[естéт] газета: канал редакції
4.79K subscribers
4.94K photos
48 videos
1.52K links
україноцентричний канал про мистецтво від редакторки [естéт] газети Ії Степанюк
Download Telegram
🌿 сьогодні, у свято Івана Купала, ділимося з Вами тематичними роботами українських митців

🔹"Місячна ніч", 1881. Костянтин Трутовський
🔹"Дівчина плете віночок на Івана Купала", Микола Пимоненко
🔹"Ворожіння на вінках", 1860. Іван Соколов.

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤‍🔥245
25 червня — день Моряка

“Мистецька кар’єра Татліна пролягала через море. (...) Старанного хлопця взяли на морський корабель, саме так Володимир Татлін уперше побачив світ: плавав у Чорному, Середземному і Червоному морях, дістався аж до Індії. Після подорожей загартований морем Володимир повернувся до батьківського дому в Харкові. За рік Євграф Татлін помер, і Володимир зрозумів, що єдиний шанс заробити грошей на життя – повернутися на корабель. Улітку 1904 року Татлін вступив до Одеського училища торгового мореплавання. У морі двадцятирічний юнак провів ще один рік. Заробив достатньо грошей і зійшов на велику землю, щоб навчатися в художніх школах Пензи і Москви. У море він повернеться ще 1911 року і привезе звідти щонайменше дві картини у стилі кубізму – “Матрос” (автопортрет) і “Рибний торговець”.

"Татлін: Київ" (стаття Г. Бегічевої "Зустріч з минулим". Вітчизна. 1968 #2)

"Матрос" (автопортрет), 1911. Володимир Татлін

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
👍14❤‍🔥76
"Моряк із гвинтівкою", 1932. Онуфрій Бізюков

(колекція Національного художнього музею України)

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
23❤‍🔥1
25 червня 1951 року помер український живописець, графік та педагог, очільник мистецького відділу Пресової кватири Легіону УСС Осип Курилас

навчаючись у Краківській академії мистецтв, він належав до найактивніших студентів свого часу: здобув п’ять срібних медалей і дев’ятнадцять нагород у мистецьких конкурсах. Згодом став комерційно успішним митцем, педагогом та очільником мистецької школи Олекси Новаківського у Львові

особливе місце у спадщині Осипа Куриласа посіли роботи, присвячені Українським Січовим Стрільцям. Не менш вагомою стала релігійна творчість мистця: у своїх іконах та храмових розписах він сміливо вплітав українські етнографічні мотиви та живу народну образність. Роботи Куриласа й сьогодні можна побачити у храмах Львівщини, Польщі та української діаспори в Північній Америці

через рік після смерті художника, радянська влада знищила 164 його роботи. Вилучені до спецфонду творів «що не мають музейного значення», вони були спалені за рішенням спеціальної комісії 1952 року

помер Осип Курилас у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі

▪️Осип Курилас з виконаними ним портретами товаришів по службі / Фотоархів Легіону Українських Січових Стрільців
▪️ Осип Курилас у фронтовій майстерні / Фотоархів Легіону Українських Січових Стрільців
▪️"В Коші УСС", 1915
▪️
"Ревія мод у краківському парку", 1912
▪️
"На Гуцульщині", 1942
(художні твори з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького)

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
💔17👍3
#адміноффтоп

гадаю, Музей Івана Марчука у нас вже є, просто він постав у формі тригодинної* кіносаги про те, чому його бути немає

*- насправді, довшої, просто я сьогодні могла собі дозволити тільки 3 години
😁17🔥5🤡1
#анонс

📢 у Львівському культурному хабі триває OPEN CALL митців-початківців з усієї України до участі у груповому виставковому проєкті “Зростання”

проєкт, реалізований у межах програми ЮНЕСКО, покликаний зафіксувати зріз мистецтва художників-початківців, що “зростають” під час російсько-української війни в Україні. Виставка сфокусується на мистецтві як просторі посттравматичної рефлексії та дослідить, як мистецькі практики виникають і трансформуються в умовах триваючої війни

у межах програми буде відібрано п’ять митців, які отримають:

▪️ фінансову підтримку у розмірі до 2000 дол. США для створення нових або завершення початих робіт;

▪️ кураторський супровід від Олесі Домарадзької;

▪️ можливість представити свої твори у груповій виставці “Зростання” у Львівському культурному хабі.

📌 подати проєкт можна до 28 червня

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
9👍2
вчора в Українському Домі в Києві відбувся вернісаж персонального виставкового проєкту «Лабіринти значень» Олександра Дубовика

виставка зібрала ~ 250 робіт: від полотен 1950-х аж до робіт крайніх років. Тут і його сугестивно-релістичні полотна, і гуашеві серійні варіації, і невеликі тиражні ліногравюри, і пейзажі Києва (зокрема Лаври, яку він з товаришами називав Лувром), є й про його монументальні проєкти — мозаїки, вітражі та розписи споруд

особлива частина виставки (і осердя художнього наративу експозиції) — славнозвісний знак-символ «Букет», що його митець сам протиставляє квадрату Малевича

чим «населений» світ митця: фантомами, обелісками, конями, тріумфаторами? Треба йти на виставку, аби побачити 😉

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
21
поки одна адмін каналу вечір п'ятниці у Львові провела дивлячись сагу про генія, прядиво, плентання і тд, інша адмін у Києві була на вернісажі проєкту, де теж було про генія і прядиво, нитки, але є один нюанс, як то кажуть 😅

«Геній — той, хто віднаходить далекі нитки в цьому прядиві, де не діє причинність. Творить мовчання і розуміє, що його мовчання — з іншого матеріалу, ніж в інших» — цитата Дубовика з експозиції «Лабіринтів значень»

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
👍10🤡21
«Петрування»
Теофіл Копистинський
1873 р.


«Петрування» – невеликого розміру картина Теофіла Копистинського, в якій митець зобразив давній український звичай – свято пастухів, яке відзначалося влітку кожного року у день святих Петра і Павла. За селом на пасовищі зібралася група молодих пастухів і дівчат у народному одязі відзначити своє свято. Хтось частується, хтось танцює. Своїм характером картина нагадує сентиментально-ідилічні жанрові сцени тогочасного віденського живопису, під впливом якого був молодий Копистинський

(картина є частиною колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького)

[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
15🔥2
не все в середу Петра, як казала бабця адміна, цього року — Петра в понеділок, що теж в принципі непогано 😉 Вітаємо всіх Петрів і Павлів!
13