Алла Горська на відпочинку в Одесі, кінець 1940-х рр.

18 вересня 1929 року у Ялті народилися Алла Горська

вона не визнавала обмежень у творчості, свободі слова та думки. Художниця стала зіркою українського андеграунду та правозахисного руху 1960-х років. Її вбивство (1970 р.) вважають стратою, виконаною КДБ за таємним наказом влади

Матеріали про Горську в [естéт] газеті:

🔹 ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ МАРІУПОЛЬСЬКИХ ШЕДЕВРІВ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ

🔹 ІСТОРІЯ МАРІУПОЛЬСЬКОЇ «КВІТУЧОЇ УКРАЇНИ»

🔹 "ДЕРЕВО ЖИТТЯ ЗНАЙШЛИ!" ОПОВІДЬ ЛЮДМИЛИ ОГНЄВОЇ ПРО ПОШУКИ ТА ПОРЯТУНОК МОЗАЇКИ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ

🔹 ВИСТАВКА-ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО АЛЛУ ГОРСЬКУ ВІДКРИЛАСЯ У КИЄВІ ЧЕРЕЗ 53 РОКИ ПІСЛЯ ВБИВСТВА МИСТКИНІ

🔹 ГРАФІТІ З МАЛЮНКОМ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ З'ЯВИЛОСЯ У КИЄВІ

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

обіцяла Вам ще трохи цікавого про арештований у Норвегії за позовом нашого Нафтогазу корабель, який віз російських митців на першу «АРКТИЧНУ БІЄНАЛЕ». Отож, плавзасіб, який зараз й далі перебуває під арештом на стоянці в Баренцбурзі, виявився не таким вже й простим:

ЩО ВІДОМО ПРО СУДНО «ПРОФЕСОР МОЛЧАНОВ»

Впродовж останніх кількох років, науково-дослідне судно «Професор Молчанов» не лише возило усіляких російських художників, скульпторів та перформерів по арктичних бієнале, а ще й було активно залучене до гібридних спецоперацій.

На папері, головне завдання «Професора Молчанова» — дослідження морського дна навколо Шпіцбергена з метою пошуку корисних копалин. Втім у Норвегії переконані, що «дослідницька діяльність» — лише ширма і маршрути плавзасобу цивільно-науковими завданнями не обмежується.

Норвезькі медіа пишуть, що судно систематично використовується для російських гібридних операцій та політичної пропаганди у субарктичних регіонах. Після того як у 2023 році Росія ухвалила нову морську доктрину, вона отримала офіційне право залучати цивільні судна для військових цілей та збору розвідувальної інформації. «Професор Молчанов» також юридично пов'язаний із Океанографічним інститутом імені Ширшова, який перебуває під санкціями США та України.

З 2024 року регулярні маршрути судна між Мурманськом і Баренцбургом подаються під виглядом комерційного туризму. 20-денний вояж російські туристичні агенції продають за ціною від $9500 до $24000 (залежно від класу каюти). Втім норвезькі журналісти кажуть, що мають підстави стверджувати, що «Професор Молчанов», крім туристичних, виконує й приховані (військово-розвідувальні) функції.

Корабель неодноразово ставав майданчиком для ідеологічних та провокативних акцій. Наприклад, судно двічі привозило на Шпіцберген єпископа Російської православної церкви, який використовував ці візити на архіпелаг для демонстративних святкувань із радянською символікою та георгіївськими стрічками. Крім того, під час відзначення 9 травня цього року саме цей корабель доправив на Шпіцберген групу молоді у російській військовій формі для участі у подіях «вшанування героїв Великої Вітчизняної війни». Усі ці епізоди, як, власне, і перша «Арктична Бієнале», є складниками ширшої схеми гібридної діяльності РФ у субарктичних регіонах.

повний матеріал — тут

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

про найяскравішого представника львівської мистецької школи Володимира Патика видадуть двомовне видання (українською та англійською) і запустять його цифровий архів (також двома мовами)

у новій книзі багато живопису та графіки буде опубліковано вперше, а у онлайн-архіві можна буде знайти детальну біографію митця, найповніший каталог його робіт (з репродукціями у високій якості), інтерв’ю та документи

цей рік — рік 100-річного ювілею Володимира Патика. Крім анонсованого видання та онлайн-ресурсу, зараз у Національному музеї імені Андрея Шептицького, що у Львові, триває велика ретроспектива живописця, експозиція якої зібрала близько 300 його полотен

про все це та інші спеціальні події в межах ювілейного проєкту — читайте у матеріалі

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

прочитала за ранковою понеділковою кавою, хороший матеріал у колег, відтак і Вам раджу перечитати

до слова, 2022 року JR у Львові створив інсталяцію, фото якої стало однією з найрезонансніших обкладинок журналу TIME останніх років

тоді для роботи митець використав фотографію п’ятирічної дівчинки Валерії з Кривого Рогу, яка разом з матір’ю вимушено тікала до Варшави, хоча її тато та брат залишилися в Україні. Портрет дівчинки зняв український фотограф Артем Юрченко на межі кордону із Польщею. Для реалізації проєкту було залучено близько 100 людей, вони розгортали полотно розміром 45 на 20 метрів зі світлиною на проспекті Свободи біля Оперного театру

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

не Каданом єдиним))

минулого тижня написала, що збірка Національного музею Тіссен-Борнемісса поповнилася роботою художника Нікіти Кадана. Сьогодні маю вже трохи більше інформації

у коментарі нашому виданню представниця TBA21 розповіла, що, крім робіт Кадана, їхній фонд передав Національному музею Тіссен-Борнемісса роботи трьох інших українських митців

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram