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали,
Голівоньки наші!

Щоби Україна повік не плакала,
Щоби наша слава, козацькая слава,
Повік не пропала!

Осінній пейзаж, 1953
Петро Холодний Молодший

/колекція Українського Музею у Нью-Йорку/

без назви, 1913
Давид Бурлюк

⬆️ POV: ти успішний кубофутурист, але в місто, де ти живеш, приїжджає Малевич, розказує про якийсь супрематизм і стає душею усіх тусовок 😅

важкий тиждень майже позаду

маємо гарну смаКІТку на його завершення для релаксу😉