12 липня 1892 у Дрогобичі народився Бруно Шульц
(1942 року вбитий у рідному місті офіцером гестапо)
🔹"Присвята (інтродукція)", 1920
🔹 «На міських сходах», 1925 (з постійної експозиції Музею модернізму у Львові);
🔹 «Жінка й Амур із дзеркалом», 1920
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
(1942 року вбитий у рідному місті офіцером гестапо)
🔹"Присвята (інтродукція)", 1920
🔹 «На міських сходах», 1925 (з постійної експозиції Музею модернізму у Львові);
🔹 «Жінка й Амур із дзеркалом», 1920
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤19💔11
#артстарт_тижня
трохи робочого настрою Вам у цей літній понеділок
"7:45 ранку", 1972 р., Яків Гніздовський
спокійного початку тижня усім
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
трохи робочого настрою Вам у цей літній понеділок
"7:45 ранку", 1972 р., Яків Гніздовський
спокійного початку тижня усім
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤21👍9
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Паризька Товарна біржа (Bourse de Commerce, підрозділ Музею Фундації Піно) знову дивує. Цього разу її круглу ротонду заповнив густий таємничий туман. Це — робота Cloud #07156 від японської мисткині Фудзіко Накая
Cloud #07156 — не продукт якихось дим-машин, які зазвичай використовують в нічних клубах чи на концертах, усе набагато технологічніше та екологічніше:
🔬 скульптура працює за принципом природного туману
💧 через сотні форсунок під сильним тиском розпилюється звичайна вода. Вона розпадається на краплі діаметром усього в кілька мікронів
☁️ ці краплини настільки крихітні, що не падають на підлогу, а зависають у повітрі, розсіюючи світло й створюючи щільну білу хмару
Фудзіко Накая "приборкує" туман у своїй художній практиці ще з кінця 1960-х. Її перша "туманна скульптура" була показана на Expo ’70 (1970 року) в Осаці
📅 Побачити та відчути Cloud #07156 у Парижі можна до 14 вересня
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
Cloud #07156 — не продукт якихось дим-машин, які зазвичай використовують в нічних клубах чи на концертах, усе набагато технологічніше та екологічніше:
🔬 скульптура працює за принципом природного туману
💧 через сотні форсунок під сильним тиском розпилюється звичайна вода. Вона розпадається на краплі діаметром усього в кілька мікронів
☁️ ці краплини настільки крихітні, що не падають на підлогу, а зависають у повітрі, розсіюючи світло й створюючи щільну білу хмару
Фудзіко Накая "приборкує" туман у своїй художній практиці ще з кінця 1960-х. Її перша "туманна скульптура" була показана на Expo ’70 (1970 року) в Осаці
📅 Побачити та відчути Cloud #07156 у Парижі можна до 14 вересня
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🔥12❤4😱1
🚚 якщо люди не їдуть у музей, тоді музей їде до людей, подумали в Британії. Подумали і зробили
з 2027 року там країною курсуватиме перший Британський музей на колесах. Це — повноцінний мобільний виставковий простір з усіма необхідними безпековими та кліматичними системами, які дозволять експонувати найцінніші музейні предмети, йдеться в пресрелізі до проєкту. У планах — три експозиції на рік із зірковими творами національних та регіональних музейних колекцій.
Що відомо про проєкт?
🎪 Концепт шапіто (in a good way 😅): автор проєкту, сценограф Аб Роджерс, каже, що прагнув відтворити емоцію дитинства — наче у місто раптово приїхало шапіто, що означає, що відбуватиметься щось цікаве і не схоже на монотонну рутину
📍 Акцент на віддалені спільноти та маломобільні групи населення: "музей на колесах" заїжджатиме у віддалені містечка та райони, де немає власних галерей чи музеїв, а також "паркуватиметься" там, де компактно проживають маломобільні спільноти (наприклад, біля центрів для людей похилого віку, хоспісів, реабілітаційних комплексів)
📊 За рік такий музей планує відвідати 40–45 локацій та прийняти близько 25 тисяч відвідувачів
Поки основний мобільний комплекс ще добудовують, зараз Англією вже гастролює пілотна версія "музею на колесах" (MUMO x Centre Pompidou).
Як вам ідея? Хотіли б, щоб такий мистецький фургон заїхав і у ваше місто чи село? 👇
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
з 2027 року там країною курсуватиме перший Британський музей на колесах. Це — повноцінний мобільний виставковий простір з усіма необхідними безпековими та кліматичними системами, які дозволять експонувати найцінніші музейні предмети, йдеться в пресрелізі до проєкту. У планах — три експозиції на рік із зірковими творами національних та регіональних музейних колекцій.
Що відомо про проєкт?
🎪 Концепт шапіто (in a good way 😅): автор проєкту, сценограф Аб Роджерс, каже, що прагнув відтворити емоцію дитинства — наче у місто раптово приїхало шапіто, що означає, що відбуватиметься щось цікаве і не схоже на монотонну рутину
📍 Акцент на віддалені спільноти та маломобільні групи населення: "музей на колесах" заїжджатиме у віддалені містечка та райони, де немає власних галерей чи музеїв, а також "паркуватиметься" там, де компактно проживають маломобільні спільноти (наприклад, біля центрів для людей похилого віку, хоспісів, реабілітаційних комплексів)
📊 За рік такий музей планує відвідати 40–45 локацій та прийняти близько 25 тисяч відвідувачів
Поки основний мобільний комплекс ще добудовують, зараз Англією вже гастролює пілотна версія "музею на колесах" (MUMO x Centre Pompidou).
Як вам ідея? Хотіли б, щоб такий мистецький фургон заїхав і у ваше місто чи село? 👇
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤30🔥9
😉 цікаво, чи тепер у Львові будуть черги на наїв?
нова виставка "НАШІ" в ZAG
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
нова виставка "НАШІ" в ZAG
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤14❤🔥6🤡2
десятки тисяч людей намагаються дістати квитки, щоб побачити гобелен із Байо у Британському музеї
виставка відкриється лише у вересні, але всі білети розкупили вже зараз, абсолютний sold out впродовж доби. Музей каже, що це був найуспішніший день із продажу квитків за всю його (майже трьохсотлітню) історію
у день відкриття продажів в онлайн-черзі було зафіксовано 80 000 людей, час очікування на покупку — 9 годин. Наступного дня в черзі очікувало 40 000 охочих, але квитки закінчилися майже одразу, вранці. Наступні старти продажів анонсовані на жовтень та січень 2027
гобелен з Байо повернувся до Британії вперше за останні тисячу років. Одна з найбільш знаних пам’яток середньовічного мистецтва, яку створили в Англії в перші десятиліття нормандського вторгнення. Цікаво, що предмет, який всі називають "гобеленом", насправді не гобелен у класичному визначенні файбер арту, а гаптоване (вишите) у специфічній техніці сюжетне полотно. Воно має приголомшливу довжину 70 метрів і зображає сцени нормандського завоювання
невдовзі після створення, полотно вивезли до Франції. Досі воно зберігалося у спеціальному музеї норманського містечка Байо. Торік музей закрили на реконструкцію, тому гобелен, після реставрації, відправили на гастролі до Лондона
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
виставка відкриється лише у вересні, але всі білети розкупили вже зараз, абсолютний sold out впродовж доби. Музей каже, що це був найуспішніший день із продажу квитків за всю його (майже трьохсотлітню) історію
у день відкриття продажів в онлайн-черзі було зафіксовано 80 000 людей, час очікування на покупку — 9 годин. Наступного дня в черзі очікувало 40 000 охочих, але квитки закінчилися майже одразу, вранці. Наступні старти продажів анонсовані на жовтень та січень 2027
гобелен з Байо повернувся до Британії вперше за останні тисячу років. Одна з найбільш знаних пам’яток середньовічного мистецтва, яку створили в Англії в перші десятиліття нормандського вторгнення. Цікаво, що предмет, який всі називають "гобеленом", насправді не гобелен у класичному визначенні файбер арту, а гаптоване (вишите) у специфічній техніці сюжетне полотно. Воно має приголомшливу довжину 70 метрів і зображає сцени нормандського завоювання
невдовзі після створення, полотно вивезли до Франції. Досі воно зберігалося у спеціальному музеї норманського містечка Байо. Торік музей закрили на реконструкцію, тому гобелен, після реставрації, відправили на гастролі до Лондона
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🔥27❤7
до 19 липня у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові триває виставка «ТУТ: Василь Ярич, Олександр Дяченко, Олександр Бабак»
Ярич, Дяченко та Бабак — художники-монументалісти, які все життя працюють із простором. Упродовж десятиліть вони створювали роботи, покликані жити в колективній пам’яті, вкорінюватися в міське середовище і формувати візуальний ландшафт незалежної України
виставка «ТУТ» у Львові — унікальна нагода простежити еволюцію художніх пошуків цих трьох авторів, які впродовж десятиліть формували власні мистецькі світи, балансуючи між глибиною філософського осмислення та досконалістю академічної пластичності й виразної живописної мови
також львівська експозиція стала дебютним майданчиком для низки творів, вперше на масову авдиторію представлена скульптура Олександра Дяченка «Піраміда», малярське полотно Олександра Бабака «Ноги» та скульптурна композиція Василя Ярича «Адам і Єва»
у матеріалі для [естéт] газети кураторка Карина Лазарук розповідає про виставку та одну з трьох ниток її експозиційного наративу — скульптуру Василя Ярича
📌 ВИРАЗНІСТЬ НЕДОСКОНАЛОСТІ У ПЛАСТИЦІ ВАСИЛЯ ЯРИЧА
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
Ярич, Дяченко та Бабак — художники-монументалісти, які все життя працюють із простором. Упродовж десятиліть вони створювали роботи, покликані жити в колективній пам’яті, вкорінюватися в міське середовище і формувати візуальний ландшафт незалежної України
виставка «ТУТ» у Львові — унікальна нагода простежити еволюцію художніх пошуків цих трьох авторів, які впродовж десятиліть формували власні мистецькі світи, балансуючи між глибиною філософського осмислення та досконалістю академічної пластичності й виразної живописної мови
також львівська експозиція стала дебютним майданчиком для низки творів, вперше на масову авдиторію представлена скульптура Олександра Дяченка «Піраміда», малярське полотно Олександра Бабака «Ноги» та скульптурна композиція Василя Ярича «Адам і Єва»
у матеріалі для [естéт] газети кураторка Карина Лазарук розповідає про виставку та одну з трьох ниток її експозиційного наративу — скульптуру Василя Ярича
📌 ВИРАЗНІСТЬ НЕДОСКОНАЛОСТІ У ПЛАСТИЦІ ВАСИЛЯ ЯРИЧА
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤7
минулого тижня Джонатан Андерсон представив кутюрну колекцію Dior осінь/зима 2026-2027 у садах паризького музею Родена
колекція стала своєрідним омажем творчому доробку американської скульпторки Лінди Бенгліс (Lynda Benglis). Таким чином Андерсон підхопив традицію своєї попередниці Марії Грації К'юрі — створювати кутюр, надихаючись постатями мисткинь. Його дебютна кутюрна колекція, представлена в січні, була триб'ютом творчості керамістки Магдалини Одундо (Magdalene Odundo)
прикметний метод Бенгліс — трансформація тканин у тривимірні об'єкти за допомогою скручування, плісування та формування. Андерсон для кутюрної колекції Dior переносить цю логіку на шовк, атлас, денім та тюль: тканина перестає бути просто драпуванням і набуває форми арт-об'єкта
маловідомий, але цікавий момент: сам Крістіан Діор починав як галерист, робив покази картин Сальвадора Далі, Альберто Джакометті та Жана Кокто ще до того як взявся до показів на подіумі. Тож співпраця Андерсона (і попередників) із сучасними митцями — не якась новація, а послідовна робота з ДНК бренду
після показу багатьох, звісно, цікавило одне питання, чи була якась з runway-суконь спойлером весільної сукні Тейлор Свіфт, яку для співачки створив Джонатан Андерсон. Вигляд весільної сукні Свіфт навіть після весілля, яке відбулося напередодні паризького показу, тримався у суворій таємниці, тому це було гарячою темою для обговорення
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
колекція стала своєрідним омажем творчому доробку американської скульпторки Лінди Бенгліс (Lynda Benglis). Таким чином Андерсон підхопив традицію своєї попередниці Марії Грації К'юрі — створювати кутюр, надихаючись постатями мисткинь. Його дебютна кутюрна колекція, представлена в січні, була триб'ютом творчості керамістки Магдалини Одундо (Magdalene Odundo)
прикметний метод Бенгліс — трансформація тканин у тривимірні об'єкти за допомогою скручування, плісування та формування. Андерсон для кутюрної колекції Dior переносить цю логіку на шовк, атлас, денім та тюль: тканина перестає бути просто драпуванням і набуває форми арт-об'єкта
маловідомий, але цікавий момент: сам Крістіан Діор починав як галерист, робив покази картин Сальвадора Далі, Альберто Джакометті та Жана Кокто ще до того як взявся до показів на подіумі. Тож співпраця Андерсона (і попередників) із сучасними митцями — не якась новація, а послідовна робота з ДНК бренду
після показу багатьох, звісно, цікавило одне питання, чи була якась з runway-суконь спойлером весільної сукні Тейлор Свіфт, яку для співачки створив Джонатан Андерсон. Вигляд весільної сукні Свіфт навіть після весілля, яке відбулося напередодні паризького показу, тримався у суворій таємниці, тому це було гарячою темою для обговорення
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤17🤡1