🍂 (арт)сезон гарбузів на каналі оголошую офіційно відкритим:

🔸 «Гарбуз» (кін. 19 ст.), Ернст Краль;

🔸 «Гарбуз» (1900), Сієнтьє Месдаг-ван Гаутен

🔸 австрійська листівка з гарбузом невідомого ілюстратора, видана в сер. 19 ст.;

🔸 «Гарбуз» (1880), Едуарда Мане

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

проєкт Аніша Капура у венеційському Palazzo Manfrin продовжили до 31 жовтня

виставка відкрилася у травні й впродовж кількох місяців була серед найпопулярніших точок паралельної програми 61-ї Венеційської бієнале. Проєкт тривав до серпня, потім закрився на місяць, але, як подейкують, через шалений попит і запити публіки, Фундація Капура вирішила його продовжити

Аніш Капур — один із найпопулярніших і комерційно успішних сучасних митців. Він народився у Бомбеї 1954 року, працював в Лондоні, став ключовою фігурою світової мистецької сцени завдяки своїм експериментальним інсталяціям і пластиці великих розмірів. У своїх роботах Капур "грається" із порожнечею та об'ємом, створює відчуття безмежності й водночас матеріальності, досліджує нові матеріали, перетворює споглядання своїх робіт на захопливий досвід

проєкт у Венеції охоплює понад 40 років практики митця та експонує знакові твори його раннього й зрілого періодів, масштабні інсталяції, архітектурні проєкти, а також роботи, які раніше ніколи не виставлялися

(рекомендую, з власного досвіду, бронювати відвідини заздалегідь (це можна зробити безпосередньо на сайті митця https://anishkapoor.com/). Кількість людей, які одночасно можуть перебувати у виставкових залах обмежена для того, аби всім було комфортно взаємодіяти з експозицією, і перевага при вході надається відвідувачам з попередніми бронюваннями)

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

🍂 більш тематичну, з огляду на сезон, новину годі й уявити:

дослідниця, письменниця та журналістка Катерина Лебедєва презентувала свою нову книжку — «Обличчя грибів». Це перша праця, яка аналізує та демонструє феномен грибів із людськими рисами в українському книжковому мистецтві минулого століття

у виданні зібрано роботи близько п'ятдесяти українських художниць та художників. Важливий пласт дослідження авторки складають видання української діаспори 1920–1950-х років

«Спочатку я просто почала помічати гриби з очима та іншими рисами обличчя то в одній, то в іншій книжці. Згодом почала їх збирати, як і треба чинити з грибами, а ще через якийсь час — ретельно вишукувати. Так і виникли “Обличчя грибів”. Хоча під час роботи над макетом переглядала його сотні разів, коли книга вийшла друком, неможливо від неї відірватися. Гриби зачаровують і радо вітають у своєму світі», — розповідає Катерина Лебедєва

🍄 більше про «Обличчя грибів» дивіться та читайте у новому матеріалі

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

🖼️ «ЛНАМ: розархівація» у Львівському муніципальному мистецькому центрі

проєкт простежує, як Львівська національна академія мистецтв здолала шлях від недільної промислово-торгівельної школи до сучасної мистецької інституції, і, крім свого основного завдання — надання фахової освіти, ще й активно формувала візуальний образ міста Львова

в експозиції зібрали архівні документи про історію Академії, відеоінтерв’ю викладачів та учнів різних поколінь, предмети мистецтва, які впродовж десятиліть діяльності навчального закладу творило студентство

так, наприклад, на виставці можна побачити реалізовані й вже, на жаль, втрачені проєкти Софії Караффи-Корбут, Теодозії Бриж, Ярослава Мотики, Олександра Звіра та інших мисткинь та митців, яких у різні часи об'єднав цей виш

📆 «ЛНАМ: розархівація» можна відвідати до 22 жовтня (Львів, вул. В. Стефаника, 11)

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

#анонс

🔊 конференція “Симультанний вимір: Соня Делоне в контексті українського та європейського модернізму”

подія відбудеться в межах виставкового проєкту “Соня Делоне: симультанний вимір", який триває у львівському Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського

на конференції виступатимуть українські та закордонні дослідники, мистецтвознавці, куратори й художники, які розповідатимуть про Делоне через власні дослідження та відкриття. Серед учасників – Євген Деменок, Оксана Баршинова, Віта Сусак та Олена Жернова

⏱️ Коли: 26–27 вересня
📍 Де: Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського (Львів, вул. Листопадового Чину, 11)
✍ форма реєстрації — за посиланням

(участь безкоштовна, попередня реєстрація обов'язкова)

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram