журналістська етика і цехова солідарність працюють, але є один нюанс 😅
😁21😢6🤯2
оскільки міжнародне журі Бієнале подало у відставку, а до відкриття події — лічені дні, організатори кажуть, що будуть тільки "леви глядацьких симпатій", яких "роздадуть" в самому кінці, в листопаді 2026
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
Естет Газета
ЖУРІ 61-Ї ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ БІЄНАЛЕ ОГОЛОСИЛО ПРО ВІДСТАВКУ
Журі Венеційської бієнале оголосило про відставку у повному складі
🤡25❤🔥9😁2
🪴Тетяна Яблонська «Травень», 1965 р.
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤61
...за кілька днів, 6 травня, у Венеції відкриється виставка творів Базеліца “Eroi d'Oro” (Золоті герої), де представлять нову серію монументальних полотен художника, натхненних середньовічною іконографією. Також велика ретроспектива Базеліца “AVANTI!” зараз триває у Флоренції, тут зібрано понад 170 робіт, включаючи гравюри, скульптури та живопис. До жовтня у Зальцбургу можна буде подивитися подвійний проєкт - “BASELITZ JETZT” та “MANIFESTOS” з роботами художника останніх 10 років та його маніфести й теоретичні роздуми про мистецтво
Георг Базеліц пішов із життя вчора, 30 квітня, у віці 88 років
Георг Базеліц пішов із життя вчора, 30 квітня, у віці 88 років
Естет Газета
ПОМЕР НІМЕЦЬКИЙ ХУДОЖНИК ГЕОРГ БАЗЕЛІЦ
У віці 88 років пішов із життя Георг Базеліц, один із провідних представників німецького неоекспресіонізму.
😢10❤1
🌻 01 травня - Міжнародний день соняха
покажемо, напевно, найвідоміший сонях в українському мистецтві - "Сонях" Якова Гніздовського
кажуть, що “Сонях” і "Зимовий пейзаж" Гніздовського свого часу купила Жаклін Кеннеді та подарувала своєму чоловікові, й ці гравюри прикрашали овальний кабінет Кеннеді в часи його президентства (роботи Гніздовського, справді, є у мистецькій колекції Білого Дому, втім фотофіксації його графіки саме в Овальному кабінеті наразі не знайдено)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
покажемо, напевно, найвідоміший сонях в українському мистецтві - "Сонях" Якова Гніздовського
кажуть, що “Сонях” і "Зимовий пейзаж" Гніздовського свого часу купила Жаклін Кеннеді та подарувала своєму чоловікові, й ці гравюри прикрашали овальний кабінет Кеннеді в часи його президентства (роботи Гніздовського, справді, є у мистецькій колекції Білого Дому, втім фотофіксації його графіки саме в Овальному кабінеті наразі не знайдено)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤38🔥2
🎋Віктор Пальмов «Перше травня», 1929
(зараз експонується на виставці "В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900-1930-ті" в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові)
🔹з когорти великих авангардистів Пальмова (1888-1929) тримали під забороною найдовше. Аж до кінця 1980-х він не міг пробитися до людей, бо левову частку його доробку не випускали з-за ґрат, ховаючи у склепах Київського музею образотворчого мистецтва УРСР. Між тим ім‘я його було на слуху.
(Дмитро Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»)
🔹Давид Бурлюк не вгавав повторювати: пліч-о-пліч з іменами Бурлюка, Малевича, Татліна, Кандинського, Гончарової, Пуні, Шагала та інших не останнім мусить бути ім‘я Віктора Пальмова. Впродовж 1919-21 рр. разом з Бурлюком в Японії він малював прекрасні твори у футуристичному стилі, високо поціновані японськими мистецькими критиками. Останні 6 років свого життя Пальмов працював професором художнього інституту в Києві.
(Burliuk “Prof. Palmov”, Color & Rhyme magazine, #60)
🔹після смерті Пальмова майже всі його картини опинилися у Київській картинній галереї. Творів було багато. У 1930-40-х нищівних роках кількість робіт скоротилася до 16. Та й ті 1952 року спец комісією списано на знищення як «формалістичних мотлох». Але з цим, на щастя, забарилися, відтак вони дійшли до сьогодні.
(зі спогадів Ірини Жданко)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
(зараз експонується на виставці "В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900-1930-ті" в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові)
🔹з когорти великих авангардистів Пальмова (1888-1929) тримали під забороною найдовше. Аж до кінця 1980-х він не міг пробитися до людей, бо левову частку його доробку не випускали з-за ґрат, ховаючи у склепах Київського музею образотворчого мистецтва УРСР. Між тим ім‘я його було на слуху.
(Дмитро Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»)
🔹Давид Бурлюк не вгавав повторювати: пліч-о-пліч з іменами Бурлюка, Малевича, Татліна, Кандинського, Гончарової, Пуні, Шагала та інших не останнім мусить бути ім‘я Віктора Пальмова. Впродовж 1919-21 рр. разом з Бурлюком в Японії він малював прекрасні твори у футуристичному стилі, високо поціновані японськими мистецькими критиками. Останні 6 років свого життя Пальмов працював професором художнього інституту в Києві.
(Burliuk “Prof. Palmov”, Color & Rhyme magazine, #60)
🔹після смерті Пальмова майже всі його картини опинилися у Київській картинній галереї. Творів було багато. У 1930-40-х нищівних роках кількість робіт скоротилася до 16. Та й ті 1952 року спец комісією списано на знищення як «формалістичних мотлох». Але з цим, на щастя, забарилися, відтак вони дійшли до сьогодні.
(зі спогадів Ірини Жданко)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤12❤🔥3👍2💔2
Forwarded from СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА
Архівація сучасності: як музеї поповнюють свої колекції під час війни?
🖼 З якими викликами стикаються музеї та недержавні інституції, що стає на заваді у прийнятті твору до фонду та які нині пріоритети у формуванні колекцій?
Аби знайти відповіді на ці запитання, Анастасія Курінська для Суспільне Культура поспілкувалася з представниками галерей та музеїв.
🖼 З якими викликами стикаються музеї та недержавні інституції, що стає на заваді у прийнятті твору до фонду та які нині пріоритети у формуванні колекцій?
Аби знайти відповіді на ці запитання, Анастасія Курінська для Суспільне Культура поспілкувалася з представниками галерей та музеїв.
❤16👍4
з твоїм Днем, Львове 💫
🔹"У нашому місті ввечері", 1960-ті, Леопольд Левицький
🔹"Львів", 1971, Ярослава Музика
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🔹"У нашому місті ввечері", 1960-ті, Леопольд Левицький
🔹"Львів", 1971, Ярослава Музика
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤34👍1
підготували добірку травневих виставок у Львові, Києві, Полтаві та Луцьку, аби Ваші вихідні були сповнені мистецтвом
🔹“Абракадабра”
📍Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
перша повна презентація циклу робіт, над яким Павло Маков працював у 2014-2025 роках, “Абракадабра” розкриває магістральні теми всієї практики мистця, якими є місто і місце. Кульмінацією львівської виставки стала нова робота, створена безпосередньо у просторі музею: бінарним кодом Маков відтворив цитату з роману Кальвіно про щоденне пекло на землі. Кураторки проєкту Марія Ланько та Лісавета Герман зазначають, мовляв, цей проєкт — про невимовне, про те, чому годі дати визначення, схопити, однак можна здійснити спробу принаймні наблизитися художньою метафорою.
🔹“Першоелементи”
📍Instytut Avtomatyky (Полтава)
Експозиція зібрала тактильні та кінетичні роботи, доповнені ароматами і звуками, які створила ініціативна група Instytut Avtomatyky (Максим Мазур, Андрій Підлісний та Ніка Шумейко). Проєкт також можна тлумачити як своєрідне повернення додому, позаяк принаймні для Максима Мазура та Ніки Шумейко виставка стала можливістю вперше представити творчий доробок у рідному регіоні. Виставка відбувається в імпровізованому артпросторі приміщення колишнього ресторану.
🔹"Текстиль малих форм"
📍Артцентр Дзиґа (Львів)
виставка об’єднує близько 100 художників та художниць з різних регіонів України. Експозиція запрошує до відчування на відстані дотику, досліджує текстиль як особливу форму взаємодії зі світом. Тут він постає не лише як матеріал чи медіум, а як "друга шкіра" — середовище, через яке досвід переживається тілесно, через дотик, поза домінуванням виключно візуального сприйняття.
🔹"Королівське полювання"
📍Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк)
луцький музей презентує проєкт Костя Борисюка, присвячений найрадикальнішій формі насильства — королівському полюванню; насильство людини над людиною, держави над державою, над самою сутністю — закономірність, а не випадковість. Із розвитком людства, зазначає куратор, насильство стає лише витонченішим і жорстокішим, гібридизується. Масштабні, в інтенсивних барвах, полотна Борисюка порушують теми тиску та спротиву, меж, які водночас обмежують і відкривають нові можливості для внутрішнього звільнення.
🔹"Я так бачу"
📍Національний музей декоративного мистецтва України (Київ)
у центрі уваги виставки — український наїв у всій його повноті: від народного мистецтва XIX століття до сучасних форм і проявів. У проєкті представлено понад 50 митців і близько 200 робіт: живопис, вишивка, скульптура та графіка, від знаних авторів (Примаченко, Білокур, Дровняк, Параджанов, Собачко-Шостак) до сучасних художників, які сьогодні працюють із темою наїву. Особлива частина виставки — дерев’яна пластика Зінаїди Фоменко, нещодавно вивезена з Краматорська.
[естéт]-ичних вихідних!
(повний дайджест виставок травня дивіться на сайті)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🔹“Абракадабра”
📍Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
перша повна презентація циклу робіт, над яким Павло Маков працював у 2014-2025 роках, “Абракадабра” розкриває магістральні теми всієї практики мистця, якими є місто і місце. Кульмінацією львівської виставки стала нова робота, створена безпосередньо у просторі музею: бінарним кодом Маков відтворив цитату з роману Кальвіно про щоденне пекло на землі. Кураторки проєкту Марія Ланько та Лісавета Герман зазначають, мовляв, цей проєкт — про невимовне, про те, чому годі дати визначення, схопити, однак можна здійснити спробу принаймні наблизитися художньою метафорою.
🔹“Першоелементи”
📍Instytut Avtomatyky (Полтава)
Експозиція зібрала тактильні та кінетичні роботи, доповнені ароматами і звуками, які створила ініціативна група Instytut Avtomatyky (Максим Мазур, Андрій Підлісний та Ніка Шумейко). Проєкт також можна тлумачити як своєрідне повернення додому, позаяк принаймні для Максима Мазура та Ніки Шумейко виставка стала можливістю вперше представити творчий доробок у рідному регіоні. Виставка відбувається в імпровізованому артпросторі приміщення колишнього ресторану.
🔹"Текстиль малих форм"
📍Артцентр Дзиґа (Львів)
виставка об’єднує близько 100 художників та художниць з різних регіонів України. Експозиція запрошує до відчування на відстані дотику, досліджує текстиль як особливу форму взаємодії зі світом. Тут він постає не лише як матеріал чи медіум, а як "друга шкіра" — середовище, через яке досвід переживається тілесно, через дотик, поза домінуванням виключно візуального сприйняття.
🔹"Королівське полювання"
📍Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк)
луцький музей презентує проєкт Костя Борисюка, присвячений найрадикальнішій формі насильства — королівському полюванню; насильство людини над людиною, держави над державою, над самою сутністю — закономірність, а не випадковість. Із розвитком людства, зазначає куратор, насильство стає лише витонченішим і жорстокішим, гібридизується. Масштабні, в інтенсивних барвах, полотна Борисюка порушують теми тиску та спротиву, меж, які водночас обмежують і відкривають нові можливості для внутрішнього звільнення.
🔹"Я так бачу"
📍Національний музей декоративного мистецтва України (Київ)
у центрі уваги виставки — український наїв у всій його повноті: від народного мистецтва XIX століття до сучасних форм і проявів. У проєкті представлено понад 50 митців і близько 200 робіт: живопис, вишивка, скульптура та графіка, від знаних авторів (Примаченко, Білокур, Дровняк, Параджанов, Собачко-Шостак) до сучасних художників, які сьогодні працюють із темою наїву. Особлива частина виставки — дерев’яна пластика Зінаїди Фоменко, нещодавно вивезена з Краматорська.
[естéт]-ичних вихідних!
(повний дайджест виставок травня дивіться на сайті)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤10
Пауль Клее vs пані Ольга, мама Леопольда Левицького
❤26🤔4🤡2
блідо-ліловий, темно рожевий і аж до пурпурового — цвіт бузку на роботах українських малярів:
▫️"Дівчина з букетом бузку", 1881, Марія Башкирцева
▫️"Бузок", Іван Труш
▫️"Квітне бузок", 1907, Михайло Беркос
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
▫️"Дівчина з букетом бузку", 1881, Марія Башкирцева
▫️"Бузок", Іван Труш
▫️"Квітне бузок", 1907, Михайло Беркос
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤38